Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.26 Mб
Скачать

Інфекційно-токсичний шок

розвивається в період розпалу хвороби (на 2-3-й тиждень) внаслідок масової загибелі мікроорганізмів із вивільненням великої кількості ендотоксинів. Його появі може сприяти призначення високих доз антибіотиків бактерицидної дії без раціональної дезінтоксикаційної терапії.

Ранніми і постійними ознаками є : підвищення температури тіла до 40*С, біль у м'язах, животі без певної локалізації, сильний головний біль, тахікардія, помірна задишка; порушення з боку ЦНС: пригнічення, почуття тривоги, або збудження і неспокій, можливе блювання й судоми. Гіперемія обличчя, блідість, ціаноз губ і нігтьових лож, але кінцівки залишаються теплими, артеріальний тиск в межах норми або незначно підвищений. Характерним є зниження діурезу.

У фазі вираженого шоку (2-й ступінь): різко знижується температура тіла до нормальних або субнормаль них цифр, критично падає артеріальний тиск (нижче 80 мм рт.ст), наростає тахікардія (більш 100 в хв.), пульс слабкого наповнення, ниткоподібний; шкіра бліда, із сіруватим відтінком., холодна, волога, акроціаноз. Дихання часте. Наростає загальмованість і апатія.

Невідкладна мед сестринська допомога:

- негайно повідомити лікаря;

- надати положення пацієнту: під ноги покласти подушки (підняти ноги на 30*);

- зігріти пацієнта грілками;

- дати кисень (6-8 л/хв.) через гумові катетери. Катетери вводять на глибину 6-10 см у носові ходи і фіксують пластиром. Катетери не можна змащувати вазеліном і маслами, бо при подачі кисню це може призвести до самозапалювання. Кисень зволожують, пропускаючи через спеціальний зволожувач або банку апарата Боброва, яка заповнена наполовину водою;

- здійснює контроль за пульсом, артеріальним тиском, диханням;

- виконує призначення лікаря: кристалоїдні розчини ( до 1,5 л 0,9% розчин натрію хлориду, Лактосоль – сприяють розведенню токсинів, що призводить до зменшення їх концентрації у крові) чередують з колоїдними (альбумін, реоглюман, реополіглюкін до 1,2-1,5 л – сприяють залученню рідини з міжклітинного простору в судинне русло). Введення плазми протипоказано через можливість утворення імунних комплексів, які можуть погіршити мікроциркуляцію;

- вводить глюкокортикостероїди для відновлення кровообігу (преднізолон до 120 мг);

- гепарин по 20 000-30 000ОД;

- 4% розчин натрію бікарбонату 200-400 мл;

- інгібітори протеолізу (контрикал – 20 000-40 000 ОД на добу);

- допамін для відновлення ниркового кровоточу (50 мг в 250 мл 5% розчину глюкози, швидкість введення 18-20 кап/хв.);

Трентал для нормалізації гемостазу; судинорозширювальні препарати (папаверин, дібазол); серцеві глікозиди при необхідності; вітамінотерапія

Догляд за хворими на черевний тиф

Введення газовивідної трубки при метеоризмі

Необхідні дії

Обґрунтування

1. Підготовка до процедури

Пояснити пацієнту сутність та хід майбутньої процедури та отримати згоду пацієнта на її проведення

Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримується право пацієнта на інформацію

2. Відгородити пацієнта ширмою (якщо процедура виконується в багатомісній палаті)

Забезпечується інтимність до виконання процедури

3. Підготувати необхідне оснащення: стерильна газовивідна трубка (в упаковці), вазелін, шпатель, судно(якщо процедура виконується в ліжку), туалетний папір, рукавички – 2 пари, ширма

Забезпечуються необхідні умови для проведення

4. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички

Забезпечується інфекційна безпека

5. Запропонувати або допомогти пацієнту лягти на лівий бік із зігнутими і приведеними до живота ногами

Примітка: якщо пацієнту протипоказане положення на лівому боці, газовивідну трубку ставити в положенні пацієнта лежачи на спині із зігнутими в колінах і розведеними ногами

У зв’язку з анатомічною особливістю розташування прямої та сигмоподібної кишок полегшується уведення газовивідної трубки

6. Покласти під сідниці пацієнта клейонку, а неї пелюшку

Виключається забруднення постелі, забезпечується інфекційна безпека

7. Поставити на пелюшку поруч з пацієнтом, судно з невеликою кількістю води

Надалі вільний кінець трубки буде опущений у судно

8. Шпателем взяти невелику кількість вазеліну і змастити ним 20-30 см від закругленого кінця трубки

Полегшується уведення газовивідної трубки в кишку. Запобігається виникнення неприємного відчуття і травми слизової оболонки

9. Перегнути трубку, затиснути її вільний кінець між ІV і V пальцями правої руки, закруглений кінець взяти як ручку

Виключається витікання вмісту кишок під час уведення трубки. Забезпечується інфекційна безпека

10. Виконання процедури

Розсунути сідниці І та ІІ пальцями лівої руки, правою рукою ввести газовивідну трубку в пряму кишку на глибину 20-30 см

Забезпечується вільне просування трубки

11. Опустити вільний кінець трубки в судно (тривалість процедури 1-2 год)

В разі необхідності тривалого застосування можна повторити процедуру через 1 год

Примітка: у деяких випадках пацієнт може ходити з уведеною газовивідною трубкою, тоді вільний кінець трубки обгорнути зволоженою пелюшкою/памперсом

Можливе виділення разом з газами рідких калових мас

Попереджається виникнення пролежнів слизової оболонки

Активність сприяє збільшенню моторної функції кишок

12. Зняти рукавички. Вимити і висушити руки

Забезпечується інфекційна безпека

13. Закінчення процедури

Надіти рукавички, витягнути трубку і кинути її в судно. Обтерти відхідник пацієнта туалетним папером у напрямку спереду назад (у жінок)

Запобігання інфікуванню сечовивідних шляхів

14. Прибрати клейонку і пелюшку, зняти рукавички, вимити і висушити руки

Забезпечується інфекційна безпека

15. Укрити пацієнта ковдрою, допомогти йому набути зручного положення. Забрати ширму

Забезпечується комфорт

16. Занурити використане обладнання в дезінфекційний розчин

Забезпечується інфекційна безпека

17. Зробити запис про виконання процедури і реакцію на неї пацієнта у відповідну медичну документацію

Забезпечується документування процедури та послідовність догляду