Ускладнення. Кишкова кровотеча

частіше розвивається на 3-4-й тиждень. При лікуванні антибіотиками вона може виникнути не тільки в гарячковий період, але і на 3-5-й день нормальної температури тіла. Причини кровотечі – руйнування стінок судин у ділянці черевнотифозної виразки, тромбоцитопенія, порушення хворими дієти і режиму (раннє вставання).

Симптоми: короткочасний різкий спад температури тіла (перший симптом кровотечі), зменшення головного болю і поліпшення самопочуття хворого. Потім пацієнт блідне, риси обличчя загострюються, на чолі – холодний піт, частішає пульс, різко знижується артеріальний тиск.

Домішки крові у випорожненнях (дьогтеподібний кал – мелена або згустки крові в ньому) при невеликій кровотечі можна визначити тільки через 8-12 годин після появи кровотечі. При масивній кровотечі вже через 1,5-2 год випорожнення являють собою майже чисту кров. У периферійній крові знижується вміст гемоглобіну, еритроцитів. зменшується показник гематокриту, збільшується число ретикулоцитів.

Невідкладна допомога спрямована на створення умов, що сприяють зниженню інтенсивності кровотечі аж до її зупинки. Медична сестра, помітивши у хворого симптоми кишкової кровотечі, повинна:

1. Негайно викликати лікаря.

2. Створити пацієнту спокій. Допомогти хворому лягти на спину в положення з піднятими на 10-15* ногами. Заборонити самостійно рухатися в ліжку, вживати їжу, пити (можна давати проковтувати дрібні шматочки льоду).

3. Покласти на живіт міхур з льодом (або холодною водою).

4. Не залишати хворого одного.

5. Здійснювати контроль за пульсом, артеріальним тиском (може виникнути колапс).

6. Виконувати лікарські призначення, які спрямовані на зупинку кровотечі ( внутрішньовенно 10% розчин кальцію хлориду по 10 мл 2 рази на добу, 5% розчин іпсилон-амінокапронової кислоти по 100 мл 2 рази на добу, фібриноген – 0,5г у 200 мл розчинника; внутрішньо м'язово – 12,5% розчин етамзилату (дицинону) по 2 мл 3 рази на добу, по 1 мл 1% розчину вікасолу 2 рази на добу). При масивних і сильних повторних кровотечах - кровозамінники у невеликих дозах (100-150мл): свіжозаморожена плазма, еритроцитарна маса, тромбоконцентрат.

При неефективності консервативного лікування показане хірургічне лікування.

7. За призначенням лікаря (при прихованій кровотечі) – зібрати кал на пробу Грегерсена.

У перші 12 год після кровотечі хворого не годують (можна давати лише підкислену воду, теплий солодкий чай або фруктові соки – до 600 мл), пізніше – желе, кисіль, яйце. Поступово дієту розширюють і через 4-5 днів переходять на стіл № 4.

Перфорація кишки – це ускладнений перебіг черевного тифу,

коли внаслідок нетравматичного порушення цілісності стінки тонкої кишки її вміст проникає до вільної черевної порожнини. Частіше розвивається на 3-4-й тиждень хвороби, але може відбутися й у більш ранні терміни (11-13-й день хвороби), коли внаслідок некрозу лімфатичних утворень у клубовій кишці утворюються глибокі виразки, які проникають через усю товщу кишки. Сприяють перфорації – порушення хворим ліжкового режиму, метеоризм, посилення перистальтики, груба пальпація живота, а також виражений дефіцит маси тіла. Може виникнути і при нормальній температурі тіла на фоні прийому антибіотиків.

Першими симптомами може бути раптовий сильний біль у животі, переважно в нижніх відділах справа, проте частіше біль помірна або слабка.

При болю хворий лежить у вимушеному положенні, з підтягнутими до живота ногами, вкритий холодним потом;

- дихання поверхневе, за грудним типом;

- різка тахікардія

- живіт втягнутий;

- різке напруження м'язів живота, позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга (ознаки перфорації і початкової стадії перитоніту);

- зникнення печінкової тупості.

У загальному аналізі крові – лейкоцитоз, нейтрофільоз.

Невідкладна мед сестринська допомога:

- при появі перших симптомів негайно повідомити лікаря;

- забезпечити психічний та фізичний спокій, суворий ліжковий режим;

- заборонити прийом їжі, пити та лікарських засобів;

- спостерігати за зовнішнім виглядом та станом пацієнта, вимірювати пульс, артеріальний тиск.

Увага! Знеболювальні засоби, грілки, холод, клізми, промивання шлунка – тільки за призначенням лікаря!

Надалі біль стихає, зменшуються або навіть зникають ознаки подразнення очеревини, що нерідко зумовлює пізню діагностику перфорації кишки.

При перфорації кишки необхідне невідкладне хірургічне втручання у перші 6-8 год розвитку ускладнення. Якщо операцію не провести в ці терміни, то розвиваються ознаки перитоніту: погіршання загального стану – риси обличчя загострюються, шкіра вкривається потом, язик стає сухим, можуть з'явитися блювання, гикавка. Прогноз стає вкрай тяжким.