- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо оформлення щоденників з практичних занять
- •1 Стор. Оформлення титульного листа Щоденник
- •2 Стор. Тематика практичних занять на 5-й семестр
- •3Стор. Перелік практичних навичок
- •Призначення, структура інфекційної лікарні
- •Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
- •Заповнення первинної медичної документації на інфекційного пацієнта, що надходить до стаціонару:
- •1) "Журнал реєстрації хворих, госпіталізованих до стаціонару" (ф. 001/о)
- •2) Медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о) Послідовність дій при заповненні
- •"Проведення санітарного оброблення пацієнта"
- •"Порядок користування боксом"
- •Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика
- •Запобігання власне внутрішньо лікарняним інфекціям:
- •Запобігання винесенню інфекційного захворювання:
- •Санітарно-протиепідемічний режим передбачає:
- •Дезінфекційні заходи
- •Поточну дезінфекцію проводять з метою профілактики внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Правила з техніки безпеки під час проведення дезінфекції та роботи з дезінфектантами
- •Усі дезінфекційні засоби і дезінфікуючи розчини повинні мати етикетки з указівкою назви, концентрації, дати виготовлення і терміну придатності.
- •Режим роботи медичного персоналу
- •Медичному персоналу забороняється:
- •"Застосування індивідуальних засобів захисту, дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму"
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Тема № 2 "Методи діагностики інфекційних хвороб"
- •Алгоритм навичка "Пальпація лімфатичних вузлів"
- •Алгоритм навичка"Поверхнева пальпація живота"
- •Алгоритм навичка "Глибока пальпація живота по Образцову та Стражеско"
- •Алгоритм навичка "Визначення нижньої межі печінки за допомогою пальпації"
- •Навчальна історія хвороби
- •Навчальна історія хвороби
- •1. Паспортна частина:
- •2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
- •6. Результати об'єктивного обстеження:
- •7. Попередній діагноз та його обґрунтування
- •8. План обстеження
- •13. Прогноз
- •Участь у проведенні специфічних лабораторних та інструментальних обстеженнях пацієнтів
- •Взяття крові для серологічного дослідження
- •Постановка внутрішньо шкірної алергійної (діагностичної) проби
- •Взяття матеріалу від хворого з підозрою на особливо небезпечні хвороби
- •Показники дослідження загального аналізу крові, сечі
- •Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення
- •Підготовка хворого до спинномозкової пункції
- •Алгоритм дій медсестри
- •Підготовки пацієнта до узд
- •"Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими" Анафілактичний шок. Надання медичної допомоги
- •Алгоритм практичного навичка "Введення протиботулінічної сироватки методом дробної десенсибілізації за методом Безредки"
- •Правила зберігання лікувальних засобів
- •"Черевний тиф. Паратифи а і в"
- •Взяття і висівання сечі
- •Узяття матеріалу з прямої кишки
- •Взяття і висівання калу
- •Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
- •Ускладнення. Кишкова кровотеча
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Догляд за хворими на черевний тиф
- •Техніка проведення очисної клізми
- •"Шигельоз" Оцінка характеру випопоржнень
- •Правила забору матеріалу при шигельозі
- •Визначення ступеня тяжкості при шигельозі
- •"Холера" "Дії медичного працівника у разі виявлення хворого (або підозрі) на зараження карантинними інфекціями"
- •"Організація госпіталізації хворого"
- •"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
- •"Організація подвірних обходів"
- •"Організація роботи холерного госпіталя"
- •Лабораторна діагностика холери
- •"Взяття та транспортування до лабораторії інфікованого матеріалу при холері"
- •Направлення
- •" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
- •Допомога під час блювання
- •2. 2 Допомога під час проносі (діареї)
- •Допомога при зневодненні
- •Сифонна клізма (виконується вдвох)
- •" Вірусні гепатити" Сучасні лікарські засоби для лікування вірусних гепатитів в,с
- •Показники біохімічного аналізу крові в нормі
- •Показники системи згортання крові
- •Визначення жовчних пігментів у сечі
- •Особливості дієти № 5 при вірусному гепатиті (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів)
- •Патогенез
- •Невідкладна мед сестринська допомога полягає:
- •Догляд. В обов’язки медсестри входить:
- •Відбір крові для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Процедура взяття крові за допомогою вакуумної системи bd Vacutainer
- •Специфічна профілактика вгв
- •Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. Менінгококова інфекція" "Взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження"
- •I. Механізм відбору зразків матеріалів
- •Мал. 1. Паличка з тампоном взята правильно
- •Мал. 2. Паличка з тампоном взята неправильно іі. Методи відбору
- •Мал. 3. Взяття мазка із зіва
- •"Надання невідкладної мед сестринської допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту"
- •Догляд та невідкладна мед сестринська допомога
- •Медсестринський догляд
- •"Розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону, лаферону"
- •Підрахунок частоти дихальних рухів
- •Догляд за пацієнтом при кашлю а) при сухому:
- •Б) при вологому кашлю:
- •Догляд при кровохарканні
- •Менінгококова інфекція "Визначення основних клінічних ознак менінгіту"
- •Ускладнення. При набряку мозку
- •Про ефективність проведених заходів свідчить відновлення свідомості та поява діурезу! При розвитку ітш
- •Сечовиділення 0,5-1 мл/хв. Свідчить про ефективність терапії! "Взяття мазків із носоглотки на наявність менінгококу"
- •Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при менінгококовій інфекції
- •Організація догляду (план) у разі тяжкого перебігу менінгококової інфекції
- •"Інфекційний мононуклеоз. Ангіна. Дифтерія" "Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження"
- •"Взяття мазка із носа для бактеріологічного дослідження"
- •Прояви токсикозу
- •План спостереження для виявлення ознак токсикозу
- •Дифтерійний круп
- •Ретельне спостереження для виявлення ознак токсикозу, крупу
- •"Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання Висипний тиф, хвороба Брілла"
- •Санітарне оброблення при наявності педикульозу
- •Геморагічні гарячки
- •Догляд за хворими з патологією нирок при ггнс
- •Реалізація плану мед сестринських втручань у разі оліго- та анурії
- •Вимірювання добового діурезу і визначення водного балансу
- •"Малярія" "Взяття крові з пальця і виготовлення товстої краплі крові та мазка для виявлення малярійного плазмодія"
- •"Етіотропне лікування малярії"
- •"Захворювання з переважно рановим та інокуляцій ним механізмом передавання.
- •Участь в реалізації заходів із специфічної діагностики
- •Журнал реєстрації взяття крові
- •Направлення
- •Зареєструйте аварію в "Журналі реєстрації аварій під час надання
- •"Сказ. Бешиха" План мед сестринських втручань з спостереження та догляду за хворим на сказ
- •4. Оволодіння навичками надання антирабічної допомоги.
- •Алгоритм дій медичного працівника
- •Організація та проведення щеплень
- •"Правець" План мед сестринських втручань та його реалізація
- •Інструкція до"Введення протиправцевої сироватки за методом Безредки та людського протиправцевого імуноглобуліну "
- •"Лептоспіроз. Бруцельоз"
- •"Чума. Туляремія. Сибірка"
- •Послідовність надягання та знімання протичумного костюма
- •"Користування протичумним костюмом"
- •Порядок надягання протичумного костюма
- •Порядок знімання протичумного костюма
- •Для знезараження костюма використовують:
- •Послідовність знімання протичумного костюму:
- •Взяття матеріалу
Ускладнення. Кишкова кровотеча
частіше розвивається на 3-4-й тиждень. При лікуванні антибіотиками вона може виникнути не тільки в гарячковий період, але і на 3-5-й день нормальної температури тіла. Причини кровотечі – руйнування стінок судин у ділянці черевнотифозної виразки, тромбоцитопенія, порушення хворими дієти і режиму (раннє вставання).
Симптоми: короткочасний різкий спад температури тіла (перший симптом кровотечі), зменшення головного болю і поліпшення самопочуття хворого. Потім пацієнт блідне, риси обличчя загострюються, на чолі – холодний піт, частішає пульс, різко знижується артеріальний тиск.
Домішки крові у випорожненнях (дьогтеподібний кал – мелена або згустки крові в ньому) при невеликій кровотечі можна визначити тільки через 8-12 годин після появи кровотечі. При масивній кровотечі вже через 1,5-2 год випорожнення являють собою майже чисту кров. У периферійній крові знижується вміст гемоглобіну, еритроцитів. зменшується показник гематокриту, збільшується число ретикулоцитів.
Невідкладна допомога спрямована на створення умов, що сприяють зниженню інтенсивності кровотечі аж до її зупинки. Медична сестра, помітивши у хворого симптоми кишкової кровотечі, повинна:
1. Негайно викликати лікаря.
2. Створити пацієнту спокій. Допомогти хворому лягти на спину в положення з піднятими на 10-15* ногами. Заборонити самостійно рухатися в ліжку, вживати їжу, пити (можна давати проковтувати дрібні шматочки льоду).
3. Покласти на живіт міхур з льодом (або холодною водою).
4. Не залишати хворого одного.
5. Здійснювати контроль за пульсом, артеріальним тиском (може виникнути колапс).
6. Виконувати лікарські призначення, які спрямовані на зупинку кровотечі ( внутрішньовенно 10% розчин кальцію хлориду по 10 мл 2 рази на добу, 5% розчин іпсилон-амінокапронової кислоти по 100 мл 2 рази на добу, фібриноген – 0,5г у 200 мл розчинника; внутрішньо м'язово – 12,5% розчин етамзилату (дицинону) по 2 мл 3 рази на добу, по 1 мл 1% розчину вікасолу 2 рази на добу). При масивних і сильних повторних кровотечах - кровозамінники у невеликих дозах (100-150мл): свіжозаморожена плазма, еритроцитарна маса, тромбоконцентрат.
При неефективності консервативного лікування показане хірургічне лікування.
7. За призначенням лікаря (при прихованій кровотечі) – зібрати кал на пробу Грегерсена.
У перші 12 год після кровотечі хворого не годують (можна давати лише підкислену воду, теплий солодкий чай або фруктові соки – до 600 мл), пізніше – желе, кисіль, яйце. Поступово дієту розширюють і через 4-5 днів переходять на стіл № 4.
Перфорація кишки – це ускладнений перебіг черевного тифу,
коли внаслідок нетравматичного порушення цілісності стінки тонкої кишки її вміст проникає до вільної черевної порожнини. Частіше розвивається на 3-4-й тиждень хвороби, але може відбутися й у більш ранні терміни (11-13-й день хвороби), коли внаслідок некрозу лімфатичних утворень у клубовій кишці утворюються глибокі виразки, які проникають через усю товщу кишки. Сприяють перфорації – порушення хворим ліжкового режиму, метеоризм, посилення перистальтики, груба пальпація живота, а також виражений дефіцит маси тіла. Може виникнути і при нормальній температурі тіла на фоні прийому антибіотиків.
Першими симптомами може бути раптовий сильний біль у животі, переважно в нижніх відділах справа, проте частіше біль помірна або слабка.
При болю хворий лежить у вимушеному положенні, з підтягнутими до живота ногами, вкритий холодним потом;
- дихання поверхневе, за грудним типом;
- різка тахікардія
- живіт втягнутий;
- різке напруження м'язів живота, позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга (ознаки перфорації і початкової стадії перитоніту);
- зникнення печінкової тупості.
У загальному аналізі крові – лейкоцитоз, нейтрофільоз.
Невідкладна мед сестринська допомога:
- при появі перших симптомів негайно повідомити лікаря;
- забезпечити психічний та фізичний спокій, суворий ліжковий режим;
- заборонити прийом їжі, пити та лікарських засобів;
- спостерігати за зовнішнім виглядом та станом пацієнта, вимірювати пульс, артеріальний тиск.
Увага! Знеболювальні засоби, грілки, холод, клізми, промивання шлунка – тільки за призначенням лікаря!
Надалі біль стихає, зменшуються або навіть зникають ознаки подразнення очеревини, що нерідко зумовлює пізню діагностику перфорації кишки.
При перфорації кишки необхідне невідкладне хірургічне втручання у перші 6-8 год розвитку ускладнення. Якщо операцію не провести в ці терміни, то розвиваються ознаки перитоніту: погіршання загального стану – риси обличчя загострюються, шкіра вкривається потом, язик стає сухим, можуть з'явитися блювання, гикавка. Прогноз стає вкрай тяжким.
