- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо оформлення щоденників з практичних занять
- •1 Стор. Оформлення титульного листа Щоденник
- •2 Стор. Тематика практичних занять на 5-й семестр
- •3Стор. Перелік практичних навичок
- •Призначення, структура інфекційної лікарні
- •Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
- •Заповнення первинної медичної документації на інфекційного пацієнта, що надходить до стаціонару:
- •1) "Журнал реєстрації хворих, госпіталізованих до стаціонару" (ф. 001/о)
- •2) Медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о) Послідовність дій при заповненні
- •"Проведення санітарного оброблення пацієнта"
- •"Порядок користування боксом"
- •Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика
- •Запобігання власне внутрішньо лікарняним інфекціям:
- •Запобігання винесенню інфекційного захворювання:
- •Санітарно-протиепідемічний режим передбачає:
- •Дезінфекційні заходи
- •Поточну дезінфекцію проводять з метою профілактики внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Правила з техніки безпеки під час проведення дезінфекції та роботи з дезінфектантами
- •Усі дезінфекційні засоби і дезінфікуючи розчини повинні мати етикетки з указівкою назви, концентрації, дати виготовлення і терміну придатності.
- •Режим роботи медичного персоналу
- •Медичному персоналу забороняється:
- •"Застосування індивідуальних засобів захисту, дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму"
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Тема № 2 "Методи діагностики інфекційних хвороб"
- •Алгоритм навичка "Пальпація лімфатичних вузлів"
- •Алгоритм навичка"Поверхнева пальпація живота"
- •Алгоритм навичка "Глибока пальпація живота по Образцову та Стражеско"
- •Алгоритм навичка "Визначення нижньої межі печінки за допомогою пальпації"
- •Навчальна історія хвороби
- •Навчальна історія хвороби
- •1. Паспортна частина:
- •2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
- •6. Результати об'єктивного обстеження:
- •7. Попередній діагноз та його обґрунтування
- •8. План обстеження
- •13. Прогноз
- •Участь у проведенні специфічних лабораторних та інструментальних обстеженнях пацієнтів
- •Взяття крові для серологічного дослідження
- •Постановка внутрішньо шкірної алергійної (діагностичної) проби
- •Взяття матеріалу від хворого з підозрою на особливо небезпечні хвороби
- •Показники дослідження загального аналізу крові, сечі
- •Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення
- •Підготовка хворого до спинномозкової пункції
- •Алгоритм дій медсестри
- •Підготовки пацієнта до узд
- •"Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими" Анафілактичний шок. Надання медичної допомоги
- •Алгоритм практичного навичка "Введення протиботулінічної сироватки методом дробної десенсибілізації за методом Безредки"
- •Правила зберігання лікувальних засобів
- •"Черевний тиф. Паратифи а і в"
- •Взяття і висівання сечі
- •Узяття матеріалу з прямої кишки
- •Взяття і висівання калу
- •Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
- •Ускладнення. Кишкова кровотеча
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Догляд за хворими на черевний тиф
- •Техніка проведення очисної клізми
- •"Шигельоз" Оцінка характеру випопоржнень
- •Правила забору матеріалу при шигельозі
- •Визначення ступеня тяжкості при шигельозі
- •"Холера" "Дії медичного працівника у разі виявлення хворого (або підозрі) на зараження карантинними інфекціями"
- •"Організація госпіталізації хворого"
- •"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
- •"Організація подвірних обходів"
- •"Організація роботи холерного госпіталя"
- •Лабораторна діагностика холери
- •"Взяття та транспортування до лабораторії інфікованого матеріалу при холері"
- •Направлення
- •" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
- •Допомога під час блювання
- •2. 2 Допомога під час проносі (діареї)
- •Допомога при зневодненні
- •Сифонна клізма (виконується вдвох)
- •" Вірусні гепатити" Сучасні лікарські засоби для лікування вірусних гепатитів в,с
- •Показники біохімічного аналізу крові в нормі
- •Показники системи згортання крові
- •Визначення жовчних пігментів у сечі
- •Особливості дієти № 5 при вірусному гепатиті (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів)
- •Патогенез
- •Невідкладна мед сестринська допомога полягає:
- •Догляд. В обов’язки медсестри входить:
- •Відбір крові для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Процедура взяття крові за допомогою вакуумної системи bd Vacutainer
- •Специфічна профілактика вгв
- •Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. Менінгококова інфекція" "Взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження"
- •I. Механізм відбору зразків матеріалів
- •Мал. 1. Паличка з тампоном взята правильно
- •Мал. 2. Паличка з тампоном взята неправильно іі. Методи відбору
- •Мал. 3. Взяття мазка із зіва
- •"Надання невідкладної мед сестринської допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту"
- •Догляд та невідкладна мед сестринська допомога
- •Медсестринський догляд
- •"Розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону, лаферону"
- •Підрахунок частоти дихальних рухів
- •Догляд за пацієнтом при кашлю а) при сухому:
- •Б) при вологому кашлю:
- •Догляд при кровохарканні
- •Менінгококова інфекція "Визначення основних клінічних ознак менінгіту"
- •Ускладнення. При набряку мозку
- •Про ефективність проведених заходів свідчить відновлення свідомості та поява діурезу! При розвитку ітш
- •Сечовиділення 0,5-1 мл/хв. Свідчить про ефективність терапії! "Взяття мазків із носоглотки на наявність менінгококу"
- •Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при менінгококовій інфекції
- •Організація догляду (план) у разі тяжкого перебігу менінгококової інфекції
- •"Інфекційний мононуклеоз. Ангіна. Дифтерія" "Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження"
- •"Взяття мазка із носа для бактеріологічного дослідження"
- •Прояви токсикозу
- •План спостереження для виявлення ознак токсикозу
- •Дифтерійний круп
- •Ретельне спостереження для виявлення ознак токсикозу, крупу
- •"Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання Висипний тиф, хвороба Брілла"
- •Санітарне оброблення при наявності педикульозу
- •Геморагічні гарячки
- •Догляд за хворими з патологією нирок при ггнс
- •Реалізація плану мед сестринських втручань у разі оліго- та анурії
- •Вимірювання добового діурезу і визначення водного балансу
- •"Малярія" "Взяття крові з пальця і виготовлення товстої краплі крові та мазка для виявлення малярійного плазмодія"
- •"Етіотропне лікування малярії"
- •"Захворювання з переважно рановим та інокуляцій ним механізмом передавання.
- •Участь в реалізації заходів із специфічної діагностики
- •Журнал реєстрації взяття крові
- •Направлення
- •Зареєструйте аварію в "Журналі реєстрації аварій під час надання
- •"Сказ. Бешиха" План мед сестринських втручань з спостереження та догляду за хворим на сказ
- •4. Оволодіння навичками надання антирабічної допомоги.
- •Алгоритм дій медичного працівника
- •Організація та проведення щеплень
- •"Правець" План мед сестринських втручань та його реалізація
- •Інструкція до"Введення протиправцевої сироватки за методом Безредки та людського протиправцевого імуноглобуліну "
- •"Лептоспіроз. Бруцельоз"
- •"Чума. Туляремія. Сибірка"
- •Послідовність надягання та знімання протичумного костюма
- •"Користування протичумним костюмом"
- •Порядок надягання протичумного костюма
- •Порядок знімання протичумного костюма
- •Для знезараження костюма використовують:
- •Послідовність знімання протичумного костюму:
- •Взяття матеріалу
Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
Оснащення: стерильний дуоденальний зонд, штатив з пробірками (12 шт), 3 стерильні пробірки для жовчі порції А,В,С, стимулятор для жовчного міхура (25-40 мл 33% магнію сульфату, 10% розчин сорбіту або холецистокінін), шприц для аспірації, шприц Жане, шприц для ін’єкцій (якщо використовується холецистокінін), грілка, валик, рукавички, серветки.
Необхідні дії |
Обгрунтування |
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід процедури та отримати його згоду на проведення процедури |
Забезпечується право пацієнта на інформацію |
2. Визначити відстань, на яку пацієнт повинен проковтнути зонд. Зонд має три позначки: перша – на відстані 40-45 см від оливи і відповідає розміщенню оливи в кардіальній частині шлунка, друга – 70см, відповідає відстані від різців до воротаря, третя – 80-90см – відстані від різців до місця впадання загального жовчного протоку в 12-типалу кишку |
Забезпечується потрапляння зонда в шлунок та дванадцятипалу кишку |
3. Запропонувати пацієнту сісти на стілець або кушетку |
Положення, необхідне для введення зонда |
4. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички, покласти рушник на груди та шию пацієнта |
Дотримується інфекційна безпека. Захищається одяг від забруднення |
5. Взяти зонд на відстані 10-15 см від оливи, а лівою рукою підтримувати його вільний кінець (до введення зонд має бути в морозильнику впродовж 1,5 год) |
Зменшується блювотний рефлекс, полегшується проведення процедури |
6. Виконання процедури Запропонувати пацієнту відкрити рота, покласти на корінь язика, а потім просунути зонд глибше в глотку. Пацієнт повинен при цьому робити активні ковтальні рухи. При кожному ковтальному русі зонд буде проходити у шлунок до потрібної мітки. |
Виключається скручування зонда. Забезпечується проходження зонда по стравоходу |
7. Щоб перевірити місце знаходження зонда, до нього приєднують шприц. Якщо під час аспірації в шприц надходить каламутна рідина жовтого кольору, олива в шлунку, якщо ні – підтягнути зонд до себе і запропонувати заковтнути його ще раз. |
Якщо рідина не надходить в шприц, значить, зонд скрутився в стравоході. Потрапляння зонда в шлунок – необхідна умова продовження процедури |
8. Якщо зонд у шлунку – покласти пацієнта на правий бік, підкласти під таз валик або згорнуту ковдру, а під праве підребер’я – теплу грілку. В такому положенні пацієнт продовжує повільно ковтати зонд до 2-ї мітки (70см). Тривалість заковтування – 40-60 хв. |
У такому положенні полегшується просування зонда до воротаря. Ковтання призводить до того, що зонд часто скручується в шлунку і зрештою тривалість дослідження збільшується |
9. Після заковтування зонда до 3-ї мітки (80-90см) опустити його вільний кінець у пробірку. Примітка: штатив з пробірками установлюють нижче від кушетки |
Це свідчить, що зонд знаходиться у 12-палій кишці |
10. За наявності оливи в 12-палій кишці в пробірку надходить золотисто-жовта рідина – дуоденальний вміст – порція А. За 20-30 хв надходить 25-40 мл цієї порції (2-3 пробірки) Примітка: якщо рідина не надходить в пробірку, потрібно перевірити місце знаходження зонда за допомогою введення в нього повітря шприцом: якщо зонд у 12-палій кишці, то введення повітря не супроводжується ніякими звуковими ефектами, якщо зонд все ще в шлунку – при введенні повітря відзначаються характерні клекочучи звуки |
Колір порції А зумовлений сумішшю жовчі, секрету підшлункової залози та кишкового соку. За наявності домішок шлункового соку порція А стає каламутною |
11. При появі порції А перенести вільний кінець зонда у стерильну пробірку з маркування "А" і зібрати 1-2 мл жовчі |
Для бактеріологічного дослідження. |
12. Після отримання Порції А ввести в зонд за допомогою шприца Жане стимулятор жовчного міхура (25-40 мл 33% магнію сульфату або 30-40мл 10% розчину сорбіту), або в/м холецистокінін 75 ОД |
Побічна дія магнію сульфату – послаблю вальний ефект. Забезпечується звільнення жовчного міхура й отримання порції В. |
13. Перемістити вільний кінець зонда у наступну пробірку |
Забезпечується послідовність виконання процедури |
14. Через 10-15 хв після введення стимулятора в пробірку починає надходити порція В – міхурові жовч. Тривалість отримання порції В : за 20-30хв – 30-60мл жовчі (4-6 пробірок) Примітка: для своєчасного виявлення порції С уважно стежити за кольором жовчі при отриманні порції В. У разі появи світлого кольору жовчі, перемістити вільний кінець зонда у наступну пробірку. |
Колір міхурової жовчі коричневий або оливковий, а в разі застою жовчі – темно-зелений. Якщо концентраційна функція жовчного міхура слабка, не завжди вдається відрізнити за кольором порції А і В |
15. При появі міхурової жовчі перемістити вільний кінець зонда у стерильну пробірку з маркуванням порція "В" і зібрати 1-2 мл жовчі |
Для бактеріологічного дослідження |
16. Перемістити зонд в наступну пробірку для отримання порції С: за 20-30 хв – 15-20 мл жовчі (1-2 пробірки) |
Колір печінкової жовчі світліший, золотисто-жовтий |
17. При появі печінкової (світлої) жовчі перемістити вільний кінець зонда у стерильну пробірку з маркуванням порція "С" і зібрати 1-2 мл жовчі |
|
18. Закінчення процедури Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою |
Забезпечується механічне очищення зонда |
19. Помістити зонд у дезінфекційний розчин |
Дотримується інфекційна безпека |
20. Зняти рукавички, вимити і висушити руки |
Дотримується інфекційна безпека |
21. Зробити запис в журналі обліку процедур (форма 029-о) |
Забезпечується документація процедури |
22. Промаркувати пробірки (в т.ч. для виділення збудників черевного тифу порції А,В,С в стерильних пробірках та доставити в бактеріологічну лабораторію з направленням (ф. № 204/о) Пробірки без затримки відправляють у лабораторію, запобігаючи охолодженню і висиханню, з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом (ДСП 9.9.5.-080-2002) |
Забезпечується достовірність отриманої інформації |
