Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення

Навчальна мета: уміти підготувати хворого; надати йому необхідного положення під час процедури.

Показання: виділення з прямої кишки гною, слизу, крові; наявність болю в прямій кишці; стійкі закрепи; гістологічні дослідження напередодні ректальних лікувальних процедур (кишковий душ, грязьові тампони).

Протипоказання: тяжкий загальний стан хворого; гострі та гнійні процеси в ділянці відхідника, рубцеві звуження прямої кишки.

Оснащення: ректоскоп, вазелін, кухоль Есмарха, гумові рукавички, ниркоподібний лоток, дезінфікуючий розчин.

Послідовність дій під час підготовки до процедури:

1. Пояснити пацієнтові мету і хід процедури та отримати згоду на її виконання.

2. За 3 дні до дослідження з раціону вилучити страви, які стимулюють газоутворення (сирі овочі, фрукти, молоко, чорний хліб тощо).

3. У разі закрепів підготовку починають за кілька днів до дослідження. Щоденно призначають по 50 г рицинової або оливкової олії і ставлять очисні клізми напередодні ввечері та вранці до виділення чистої води. Останню клізму роблять вранці за 2 год до обстеження.

4. Якщо випорожнення нормальні, то достатньо однієї клізми напередодні ввечері та вранці за 2 години до проведення обстеження.

5. За призначенням лікаря провести премедикацію пацієнту: 2% розчин промедолу, 0,1% розчин атропіну по 1 мл в/м за 30 хв до обстеження.

6. Після процедури пацієнт має кілька годин дотримувати ліжкового режиму.

Можливі ускладнення: блювання, кровотеча, ушкодження слизових оболонок, судинна недостатність.

Положення хворого під час процедури

- колінно-ліктьове: хворий стає на колінна на стіл для перев'язок так, щоб ступні звисали за його край, а лікті чи плечі упиралися в стіл;

- лежачи на правому боці з трохи піднятим тазом.

Хід процедури:ректоскоп з ман дреном проводиться тільки через область сфінктера (5-6 см). Далі ман дрен витягується (медсестра підставляє під ректоскоп лоток; може виділиться рідина після клізми) і ректоскоп проводиться по кишці під контролем зору при роздуванні кишки. Оглянути вдається 25-30 см. визначається характер слизової оболонки, деформація кишки, наявність виразок тощо).

Підготовка хворого до спинномозкової пункції

Спинномозкова пункція дозволяє правильно встановити діагноз, призначити ефективне лікування.

Роль медсестри:

- підготовка необхідного оснащення;

- підготовка пацієнта до пункції;

- допомога лікарю під час пункції;

- здійснення догляду за пацієнтом після пункції.

Алгоритм дій медсестри

1. Підготувати оснащення: стерильні 3 шприци ємністю 5 мл, 2-3 стерильні голки Біра, затискач, скляна трубка-манометр, 4 стерильні пробірки (для цитологічного дослідження, для бактеріологічного, біохімічного, на туберкульозний менінгіт), водяна баня, АХД 2 000 гель, 0,5 % розчин новокаїну (лідокаїну), перев'язувльний матеріал, фонендоскоп, тонометр, стерильна маска і гумові рукавички, валик із тканини, спирт, стерильні марлеві кульки і сухі серветки, стерильні простирадла, дезрозчин, каталка.

2. Підготовка пацієнта до пункції:

- провести психологічну підготовку пацієнта до маніпуляції, пояснити суть, отримати згоду;

- виміряти АТ, пульс;

- оглянути на гноячкові захворювання в області пункції (протипоказання – гноячкові захворювання, пролежні, вагітність, колапс, шок, кома);

- провести внутрішньо шкірну пробу на чутливість до новокаїну (лідокаїну).

3. Допомога лікарю під час пункції (пункцію здійснюють в асептичних умовах): покласти хворого на бік, під який підкласти валик із тканини; попросити хворого максимально зігнути голову та ноги в кульшових і колінних суглобах (при пункції в положенні сидячи пацієнт кладе долонні поверхні рук на власні коліна і максимально згинає голову вперед);

- медсестра миє руки, обробляє їх спиртом, надягає стерильну маску та гумові рукавички;

- подає лікарю змочені спиртом марлеві кульки для обробки рук;

- допомагає лікарю надягти стерильні гумові рукавички;

- бере затискачем стерильну марлеву кульку, змочує у АХД 2 000 гель та подає лікарю для обробки місця пункції;

- подає лікарю стерильну суху серветку для просушування місця пункції (для запобігання потраплянню йодонату або спирту на оболонки спинного мозку);

- обкладає операційне поле стерильними простирадлами;

- набирає у шприц 5 мл 0,5% озчину новокаїну, приєднує голку, подає лікарю для проведення місцевої анестезії;

- фіксує хворого до кінця процедури.

4. Транспортування хворого після пункції на каталці у положенні лежачи на животі без подушки. Після пункції пацієнт у такому положенні знаходиться 2 години. Протягом доби пацієнт дотримується суворого ліжкового режиму.

5. Транспортування спинномозкової рідини в лабораторію: медсестра повинна промаркувати пробірки, скласти направлення за ф. № 204/о, доставити матеріал як можна швидше в лабораторію, зберігаючи його при t 36-37*С (у термосі). Можна зберігати у термостаті до 3 год.

Зробити запис у листку призначення про проведення процедури.

5. Догляд за пацієнтом після пункції:

- створити умови спокою, забезпечити прийом рясного пиття;

- контроль за загальним станом, АТ, пульсом, фізіологічними відправленнями. Після пункції можуть виникнути ускладнення: колапс, кровотеча, головний біль, а також хворий може відчувати: лихоманку, озноб або почуття стягнутості в шийній області, оніміння і виділення з місця пункції. У таких випадках – негайно повідомити лікаря.