- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо оформлення щоденників з практичних занять
- •1 Стор. Оформлення титульного листа Щоденник
- •2 Стор. Тематика практичних занять на 5-й семестр
- •3Стор. Перелік практичних навичок
- •Призначення, структура інфекційної лікарні
- •Функції приймального відділення, правила прийому пацієнтів, особливості розподілу пацієнтів у профільні відділення
- •Заповнення первинної медичної документації на інфекційного пацієнта, що надходить до стаціонару:
- •1) "Журнал реєстрації хворих, госпіталізованих до стаціонару" (ф. 001/о)
- •2) Медичну карту стаціонарного хворого (ф. № 003/о) Послідовність дій при заповненні
- •"Проведення санітарного оброблення пацієнта"
- •"Порядок користування боксом"
- •Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика
- •Запобігання власне внутрішньо лікарняним інфекціям:
- •Запобігання винесенню інфекційного захворювання:
- •Санітарно-протиепідемічний режим передбачає:
- •Дезінфекційні заходи
- •Поточну дезінфекцію проводять з метою профілактики внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Правила з техніки безпеки під час проведення дезінфекції та роботи з дезінфектантами
- •Усі дезінфекційні засоби і дезінфікуючи розчини повинні мати етикетки з указівкою назви, концентрації, дати виготовлення і терміну придатності.
- •Режим роботи медичного персоналу
- •Медичному персоналу забороняється:
- •"Застосування індивідуальних засобів захисту, дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму"
- •Основи профілактики інфекційних хвороб
- •Тема № 2 "Методи діагностики інфекційних хвороб"
- •Алгоритм навичка "Пальпація лімфатичних вузлів"
- •Алгоритм навичка"Поверхнева пальпація живота"
- •Алгоритм навичка "Глибока пальпація живота по Образцову та Стражеско"
- •Алгоритм навичка "Визначення нижньої межі печінки за допомогою пальпації"
- •Навчальна історія хвороби
- •Навчальна історія хвороби
- •1. Паспортна частина:
- •2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
- •3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
- •6. Результати об'єктивного обстеження:
- •7. Попередній діагноз та його обґрунтування
- •8. План обстеження
- •13. Прогноз
- •Участь у проведенні специфічних лабораторних та інструментальних обстеженнях пацієнтів
- •Взяття крові для серологічного дослідження
- •Постановка внутрішньо шкірної алергійної (діагностичної) проби
- •Взяття матеріалу від хворого з підозрою на особливо небезпечні хвороби
- •Показники дослідження загального аналізу крові, сечі
- •Підготовка хворих до інструментальних методів обстеження Підготовка до ректороманоскопії – огляд прямої кишки за допомогою металевої трубки (ректоскопа), забезпеченою системою освітлення
- •Підготовка хворого до спинномозкової пункції
- •Алгоритм дій медсестри
- •Підготовки пацієнта до узд
- •"Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими" Анафілактичний шок. Надання медичної допомоги
- •Алгоритм практичного навичка "Введення протиботулінічної сироватки методом дробної десенсибілізації за методом Безредки"
- •Правила зберігання лікувальних засобів
- •"Черевний тиф. Паратифи а і в"
- •Взяття і висівання сечі
- •Узяття матеріалу з прямої кишки
- •Взяття і висівання калу
- •Дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу (фракційний спосіб)
- •Ускладнення. Кишкова кровотеча
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Догляд за хворими на черевний тиф
- •Техніка проведення очисної клізми
- •"Шигельоз" Оцінка характеру випопоржнень
- •Правила забору матеріалу при шигельозі
- •Визначення ступеня тяжкості при шигельозі
- •"Холера" "Дії медичного працівника у разі виявлення хворого (або підозрі) на зараження карантинними інфекціями"
- •"Організація госпіталізації хворого"
- •"Організація стаціонарів у вогнищі холери"
- •"Організація подвірних обходів"
- •"Організація роботи холерного госпіталя"
- •Лабораторна діагностика холери
- •"Взяття та транспортування до лабораторії інфікованого матеріалу при холері"
- •Направлення
- •" Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм" "Взяття та висівання блювотних мас для бактеріологічного дослідження"
- •Допомога під час блювання
- •2. 2 Допомога під час проносі (діареї)
- •Допомога при зневодненні
- •Сифонна клізма (виконується вдвох)
- •" Вірусні гепатити" Сучасні лікарські засоби для лікування вірусних гепатитів в,с
- •Показники біохімічного аналізу крові в нормі
- •Показники системи згортання крові
- •Визначення жовчних пігментів у сечі
- •Особливості дієти № 5 при вірусному гепатиті (при захворюваннях печінки і жовчних шляхів)
- •Патогенез
- •Невідкладна мед сестринська допомога полягає:
- •Догляд. В обов’язки медсестри входить:
- •Відбір крові для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції
- •Процедура взяття крові за допомогою вакуумної системи bd Vacutainer
- •Специфічна профілактика вгв
- •Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції. Менінгококова інфекція" "Взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження"
- •I. Механізм відбору зразків матеріалів
- •Мал. 1. Паличка з тампоном взята правильно
- •Мал. 2. Паличка з тампоном взята неправильно іі. Методи відбору
- •Мал. 3. Взяття мазка із зіва
- •"Надання невідкладної мед сестринської допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту"
- •Догляд та невідкладна мед сестринська допомога
- •Медсестринський догляд
- •"Розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону, лаферону"
- •Підрахунок частоти дихальних рухів
- •Догляд за пацієнтом при кашлю а) при сухому:
- •Б) при вологому кашлю:
- •Догляд при кровохарканні
- •Менінгококова інфекція "Визначення основних клінічних ознак менінгіту"
- •Ускладнення. При набряку мозку
- •Про ефективність проведених заходів свідчить відновлення свідомості та поява діурезу! При розвитку ітш
- •Сечовиділення 0,5-1 мл/хв. Свідчить про ефективність терапії! "Взяття мазків із носоглотки на наявність менінгококу"
- •Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при менінгококовій інфекції
- •Організація догляду (план) у разі тяжкого перебігу менінгококової інфекції
- •"Інфекційний мононуклеоз. Ангіна. Дифтерія" "Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження"
- •"Взяття мазка із носа для бактеріологічного дослідження"
- •Прояви токсикозу
- •План спостереження для виявлення ознак токсикозу
- •Дифтерійний круп
- •Ретельне спостереження для виявлення ознак токсикозу, крупу
- •"Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання Висипний тиф, хвороба Брілла"
- •Санітарне оброблення при наявності педикульозу
- •Геморагічні гарячки
- •Догляд за хворими з патологією нирок при ггнс
- •Реалізація плану мед сестринських втручань у разі оліго- та анурії
- •Вимірювання добового діурезу і визначення водного балансу
- •"Малярія" "Взяття крові з пальця і виготовлення товстої краплі крові та мазка для виявлення малярійного плазмодія"
- •"Етіотропне лікування малярії"
- •"Захворювання з переважно рановим та інокуляцій ним механізмом передавання.
- •Участь в реалізації заходів із специфічної діагностики
- •Журнал реєстрації взяття крові
- •Направлення
- •Зареєструйте аварію в "Журналі реєстрації аварій під час надання
- •"Сказ. Бешиха" План мед сестринських втручань з спостереження та догляду за хворим на сказ
- •4. Оволодіння навичками надання антирабічної допомоги.
- •Алгоритм дій медичного працівника
- •Організація та проведення щеплень
- •"Правець" План мед сестринських втручань та його реалізація
- •Інструкція до"Введення протиправцевої сироватки за методом Безредки та людського протиправцевого імуноглобуліну "
- •"Лептоспіроз. Бруцельоз"
- •"Чума. Туляремія. Сибірка"
- •Послідовність надягання та знімання протичумного костюма
- •"Користування протичумним костюмом"
- •Порядок надягання протичумного костюма
- •Порядок знімання протичумного костюма
- •Для знезараження костюма використовують:
- •Послідовність знімання протичумного костюму:
- •Взяття матеріалу
Навчальна історія хвороби
Хворого: ПІБ, вік
Клінічний діагноз
Основний:
Ускладнення:
Супутні захворювання:
Куратор: студент (тка) групи ЛС 9-3-1
ПІБ
Початок курації "___"__________201__ р.
Кінець курації "____"__________201___р.
1. Паспортна частина:
ПІБ хворого Вік стать (жіноча, чоловіча)
Місце проживання: м. Кривий Ріг, район Центрально-міський, вулиця ___________, дім №___, кв. ___
Місце роботи _________________, професія ________
Коли та ким направлений (наприклад, 20.09.2016р 3 міська лікарня)
Діагноз при направленні:
Діагноз при поступленні:
2. Скарги хворого на момент прийому в інфекційну лікарню (загальні та специфічні)
або скарги на день курації:
3. Анамнез хвороби (anamnesis morbi):
1. В хронологічній послідовності вияснити протікання хвороби від перших проявів до теперішнього часу,
коли й як виникло захворювання, перебіг захворювання.
2. Вияснити початок захворювання: перші ознаки, початок (гострий чи поступовий). Чи звертався за медичною допомогою, лікування, що проводилось та його ефективність (прийом антибіотиків, яких? та ін. ліків).
4. Епідеміологічний анамнез (в залежності від виду патології): контакт з хворим з подібною симптоматикою (враховувати мінімальний та максимальний інкубаційний період), перебування в ендемічній місцевості (у разі трансмісивних хвороб), вживання харчових продуктів, води (при кишкових інфекціях), професійний контакт тощо. При інфекціях дихальних шляхів (дифтерія), а також у разі правця – наявність щеплень.
5. Анамнез життя (anamnesis vitae): перенесені інфекційні та ін. хвороби, травми, операції, алергологічний анамнез (алергія на ліки, харчові продукти тощо), шкідливі звички, професійні фактори.
6. Результати об'єктивного обстеження:
Зріст _____ см, вага ____ кг.
Загальний стан (задовільний, середньої тяжкості, тяжкий, дуже тяжкий)
Свідомість (збережена, ступор, сопор, кома, непритомність)
Положення активне (пасивне, вимушене).
Тип статури (нормостенічний, гіперстенічний, астенічний)
Вираз обличчя (звичайний, страждальницький, "сардонічна посмішка" тощо)
Шкірні покриви: звичайного забарвлення (жовтушні, гіперемія, блідість, ціаноз), шкіра суха (волога, вкрита краплями поту). Еластичність (збережена, не знижена, знижена – зібрана в складку не виправляється)). Наявність висипу (дата появи, характер, поетапність, локалізація, рубців.
Видимі слизові оболонки: ротової порожнини (блідо рожеві, гіперемійовані, вологі, сухі, наявність енантеми, нальоту); склери очей блідо-рожеві чи гіперемійовані, жовтушні, наявність ін’єкцій судин склер, крововиливів, симетричність розмірів зіниць, наявність птозу (при ботулізмі), прояви кон’юнктивіту, виділень та їх характер (при ГРВІ)
Підшкірна жирова клітковина: розвинена в нормі, надмірно, недостатньо.
Кісткова система: наявність видимих деформацій кісток черепа, грудної клітки, тазу, верхніх та нижніх кінцівок (або немає). Суглоби (звичайної конфігурації, шкіра над ними не змінена), рухи в суглобах у повному об’ємі. Або виявлено зміни (вказати).
М'язова система: пальпація окремих груп м'язів (безболісна, болюча). Сила м'язів достатня. Тонус (збережений, гіпертонус, знижений). Активні рухи в повному обсязі. Або виявлені зміни, наприклад, м'язи черевного пресу ослаблені.
Лімфатичні вузли: не пальпуються ( або пальпуються - вказати які, їх розміри); при пальпації не болючі (болючі), еластичні, шкіра над ними не змінена (або змінена) наявність норець тощо.
Дихальна система: ЧД, характер, ритм
Носове дихання (вільне, затруднене), наявність виділень з носових ходів, характер. Огляд. Пальпація. Перкусія. Аускультація. Наявність ознак дихальної недостатності. Характер дихання, наявність хрипів, їх локалізація
Серцево-судинна система: АТ, пульс. Огляд. Пальпація. Перкусія. Аускультація: характер тонів, наявність шумів.
Органи шлунково-кишкового тракту: Апетит (збережений, відсутній, знижений). Наявність нудоти, блювання, горючі у роті.
Язик (вологий, сухий, наявність нальоту).
Зів (слизова оболонка блідо-рожева, гіперемійована). Мигдалики (не виступають за край піднебінних дужок, збільшені, змикаються, не змикаються, гіперемійовані, наявність нальоту, його характеристика).
Живіт: форма (правильна, симетричний, несиметричний, збільшений об’єм за рахунок підшкірної жирової клітковини або внаслідок збільшення печінки чи внаслідок здуття окремих відрізків кишечника, здутий внаслідок метеоризму – здуття більш чи менш равномірно, при асциті – більш у нижньому відділі у положені хворого стоячи; запалий живіт). Підшкірні вени (не розширені, розширені). Шкіра живота (звичайного кольору, жовтушна, бліда, суха, волога)
Поверхнева пальпація: дозволяє виявити ступінь напруження черевної стінки, болючість, (безболісна, болісна в області ...), набряклість.
Глибока пальпація:
- сигмоподібної кишки у лівій здухвинній області ( у нормі - гладенький, рухомий, безболісний тяж, діаметром з великий палець руки)
- сліпої кишки у правій здухвинній області (у нормі – полий м'який циліндр товщиною приблизно в два поперечних пальця, злегка урчащий, рухомий, безболісний). Неравномірна щільність сліпої кишки дуже рідко викликається скопиченням "калових камінців", а тому указує на наявність в кишці рідкого вмістимого та газів.
- попереково-ободочної кишки, яка частіше прощупується на рівні пупка чи дещо нижче його (в нормі – у вигляді циліндра товщиною 3-4 см, прощупується у 60-70% здорових людей. Неравномірність і бугристість кишки може залежати не тільки від її патологічних змін, але й від скопичення щільних калових мас).
При аускультації над кишечником вислуховується звук перистальтики.
Печінка – нижня границя співпадає з краєм реберної дуги +2 см
Селезінка в нормі не пальпується. Перкуторно у здорових людей визначається між ІХ та ХІ ребрами по середній пахвинній лінії.
Сечостатева система: наявність змін сечовиділення (поліурія - стійке збільшення кількості виділяємої сечі внаслідок цукрового діабету, зходження набряків, внаслідок вживання збільшеної кількості води, втрати нирками здатності концентрувати сечу при нефриті тощо; олігоурія – стійке зменшення кількості виділеної сечі внаслідок посиленого потовиділення, блювання, проносу чи в період наростання набряків, при запаленні та ушкодженням деякими отрутами, наприклад, сулемою; анурія – повна відсутність сечі, якщо вона спостерігається 7-10 днів, розвивається смертельне отруєння азотистими шлаками – уремія.
Поллакіурія – часте сечовипускання; дізурія – затруднене та болюче сечовипускання; ішурія – затримка сечовипускання; ніктурія – преобладание нічного сечовиділення).
Колір сечі (золотисто-жовтий, темний кольору "пива", цегляний, червонуватий – гематурія).
Наявність болю в поперековій ділянці (характер: тупі, ниючі, дуже різкі). Симптом Пастернацького (поколачивание області нирок кулаком чи льоктьовим краєм правої долоні викликає біль – позитивний с-м).
В нормі – сечовипускання регулярне, безболісне.
Нервова система і психічний статус: стан (задовільний, середньої тяжкості,тяжкий, дуже тяжкий); поведінка (адекватна, неадекватна, агресивна тощо). В контакт вступає охоче, не охоче, не вступає.Реально оцінює тяжкість власного стану (навпаки) Пригніченість, дратівливість відсутня (або навпаки). Порушення сну. Наявність патологічних, менінгіальних рефлексів.
