3. Тенденції розвитку релігійних процесів в українському суспільстві.

Дослідження останніх років свідчать про бурхливе зростання релігійності, руйнування атеїзму в пострадянському просторі. Найрельєфніше цей процес виявляється у значному зростанні релігійних об’єднань.

В Україні спостерігається відносно швидкий розвиток протестантських громад (п’ятдесятників). Останнім часом в Україні виникли нові, екзотичні для неї, релігійні громади (кришнаїти, бахаї, мормони, дзен-буддисти). У Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі існують незареєстровані секти сатаністів.

Останнім часом заявили про себе релігійні секти тоталітарного типу („Аум Сенрике”, „Біле Братство”), які своїм віровченням та особливою культовою (обрядовою) діяльністю вчиняють психічний тиск на людину, домагаються розчинення її свідомості у колективній свідомості секти, повного підпорядкування її особистості керівникам і вождям.

В Україні в останнє десятиліття XX ст. намітилася тенденція зростання релігійності серед молоді. Фахівці твердять про появу так званих „молодіжних” релігій, зорієнтованих на 18-24 річних людей. Саме цієї пори трансформується внутрішній світ людини, наступає криза ідентичності, за якої відбувається вибір „дорослої” системи цінностей, що часто зумовлює „релігійний вибух”, пов’язаний з психічними зривами, пошуками „сильної руки”, „авторитету”.

Помітний інтерес виявляє соціологія релігії до проблеми впливу конфесійної належності віруючих на ціннісні орієнтації та соціальну поведінку.

Проведене в Україні дослідження відмінності ціннісних орієнтацій віруючих різних християнських конфесій виявили їх соціально-демографічну диференціацію. Кожна з конфесій залучає і задовольняє потребу у вірі зовсім різних людей. Так, зростання протестантських громад відбувається, в основному, за рахунок молодих, освічених людей, які успішно адаптувалися в новій соціально-економічній реальності, уміють вирішувати свої матеріальні проблеми і схвально ставляться до реформ. У їх психоемоційному стані домінують почуття впевненості й бажання діяти. Більшість жінок, які належать до православних конфесій, переборюють матеріальні труднощі, з острахом і недовірою ставляться до нововведень.

Соціологічні дослідження свідчать, що протягом останніх 80-ти років у нашій країні відбулося два протилежних процеси розвитку релігійності. У 20-ти роки XX ст. стався масовий відхід різних груп населення, особливо молоді, від релігії та церкви. Такий процес називають секуляризацією, а пов’язане з ним руйнування релігійних вірувань і поширення атеїзму – атеїзацією населення. Наприкінці XX ст. окреслився зворотний рух, „світоглядного маятника”, що втілилося в наростанні масштабів і ступеня релігійності. Цей процес називають сакралізацією. Він пов’язаний зі збільшенням кількості віруючих, релігійних громад.

У сучасному суспільстві особливим соціальним процесом стає екуменізм – спроби деяких християнських церков усвідомити свою сутнісну єдність, прийти до нової згоди та зближення.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «релігія».

2. Назвіть класифікацію світових релігій (за Р. Беллом).

3. Що таке релігійна організація?

Рекомендована література:

1. Піча В.М. Соціологія: Підручник / В.М. Піча. – Львів: Магнолія Плюс, 2004. – с. 165- 178; 179 -190

2. Соціологія: Навч. посібник для самост. вивч. дисципліни/ І.Г. Мухіна; Харківська філія УДУЕФ. – Х.: ХФУДУЕФ, 207 . – с. 105 -116

3. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред. В.Г. Городяненка. – К., 2008. – с. 231- 239

4. Черниш Н.О. Соціологія: Курс лекцій / Н.О. Черниш. – Львів: Кальварія, 1996. – Вип. 5

5. Юрій М.Ф. Соціологія / М.Ф. Юрій. – К.: Дакор, 2005. – с. 432- 445