Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1505453503932605.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
489.22 Кб
Скачать

4. Створення єдиної теорії конфлікту

За час, що минув з часу появи концепції Л. Козера, нічого принципово в теорії конфлікту додано не було. Навіть дуже популярна в 90-ті роки теорія фрустрації універсальних людських потреб Джона Бертона не виходить за межі базисних припущень Г. Зіммеля та Л. Козера.

Створені в першій половині XX століття Дж. Фон Нейманом і О. Моргенштерном теорії ігор породили у деяких математиків надію на можливість створення універсального методу аналізу і пошуку шляхів вирішення конфліктів. Однак у своєму класичному вигляді цей підхід не дозволяв знаходити кооперативні рішення в антагоністичних іграх. Всі спроби використовувати існуючі математичні методи для аналізу і вирішення конфліктів можна вважати незадовільними: жодна з них не виявилася спроможньою забезпечити спільну мову і техніку повноцінного моделювання та аналізу соціальних, психологічних та інших конфліктів.

Пріоритет у здійсненні спробі створення єдиної теорії конфлікту належить російському вченому В. А. Светлову. Основні праці: «Практична логіка», «Аналітика конфлікту».

Вихідною теоретичною та методологічною установкою концепції є системний аналіз, додатковий елемент теорії графів, теорії ймовірності, динамічного аналізу, теорії ігор і гіперігр. В. А. Светлов розуміє конфлікт як певний дисбаланс системи з особливими структурними, динамічними і теоретико-ігровими характеристиками.

Створені В.А. Свєтловим теоретичні моделі конфліктів дозволяють аналізувати будь-які види конфліктів, включаючи неврози.

Таким чином, всі, хто займається проблемами конфлікту (соціологи, психологи, політологи, менеджери, юристи, етики), отримали довгоочікувану можливість використання єдиної мови, що дозволяє працювати на загальний результат.

Вивчивши основні характеристики соціальних конфліктів можна сказати, що більша частина проблематики конфлікту розробляється на макрорівні в контексті великомасштабних теоретичних побудов, пов'язаних з завданнями пояснення соціокультурних змін у сучасному суспільстві.

Разом з тим, проблематика конфлікту носить суто прикладний характер. Вона користується широким попитом при рішенні цілком конкретних ситуацій, в яких спостерігається зіткнення інтересів двох або більшого числа сторін. По суті справи в практиці організації сучасного менеджменту, в дипломатії, в юриспруденції, комерційної діяльності та інших сферах життя, де спостерігається безпосереднє зіткнення інтересів протиборчих сторін, склался прикладний напрямок, який одержав назву конфліктологія. Конфліктолог - це спеціальна професія, представники якої беруть участь у багатьох переговорних процесах, виїзджають в "гарячі точки", де працюють в якості консультантів і беруть участь у переговорному процесі на різних рівнях і в різних ситуаціях.

Соціальний конфлікт - складна соціальна взаємодія, змістом якої є процес розвитку та подолання непримиренних протиріч, тобто таких, які неможливо вирішити без зміни основних умов та факторів взаємодії. З цього випливає - вирішення конфлікту вимагає змін у соціальному житті людей.

Список використаної літератури

  1. Соціологія: Підручник для вузів / В.М. Лавриненко, Н.А. Нартова, О.А. Шабанова, Г.С. Лукашова; під ред. проф. В.Н. Лавренко. - 2 изд., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.

  2. Фролов С.С. Соціологія. Учеб. посібник для вузів. - М.: Логос, 2003.