6.4. Розрахунок гзмхз з використанням таблиці 20:

а). Вихідні дані: Водень ціаністий…усі інші дані як «а» пункту 3;

б). За табл. 8 визначити глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря як для хлору – 29.7 км;

в). За табл. 20 визначити перекладний коефіцієнт (К_П) для водню ціаністого – 0.97;

г). Розрахувати глибину розповсюдження хмари водню ціаністого:

29.7 · 0.97 = 28.809 км.

д). Подальші дії – аналогічне вище наведеним прикладам.

Приклади прогнозування

Приклад 1: Довгострокове прогнозування.

На ХНО, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, міститься 3 ємкості по 30, 50 і 70 т хлору. Навколо ємкостей побудовано обвалування висотою 2.0 метра.

За топографічною картою встановлено: населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту становить 18 км², у ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: як передбачено для довгострокового планування інверсія, швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря +20⁰С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 градусів.

Рішення: Для довгострокового планування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємкості (тобто, 70 т). Глибина розповсюдження для 70 т хлору дорівнює 65.6 км (Г_ТАБ, табл. 8).

З урахуванням того, що ємність обвалована висотою в 2 м., К_З – 2,4 (табл. 1), глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:

Г = 65.6 : 2,4 = 27.33 км.

Максимальне значення глибини перенесення повітряних мас, забруднених хлором, може становити: Г_М = 4 · V_П, тобто, 4· 5 = 20 км.

Отже, Г_ЗМХЗ – 20 км, як менше із двох значень.

Ширина максимально можливої зони прогнозованого хімічного забруднення становитиме: Ш_ПЗХЗ = 0,3 • 20 ^0.6 = 1.81 км.

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення (за умови, що вона пройде через населений пункт), становитиме S_ПЗХЗ = 1.81 • 4 км = 7.24 км².

Площа населеного пункту складає 18 км². Частка площі населеного пункту, яка може ввійти в ПЗХЗ, становить: S_ПЗХЗ= 7.24 • 100 :18 = 40.22%.

Від загальної кількості населення на можливу ПЗХЗ припадає

N = 12000 • 40.22 : 100 = 4826 осіб.

За умови відсутності засобів індивідуального захисту органів дихання, з урахуванням того, що люди на момент можливої аварії будуть знаходитися не на відкритій місцевості, а у будівлях або простіших укриттях, можливі втрати

прогнозуються в 50%, тобто, 4826 · 0.5 = 2413 осіб.

Структурно це буде так:

легкі – до (2413 • 25 : 100) = 603 особи;

середньої тяжкості – до (2413 • 40 : 100) = 965 осіб;

зі смертельними наслідками – до (2413 • 35 : 100) = 845 осіб.

Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) (таблиця 2) становить t = 9 : 5 = 1,8 год.

Термін дії джерела небезпеки (за табл. 21), t_ДЖН – [23.9 + 83.7]:2= 53.8 год.

Площа ЗМХЗ розраховується за формулою S_ЗМХЗ = 3.14 · Г².

S_ЗМХЗ = 3.14 · 20² = 1256 км². (Порівняно з результатом за формулою 1:

Sзмхз = 8,72 • 10^-3 • 20² • 360^о =1255.68 км²).

Площа ПЗХЗ розраховується за формулою S_ПЗХЗ = 0.11Г².

S_ПЗХЗ = 0.11 20 2 = 44 км². (Порівняно з результатом за формулою 2:

Sпзхз = 0,081 •20² • 4^0,2 = 42.75 км²).

Примітки:

1. Якщо об'єкт розташований у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ.

2. За наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах.

3. Після закінчення розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об'єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) (табл. 22).

Приклад 2: Аварійне прогнозування

На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані: на відстані 2 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 3 км; на відстані 6 км від осередку ураження розташований населений пункт, який має ширину 5 км і глибину 4 км у перпендикулярному напрямку і в якому проживає 12 тис. осіб. Площа населеного пункту становить 18 км².

Метеоумови: температура повітря + 25^оС, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок: північно-східний, що відповідає А^о = 45^о.

Виконати розрахунки для аварійного планування.

Рішення: З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином:

За таблицею 8 – без перешкоди забруднене повітря розповсюджується на 82,2 км (Г_ТАБ).

Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження з урахуванням лісового масиву становить 1,7 (табл. 3).

Отже, глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина для 3 км лісу становить

Г_зм1 = 3 км • 1,7 = 5,1 км.

Відповідно, глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина в населеному пункті глибиною 4 км, становить Г_зм2 = 4 км • 3 = 12 км.

Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря дорівнює: Г_ЗАГ = Г_ЗМХЗ = 82,2 - 5,1-12 = 65,1 км.

Усі інші розрахунки як при довгостроковому прогнозуванні.

Примітка: Значення Г_ЗМ1 та Г_ЗМ2 – величини на які зменшується глибина таблична за першим та другим показниками, що впливають на розповсюдження хмари НХР.

Приклад 3

У наслідок аварії на ХНО на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру - 2 м/с, інверсія. Температура повітря +20⁰С. Напрямок вітру 60^о (північно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.

Рішення: З урахуванням, що для швидкості вітру 2 м/с К_В = 90 (табл. 5), а глибина розповсюдження хмари НХР дорівнює Гзмхз = Г_ТАБ = 11,3 км (табл. 8).

1. Площа ЗМХЗ за формулою (1) дорівнює:

Sзмхз = 8,72 • 10-3 • 11,32 • 90 = 100,21 км².

2. Площа ПЗХЗ за формулою (2) дорівнює:

Sпзхз = 0,081 • 11,32 • 40,2 = 13,648 км².

3. Термін дії джерела забруднення для хлору дорівнює:

t_ДЖН = 1,12 год (табл. 21).

4. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення

Шпзхз = 0,3 • 11,30,6 = 1,29 км.