- •Загальні положення
- •Клас небезпеки нхр за ступенем дії на організм людини
- •Класифікація хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів [4]
- •Терміни і визначення
- •Прийняті допущення
- •Довгострокове прогнозування
- •Аварійне прогнозування
- •Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування
- •1. Зона можливого хімічного забруднення.
- •4. Визначення часу підходу (tпід) забрудненого повітря до об'єкта.
- •5. Визначення часу дії джерела небезпеки (tджн).
- •6. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення (гзмхз)
- •6. 1. Розрахунок гзмхз при аварії з розливом нхр «вільно»:
- •6.2. Розрахунок гзмхз при аварії з розливом нхр «в обваловку» (у піддон):
- •6.3. Розрахунок гзмхз з урахуванням характеру місцевості:
- •6.4. Розрахунок гзмхз з використанням таблиці 20:
- •Приклади прогнозування
- •Порядок нанесення наслідків прогнозування на топографічну карту (план місцевості) – с. 18
- •Порядок дій працівників хно у випадку аварії з виливом (викидом) нхр
- •Індивідуальне завдання
- •Варіанти індивідуального завдання
- •Складові прогнозування та оцінки можливої (реальної) хімічної обстановки:
- •Організаційні заходи:
- •Інженерно-технічні заходи:
- •Умови оцінювання:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
з дисципліни «Цивільний захист» щодо виконання
розрахунково-графічної роботи за темою:
«Прогнозування наслідків впливу надзвичайних ситуацій
(вилив/викид НХР) на об’єкти господарювання та населення»
для всіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів
«СПЕЦІАЛІСТ», «МАГІСТР»
Затверджено на засіданні кафедри біотехнології та безпеки життєдіяльності.
Протокол № 13 від 27.10.2014.
Дніпропетровськ УДХТУ 2014
Методичні вказівки з дисципліни «Цивільний захист» щодо виконання розрахунково-графічної роботи за темою: «Прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій (вилив/викид НХР) на об’єкти господарювання та населення» для всіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр» / Укл.: М. М. Плис, М. М. Плис, М. В. Рогальов. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2014. – 44 с.
Навчальне видання
Методичні вказівки з дисципліни «Цивільний захист» щодо виконання розрахунково-графічної роботи за темою: «Прогнозування наслідків
надзвичайних ситуацій (вилив/викид НХР) на об’єкти господарювання
та населення» для всіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр»
Укладачі: ПЛИС Михайло Михайлович
ПЛИС Михайло Михайлович
РОГАЛЬОВ Михайло Васильович
Редактор Л.М. Тонкошкур
Коректор Л.Я. Гоцуцова
Підписано до друку 27.10.14. Формат 60×84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Ум.-друк. акр. 2,0. Обл.-вид. арк. 2,07. Тираж 100 прим. Зам. № 40. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.
ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8.
Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру
Прогнозування наслідків аварії (можливої аварії) з виливом / викидом НХР, як основна складова розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Цивільний захист», проводиться у відповідності з «Методикою прогнозування наслідків виливу / викиду небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті», введеної в дію 27 березня 2001 року.
Довідкові матеріали до самостійної роботи:
Кодекс про цивільний захист України – Закон України 2012 року із змінами та доповненнями згідно Законів України 2013 року.
Постанова Кабінету міністрів України від 9 січня 2014 року № 11 –Положення про єдину державну систему цивільного захисту.
Постанова Кабінету міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1200 (із змінами від 29 жовтня 2009 року № 1148) – Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту.
ГОСТ 12.0.003 – 74 Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
ГОСТ 12.1.007 – 76 Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.
ГОСТ 12.1.005 – 88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
ДСТУ 7097 Джерела техногенних надзвичайних ситуацій. Класифікація та номенклатура параметрів уражаючих чинників.
ДСТУ 7098 Ліквідування надзвичайних ситуацій та їх наслідків. Загальні положення.
Методичні вказівки з дисципліни «Цивільний захист» до вивчення теми:
«Оцінювання обстановки та організація захисту людей і території в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин» для студентів V та VI курсів освітньо-кваліфікаційного рівнів «спеціаліст», «магістр». – УДХТУ: Дніпропетровськ, 2014.
Методичні вказівки з дисципліни «Цивільний захист» за темою: «Розрахунок сил і засобів для локалізації і знезаражування джерела хімічного забруднення в умовах аварії на ХНО» для всіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр». – УДХТУ: Дніпропетровськ, 2014.
Примітка: В матеріалі під № 9 наведено ряд інших джерел, які орієнтують
на виконання певних положень РГР, аналіз наслідків прогнозу,
напрацювання висновків та пропозицій.
Загальні положення
Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) – промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одне або декілька НХР (до ХНО не належать залізниці).
До хімічно небезпечних об’єктів належать:
а) заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки та агрегати, які виробляють або використовують небезпечні хімічні речовини (НХР);
б) заводи або їх комплекси з переробки нафтопродуктів;
в) виробництва інших галузей промисловості, які використовують НХР;
г) підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції та очисні споруди, які використовують хлор або аміак;
д) транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти;
ж) склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і пероральному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в організм хімічні речовини можна розбити на шість груп (див. довідкова табл. А), а за ступенем дії на організм людини на чотири класи (див. довідкові табл. Б, В).
Таблиця А
Характеристика НХР за ступенями токсичності
-
Клас токсичності
ГДК у
повітрі,
мг/м3
Середні смертельні
Концерн-трація, мг/л
Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг
Надзвичайно токсичні
0,1
< 1
< 1
Високо токсичні
0,1 – 1
1-5
1-50
Сильно токсичні
1,1 – 10
6–20
51-500
Помірно токсичні
Теж
21–80
501-5000
Мало токсичні
> 10
81–160
5001-15000
Практично не токсичні
-
> 160
>15000
Таблиця Б
Клас небезпеки нхр за ступенем дії на організм людини
-
Клас небезпеки
Характеристика класу небезпеки
ССК, мг/м3
1
Речовини надзвичайно небезпечні
< 500
2
Речовини високо небезпечні
501-5000
3
Речовини помірно небезпечні
5001-50000
4
Речовини мало небезпечні
> 50001
Примітка: ССК – середня смертельна токсодоза LC50, яка призводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії.
Таблиця В
Класифікація шкідливих речовин у залежності від норм та показників [5]
Показники |
Норми для класу небезпеки |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м3 |
Менше 0.1 |
0.1 – 1.0 |
1.1 – 10.0 |
Більше 10.0 |
Середня смертельна доза за введенням у шлунок, мг/кг |
Менше 15 |
15 – 150 |
151- 5000 |
Більше 5000 |
Середня смертельна доза за попаданням на шкіру, мг/м3 |
Менше 100 |
100 - 500 |
501-2500 |
Більше 2500 |
Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м3 |
Менше 500 |
500- 5000 |
5001 – 50000 |
Більше 50000 |
Коефіцієнт можливого інгаляційного отруєння (КМІО) |
Більше 300 |
300 - 30 |
29 - 30 |
Менше 3 |
Зона гострої дії |
Менше 6.0 |
6.0 – 18.0 |
18.1 – 54. |
Більше 54 |
Зона хронічної дії |
Більше 10.0 |
10.0 – 5.0 |
4.9 – 2.5 |
Менше 2.5 |
Таблиця Г
