3. Cтратегії інтегрованого управління і координації ланцюгів поставок

До основних стратегіям інтегрованого управління та координації ланцюгів поставок на рівні відносин підприємства з постачальниками та клієнтами відносяться:

• JIT (Just-In-Time) - точно вчасно,

• JIS (Just-In-Sequence) - точно в послідовності,

• VMI (Vendor-Managed Inventory) - запаси, керовані клієнтом,

• Kanban з відповідальністю постачальників,

• ECR (Efficient Consumer Response) - ефективне клієнтоорієнтоване реагування,

• QR (Quick Response) - швидке реагування.

До основних стратегіям інтегрованого управління та координації ланцюгів поставок на рівні ланцюга поставок відносяться:

• CPFR (Collaborative Planning, Forecasting, and Replenishment) - спільне планування, придбання та прогнозування,

• SCEM (Supply Chain Event Management) - управління подіями в ланцюгах поставок,

• Scmo (Supply Chain Monitoring) - моніторинг ланцюгів поставок.

Усі сучасні технології координації ланцюгів поставок засновані на синхронізації бізнес-процесів учасників ланцюга поставок з використанням інформаційних технологій. Уперше даний принцип був застосований у концепції Just in Time (JIT) (точно вчасно). JIТ (точно вчасно) уперше був впроваджений у японському автомобільному концерні Toyota. Just in Time заснована на синхронізації обсягів і якості поставок відповідно до оперативних потреб виробництва. Ключовими елементами Just in Time є інтегрована обробка інформації, сегментація виробництва та поставок, синхронізованих з виробництвом. Вимоги сучасного ринку, пов'язані з індивідуалізацією продуктів і одиничним/дрібносерійним виробництвом, ставлять перед підприємствами нові завдання управління поставками «точно вчасно».

Так з'явилася концепція JIS Just-in-Sequence (точно в послідовності). Концепція Just-In-Sequence є розширенням JIТ. Її суть полягає в тому, що комплектуючі поставляються не тільки точно вчасно, але та відповідно заданою фокусною компанією послідовності випуску кінцевого виробу (наприклад згідно із чергуванням партій автомобілів різної комплектації на складальному конвеєрі).

KANBAN з відповідальністю постачальників є сучасним етапом розвитку концепції KANBAN, розробленої в компанії Toyota в 70-е рр. 20 в. Потреба в деталях на складальній лінії за методикою KANBAN визначається виходячи з фактичного споживання деталей на кожному робочому місці. На практиці це виглядає так: працівник їздить по цехові, відслідковує рівень споживання деталей (на спеціальних табличках на робочих місцях або ж по порожній тарі) і передає інформацію про необхідність поповнення запасу.

Цілями KANBAN є зниження запасів і підвищення рівня наявності необхідних матеріалів. У виробництві на основі застосування KANBAN вдається підвищити гнучкість на складальних лініях і знизити час виробничого циклу. KANBAN є децентралізованою концепцією планування потреби в матеріалах, що дозволяє суттєво знизити витрати на планування забезпечення матеріалами та управляти виробництвом і запасами на основі фактичного споживання матеріалів, а не на основі ідеальних планів.

Передумовами для успішного використання KANBAN є:

• серійне та масове виробництво,

• можливість прогнозування споживання матеріалів,

• стандартизація деталей і матеріалів,

• можливість швидкого переналагодження обладнання,

• мотивація та кваліфікація співробітників.

KANBAN з відповідальністю постачальників передбачає виконання всіх робіт з відстеженням фактичного споживання деталей/матеріалів і передачею інформації про необхідність поповнення запасів безпосередньо постачальником. Для цього укладаються «рамкові» договори, у яких оговорюється загальна кількість поставок, час поставок і вимоги до якості поставок, а також технології виготовлення та ціни. В обсязі цих «рамкових» договорів здійснюються поставки вже по фактичній необхідності в деталях.

У концепції VMI ( Vendor-Managed Inventory) відповідальність за поповнення запасів наступної ланки логистичного ланцюга переноситься на попередню ланку логистичного ланцюга. У класичній системі ( Pull-Принцип) постачальники одержують замовлення від клієнтів (підприємств-виготовлювачів). У системі VMI клієнти та постачальники синхронізують інформаційні потоки про потреби та запаси. На основі поточної інформації про потреби й запаси клієнта постачальник самостійно визначає терміни та кількість поставок, тобто використовує так званий принцип виштовхування (Push-Принцип). Для досягнення ефекту від використання концепції VMI необхідно як впровадження відповідних інформаційних технологій, так і реінжиніринг бізнес-процесів і методів планування. Окремо повинні розглядатися питання надійності партнерів.

Концепція Quick Response (швидке реагування) була розроблена в середині 80-х рр. у текстильній і швейній галузі США. Імпульсом для зародження концепції послужив той факт, що, незважаючи на ефективно працюючі відділи підприємств цієї галузі, їх діяльність у цілому була малоефективною. Виходом зі ситуації, що склалася, послужив цілісний розгляд ланцюга поставок і створення системи обміну інформацією між усіма учасниками ланцюга поставок. У якості такої єдиної інформаційної концепції виступила концепція Electronic Data Interchange (EDI) - електронного обміну даними. Суттю концепції EDI є електронн, що базується на одноформатності даних обмін інформацією між підприємствами. Основними перевагами EDI є:

• відсутність багаторазового переобліку тих самих даних,

• зниження обсягів виконуваних робіт «вручну»,

• прискорений обмін інформацією.

У сполученні з точним маркуванням штрих-кодами концепція EDI є базою концепції Quick Response. Індивідуальний штрих-код дозволяє за допомогою його звичайного сканування виявити, наприклад, місце фактичного перебування партії продукту, кількість повернень продукції через брак і т.д.

Таким чином, концепція QR дозволяє здійснювати мобільний обмін інформацією між виробником і продавцем за допомогою їх інформаційно-технологічного об'єднання. QR забезпечує швидке реагування підприємств на зміни потреб споживачів.

Концепція ECR (Efficient Consumer Response) тісно пов'язана своїм походженням з іншими стратегіями координації ланцюгів поставок, насамперед - з концепціями JIТ і QR. ECR орієнтована насамперед на оптимізацію каналів дистрибуції та скорочення витрат, не пов'язаних із процесом створення вартості. ECR також має на увазі впровадження відповідних інформаційних технологій, реінжениринг бізнес-процесів і методів планування. Вихідним пунктом розробки концепції ECR є той факт, що лише споживач, чиї потреби задоволені, є «гарним» споживачем. Тому дуже важливим є знання потреб споживача, щоб згодом мати можливість «поставити потрібний продукт у потрібній кількості в потрібний час у необхідній кількості в конкретно зазначене місце». Наслідком цього підходу є необхідність переходу від Push-концепції, згідно з якою виробництво і торгівля є протилежностями, до інтерактивної, керованої попитом Pull-концепції.

Згідно Push-принципу, виробництво і торгівля «штовхають» свої товари в точку продажів - незалежно від того, які потреби покупця. Pull-принцип, навпаки, полягає в тому, що покупець «притягається» до точки продажів.

Для одержання точного знання про потреби споживача неминуча інтеграція інформаційного ланцюга - передумовою для неї є тісна кооперація виробництва і торгівлі. У концепції ECR особливу роль відіграють кооперація і переробка інформації, особливо між галузями маркетингу і логістики.

Концепція ECR (Efficient Consumer Response) орієнтована насамперед на оптимізацію каналів дистрибуції та скорочення витрат, не пов'язаних із процесом створення вартості. Концепція ECR також має на увазі впровадження відповідних інформаційних технологій, реінжиніринг бізнес-процесів і методів планування. Впровадження концепції ECR дозволяє домогтися зниження запасів у дистрибуційних центрах (до 40 %), поліпшення використання транспортних потужностей (до 20 %), скорочення термінів виконання замовлень клієнтів і процесных витрат (до 50 %).

Поняття Collaborative Planning, Forecasting and Replenishment (CPFR) - спільне планування, прогнозування й поповнення запасів — тісно пов'язане з концепцією ECR і розглядається як результат її подальшого розвитку та удосконалювання На відміну від ECR-проектів, орієнтованих винятково на сферу торгівлі, у концепції CPFR розглядаються не тільки маркетингові і логістичні процеси, але також і такі процеси, як спільне планування, прогнозування та кооперативне управління.

CPFR спрямована на підвищення якості й актуальності даних. Основними елементами CPFR-Моделі є Продавець (Seller) і Покупець (Buyer), що вступають у кооперацію з метою якісного задоволення потреб Споживача.

Основна відмінність CPFR від ECR полягає в розрахунках прогнозів потреб і поставок, які постійно актуалізуються. В учасників ланцюга поставок з'являється можливість порівняння поточних і планових значень параметрів виконання робіт і адекватної адаптації власних планів. Суть процесної моделі CPFR - об'єднання всіх партнерів з метою тісного співробітництва, заснованого на надаваних обома сторонами ресурсах і інформації.

Основна ідея стратегії CPFR (Collaborative Planning, Forecasting and Replenishment) полякає в поліпшенні здатності задовольняти зростаючі потреби покупців, у розвитку яких повинне бути зацікавлене кожна ланка логістичного ланцюга. При цьому CPFR не заміщує такі стратегії, як ECR, VMI або Quick Response, а лише використовує досвід і знання, отримані завдяки цим концепціям, і розширює можливості кооперації в майбутньому. Суть процесної моделі CPFR - об'єднання всіх партнерів з метою тісного співробітництва, заснованого на ресурсах і інформації, що надається обома сторонами.

Після того як визначаються цілі та граничні умови кооперації, починається етап спільного прогнозування. Насамперед складається прогноз продажів виходячи з вимог спільних бізнес-планів. Складається календарний план важливих подій та набір факторів, таких як, наприклад, надлишкове або недостатнє число філій, маркетингові акції, впровадження нової продукції, тобто подій та фактори, які можуть вплинути на продаж продукції. На цьому етапі сплановані процеси та прогнози переходять у практичний бізнес-процес, і починається процес поставок.

Доти поки виняткові критерії прогнозів не беруть участь у практичних бізнес-процесах, потребі в замовленнях на поставку існують автономно, при цьому в загальному часовому відрізку ці замовлення не можуть змінюватися. Коли вступають у дію ці виняткові критерії, співробітники одержують інформацію від виробника та від покупця, починається співробітництво для вирішення проблем.

Ключові переваги CPFR полягають у:

• єдиному для всіх партнерів прогнозуванні попиту споживачів;

• координації співробітництва виробника та продавця від прогнозу продажу до розв'язання проблем, що виникають в оперативних бізнес-процесах;

• динамічному підході до рішення проблемних ситуацій;

• гарантованих поставках товарів від продавців і виробників, що базуються на загальному прогнозуванні.

87