Вибір стратегії ланцюга поставок залежно від умов ведення бізнесу

Гібридні стратегії	Відповідні ринкові умови та операційне середовище
Парето / 80:20 Використання «тонких» методів для виробництва продукції у великих обсягах, динамічні методи для повільно реалізованої продукції	Високий рівень розмаїтості; попит у відношенні до всього асортименту істотно не змінюється
Точки появи Завдання: діяти за допомогою ощадливого варіанта до точки появи та динамічного варіанта після неї	Можливість модульного виробництва або створення запасів проміжної продукції; відкладання створення остаточної конфігурації або дистрибуції
Поділ попиту на хвильову та базову складову Управління складовою попиту з високим ступенем прогнозованості на основі «тонких» принципів; використання динамічних принципів для роботи з менш передбачуваню складової	Там, де базовий рівень попиту можна впевнено прогнозувати на основі минулого досвіду та де є місцеве виробництво та потужності для випуску продукції невеликими партіями

Три гібридні стратегії, що поєднують «тонкий» і динамічний варіанти, підтверджують, що проектування ланцюга поставок повинне бути спрямована на відшукання способів, за допомогою яких організації можуть домогтися потрібних комбінацій «тонкої» і динамічної стратегій.

Стратегії операційної динамічності.

Стратегія операційної динамічності орієнтується на розробку характеристик, що дозволяють оперативно так змінювати конфігурацію параметрів товарів і ланцюга поставок, щоб задовольняти виникаючі споживчі запити. Підприємства, що використовують цю стратегію, основну увагу приділяють одержанню націнки за те, що вони першими з'являються на ринку з новим продуктом. Багато підприємств, що взяли на озброєння цю стратегію, передають на аутсорсінг будь-які (які можливо) функції ланцюга поставок, а самі концентрують зусилля на розробці продукції та маркетингу. У них міцні взаємини із широким колом потенційних партнерів пі ланцюга поставок. Для участі в окремих проектах партнери вибираються залежно від їх характеристик.

Стратегія операційної динамічності вимагає від підприємства бажання та можливості діяти інноваційно - так, щоб підприємство постійно розробляло нові продукти та процеси для нових ринків. Підприємствам, що мають власну інфраструктуру, потрібно буде змінювати сфокусованість своєї інфраструктури швидко та в міру необхідності адаптувати або змінювати цю інфраструктуру. Щоб домогтися максимальної гнучкості, підприємствам доведеться погодитися з більш високими витратами.

Стратегія, сфокусована на швидкість.

Стратегія передбачає встановлення націнки за рахунок надання споживачам більше нового або більше свіжого продукту в порівнянні з конкурентами. Така стратегія ланцюга поставок тісно стикується з іншими стратегіями компанії, що роблять ставку на обслуговування споживачів.

Різновидом стратегії на основі високої швидкості доставки є використання терміну придатності продуктів, які не належать до категорії таких, що швидко псуються (наприклад пива). Підкреслюючи свіжість і інформуючи споживачів про бажаність свіжості, національні виробництва пропонують відносно високу швидкість доставки такої продукції через свої ланцюги поставок у порівнянні з імпортованими брендами.

Щоб використовувати таку стратегію ефективно, важливо домогтися співробітництва в масштабах всього ланцюга поставок. На всьому шляху проходження продукту по ланцюгу до кінцевого споживача його необхідно відслідковувати та їм необхідно управляти. У компанії, що продає свою продукцію через традиційні канали, з'являється додатковий ризик, тому що застосування стратегії швидкості та зазначення споживачам на свіжість продукту підвищує їхня вразливість, якщо з'являються конкуренти, що продають свою продукцію замовникам прямо.

Стратегії управління витратами.

На відміну від стратегій поставок, орієнтованих на підвищенні прибутковості, стратегія оптимізації логістики в загальній моделі цінності використовує насамперед важіль витрат. Ця стратегія фокусується на зниженні загальних витрат ланцюга поставок, дозволяючи одержувати більш високу маржу та знижувати ціни.

Оптимізація логістики - найбільш традиційна стратегія із всіх, що застосовуються у ланцюгах поставок. Вона призначена для зниження загальних витрат у ланцюзі поставок, у тому числі операційних витрат і капітальних витрат, за рахунок підвищення продуктивності та ефективності операцій. Компанії з більш низькими витратами на забезпечення діяльності ланцюга поставок одержують можливість більш гнучко варіювати ціни. Ця стратегія добре стикується зі стратегіями, орієнтованими на витрати та низькі ціни.

Щоб вирішувати питання операційних витрат, при застосуванні цієї стратегії велику увагу приділяють політиці постійного вдосконалювання та підвищення ефективності. Підприємства, що застосовують цю стратегію для управління потоками, що проходять через ланцюг поставок, і для мінімізації застосовуваних активів, наприклад запасів, користуються сучасними процесами та інформаційними системами. Вони дуже уважно відносяться до управління активами тривалого користування, домагаючись, щоб інфраструктура дозволяла задовольняти зростання попиту, але не допускала ризику надлишкових інвестицій. Галузі з відносно громіздкими продуктами або продуктами, що конкурують за ціною, звичайно застосовують цю стратегію вимушено.

Щоб домогтися успіху при застосуванні стратегії оптимізації, партнери ланцюга поставок повинні розуміти її стратегічну спрямованість. Підприємства, що реалізують цю стратегію, повинні співробітничати своїми партнерами та вкладати достатні кошти, щоб утримквати потрібну інфраструктуру в цілому та всі потрібні ланки в загальному ланцюзі. Щоб всі партнери могли узгоджено реагувати на ситуацію на ринку, необхідно забезпечувати надійний обмін інформацією. Крім того, від партнерів, що працюють у ланцюзі, потрібне постійне вдосконалювання та досягнення високих операційних показників.

Стратегії, сфокусовані на канал.

Стратегія сфокусованості на канал спрямована на те, щоб доставляти продукти в такому вигляді, щоб вони були привабливі для каналу продажів. У цьому випадку канал готовий взяти на себе відповідальність за реалізацію такої продукції. Стратегія сфокусованості на канал передбачає «проштовхування» продукції через канал, тобто належить до категорії «штовхаючих». Виробники, сфокусовані на канал, як правило, мають міцні взаємини зі своїми партнерами по каналу, однак у них відносно мало інформації про кінцевого користувача, так як їм не вистачає контактів з ним. Ця стратегія будується на витратах і обслуговуванні та вимагає ефективно діючого та високопродуктивного ланцюга поставок, здатної задовольнити очікування каналу. Компанії, що орієнтуються на таку стратегію, тісно взаємодіють зі своїми партнерами, визначаючи кращий варіант розподілу участі та відповідальності в ланцюзі поставок серед учасників так, щоб мінімізувати загальні витрати та при цьому надавати всі необхідні послуги.

Щоб домогтися успіху із цією стратегією, підприємство, сфокусоване на канал, повинно зберігати ефективність і гнучкість свого ланцюга поставок. Оскільки основна мета такого підприємства - висувати привабливу пропозицію своїм партнерам по каналі, організації треба підганяти свій ланцюг поставок під це завдання. Звичайно це вимагає великої уваги до витрат при одночасному збереженні високого ступеня гнучкості.

Стратегії індивідуалізованого обслуговування клієнтів.

Стратегія індивідуалізованого обслуговування споживача призначена для використання характеристик ланцюга поставок для підвищення цінності, що одержується споживачами. Підприємства можуть підвищувати націнку за надавану цінність, завдяки чому зростає ціна продукції. Підприємство, що застосовує цю стратегію, має ключові компетенції, необхідні для встановлення зі споживачами ефективних відносин, а потім і для їхнього збереження та зміцнення.

Підприємства, що застосовують такі стратегії, працюють із кожним замовником окремо. Для обслуговування цього дуже диференційованого ринку ланцюги поставок цих компаній звичайно в максимально можливих варіантах практикують перенесення ряду завершальних робіт на останні ланки загального ланцюга. Вони часто продають безпосередньо споживачам замість взаємодії із традиційними посередниками та тому можуть контролювати одержуваний досвід і самі працювати на останній ділянці ланцюга поставок. Компанії, що працюють на основі цієї стратегії, звичайно збирають замовлення на основі конкретних запитів споживачів і пропонують широкий ряд послуг ланцюга поставок, що дозволяє задовольняти запити по обслуговуванню споживачів на різних рівнях. Взаємодія з окремими споживачами вимагає більших загальних витрат на підтримку роботи ланцюга поставок.