2. «Стратегічний набір» ланцюга поставок.

Стратегії ланцюга поставок можуть поєднувати переваги, які забезпечують «тонкий» і динамічний підходи.

Застосування правила 80:20

Аналіз бізнесу показує, що 80% загального обсягу продукції дають усього 20% продуктових ліній. Тому спосіб управління цима 20% продуктових ліній повинен істотно відрізнятися від того, як управляються інші 80%. Існує загальний підхід, на основі якого можна розробити стратегії ланцюга поставок для передбачуваних 20% і для менш передбачуваних 80% продуктів.

Розподіл Парето

У цьому випадку передбачається, що виробництво продуктів, що випускаються в більших кількостях, можна планувати на основі прогнозних показників до того, як на них буде фактично пред'явлений попит. Акцент тут повинен робитися на досягненні високої продуктивності та мінімізації витрат, а також на одержанні економії на масштабах при постачанні та виробництві.

Однак «хвіст» іншої продукції рухається повільно (по асортименту до 80%) та вимагає іншого типу управління. Прогнози треба агрегувати так, щоб планувати використання потужностей, а виробництво конкретного продукту повинне здійснюватися тільки після одержання замовлення на нього. Там, де це можливо, якщо запаси взагалі зберігаються, вони повинні бути у вигляді модулів, підсистем або матеріалів, завдяки чому можна домогтися максимальної гнучкості. Хоча попит на ці продукти може бути низьким, вони повинні отримати пріоритет у виробничому графіку, щоб забезпечити необхідну динамічність виробництва.

Стратегія «точок появи»

Точка появи - це місце у ланцюгу поставок, у якому фактичний попит «з'являється» у верхній частині ланцюга поставок.

«Точка появи» повинна диктувати та форму, у якій повинен зберігатися запас.

Точки появи

Попит, представлений на верхньому рівні, відправляється відразу в місце виробництва; тут запаси, швидше за все, зберігаються у вигляді компонентів або матеріалів. Попит на нижньому рівні стає очевидний тільки наприкінці ланцюга. Тому тут запаси зберігаються у вигляді готової продукції. Динамічний ланцюг поставок призначений для того, щоб зберігати запаси у вигляді стандартних напівфабрикатів, що очікують остаточного складання або розміщення в конкретному місці. Ця ідея закладена в концепцію «перенесення на нижні ланки ланцюга».

«Перенесення на нижні ланки ланцюга», або варіант відкладеної конфигурации, із принципу проектування продуктів на основі загальних платформ, компонентів або модулів, однак остаточне складання або виконання індивідуального замовлення відкладається до того моменту, як стає відомий кінцевий ринок або конкретні вимоги споживача.

Переваги стратегії «перенесення на нижні ланки ланцюга». Запаси можна тримати у вигляді незавершеного виробництва, і тому зниження числа варіантів продуктів допомагає скоротити обсяг запасів у цілому. Оскільки запаси тут по своїй фізичній природі типові, гнучкість роботи з ними підвищується, тому що ті самі компоненти, модулі або платформи можна використовувати в самих різних продуктах. Прогнози простіше робити на рівні незавершеного виробництва, ніж на рівні готової продукції. Це особливо важливо для глобальних ринків, де місцеві прогнози менш точні, ніж прогнози обсягів продукції в загальносвітовому масштабі.

Підприємства в ланцюгах поставок хочуть мати «тонкі» стратегії до точки появи замовлення, після її - динамічні стратегії. Потік продуктів до точки появи замовлення може визначатися на основі прогнозів, але після цієї точки його характеристики повинні задаватися фактичним попитом.

Гібридна стратегія ланцюга поставок

Розподіл попиту на «базову» і «хвильову» складові

Величину базового попиту можна прогнозувати, ґрунтуючись на минулих даних, і задовольняти на основі процедур «ощадливого» підходу.

Ще однією успішною гібридною стратегією є поділ попиту на базову та хвильову складові. Менеджери ланцюгів поставок можуть прогнозувати базовий попит, використовуючи минулі дані, хоча, діючи таким чином, вони звичайно не можуть видавати прогнози по хвильовому попиту. Базовий попит можна задовольнити. користуючись класичними «тонкими» процедурами, що дозволяють домогтися економії на масштабах, у те час як хвильовий попит задовольняється через більш гнучкі та більш дорогі процеси.

Характеристики попиту, що задаються у вигляді минулих даних продажів

Хоча описані вище три стратегії скоріше взаємодоповнюють, ніж виключають одна одну, кожна з них працює найкраще в певних умовах.