Тема 3. Управлінські рішення в ланцюгах поставок

1. Основні рівні прийняття рішень при управлінні ланцюгами поставок, їх класифікація та взаємозв'язок.

2. Стратегічні елементи управління ланцюгом поставок.

3. Тактичний рівень прийняття рішень в управлінні ланцюгами поставок

4. Оперативні рішення в управлінні ланцюгами поставок

1. Основні рівні прийняття рішень при управлінні ланцюгами поставок, їх класифікація та взаємозв'язок.

Основними рівнями прийняття рішень при управлінні ланцюгами поставок є:

• Стратегічний рівень (питання стратегії SCM, формування вигляду ланцюгу поставок),

• Тактичний рівень (питання довго- і середньострокового планування використання потужностей і ресурсів у ланцюзі поставок),

• Оперативний рівень (щоденні рішення про реалізацію процесів ланцюга поставок)

• Рівень виконання процесів (реалізація процесів у ланцюзі поставок і система зворотного зв'язку про виконання процесів).

Рішення на стратегічному рівні (наприклад, планування мережі дистрибуції) тісно пов'язані з рішеннями тактичного рівня (наприклад, планування поставок). Взаємозалежні і рішення тактичного та оперативного рівнів (наприклад, прогнозування попиту і оперативне планування виробництва).

Метою рішень на стратегічному рівні є конфігурування ланцюга поставок. При цьому визначається форма організації ланцюга поставок і мережі дистрибуції, відбувається вибір структури і постачальників ланцюга поставок, програм збуту, спектра сировини, матеріалів і напівфабрикатів, місць закупівлі, виробництва і дистрибуції, структури поставок і розподілу, а також необхідних виробничих, складських і транспортних потужностей.

Метою стратегічного конфігурування ланцюга поставок є мінімізація витрат у ланцюзі поставок, включаючи витрати на виробництва, закупівлю, зберігання, транспортування, а також використання потужностей і ресурсів з урахуванням вимог до рівня сервісу.

Від рішень, прийнятих на даному етапі, залежить до 80 відсотків вартості кінцевого виробу.

Метою рішень на тактичному рівні є планування реалізації процесів ланцюга поставок. На даному рівні вирішуються завдання прогнозування попиту, планування виробничої програми, управління запасами, планування дистрибуції, транспортування, поставок, виробництва, закупівель.

Метою рішень на оперативному рівні є оперативне планування виробництва і маршрутів транспортування, моніторинг і адаптація процесів ланцюгів поставок з урахуванням реальної ситуації. На даному рівні вирішуються завдання контролю, аналізу та регулювання ланцюга поставок.

Рішення на різних рівнях управління ланцюгами поставок найтіснішим образом взаємозалежні один з одним. Рішення на рівні конфігурування ланцюга поставок (стратегії) повинні бути погоджені зі стратегією конкурентної поведінки та цілями SCM, рішення на рівні планування реалізації процесів (тактики) ухвалюються в рамках стратегічної конфігурації ланцюга поставок, а вирішення в області оперативного управління пов'язані з тактикою управління ланцюгами поставок.

Існує й зворотний зв'язок: інформація про фактичне протікання процесів передається з оперативного рівня на тактичний, з тактичного - на рівень стратегії та встановлення цілей. Таким чином, можна говорити про необхідність безперервної адаптації ланцюги поставок.

Комплекс адаптації містить у собі 4 основних рівня:

• Адаптація операцій у ланцюзі поставок (наприклад, у випадку затримок поставок, виходу з ладу обладнання і т.д.),

• Адаптація плану ланцюга поставок (наприклад, у випадку неможливості виконання замовлень споживачів у термін),

• Адаптація стратегії ланцюга поставок (наприклад, зміни продуктової програми),

• Адаптація цілей управління ланцюгом поставок (наприклад, зміни цільових фінансових результатів).