3. Еволюція концепції управління ланцюгами поставок

Концепція управління ланцюгами поставок є одним із найбільш напрямків, що динамічно розвиваються у науковій та практичній діяльності протягом останніх десятиліть. Термін «Supply chain management – SCM» – «Управління ланцюгами поставок» – був запропонований компанією «i2 Technologies» (розробник програмного забезпечення WMS та системний інтегратор) і консалтинговою компанією «Артур Андерсен» на початку 1980-х років. Появу концепції управління ланцюгами поставок також пов'язують зі статтею К. Оливера й М. Вебера «Supply chain management: Logistics Catches up with Strategy», опублікованою ними в Лондоні в 1982 році.

У процесі еволюції понятійний апарат концепції управління ланцюгами поставок істотно змінився, тому що її термінологія перебуває в постійному розвитку.

В 80-х роках минулого сторіччя в країнах з розвиненою економікою в багатьох галузях склалася ситуація, при якій собівартість виробництва продукції знизилася настільки, наскільки це виявилося практично можливим. Для підтримки конкурентоспроможності з'явилася необхідність у новій концепції управління бізнесом. З виникненням поняття «управління ланцюгами поставок» в 1980-і рр. з'явилася ідея координації потоків матеріалів і готової продукції не тільки усередині однієї фірми, але й у ряді фірм, пов'язаних між собою технологічним ланцюжком. Тому для багатьох зарубіжних компаній стало зрозуміло, що ефективне управління ланцюгами поставок - наступний крок, що їм необхідний для підвищення своєї конкурентоспроможності.

У процесі дослідження теорії та практики концепції управління ланцюгами поставок, можна виділити чотири основних етапи в її розвитку

Еволюція концепції управління ланцюгами поставок

Етап	Період	Характеристика
1 етап. Зародження теорії Supply Chain Management	1980-і рр.	Виникає необхідність у новій концепції управління бізнесом як ідеї координації потоків матеріалів і готової продукції не тільки усередині однієї фірми, але й у ряді фірм, пов'язаних між собою технологічним ланцюжком. На цьому етапі розвитку поняття «управління ланцюгами поставок» по своєму змісті лише незначно відрізнялася від розширеного тлумачення інтегрованої логістики та майже повністю була їй підпорядкована
2 етап. Відділення теорії Supply Chain Management від логістики	Перша половина 1990-х рр.	Відбувається відокремлення теорії Supply Chain Management від логістики, проявляються самостійні дослідження управління ланцюгами поставок як науки, а також галузей використання її концепції в практичній діяльності. Відбувається поділ між логістикою та SCM категорій і окремих термінів. Виникає необхідність у систематизації застосовуваних понять і термінів логістики та управління ланцюгами поставок
3 етап. Формування класичної концепції Supply Chain Management	Друга половина 1990-х – початок 2000-х рр.	Чітко позначається різниця між інтегрованою логістикою та управлінням ланцюгами поставок, функції контролінгу, координації та інтеграції при управлінні товарним потоком закріплюються за поняттям «управління ланцюгами поставок». Основні напрямки досліджень зосереджують на процесах інтеграції та створення стратегічних партнерських відносин, а також забезпеченню взаємозв'язку та контролю товарних потоків і інформаційної координації по забезпеченню комунікацій між ланками ланцюга.
4 етап. Сучасний етап розвитку теорії Supply Chain Management	Друга половина 2000-х рр. – теперішній час	Відбувається ще більш поглиблене дослідження теорії та практики управління ланцюгами поставок і їхня адаптація під різні ринки. Сучасна практика управління ланцюгами поставок акцентується на внутрішньофірмовому плануванні та оптимізації ресурсів при побудові взаємин між конкретним підприємством та іншими ланками ланцюга поставок

Виробничо-логістичні процеси перетерплюють постійні зміни. Це приводить до появи нових концепцій організації й управління виробництвом і логістикою, адекватних рівню розвитку ринкових відносин. За останні десятирічча відбувся перехід від ненасиченого «ринку виробника» до насиченого «ринку споживача».

Тенденції, що сприяли розвитку управління ланцюгами поставок.

1. Після первісного насичення ринку істотну роль стали грати вимоги споживача до якості товарів, що виявилося у філософії загального управління якістю (Total Quality Management - TQM). Виникаючі при цьому додаткові витрати компенсувалися за рахунок бездоганної якості продукції.

Підвищення якості спричинило індивідуалізацію вимог клієнтів, що привело до розвитку орієнтованої на споживача філософії ведення бізнесу.

Безпосереднім впливом TQM стали вимоги:

• до скорочення тривалості виробничого циклу;

• до низького рівня запасів;

• до високої надійності в дотриманні термінів поставки;

• до гнучкості виробництва.

2. Іншою важливою тенденцією розвитку виробництва в 90-і роки став ефект швидкості (реакції на ринкові зміни, виводу продукції на ринок, обслуговування продукції тощо). Даному періоду відповідає розвиток концепцій Lean Production, Just-in-Time та інших.

3. В останнє десятиліття багато компаній перемістили свою увагу з питань реструктуризації на вивчення ключових компетенцій. Це привело до поширення концепції аутсорсингу, тобто залучення сторонніх організацій для виконання робіт, що не є ключовими компетенціями для даної компанії. Якщо початков увагу фокусировали на внутрішніх процесах в організаціях, то в 90-і роках відбувся перехід до зовнішньої інтеграції в логістичні ланцюги, що з'єднують між собою декілька учасників процесу створення вартості (Value Chain Management),

4. Сучасний щабель розвитку виробництва та логістики визначається такими поняттями, як:

• інновативність (використання інноваційних технологій);

• самоорганізація (формування організаційних структур, адекватних динаміці ринку);

• компетенції (розвиток тих напрямків діяльності, по яких підприємство є найбільш конкурентоспроможним);

• віртуальність та взаємодія (участь у різних мережевих структурах, логістичних ланцюгах, віртуальних підприємствах, широке використання інтернет-технологій).

5. Сучасну економіку характеризують виникнення та розвиток нових господарських відносин, заснованих на кооперації виробників, постачальників і споживачів з метою інтегрованого управління бізнес-процесами на всіх стадіях життєвого циклу продукції на базі інформаційних технологій. Сучасна продукція все частіше розробляється та виготовляється одночасно на декількох, географічно розподілених підприємствах, в тому числі у «віртуальному режимі», на основі використання інтернет-технологій. Це вимагає пошуку нових резервів підвищення ефективності логістики, заснованих на розвитку міжфирмових зв'язків і створенні єдиних інформаційних каналів з постачальниками та клієнтами (формування логістичних ланцюгів).

Всі ці положення, а також розвиток коопераційних стратегій ведення бізнесу на принципах стратегічної взаємодії з партнерами впливають на зміни в концепціях організації виробництва та логістики.