Вибір конструкції штанг і нкт
За рекомендаційними таблицями (див додатки) вибираємо конструкцію насосних штанг (НШ) і насосно-компресорних труб (НКТ).
Для свердловини №1 вибираємо триступеневу конструкцію НШ:
мм
(м);
.
Приймаємо 74 штанги діаметром 25 мм (592 м).
мм
(м);
.
Приймаємо 93 штанги діаметром 22 мм (744 м).
мм
(м);
.
Приймаємо 206 штанг діаметром 19 мм (1648 м).
мм.
Для свердловини №2 вибираємо двохступеневу конструкцію НШ:
мм
(м);
.
Приймаємо 79 штанг діаметром 22 мм (632 м).
мм
(м);
.
Приймаємо 240 штанг діаметром 19 мм (1920 м).
мм.
Для свердловини №3 вибираємо триступеневу конструкцію НШ:
мм
(м);
.
Приймаємо 66 штанг діаметром 25 мм (528 м).
мм
(м);
.
Приймаємо 83 штанги діаметром 22 мм (664 м).
мм
(м);
.
Приймаємо 182 штанги діаметром 19 мм (1456 м).
мм.
Для свердловини №4 вибираємо двохступеневу конструкцію НШ
мм
(м);
.
Приймаємо 61 штангу діаметром 22 мм (488 м).
мм
(м);
.
Приймаємо 182 штанги діаметром 19 мм (1456 м).
мм.
Визначення кількості коливань верстата-качалки
– кількість коливань верстата-качалки, хв-1;
– дебіт свердловини, кг/добу;
– довжина ходу штока, м;
– ККД насоса, 
;
– густина газорідинної суміші в інтервалі вибій – прийом насоса, кг/м3;
– площа поперечного перерізу плунжера
насоса, м2.
– діаметр насоса (плунжера), м.
Для свердловини №1
(м2);
.
Для свердловини №2
(м2);
.
Для свердловини №3
(м2);
.
Для свердловини №4
(м2);
.
Таблиця 3
№ св. |
,т/добу |
, м |
|
Тип насоса |
, хв-1 |
1 |
2,18 |
2983 |
28 |
НВ1Б-29-25-25 |
7,74 |
2 |
1,29 |
2550 |
28 |
НВ1Б-29-25-25 |
5,21 |
3 |
1,02 |
2647 |
28 |
НВ1Б-29-25-25 |
4,15 |
4 |
4,13 |
1941 |
38 |
НВ1Б-38-30-20 |
5,89 |
,мм
Висновок: за результатами проведених розрахунків мною вибране обладнання, штангові свердловинні насоси та верстати-качалки, яке є більш доцільним при використанні на свердловинах із даними дебітами. На перших трьох свердловинах я рекомендую встановити штангові вставні насоси із замком зверху товстостінні безвтулкові НВ1Б-29-25-25 із верстатами-качалками 7СК12-2,5-4000, на 4-ій свердловині – штанговий вставний насос із замком зверху товстостінний безвтулковий НВ1Б-38-30-20 та верстат-качалку 8СК12-3,5-8000.
Охорона надр і навколишнього середовища
Охорона надр при розвідці та розробці родовищ нафти і газу повинна здійснюватись відповідно до чинного законодавства України про надра, про нафту і газ
Охорона надр при розвідці та розробці родовищ нафти і газу повинна здійснюватись на всіх етапах проведення робіт на нафту і газ: пошукових і розвідувальних, розбурюванні родовищ, їх дослідно-промислової і промислової розробки, виведенні родовища з розробки.
Охорона надр при розвідці і розробці родовищ нафти і газу передбачає здійснення комплексу організаційних і геолого-технічних заходів, спрямованих на:
комплексне геологічне вивчення надр, будови родовищ, одержання необхідних даних для підрахунку запасів вуглеводнів (нафти, газу і конденсату і наявних у них цінних компонентів), складання технологічних проектних документів;
запобігання втрат нафти, газу і конденсату в надрах в наслідок низької якості проводки свердловин, порушення запроектованої технології розробки покладів нафти і газу, експлуатації свердловин, які призводять до передчасного обводнення пластів, їх дегазації, випадінню конденсату, перетоків флюїдів (нафти, газу і води) між продуктивними і сусідніми (верхніми і нижніми) горизонтами, руйнування скелета нафтогазонасичених порід, обсадних колон і цементного каменю за ними і т. ін.;
запобігання передчасного виснаження родовищ (покладів) при дослідно-промисловій та промисловій розробках.
Розробка родовищ нафти і газу в цілому і кожного його окремого пласта або покладу повинна здійснюватись у відповідності із затвердженими технологічними проектними документами (технологічною схемою, проектом розробки), в яких не закінчився термін їх дії. Для запобігання втрат вуглеводнів (нафти, газу і конденсату) при
озробці родовищ в технологічних проектних документах повинні передбачатись новітні технології і техніка, які забезпечують найповніше вилучення вуглеводнів із пластів (покладів).
Питання одночасної (роздільної) розробки нафтової і газової частин нафтоносного пласта з газовою шапкою та газоносного пласта з нафтовою облямівкою вирішується технологічним проектним документом (технологічною схемою, проектом), затвердженим у встановленому порядку.
Промислова розробка нафтових і газонафтових (нафтогазових) родовищ допускається тільки за умови, якщо газ, що видобувається разом з нафтою (розчинений), використовується (реалізується) споживачем або з метою тимчасового зберігання закачується в спеціальні підземні сховища і нафтові пласти родовищ, що розробляються або підлягають розробці.
В процесі промислової розробки родовищ нафти і газу повинні бути забезпечені збір і використання видобутих вуглеводнів (нафти, газу і конденсату), пластових вод і супутніх цінних компонентів, які мають промислове значення, в обсягах, передбачених в затверджених технологічних проектних документах.
Експлуатація видобувних і нагнітальних свердловин повинна здійснюватись у відповідності із технологічними режимами, затвердженими у встановленому порядку. Відбори нафти, газу і конденсату, закачування води (газу) і депресії (репресії) на пласт повинні встановлюватись з врахуванням умов, які б забезпечили раціональну розробку покладів і безаварійну експлуатацію свердловин: недопущення утворення водяних або газових конусів, руйнування скелету порід-колекторів і утворення піщаних пробок, передчасного прориву закачуваних робочих агентів до вибоїв видобувних свердловин, непередбаченого розгазування покладів і росту газових факторів, руйнування експлуатаційних колон і та ін.
На родовищах (покладах) нафти і газу, що розробляються, повинен проводитись обов’язковий комплекс досліджень і систематичних замірів по контролю за розробкою у відповідності із затвердженим компетентним органом виконавчої влади технологічним проектом на розробку родовищ.
Цей комплекс повинен включати також дослідження по виявленню свердловин – джерел підземних витікань, міжпластових перетоків. Види, обсяги і періодичність досліджень та вимірів повинні бути передбачені у затвердженому технологічному проектному документі на розробку.
Якщо в процесі розробки родовища в свердловині появились підземні витікання або інтенсивні міжпластові перетоки нафти, газу, води, то нафтогазовидобувне підприємство (організація) зобов’язане встановити і ліквідувати причину виявленого руху флюїдів.
При неможливості усунення значних підземних витікань і міжпластових перетоків флюїдів, свердловина повинна бути ліквідована з додержанням умов ізоляції нафтогазоносних горизонтів згідно з положенням (інструкцією) про ліквідацію свердловин.
Освоєння і експлуатація видобувних і нагнітальних свердловин повинні проводитись при відповідному обладнанні устя свердловини, яке повинно бути герметичним, запобігати можливості викиду і відкритого фонтанування нафти і газу, втратам і розливам (просочуванням) закачуваних робочих агентів
Експлуатація дефектних видобувних і нагнітальних свердловин (з порушеною герметичністю експлуатаційної колони, відсутністю цементного каменю за колоною, пропусками фланцевих з’єднань і та ін.) не допускається.
У випадку утворення скупчень або покладів газу вторинного характеру у верхніх пластах у процесі розробки родовища в наслідок витікання і міжпластових перетоків газу, необхідно виявити джерела живлення таких скупчень та прийняти міри з локалізації і запобігання подальшого накопичення газу в них.
Для ліквідації скупчень газу вторинного характеру на родовищах, що розробляються, необхідно дегазувати їх шляхом контрольно-дренажних дегазаційних свердловин з випуском газу через них до повного виснаження вказаних скупчень.
Дегазація покладу здійснюється на основі рекомендацій науково-дослідних організацій, погоджується з органами Держнаглядохоронпраці і затверджується вищою за підпорядкуванням нафтогазовидобувною організацією.
Для послаблення інтенсивності міжпластових перетоків газу (нафти) в заколонному просторі в діючих видобувних свердловинах, а також для зменшення нафтогазопроявів аварійних свердловин, на близькій відстані можуть бути закладені розвантажувальні експлуатаційні свердловини. Основне завдання цих свердловин – тимчасове створення максимально допустимих депресій на пласт, що дегазується несправною експлуатаційною або аварійною свердловиною. Після того, як розвантажувальна свердловина виконала своє призначення, вона переводиться з форсованого режиму експлуатації на оптимальний або консервується.
При появі в процесі експлуатації в продукції нафтогазовидобувних свердловин води, окрім контролю за обводненістю продукції, необхідно проводити спеціальні геофізичні, гідродинамічні дослідження з метою визначення місця припливу води в свердловину, джерела обводнення і глибини його залягання.
У свердловинах з виявленою обводненістю сторонньою водою повинні бути проведені ремонтно-ізоляційні роботи з обмеження (ліквідації) водоприпливу, а при необхідності – наступна ліквідація свердловини.
При проведенні у видобувних і нагнітальних свердловинах нових заходів з підвищення продуктивності (приймальності) свердловин шляхом впливу на присвердловинну зону пласта повинно бути забезпечено збереження експлуатаційної колони обсадних труб і цементного кільця вище і нижче продуктивного горизонту.
Проведення заходів з інтенсифікації в технічно несправних свердловинах (з негерметичністю експлуатаційної колони, порушенням цементного кільця за колоною, з міжпластовими перетоками за колоною) забороняється.
В свердловинах, в яких непроникний прошарок (перемичка) між нафтоносним і газоносним, нафтоносним і водоносним, газоносним і водоносним пластами невеликий, заходи з інтенсифікації видобування нафти або газу повинні проводитись при умові створення допустимого перепаду тиску на перемичку.
Проведення заходів з інтенсифікації видобування нафти або газу в свердловинах, які розташовані поблизу контактів нафта – вода (ВНК), газ – вода (ГВК), нафта – газ (НГК), газ – нафта (ГНК) забороняється.
Якщо до обробки присвердловинної зони руйнування скелету пласта і винесення породи не спостерігалося, а після обробки почалось інтенсивне надходження породи з пласта у свердловину, необхідно обмежити відбір нафти (рідини) або газу із свердловини і визначити інтервали надходження породи, здійснити заходи з обмеження доступу породи пласта на вибій свердловини.
Практичному здійсненню методів інтенсифікації видобування нафти, газу на кожному новому родовищі повинні передувати експериментальні дослідження, які проводяться з метою обґрунтування (одержання) основних параметрів процесу інтенсифікації, додержання яких забезпечує збереження колони обсадних труб і цементного кільця за колоною.
При виведенні родовищ (покладів) нафти і газу з промислової розробки всі видобувні, нагнітальні, спеціальні і контрольні свердловини ліквідуються у відповідності з чинними інструкціями (положеннями). Обладнання і трубопроводи об’єктів промислового збору, підготовки і транспортування продукції свердловин, закачування робочих агентів та інші демонтуються.
Земля ліквідованого родовища в межах гірничого відводу підлягає рекультивації і передачі власникам землі, на території якої розташовано родовище.
Контроль за впливом виведених родовищ (покладів) нафти і газу з промислової розробки на надра (інші родовища і поклади) та на навколишнє природне середовище здійснюють надрокористувачі – власники ліцензії на промислову розробку родовища, їх правонаступники або уповноважені ними підприємства та організації згідно з комплексним технологічним проектом.
Охорона навколишнього природного середовища повинна передбачати комплекс організаційних і техніко-технологічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки населених пунктів, раціональне використання земель, вод, запобігання забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, збереження лісових масивів, заказників, охоронних зон тощо.
Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) господарської діяльності підприємств і організацій при розвідці, розбурюванні і розробці родовищ нафти і газу повинна здійснюватись згідно з державними будівельними нормами України і виконується в проектах на будівництво свердловин і проектах облаштування родовищ нафти і газу.
Охорона навколишнього природного середовища в процесі розбурювання і розробки родовищ нафти і газу на континентальному шельфі Чорного і Азовського морів здійснюється згідно з правилами по безпечному веденню робіт на морських стаціонарних платформах і плавучих бурових установках.
Охорона навколишнього природного середовища при розробці родовищ нафти і газу повинна здійснюватись як при проведенні дослідно-промислової, так і промислової розробки.
Заходи з охорони навколишнього природного середовища в процесі експлуатації видобувних і нагнітальних свердловин, проведення на них підземних і капітальних ремонтів та методів інтенсифікації видобування нафти і газу, при зборі, промисловій підготовці і транспорті продукції свердловин повинні бути спрямовані на запобігання забруднення землі, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу (флори і фауни) нафтою, газом, конденсатом, промисловими стічними і супутньо-пластовими водами, хімреагентами і поверхнево-активними речовинами (ПАР), які застосовуються в технологічних процесах видобутку нафти і газу, та іншими забруднювачами, а також раціональне використання землі і прісної води.
Заходи з охорони навколишнього природного середовища повинні включати:
− застосування закритої герметизованної системи збору, промислової підготовки і транспорту продукції свердловин;
− повну утилізацію розчиненого (нафтового) газу, використання замкнутої системи газопостачання при газліфтній експлуатації свердловин;
− повну утилізацію супутньо-пластових вод шляхом закачування їх в продуктивні пласти з метою підтримання пластового тиску або в підземні поглинальні горизонти;
− обладнання видобувних і нагнітальних свердловин вибійними і устєвими відсікачами з метою запобігання витікання нафти, газу, закачуваних в свердловину робочих агентів при розгерметизації устєвого обладнання і прориві трубопроводів;
− застосування антикорозійного покриття, інгібіторів для запобігання корозії свердловин, нафтопромислового обладнання і трубопроводів, бактерицидів для обробки закачуваної в продуктивні пласти води з метою запобігання насичення її сульфатовідновлювальними бактеріями;
− швидку ліквідацію аварійних розливів нафти, конденсату, будівництво нафтовловлювачів на річках і зливових стоків;
− виключення при нормальному веденні технологічних процесів попадання на землю, у поверхневі і підземні води питного водопостачання кислот, лугів, ПАР, полімерних розчинів і
інших хімреагентів, що використовуються в технологічних процесах видобування нафти і газу, підвищення нафтогазоконденсатовилучення і для інших цілей;
− створення сітки контрольних свердловин і пунктів для спостереження за складом поверхневих і підземних вод;
− організацію регулярного контролю за станом свердловин і трубопроводів;
− екологічний моніторинг на всьому процесі розробки родовищ нафти і газу.
повинна бути зосереджена на запобіганні забруднення морського середовища різними забруднювачами. При проведенні підземних і капітальних ремонтів, методів інтенсифікації видобування нафти і газу повинна застосовуватись замкнута система циркуляції промивальної рідини і спеціальне обладнання для відмивання піску від нафти, очищення супутніх пластових вод.
Тверді відходи (пісок, порода), сміття з морських платформ вивозяться суднами на берег і захороняються в спеціально відведених місцях.
Супутньо-пластові води, які утворюються при видобуванні вуглеводнів, повертаються в підземні горизонти через нагнітальні свердловини для підтримання пластового тиску (ППТ) або в поглинальні свердловини.
Скидання супутньо-пластових вод в морське середовище допускається тільки за умов їх очищення до якості, яка відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів.