Правила техніки безпеки

при виконанні функціональних обов’язків лікаря.

У вітчизняних публікаціях відсутні відомості про інфекційний виробничий травматизм, не розроблені законодавчі і відомчі документи про розслідування випадків такого травматизму і диференційовану контактну профілактику інфекції у медичних працівників. Спостереження за інфікованістю медпрацівників вірусами гепатитів В і З, як моделлю можливої реалізації парентерального інфікування ВІЧ, дозволили виділити в стаціонарах підрозділи підвищеного ризику: лабораторії, централізовані оперблоки, відділи інтенсивної терапії, швидка медична допомога, ЛОР, неврологія.

Відзначають появу значної кількості даних про небезпеку інфікування при випадкових контактах з кров'ю і тканинними рідинами ВІЛ-інфікованих пацієнтів. За цими даними, при опиті лікарів різних спеціальностей в одному з госпіталів протягом одного року було виявлено 1142 контакти (укол). Травмування найчастіше (17%) відбувалося при одяганні запобіжного ковпачка на ін'єкційні голки, при накладенні шва на хірургічну рану (14%), при установці систем для внутрішньовенної інфузії (11%), при пораненні скальпелем (9%); при цьому хірурги травмуються в 3 рази частіше, ніж лікарі інших спеціальностей.

В першу чергу ризику інфікування вірусами імунодефіциту людини, гепатитів схильні співробітники гематологічних, реанімаційних, стоматологічних, хірургічних відділень і відділень гемодіалізу, процедурних кабінетів, лаборанти і так далі, а також особи, що працюють на виробництві по заготівлі крові, її компонентів і препаратів. Проте, враховуючи можливу інфікованість крові і біологічного матеріалу людини вірусами ВІЛ, гепатитів, цитомегаловірусами, рядом онкогенних вірусів, правила профілактики професійного зараження поширюються на весь ЛПЗ незалежно від профілю. Ці правила зводяться до максимального запобігання можливості забруднення шкіри і слизових оболонок.

Для профілактики професійного інфікування необхідно виконувати наступні умови:

при здійсненні маніпуляцій надівати халат, шапочку, змінне взуття, виходити в яких за межі лабораторії, відділення забороняється;

всі маніпуляції, при яких може статися забруднення рук кров'ю, сироваткою і іншими біологічними рідинами, проводити в рукавичках;

гумові рукавички, одного разу зняті, повторно не використовуються. В процесі роботи рукавички обробляються 70%-м спиртом, 3%-м хлораміном, спиртним розчином хлоргексидину і др.;

дотримувати запобіжні засоби при виконанні маніпуляцій з ріжучими інструментами, що колють (голки, скальпелі, ножиці); відкриваючи пляшки, флакони, пробірки з кров'ю або сироваткою, слід уникати уколів і порізів рукавичок і рук;

при пошкодженні шкірних покривів необхідно негайно обробити і зняти рукавички, видавити кров з ранки, потім під проточною водою ретельно вимити руки з милом, обробити їх 70%-м спиртом і змастити ранку 5%-м розчином йоду;

маніпуляції з медичним інструментарієм, піпетками, лабораторним посудом, приладами, які стикалися з кров'ю або сироваткою, треба проводити лише після їх попередньої дезінфекції;

медичні працівники, що мають рани на руках, ексудативні ураження шкіри або мокнучий дерматит, на час захворювання відстороняються від догляду за пацієнтами і контакту з предметами догляду. При необхідності виконання роботи всі пошкодження мають бути закриті напальчниками або лейкопластирем;

бланки напрямів в клініко-діагностичну лабораторію категорично забороняється поміщати в пробірки з кров'ю;

поверхня робочих столів в кінці робочого дня (в разі забруднення кров'ю - негайно) обробляються 3%-м розчином хлораміну або 6% розчином перекису водню з 0,5%-м миючого засобу. Причому, якщо поверхня забруднена кров'ю або сироваткою, процедури виконують двічі: негайно і з інтервалом 15 хвилин;

заповнення облікової і звітної документації повинне вестися на чистому столі;

забороняється приймати їжу, палити і користуватися косметикою на робочих столах;

не варто проводити жодні парентеральні і лікувально-діагностичні процедури в приміщеннях, які призначені для обслуговування хворих.

Для надійного захисту медичних працівників від гепатиту В проводиться 3-х кратна імунізація за схемою 0-1-6, тобто через 1 і 6 місяців після першого щеплення.

В разі, якщо сталася травматизація рук і інших частин тіла із забрудненням шкіри і слизових оболонок біологічними рідинами, медпрацівникові, не прищепленому раніше проти гепатиту В, проводиться імунізація за епідемічними свідченнями також 3-хкратно в коротші терміни (за схемою 0-1-2) з введенням 4-ой дози через 12 місяців. Щеплення в цих випадках має бути зроблене якнайскоріше: не пізніше за 1-2 доби після травми.

Травми, отримані медпрацівниками, повинні враховуватися в кожному ЛПУ. Пострадавшим необхідно спостерігатися у інфекціоніста не менше 6-12 місяців. Медичне спостереження проводиться з обов'язковим обстеженням на маркери вірусних гепатитів В, З і Віл-інфекції.

В середньому ризик ВІЛ-інфікування при черезшкірному проникненні крові від ВІЛ-пацієнта складає 0,3%. Найбільш високий ризик інфікування виявляється при глибоких порізах шкіри, що піддалися дії видимої крові на медичному інструментарії, зіткненні з ним, що знаходився у вені або артерії пацієнта (наприклад, з голкою при флеботомії), або в організмі хворого. Чим більший об'єм крові був задіяний, тим вище ризик. При поверхневих пошкодженнях шкіри ризик інфікування зменшується і складає 0,1% і менш залежно від об'єму крові і титру ВІЛ. Це узгоджується з матеріалами фундаментального міжнародного керівництва “Основи інфекційного контролю” (1997), згідно якому ризик зараження персоналу Віл-інфекцією дійсно є відносно низьким (0,3-0,5% після одиничного уколу контамінованою голкою в порівнянні з 7-30%, для вірусного гепатиту В), проте з врахуванням надзвичайної важкості інфекції і її наслідків професійна Віл-інфекція визнається дуже серйозною проблемою.

Згідно сучасних даних, вірусний гепатит В є найпоширенішим професійним захворюванням. Серологічні докази інфікування вірусом гепатиту виявляються в значної частини медичних працівників (38,5% серед хірургів, 50% серед лікарів відділень гемодіалізу). Щорік від вірусного гепатиту вмирають сотні медичних працівників: 200-300 за даними США і, значно більше в країнах СНД.

Вирішення питань охорони і оптимізації умов праці медичних працівників необхідно починати із стадії проектування установи охорони здоров'я і продовжувати на всіх стадіях її експлуатації.

В процесі здійснення нагляду за ЛПЗ необхідно враховувати кліматичні і географічні умови, централізацію і взаємозв'язок різних служб лікувальних установ, раціональне використання робочих приміщень, організацію робочих місць, створення комфортних умов праці, внутрішньозмінного відпочинку, харчування медичного персоналу.

При проведенні попереджувального санітарного нагляду необхідно здійснювати контроль за розробкою нормативно-технічної документації на нове устаткування, технологічні процеси, хімічні речовини. Поточний санітарно-гігієнічний нагляд в лікувальних установах включає спостереження за станом виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних) на робочих місцях медичного персоналу.

При здійсненні контролю за умовами і охороною праці медичного персоналу в установах охорони здоров'я необхідно: проведення лабораторно-інструментальних досліджень і аналіз даних мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, температура внутрішньої поверхні конструкцій, що захищають), показників повітряного середовища (запилена, загазованість, бактерійне становище, пари ртуті і ін.); оцінка ефективності припливно-витяжної вентиляції, стану природної і штучної освітленості, рівнів шуму, ультразвуку, електромагнітного і рентгенівського випромінювання і ін. Необхідно оцінювати ергономічні заходи щодо вдосконалення робочих місць медичного персоналу.

Ефективним засобом поліпшення умов праці, подолання втоми, збереження стійкої працездатності медперсоналу є оптимізація режиму праці і відпочинку, з організацією внутрішньозмінного відпочинку в спеціально обладнаних приміщеннях, що у поєднанні з мікрокліматичним комфортом і психофізичним розвантаженням дозволить зняти надлишкову емоційну і психічну напругу і значною мірою відновити працездатність.

Зниженню стомлюваності, поліпшенню самопочуття, підвищенню професійної працездатності медичних працівників сприяє використання всіляких засобів і форм фізичної культури в режимі їх праці і відпочинку. Важливим засобом вдосконалення професійно значимих фізичних якостей і психофізіологічних функцій медперсоналу може з'явитися розробка і впровадження комплексу заходів професійно-прикладної фізичної підготовки для конкретної лікарської спеціальності.

Профілактичні огляди є частиною медико-профілактичного забезпечення медичних працівників. Попередні профогляди мають на меті виявити медичні протипоказання до того або іншого виду трудової діяльності і запобігти поширенню інфекційних і паразитарних захворювань, що особливо важливе в умовах стаціонару.

Періодичні профогляди, крім того, мають на меті виявити факт і міру дії на того, що працює шкідливих виробничих чинників для визначення необхідних реабілітаційних заходів.

6. Матеріали методичного забезпечення заняття.

6.1Питання для самоконтролю:

1. Перелік професійних шкідливостей при виконанні функціональних обов’язків лікаря.

2. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

3. Правила виробничої санітарії, протиепідемічного режиму та особистої гігієни працівників дезінфекційних установ і підрозділів.

4. Техніка безпеки персоналу в кабінеті і відділень променевої діагностики і терапії.

5. Особливості впливу сучасних лазерних апаратів.

6. Правила техніки безпеки у відділеннях гіпербаричної оксигенації, клініко-діагностичних лабораторіях, фізіотерапевтичних відділеннях, при роботі із стерилізаційними установками.

7. Особливості професійної захворюваності медичних та фармацевтичних працівників;

8.Особливості захисту від впливу професійних шкідливостей у роботі персоналу різних спеціальностей. Охорона праці. Гігієнічні правила .

6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти у підручниках: / надаються основні літературні джерела з позначенням сторінок/:

Основна (базова):

1. «Безпека життєдіяльності, основи охорони праці.», Київ, ВСВ «Медицина», 2015, за загальною редакцією члена-кореспондента НАМН України, професора О. П. Яворовського, сторінки 187-245;

2. Безпека життєдіяльності, Навчальний посібник / за ред. Є.П. Желібо, Київ, «Каравела» Львів 2006, стор. 320;

3. Охорона праці та БЖД населення у НС. /І.В. Кочін/ За редакцією І.В. Кочіна К. Здоров’я, 2005, стор. 432.

4. З.М. Яремко БЖД. Навчальний посібник – Київ Центрнавч. Літератури 2005, стор. 320.

5. «Гігієна праці» за редакцією А.М. Шевченка, О.П. Яворовського. – Вінниця: Нова книга, 2005.

Додаткова:

1. Мороз В.М. Охорона праці в медицини та фармації. Вінниця. Нова книга, 2005, стор. 271-343.

2. Пистун И.П. Львов, Ариша 2003, стр. 336.

3. Фефилова Л.К. БЖД и МК. Учебник М. Медицина 2005, стр. 237-258.

7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання для самоконтролю:

Завдання для самоконтролю.

1.Охарактеризуйте основні заходи профілактики несприятливої дії рентге-

нівського випромінювання на організм медичних працівників.

2.Назвіть гігієнічні вимоги щодо розміщення та обладнання аптек.

Задачі для самоконтролю.

1.Охарактеризуйте психофізіологічні,фізичні,хімічні та біологічні шкідливі чинники,що можуть діяти на лікарів-терапевтів поліклінічних відділень.

2. Охарактеризуйте зміни в стані здоров’я лікарів-терапевтів ,що можуть виникати під дією шкідливих виробничих чинників.

3. Запропонуйте профілактичні заходи,спрямовані на запобігання негативного

впливу шкідливих виробничих чинників на організм лікарів-терапевтів полі-

клінічних відділень.

Б.Тести для самоконтролю з еталонами відповідей.

1 .До фізичних виробничих чинників належать:

а)в'язкість

б)рефракція

в)ультразвук

г)ультрафіолетове випромінювання

д)електромагнітний імпульс

2.До видів виробничого мікроклімату відносяться:

а)припустимий

б)гранично недопустимий

в)допустимий

г)недопустимий

д)конвенційний

3 .Оптимальною температурою повітря для опікових центрів слід вважати:

а)21-22 град

б)22-23 град

в)23-24 град

г)24-26 град

д) 18-21 град

4.Непостійний шум поділяють на:

а)широкосмуговий

б)вузькосмуговий

в)мінливий

г)тональний

д)інерційний

5.Які рівні ультразвуку мають стимулювальну дію?

а)20-30 дБ

б)50-60 дБ

в)80-90 дБ

г)90-100 дБ

д)понад 120 дБ

6.При якому максимальному рівні звукового тиску

дія цього чинника є смертельною внаслідок розриву легеневих альвеол?

а)100-150 дБ

б)150-170 дБ

в) 180-190 дБ

г) 160-175 дБ

д) 150-160 дБ

7.Для вібрації робочих місць середньочастотними є вібрації з частотою

а)4 Гц

б)8 Гц

в)2 Гц

г)16 Гц

д)63 Гц

8.Найчутливішими для дії електромагнітних полів є:

а)орган слуху

б)ендокринна система

в)дихальна система

г)серцево-судинна система

д)шлунково-кишкова система

9.Максимальні рівні опромінювання від опромінювальних установок тривалої дії з освітлювально-випромінювальними лампами не повинні перевищувати:

а) 15 мВт/м2

б)16,5 мВт/м2

в)20,5 мВт/м2

г)30 мВт/м2

д)33,5 мВт/м2

10.Для більшості людей встановленого протягом доби підвищення працездатності спостерігають у:

а) 11 -12 год

б)9-10 год

в)14-15 год

г)18-19 год

д)22-23 год

8.Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:

8.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного (лабораторного) заняття:

Ситуаційні завдання.

Завдання1

1.Охарактеризуйте психофізіологічні,фізичні,хімічні та біологічні шкідливі чинники,що можуть впливати на лікарів-хірургів під час проведення оперативних втручань.

2.Охарактеризуйте зміни в стані здоров’я лікарів-хірургів,що можуть виникати

під впливом шкідливих виробничих чинників.

Завдання2

1.Охарактеризуйте психофізіологічні,фізичні,хімічні та біологічні шкідливі чинники,що можуть впливати на лікарів-стоматологів.

2. Охарактеризуйте зміни в стані здоров’я лікарів-стоматологів ,що можуть виникати під дією шкідливих виробничих чинників.

Завдання3

1.Охарактеризуйте психофізіологічні,фізичні,хімічні та біологічні шкідливі чинники,що можуть діяти на лікарів-рентгенологів.

2. Охарактеризуйте зміни в стані здоров’я лікарів-рентгенологів,що можуть виникати під дією шкідливих виробничих чинників.

Завдання4

1.Охарактеризуйте психофізіологічні,фізичні,хімічні та біологічні шкідливі чинники,що можуть діяти на фармацевтів та провізорів

2.Охарактеризуйте зміни в стані здоров’я медичного персоналу кабінету НВЧ-терапії,що можуть виникати під дією шкідливих виробничих чинників..

Завдання5

1.Запропонуйте профілактичні заходи,спрямовані на запобігання негативного

впливу шкідливих виробничих чинників на організм лікарів-хірургів.

Завдання6

1.Запропонуйте профілактичні заходи,спрямовані на запобігання негативного

впливу шкідливих виробничих чинників на організм лікарів-стоматологів.

Завдання7

1.Запропонуйте профілактичні заходи,спрямовані на запобігання негативного

впливу шкідливих виробничих чинників на організм лікарів-рентгенологів.

Завдання8

1.Запропонуйте профілактичні заходи,спрямовані на запобігання негативного

впливу шкідливих виробничих чинників на фармацевтів та провізорів.

Методичні рекомендації склав асистент Басюк В.С.