§ 1.2.4. Установчо-номінаційні процедури у Верховній Раді України

Установча (державотворча, організаційна) функція традиційно визнається одним із головних напрямків діяльності парламенту¹. Один із класиків британського конституціоналізму В.Беджгот навіть вважав, що основною функцією англійської палати громад взагалі є не законодавча робота, а „функція виборча”, – тобто висунення із середовища парламенту кандидатів на посади міністрів². На провідну роль установчої діяльності представницьких установ вказував і видатний представник британського лібералізму Дж. Стюарт Міль, коли писав, що конституційна мораль, „вимагаючи, аби голову виконавчої влади завжди призначала палата громад... перетворює цю палату на справжню верховну владу у державі”³.

У кожній із сучасних конституційних держав парламент має певні установчі повноваження, в межах яких приймає рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію органів державної влади, обрання, призначення чи надання згоди на призначення посадових осіб. Зокрема, Рада Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації призначає на посаду суддів Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого Арбітражного суду, Генерального прокурора; в Ізраїлі та Лівані парламент обирає президента; в США президент призначає керівників центральних органів виконавчої влади за згодою Сенату; у Бразилії судді вищих судів, генеральний прокурор, голова Центрального банку призначаються президентом за згодою нижньої палати парламенту. Порядок здійснення установчо-номінаційних повноважень парламенту визначаються конституцією, законами, а також регламентом парламенту або його палат.

Загальна система органів державної влади України була визначена Верховною Радою України шляхом прийняття Конституції України як установчого документу і може бути змінена тільки через внесення до неї відповідних змін. Створення органів державної влади, не передбачених Конституцією України, заборонено. Тому після прийняття Основного Закону установча діяльність парламенту зосереджена на формуванні кадрового складу відповідних органів, тобто на виконанні номінаційних повноважень.

Верховна Рада України як „сильний парламент” наділена широкими установчо-номінаційними повноваженнями. Порядок їх здійснення визначається Конституцією України (розд. IV, VI, XII), законами України, Регламентом Верховної Ради України (глава 32), а також постановами Верховної Ради України.

Загальний порядок прийняття рішень щодо обрання, призначення чи надання згоди на призначення посадових осіб визначається Регламентом Верховної Ради України. Усі рішення з кадрових питань приймаються Верховною Радою України тільки після їх попереднього обговорення у відповідних парламентських комітетах.

За підсумками обговорення питань щодо брання, призначення або затвердження Верховною Радою України кандидатур посадових осіб комітети подають на розгляд парламенту свої висновки або рекомендації, які повинні містити: 1) перелік документів щодо посадової особи, які розглянув комітет, відповідно до чинного законодавства; 2) висновки кваліфікаційної комісії і комітету щодо рівня кваліфікації та освіти кандидата на посаду; 3) перелік документів, які витребував комітет для ознайомлення із службовою кар’єрою кандидата на посаду; 4) чітко виражену точку зору комітету щодо схвалення чи заперечення стосовно кандидатури посадової особи; 5) обґрунтування і мотиви прийнятого рішення.

Процедура здійснення парламентом України окремих номінаційних повноважень має певну специфіку, відображену в законах України та відповідних парламентських постановах. Зокрема, порядок призначення Прем’єр-міністра України та інших членів уряду, а також припинення їх повноважень за рішенням парламенту визначається Конституцією України (розділи IV, VI) та Регламентом Верховної Ради України (статті 200-202).

Подання Президента України про призначення Верховною Радою Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України подається до Верховної Ради письмово не пізніше ніж на 15-й день після одержання пропозиції від коаліції щодо кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України, і розглядається у Верховній Раді відповідно до Конституції України, закону про Кабінет Міністрів України та Регламенту Верховної Ради України.

З письмовим поданням про призначення Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України до Верховної Ради одночасно подаються такі відомості: відомості про освіту; фах кандидата на посаду відповідно Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України; витяг з трудової книжки про трудову діяльність; належність до політичної партії; автобіографія, в якій зазначаються найістотніші факти життя та результати трудової діяльності; декларація про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан за попередній рік; відомості стосовно входження до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а також відомості про судимість, в тому числі не погашену і не зняту в установленому законом порядку. Всі відомості повинні бути власноручно підписані кандидатом на посаду Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України. На вимогу Верховної Ради надаються також інші документи.

Верховна Рада розглядає питання про призначення Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України не пізніше ніж у 5-денний строк з дня внесення відповідного подання Президентом України.

Кандидатів на посади Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України на пленарному засіданні Верховної Ради представляє Президент України.

На обговорення кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України Верховною Радою відводиться до однієї години часу, в тому числі для доповіді кандидата на цю посаду - до 20 хвилин. За процедурним рішенням Верховної Ради час для обговорення кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України може бути збільшений.

Після представлення кандидат на посаду Прем'єр-міністра України виступає з доповіддю про основні напрями майбутньої діяльності Кабінету Міністрів України, відповідає на запитання народних депутатів.

В обговоренні кандидатур на посади Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України беруть участь представники депутатських фракцій, представники комітетів (у разі їх створення), народні депутати.

Призначення кандидатів на посади Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України здійснюється Верховною Радою відкритим голосуванням.

Кандидати на посади Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України вважаються обраними, якщо за таке рішення проголосувало більше половини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Рішення про призначення на посади Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України оформляються відповідними постановами Верховної Ради.

Питання про призначення на посади членів Кабінету Міністрів України розглядається Верховною Радою згідно з частиною восьмою статті 83, пунктом 12 частини першої статті 85, частиною четвертою статті 114 Конституції України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій, внесених коаліцією.

Одночасно з внесенням Прем'єр-міністром України подання до Верховної Ради подаються офіційні відомості про кожного кандидата на посаду (частина друга статті 200 Регламенту Верховної Ради України).

Подання Прем'єр-міністра України до Верховної Ради щодо призначення запропонованих ним кандидатів на посади членів Кабінету Міністрів України представляє Прем'єр-міністр України. Під час розгляду питання про призначення на посаду члена Кабінету Міністрів України кандидату надається можливість на пленарному засіданні Верховної Ради відповісти на запитання представників депутатських фракцій, народних депутатів.

Відкрите поіменне голосування щодо складу Кабінету Міністрів України здійснюється за списком запропонованих Прем'єр-міністром України кандидатур на посади членів Кабінету Міністрів України, якщо Верховна Рада не прийме іншого рішення. За результатами прийнятого рішення оформляється постанова Верховної Ради.

Відповідно до статті 115 Конституції України Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою. Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою, Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Верховною Радою та Кабінет Міністрів України, якому висловлена резолюція недовіри, що має наслідком його відставку, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів.

Повноваження Прем'єр-міністра України достроково припиняються у разі:

1) його особистої заяви про свою відставку;

2) звільнення його з посади у відставку у зв'язку з прийняттям Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів України;

3) неможливості виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я;

4) його смерті.

Верховна Рада вирішує питання про відставку, звільнення з посади у відставку чи дострокове припинення повноважень Прем'єр-міністра України у зв'язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я протягом 10 днів відповідно після надходження особистої заяви Прем'єр-міністра України, прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України чи медичного висновку лікувального закладу.

Відставка, звільнення з посади у відставку чи дострокове припинення повноважень Прем'єр-міністра України у зв'язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я настає з дня прийняття Верховною Радою відповідної постанови. Повноваження Прем'єр-міністра України у разі його смерті достроково припиняються з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть. Дострокове припинення повноважень Прем'єр-міністра України має наслідком дострокове припинення повноважень всього складу Кабінету Міністрів України.

Повноваження члена Кабінету Міністрів України достроково припиняються у разі:

1) подання ним особистої заяви про свою відставку;

2) звільнення його з посади у відставку у зв'язку з прийняттям Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів України;

3) звільнення його з посади за поданням Прем'єр-міністра України, а стосовно Міністра оборони України чи Міністра закордонних справ України - за поданням Президента України;

4) звільнення його з посади за поданням Прем'єр-міністра України за пропозицією коаліції;

5) неможливості виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я;

6) його смерті.

Верховна Рада вирішує питання про відставку, звільнення з посади чи дострокове припинення повноважень члена Кабінету Міністрів України у зв'язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я протягом десяти днів відповідно після надходження особистої заяви члена Кабінету Міністрів України, прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, внесення Прем'єр-міністром України чи Президентом України відповідного подання чи надходження медичного висновку лікувального закладу. Повноваження члена Кабінету Міністрів України у разі його смерті припиняються з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

Відставка, звільнення з посади чи дострокове припинення повноважень члена Кабінету Міністрів України наступає з дня прийняття Верховною Радою відповідної постанови Верховної Ради.

Формування парламентом органів судової влади відбувається згідно з Конституцією України (розділи IV, VІІІ, ХІІ), законами України „Про судоустрій України”¹, „Про статус суддів”², „Про Конституційний Суд України”³, „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”⁴, а також Регламентом Верховної Ради України (статті 204, 210, 211).

Згідно зі ст.7 Закону України „Про Конституційний Суд України” Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Рішення Верховної Ради України з питань призначення чи звільнення з посад суддів Конституційного Суду України оформлюються постановами Верховної Ради України. Протягом 1996-2004 рр. Верховна Рада України сім разів приймала постанови про призначення суддів Конституційного Суду України¹ і тричі – про звільнення з посади судді Конституційного Суду України (у зв’язку з досягненням суддею 65-річного віку)².

Обрання кандидата на посаду судді безстроково відбувається в такому порядку:

1) звернення кандидата на посаду судді безстроково до державної судової адміністрації, а суддів Верховного Суду України та суддів спеціалізованих судів – до голів цих судів щодо рекомендації їх для обрання суддями безстроково;

2) підготовка матеріалів щодо обрання кандидата суддею безстроково з повідомленням про це в місцевих засобах масової інформації, газеті "Голос України" та направлення їх до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) надання рекомендації про можливість обрання кандидата на посаду судді безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

4) подання Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;

5) розгляд комітетом Верховної Ради України, до відання якого належить розгляд питання про обрання суддів та звільнення суддів, обраних безстроково (на сьогодні це – Комітет з питань правової політики), подання про обрання кандидата суддею безстроково, прийняття рішення щодо рекомендації або нерекомендації кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховної Ради України;

6) прийняття Верховною Радою України рішення щодо обрання кандидата або відмови йому в обранні на посаду судді безстроково.

Звільнення з посади судді, обраного безстроково, відбувається в такому порядку:

1) ініціювання перед Вищою радою юстиції питання про звільнення з посади судді у встановленому Законом порядку;

2) розгляд питання Вищою радою юстиції та прийняття рішення щодо внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді, обраного безстроково;

3) подання Вищої ради юстиції до Верховної Ради України матеріалів про звільнення судді, обраного безстроково;

4) розгляд подання Вищої ради юстиції відповідним комітетом Верховної Ради України і прийняття рішення по суті цього подання;

5) розгляд подання Вищої ради юстиції та висновку профільного комітету Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України і прийняття Верховною Радою України рішення стосовно звільнення судді з посади.

Суб’єктами звернення до Верховної Ради України з питань обрання та звільнення з посади судді, обраного безстроково, є:

1) Голова Верховного Суду України – щодо судді загального суду у випадках, передбачених п.п. 1-3 ст.1 Закону „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”;

2) голова відповідного вищого спеціалізованого суду – щодо судді відповідного спеціалізованого суду у випадках, передбачених п.п. 1-3 ст. 1 Закону „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”;

3) Вища рада юстиції – щодо судді суду загальної юрисдикції з питання, передбаченого п.4 ст.1 Закону „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України”.

Підставами для розгляду матеріалів щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково є: 1) особиста заява кандидата; 2) рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) подання Голови Верховного Суду України або голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

У поданні про обрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються: рівень, місцезнаходження, спеціалізація та назва суду, до якого має бути обраний кандидат. До подання додається особова справа кандидата на обрання суддею безстроково, яка повинна містити: 1) письмову заяву кандидата, написану власноручно; 2) рішення про рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання кандидата на посаду судді безстроково з обов'язковим зазначенням дотримання кандидатом вимог, передбачених ст.127 Конституції України; 3) протокол кваліфікаційної атестації (якщо перерва в роботі на посаді судді перевищує 5 років, до протоколу кваліфікаційної атестації додається висновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи); 4) копію документа, що посвідчує громадянство; 5) особовий листок з обліку кадрів та автобіографію кандидата; 6) копію диплома про освіту, наявність вченого ступеня або вченого звання; 7) виписку з трудової книжки; 8) характеристику з місця (або з останнього місця) роботи; 9) довідку про показники роботи судді за останні 5 років за підписами голови відповідного суду та начальника територіального управління державної судової адміністрації. При цьому в довідці зазначаються: інформація щодо кількості розглянутих справ по роках і категоріях, кількості скасованих, змінених вироків, рішень, ухвал, постанов; підстави скасування, зміни вироків, рішень і ухвал, кількість порушених дисциплінарних проваджень та кількість прийнятих рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності; 10) біографічну довідку про роботу кандидата в минулому відповідно до даних трудової книжки та інших документів, які підтверджують трудовий стаж; 11) копії рішень уповноважених державних органів про призначення та переведення суддів на посади; 12) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата; 13) декларацію про доходи за останній рік за встановленою Міністерством фінансів України формою.

Подання Голови Верховного Суду України або голови відповідного вищого спеціалізованого суду з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково та іншими матеріалами вноситься до Верховної Ради України не пізніш як через 1 місяць після надходження висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до голів цих судів.

Під час розгляду питання про обрання кандидата на посаду судді на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мають право бути присутніми й отримувати відповідні матеріали народні депутати України.

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог ст.127 Конституції України та ст.7 Закону України „Про статус суддів”, а також перевірку звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування (далі - звернень) щодо діяльності кандидата. У разі якщо розгляд звернень потребує додаткової перевірки, комітет Верховної Ради України приймає рішення про направлення їх до Верховного Суду України, відповідного вищого спеціалізованого суду, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України або кваліфікаційних комісій суддів. Строк розгляду таких звернень та надання відповіді Комітету Верховної Ради України з питань правової політики обчислюється відповідно до положень, передбачених законом про звернення громадян. За необхідності згаданий парламентський комітет може провести безпосередню перевірку звернень, доручивши її здійснення одному зі своїх членів (за його згодою).

Кандидат, який обирається на посаду судді безстроково, має право ознайомитися з матеріалами звернень щодо його діяльності, запитів комітету Верховної Ради України по них та відповідей, наданих цьому комітету.

Секретаріат комітету Верховної Ради України з питань правової політики у 3-денний строк з дня надходження подання поширює серед народних депутатів України через Апарат Верховної Ради України списки кандидатів, які пропонуються для обрання суддями безстроково чи звільнення суддів, обраних безстроково, із займаних посад, із зазначенням дня та часу засідання комітету Верховної Ради України.

На засідання комітету Верховної Ради України запрошуються також уповноважені представники Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вищих спеціалізованих судів, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, а також кандидат на посаду судді, присутність якого на засіданні є обов’язковою. На засідання комітету Верховної Ради України на вимогу народних депутатів України можуть бути запрошені представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадськості. Такі особи повідомляються про день і час засідання письмово не пізніш як за три дні до його початку.

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики розглядає подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково в місячний строк з дня їх надходження. У разі необхідності перевірки фактів, які не дають можливості прийняти рішення, цей строк може бути продовжений цим комітетом, але не більше ніж на 2 місяці, за винятком випадків, коли строк продовження перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради України.

Розгляд подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково проводиться на засіданні парламентського комітету колегіально щодо кожного кандидата окремо. Під час обговорення члени комітету та запрошені особи мають право ставити запитання доповідачу та безпосередньо кандидату.

Рішення Комітету Верховної Ради України про рекомендацію або нерекомендацію щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково після обговорення кандидатури та розгляду поданих звернень стосовно його діяльності проголошується в присутності кандидата. При цьому рішення про не рекомендацію кандидата на обрання суддею безстроково не є перешкодою для розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.

За наявності рішення про рекомендацію або нерекомендацію щодо обрання суддів безстроково Комітет Верховної Ради України з питань правової політики вносить пропозиції про включення до порядку денного пленарного засідання парламенту питання стосовно обрання цих суддів.

Верховна Рада України на пленарних засіданнях обирає або відмовляє в обранні суддів безстроково за наявності рішення Комітету з питань правової політики. Обговорення питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді визначеного цим комітетом доповідача. Якщо при розгляді питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково у відповідному Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики були висловлені зауваження до кандидата, який обирається на посаду судді безстроково, доповідач має поінформувати про це народних депутатів України.

Кожний народний депутат України має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо кандидату, який обирається на посаду судді безстроково, висловлювати свою думку щодо цієї кандидатури. Запитання можуть бути також поставлені до голови відповідного суду - суб'єкта подання.

За наявності зауважень до кандидата, який обирається на посаду судді безстроково, висловлених на пленарному засіданні Верховної Ради України, що потребують додаткової перевірки Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики, голосування щодо цього кандидата не проводиться. Повторний розгляд подання щодо нього здійснюється Верховною Радою України за умови прийняття рішення цього Комітету.

Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого фіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою парламенту. У разі, якщо кандидата на посаду судді безстроково не обрано, Вищою радою юстиції вноситься подання про звільнення цього кандидата з посади судді.

Якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України у зв’язку з нововиявленими обставинами, повідомленими у виступах народних депутатів України, Комітет Верховної Ради України приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин або доручає народним депутатам України - членам цього комітету внести подання про проведення такої перевірки, погоджує термін її проведення і за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради України.

Внесення двічі відхилених Верховною Радою України кандидатур на обрання судді безстроково не допускається.

Суддя, обраний безстроково, звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Вищої ради юстиції у випадках, передбачених частиною п'ятою ст.126 Конституції України.

Ініціювання питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, відповідно до пунктів 1-3, 6-9 частини п’ятої статті 126 Конституції України відбувається в такому порядку:

1) у випадках, передбачених пунктами 1-3 та п. 9 ч.5 ст.126 Конституції України, суддя з відповідною заявою звертається до територіального управління державної судової адміністрації, а суддя Верховного Суду України чи вищого спеціалізованого суду - до голови відповідного суду;

2) подання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 1-3, 6-9 частини п'ятої ст.126 Конституції України, вноситься територіальним управлінням державної судової адміністрації до відповідної кваліфікаційної комісії суддів, а щодо судді Верховного Суду України та судді спеціалізованого суду - головами цих судів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) пропозиція про прийняття подання про звільнення суддів вноситься відповідною кваліфікаційною комісією суддів до Вищої ради юстиції;

4) Вища рада юстиції за пропозицією відповідної кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення судді до Верховної Ради України.

Ініціювання питання про звільнення суддів з підстав, передбачених п. п. 4 і 5 ч. 5 ст. 126 Конституції України, відбувається в такому порядку:

1) відповідна кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції розглядають та перевіряють звернення Комітету Верховної Ради України, депутатські звернення, звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, звернення інших посадових осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування, громадян, якщо в них містяться відомості про наявність підстав для звільнення судді, передбачених п. п. 4 і 5 ч. 5 ст.126 Конституції України;

2) відповідна кваліфікаційна комісія суддів або член Вищої ради юстиції вносить до Вищої ради юстиції пропозиції про прийняття подання про звільнення судді;

3) Вища рада юстиції розглядає пропозицію про звільнення судді в порядку, передбаченому законом;

4) Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді до Верховної Ради України.

До подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді, обраного безстроково, додається особова справа з матеріалами, що свідчать про наявність підстав для звільнення, а також пропозиція члена Вищої ради юстиції, який ініціював питання про звільнення судді, або висновок відповідної кваліфікаційної комісії суддів про звільнення з посади судді відповідного суду чи висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення з посади суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та Апеляційного суду України.

Подання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається профільним комітетом Верховної Ради України (Комітетом з питань правової політики) в місячний строк з дня його надходження. Цей строк може бути продовжений комітетом Верховної Ради України для перевірки фактів, що мають значення для прийняття рішення, але не більше ніж на один місяць.

Секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань правової політики у 3-денний строк з дня надходження подання поширює серед народних депутатів України через Апарат Верховної Ради України список суддів, які пропонуються для звільнення із займаних посад, із зазначенням дня та часу засідання комітету.

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики здійснює перевірку звернень громадян або інших повідомлень щодо діяльності судді, які надійшли до цього комітету. Він може направити звернення для додаткової перевірки до Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, відповідного вищого спеціалізованого суду, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України або до відповідної кваліфікаційної комісії суддів. Про результати перевірки відповідні органи письмово повідомляють Комітет Верховної Ради України з питань правової політики у встановлений ним строк, але не пізніш як через 15 днів із часу отримання ними доручення про перевірку.

Про час та місце засідання Комітету з питань правової політики повідомляється суддя, обраний безстроково, щодо якого порушено питання про звільнення його з посади. Його участь у засіданні парламентського комітету є обов’язковою, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8 і 9 частини п’ятої ст.126 Конституції України. Однак у разі повторної неявки без поважних причин судді, стосовно якого розглядається подання про звільнення його з посади, якщо парламентським комітетом встановлено факт отримання цією особою повідомлення про час і місце засідання, розгляд питання щодо цього судді проводиться за його відсутності. При цьому парламентський комітет надає оцінку поважності причин неявки. Таким же чином провадиться і розгляд питань стосовно суддів, які письмово відмовилися від участі в засіданні Комітету з питань правової політики або стосовно яких є письмове повідомлення про їх відмову від участі в засіданні цього комітету.

У засіданні Комітету з питань правової політики у розгляді питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, можуть брати участь народні депутати України, представники Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України, а також представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості.

Розгляд подання про звільнення судді на засіданні парламентського комітету починається з доповіді головуючого. Члени комітету та інші народні депутати України можуть ставити запитання судді щодо матеріалів перевірки, а також за фактами, зазначеними у зверненнях громадян. Суддя має право ознайомитися з матеріалами, довідками та висновком комітету, що стосуються його звільнення.

За результатами розгляду Комітет з питань правової політики вносить на пленарне засідання Верховної Ради України пропозицію про рекомендацію або нерекомендацію щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, і представник цього комітету доповідає із зазначеного питання.

На пленарне засідання Верховної Ради України для розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, запрошуються Голова Верховного Суду України, Голова Вищої ради юстиції, голова відповідного вищого спеціалізованого суду, Голова Державної судової адміністрації України. Присутність судді на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді питання про його звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини п'ятої ст.126 Конституції України, є обов'язковою. Однак неявка на засідання не є перешкодою для розгляду питання по суті.

Кожна кандидатура для звільнення з посади судді, обраного безстроково, персонально представляється на пленарному засіданні Верховної Ради України представником профільного комітету Верховної Ради України. У разі якщо суддя не згоден з поданням про звільнення, його пояснення заслуховується обов'язково. Народні депутати України можуть ставити запитання судді щодо його діяльності. Якщо при обговоренні питання на пленарному засіданні Верховної Ради України виникає необхідність здійснити перевірку звернень громадян щодо діяльності судді або витребувати додаткову інформацію, Верховна Рада України доручає відповідному парламентському комітету здійснити таку перевірку.

З підстав, визначених частиною п'ятою ст.126 Конституції України, Верховна Рада України приймає рішення про звільнення судді з посади. Рішення приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення про звільнення судді оформляється постановою Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на призначення на посаду чи звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України. Президент України подає до Верховної Ради письмове подання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора України разом з відомостями про кандидата на посаду (частина друга статті 200 Регламенту ) чи письмове подання про надання згоди на звільнення з посади Генерального прокурора України.

Верховна Рада розглядає подання Президента України не пізніше ніж через 10 днів після дня надходження його до Верховної Ради.

Під час розгляду питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора України або питання про надання згоди на його звільнення з посади у пленарному засіданні Верховної Ради бере участь Президент України або уповноважена ним особа, які представляють відповідне подання.

Кандидату на посаду Генерального прокурора України надається можливість відповісти на запитання представників депутатських фракцій, народних депутатів. Час для обговорення кандидатури на посаду Генерального прокурора України та відповідей на запитання визначається Верховною Радою і повинен становити не менше однієї години.

Розгляд питання про надання згоди на звільнення з посади Генерального прокурора України здійснюється у порядку, передбаченому для висловлення недовіри Генеральному прокуророві України (частина третя статті 209 Регламенту).

Комітет, до предмета відання якого належить питання попереднього розгляду кандидатури на посаду Генерального прокурора України, у разі підготовки ним відповідного висновку має право на виступ свого представника під час розгляду Верховною Радою питання про надання згоди на призначення на посаду чи звільнення з посади Генерального прокурора України.

Рішення про надання згоди Верховної Ради на призначення на посаду чи звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Рішення про надання згоди на призначення на посаду чи звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України оформляється відповідною постановою Верховної Ради.

Згідно з п.19 ст.85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України. Загальний склад та порядок формування цієї Ради визначені у ст.10 Закону України „Про Національний банк України”.¹ За Законом Верховна Рада України призначає 7 членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної постанови. Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України членами Ради Національного банку проходять обговорення на спеціальному відкритому засіданні профільного комітету Верховної Ради України (Комітету з питань фінансів і банківської діяльності), який вносить свої рекомендації Верховній Раді України.

Чергове призначення членів Ради Національного банку здійснюється не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку повноважень попередньо призначених членів Ради Національного банку. Строк повноважень членів Ради Національного банку - 7 років, крім Голови Національного банку, який входить до складу Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за посадою. Звільнення членів Ради Національного банку, призначених Верховною Радою України, відбувається шляхом прийняття відповідної постанови за поданням профільного комітету Верховної Ради України, але не раніше ніж через 1 рік з дня їх призначення.

Призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України відбувається згідно з п.18 ст.85 Конституції України і ст.18 Закону України „Про Національний банк України”. Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на 5 років. У разі незатвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, питання керівництва Національним банком, а також порядок внесення нової кандидатури регулюються Законом України „Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України”¹. При цьому одна кандидатура може вноситись не більше двох разів. Рішення про звільнення голови Національного банку України у випадках, передбачених Законом „Про Національний банк України”, Верховна Рада України приймає також за поданням глави держави².

У багатьох сучасних вітчизняних дослідженнях проблем парламентаризму вказується на необхідність розширення установчих повноважень Верховної Ради України через віднесення до її компетенції не лише призначення вищих посадових осіб та формування владних структур за поданням Президента України, а й усунення цих осіб з їхніх посад. Певні зрушення в цьому напрямку закладені вже в конституційній реформі. Однак зміцнення українського парламентаризму об’єктивно вимагатиме подальшого перегляду того установчого арсеналу, що має Верховна Рада України.