- •Пояснювальна записка
- •Витяг з робочої програми
- •Перелік посилань
- •Лекція №1 (2 год)
- •Зміст лекції
- •1 Алгоритми та їх властивості
- •2 Моделі алгоритмів
- •Лекція №2,3 (4 год)
- •1 Класи рекурсивних функцій
- •2 Встановлення рекурсивності деяких відомих функцій
- •3 Властивості рекурсивних та примітивно-рекурсивних множин.
- •4 Властивості рекурсивно-зліченних функцій
- •Лекція №4 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Машина Поста
- •2 Машина Тьюринга
- •Лекція №5 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Теза Чорча
- •2 Теорема про співпадання класів частково-рекурсивних і обчислювальних функцій за Тьюрингом
- •Лекція №6 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Поняття нормальних алгоритмів Маркова
- •2 Правила виконання нам
- •3 Композиції нормальних алгоритмів Маркова
- •Лекція №7 (2 год.)
- •1 Поняття алгоритмічної системи
- •2 Операторні алгоритми Ван-Хао
- •3 Операторні алгоритми Ляпунова
- •Лекція №8 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Еквівалентність як метод формальних перетворень
- •2 Еквівалентність операторних алгоритмів
- •3 Формальні перетворення логічних схем
- •Лекція № 9,10 (4 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Псевдокоди
- •3 Графічне представлення алгоритмів згідно з вимогами стандартів єспд
- •3 Правила виконання схем алгоритмів
- •4 Схема даних, схеми програм, схема роботи системи
- •Лекція №11 (2 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Лінійна та розгалужена структури алгоритмів
- •2 Структурний підхід до побудови схем алгоритмів
- •Лекція №12,13 (4 год.)
- •Зміст лекції
- •1 Поняття сортування
- •2 Сортування простим вибором
- •3 Сортування методом бульбашки
- •4 Швидке сортування
- •Лекція №14 (2 год)
- •Зміст лекції
- •1 Відокремлення коренів
- •2 Метод поділу відрізка навпіл
- •3 Метод хорд
- •4 Метод дотичних (Ньютона)
- •Лекція №15 (2 год)
- •Зміст лекції
- •1 Математична постановка задачі інтерполяції
- •2 Інтерполяційний многочлен Лагранжа
- •3 Точкова апроксимація
- •Лекція №16 (2 год)
- •Зміст лекції
- •1 Формула прямокутників
- •2 Формула трапецій
- •3 Формула парабол (Сімпсона)
- •Лекція №17 (2 год)
- •Зміст лекції
- •1 Задача Коші для рівняння Лапласа
- •2 Різницеві методи розв’язування диференціальних рівнянь частинних похідних
- •Лекція №18 (2 год)
- •Зміст лекції
- •1 Метод найменших квадратів (мнк)
- •2 Моделі множинної регресії
3 Точкова апроксимація
Для практики суттєво важливий випадок апроксимації функції багаточленом:
g(x)=a0+a1x+a2x2+…+amxm
При цьому коефіцієнти aj будуть підбиратися так, щоб досягти найменшого відхилення багаточлена від даної функції.
Якщо наближення будується на заданій множині точок {xi}, то апроксимація називається точковою. До неї відносяться інтерполювання, середньоквадратичне наближення таі інше. При побудові наближення на неперервній множині точок(наприклад, на проміжку [a,b] апроксимація називається неперервною або інтегральною).
Одним з основних типів точкової апроксимації є інтерполювання. Воно полягає у наступному: для даної функції y=f(x) будуємо багаточлен, що приймає в заданих точках xi ті самі значення yi, що і функція f(x), тобто g(xi)=yi, i=0,1,…n.
При цьому припускається, що серед значень xi немає однакових, тобто xixk при цьому ik. Точки xi називаються вузлами інтерполяції, а багаточлен g(x) - інтерполяційним багаточленом.
Таким чином, близькість інтерполяційного багаточлена до заданої функції полягає в тому, що їх значення співпадають на заданій схемі точок(суцільна лінія).
Максимальний ступінь інтерполяційного багаточлена m=n; в цьому випадку говорять про глобальну інтерполяцію.
При великій кількості вузлів інтерполяції отримаємо високий ступінь багаточлена у випадку глобальної інтерполяції, тобто коли необхідно мати один інтерполяційний багаточлен для всього проміжку виміру аргументу. Крім того, табличні дані могли бути отримані шляхом вимірів та містити похибки. Побудова апроксимовуваного багаточлена за умови обов’язкового проходження його графіка через ці експериментальні точки значило б старанне повторення припущених при вимірах похибок. Вихід з цього положення може бути знайдено шляхом вибору такого багаточлена, графік якого проходить близько від даних точок (пунктирна лінія).
Одним з таких видів є середньоквадратичне наближення функції за допомогою багаточлена. При цьому m n; випадок m = n відповідає інтерполяції. На практиці стараються підібрати апроксимуючий багаточлен якомога меншого ступеня(як правило, m=1, 2, 3).
Мірою відхилення багаточлена g(x) від заданої функції f(x) на множині точок (xi,yi) (i=0,1,…,n) при середньоквадратичному наближенні є величина S, що дорівнює сумі квадратів різниці між значеннями багаточлена і функції в даних точках:
Для побудови апроксимуючого багаточлена необхідно підібрати коефіцієнти a0, a1,…,am так, щоб величина S була найменшою. В цьому і полягає метод найменших квадратів.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ: інтерполяція, апроксимація, точкова інтерполяція, інтерполяційний многочлен Лагранжа
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: придумати приклад застосування формули Лагранжа
ВИКЛАДАЧ – В.А. Данилова
Лекція №16 (2 год)
ТЕМА: Чисельне інтегрування
МЕТА:
навчальна:вчитися обчислювати визначені інтеграли методом прямокутників, трапецій та парабол;
розвиваюча: розвивати логічне мислення;
виховна: інтерес до точних наук.
ОБЛАДНАННЯ: дошка
ПЛАН
1 Формула прямокутників
2 Формула трапецій
3 Формула парабол (Сімпсона)
