Тема: Вступ

Мета: розкрити характерні риси суспільно-політичного, економічного та культурного розвитку країн світу з 1914 по 1939 р., на конкретних прикладах показати основні тенденції зазначеного історичного періоду, формувати вміння учнів порівнювати історичні періоди, робити об'єктивні висновки щодо особливостей історичного роз­витку країн світу.

Основні знання: новітня історія, тоталітаризм, головні риси світо­вого розвитку, періодизація світової історії.

Поняття і терміни: новітня історія, тоталітаризм, світова війна, на­ціонально-демократична революція.

Основні дати й події: 1 серпня 1914 р. — початок Першої світової війни;

11 листопада 1918 р. — закінчення Першої сві­тової війни;

1918—1923 рр. — період повоєнної неста­більності;

1924—1929 рр. — період економічної стабі­лізації;

1929—1933 рр. — період світової економічної кризи («Велика депресія»);

1933—1939 рр. — період назрівання Другої світової війни;

7—8 листопада (25— 26 жовтня) 1917 р. — захоплення більшовиками влади в Росії;

29 жовтня 1922 р. — захоплення фашистами влади в Італії;

ЗО січня 1933 р. — прихід нацистів до влади в Німеччині.

28 червня 1914 р. — убивство в Сараєві спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда;

28 липня 1914 р. — оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії;

5—12 вересня 1914 р. — бій на р. Марні

Особистість в історії: В. Ленін, Б. Муссоліні, А. Гітлер, Ф. Рузвельт, Ататюрк, М. Ґанді.

Обладнання уроку: політична карта світу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Структура уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

3. Мотивація навчальної діяльності учнів

4. Вивчення нового матеріалу

1. Головні риси світового розвитку з 1914 по 1939 рр.

2. Періодизація світового розвитку з 1914 по 1939 рр.

3. Початок Першої світової війни. Початок і привід до війни. Стратегічні плани противників.

4. Початок війни між державами антанти і Німецьким блоком.

5. Бойові дії у 1914 р.

6. Воєнні кампанії 1915 – 1916 років.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

6. Підсумки уроку

7. Домашнє завдання

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Перший період всесвітньої історії, вивчення якого розпочинаєть­ся в 10 класі, отримав назву «новітньої історії» або «історії новіт­нього часу».

Адже саме в період з 1914 по 1939 р. відбувалися вели­кі наукові відкриття, продовжували розвиватися процеси ринкової економіки та утверджувалися принципи ліберальної демократії, ви­знання принципів захисту прав людини, зростання національно-ви­звольного руху в Азії та Європі, що заклало підвалини для реаліза­ції прав народів на самовизначення.

Саме тоді розпалися могутні імперії, відбулося становлення тиранічних тоталітарних режимів. Вивчення історичних особливостей різних країн та народів дозволяє дійти розуміння визначальних тенденцій світового розвитку.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Основні тенденції світового розвитку в 1914—1939 рр.

На початку XX ст. світ увійшов у період новітньої історії.

Характерні риси цього періоду:

а) світова війна;

б) національно-демократичні революції;

в) ви­никнення тоталітаризму:

г) національно-визвольний рух.

Найбільш важливі події:

1. Перша світова війна 1914—1918 рр.

1. Створення Версальсько-Вашингтонської системи і, як наслідок - нове співвідношення сил у світі.

2. Повалення монархічних режимів у Росії, Німеччині, Австро-Угорщині, Османській імперії.

2. Революція 1917 р. у Росії і встановлення більшовицької диктатури.

3. Поширення і встановлення фашизму в Італії та нацизму в Ні­меччині.

3. Національно-визвольний рух у країнах Азії й Африки.

4. Крах Версальсько-Вашингтонської системи, загострення між­народних відносин у 1930-ті рр.

Історія України була тісно пов'язана з європейськими подіями цьо­го періоду:

Перша світова війна, що стала трагедією для народу України; національно-демократична революція 1917—1920 рр.;

• участь української делегації в роботі Паризької мирної конференції;

• поділ західноукраїнських земель між країнами Східної Європи (Чехо-Словаччиною, Польщею, Румунією);

• входження радянської Украї­ни до складу СРСР.

В між­воєнний період загострилися суперечності між провідними державами в економічній, колоніальній і військовій сферах.

Багато країн у пошу­ках виходу із ситуації, що склалася, стояли перед вибором:

соціаль­ний компроміс або революція (період 1918 — початок 1920 р.);

рефор­ми або диктатура (період світової економічної кризи).

2. Періодизація світового розвитку 1914—1939 рр.

Питання про періодизацію новітньої історії 1914—1939 рр. є диску­сійним. Найбільш сталою у історичній науці є така періодизація:

І період. 1914—1918 рр. — період Першої світової війни.

У ре­зультаті економічних і військово-політичних суперечностей між двома блоками — Антантою (Росія, Велика Британія, Франція) і Тро­їстим союзом (Австро-Угорщина, Німеччина, Італія) — у війну було втягнуто 34 держави.

Підсумком війни став розпад імперій: Німець­кої, Російської, Австро-Угорської, Османської.

Версальський мирний договір 1919 р. визнав винуватицею війни Німеччину. Суперечності, що лежали в основі договору, стали перед­умовами для початку нової війни.

I I період. 1918—1923 рр. — повоєнна нестабільність.

У цей час зміцнилися позиції США.

У Росії до влади прийшли більшовики У Німеччині, Угорщині, Фінляндії відбулися революції.

Крайні ліві партії у цих країнах хотіли встановити диктатуру пролетаріа­ту, як у Росії, але зазнали поразки.

Активний антиколоніальний рух послабив позиції Великої Британії та Франції.

У 1920—1921 рр. настала економічна криза, наслідком якої стало падіння рівня життя, активізація крайніх правих сил (в Італії до влади при­йшли фашисти).

Інші західні країни, де були сильні демократичні традиції, обрали шлях реформ (Велика Британія, Франція).

ІІІ період. 1924—1929 рр. — період економічної стабілізації.

Характерні риси цього періоду:

• спад революційного руху;

• економічне піднесення;

• послаблення зовнішньополітичних суперечностей між державами.

Політична стабілізація стала можливою в результаті:

а) підписан­ня нових договорів на Локарнській конференції (1925 р.) про гаран­тію кордонів Німеччини і Бельгії та про французькі гарантії збе­реження кордонів Польщі й Чехо-Словаччини з Німеччиною;

б) реалізації планів Дауеса (1924 р.) і Юнга (1928 р.) щодо Німеччи­ни: було вирішено питання німецьких репараційних виплат.

У 1928 р. США, Франція, Велика Британія, Німеччина, Японія та інші держави підписали пакт Бріана —Келлога.

Документ містив важливі міжнародно-правові норми, що проголошували відмову від війни як засобу врегулювання міжнародних суперечок і розв'язан­ня їх мирним шляхом.

В економічній сфері спостерігалося піднесення.

Його характерні риси:

• модернізація виробництва;

• використання нових технологій і форм організації праці;

• стабілізація кредитно-фінансової системи;

• зменшення втручання держави в економіку.

Економічне піднесення в країнах Заходу було нерівномірним. США зміцнили свою провідну позицію у світовій економіці, виробивши стільки ж продукції, скільки вся решта світу. Темпи розвитку Ні­меччини і Франції були також досить високими. Східна Європа відставала від країн Заходу.

Економічне піднесення викликало зростання заробітної платні та зайнятості населення, що сприяло спаду страйкового руху, встанов­ленню політичної стабільності.

У ці роки не було революцій, великих політичних конфліктів. Зросла роль засобів масової інформації, кінематографа, спорту. З'яви­лося поняття «масова культура», тобто культура, яка стала зрозумі­ла та доступна більшості населення.

Водночас у країнах Центральної та Південно-Східної Європи нерозв'язаність соціально-економічних проблем призвела до встановлення авторитарних режимів. Посилюється вплив фашистів в Італії. Німеччині.