- •11. Облікова політика підприємства
- •12. Відрахування з доходів фізичних осіб і обчислення допомоги з тимчасової втрати працездатності
- •13. Розрахунково-платіжна відомість
- •14. Методи списання запасів
- •15. Аналітичний облік з оплати праці
- •16. Групування витрат за економічними елементами
- •17. Оцінка запасів при їх надходженні
- •18. Види утримань із заробітної плати
- •19. Формування амортизаційної політики підприємства
- •20. Порядок ведення касових операцій
- •21. Фінансова звітність підприємства
- •22. Класифікація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів
18. Види утримань із заробітної плати
З нарахованої заробітної плати найманого працівника до бюджету утримуються наступні податки:
єдиний соціальний внесок в розмірі 3,6 % та 2 % з суми допомоги по лікарняним листкам;
податок на доходи фізичних осіб (прибутковий податок) в розмірі 15/20% (базою для оподаткування є фонд оплати праці за вирахуванням суми ЄСВ);
військовий збір – 1,5%.
19. Формування амортизаційної політики підприємства
Амортизаційна політика підприємства представляє собою складову частину загальної стратегії формування його фінансових ресурсів, що укладається в індивідуалізації рівня інтенсивності відновлення амортизованих активів з урахуванням специфіки їхньої експлуатації.
У процесі формування амортизаційної політики підприємства, що визначає рівень інтенсивності відновлення окремих груп операційних необоротних активів, ураховуються наступні основні фактори: обсяг використовуваних операційних основних засобів і нематеріальних активів; методи відображення в обліку реальної вартості використовуваних основних засобів і нематеріальних активів; реальний строк використання підприємством амортизованих активів; дозволені законодавством методи амортизації; склад і структура використовуваних основних засобів; темпи інфляції.
Облік перерахованих факторів дозволяє підприємству вибрати відповідні методи амортизації окремих груп операційних необоротних активів.
У процесі встановлення амортизаційної політики головну регулюючу роль грає держава, визначаючи її основні принципи: порядок визначення амортизації; норми амортизаційних відрахувань; віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва; застосування прискореної амортизації; використання амортизаційних відрахувань.
20. Порядок ведення касових операцій
До касових операцій належать операції, пов’язані з одержанням і витратою готівки безпосередньо із каси підприємства.
Підприємства можуть мати в касі готівку в межах ліміту залишку готівки. Ліміт залишку готівки – це гранична сума грошових коштів, яка може знаходитись в касі підприємства на кінець дня. Забороняється зберігати у касі гроші, які не належать підприємству. Підприємства можуть самостійно визначають розміри готівки, що постійно знаходяться в їх касах і повідомляють про це банк на підставі заявки-розрахунку про встановлення ліміту залишку готівки в касі щорічно протягом першого кварталу поточного року. Готівку зверх ліміту касир повинен здати в банк по заяві на переказ готівки. В касі можуть зберігатись кошти зверх ліміту тільки при видачі оплати праці, допомоги протягом 3-х робочих днів, включаючи день одержання готівки з банку на підставі грошового чеку.
Касові операції оформлюються касовими ордерами (документи, які засвічують законність надходження в касу грошей та їх витрачання). Отримання грошей в банку здійснюється касиром підприємства або уповноваженою на те людиною за доп.грошового чека. Всі факти надходження грошей на підприємство та їх витрачання відображається в касовій книзі підприємства. Кожне підприємство може мати лише одну касову книгу.
Для відображення операцій з касою на підприємстві викор. балансовий активний рахунок №30«Каса». На дебеті даного рах. відображається залишок на надходження готівки на підприємство, а на кредеті – витрачання готівки.
Інвентаризація каси проводиться з метою контролю за збереженням готівкових коштів на підприємстві. Для здійснення ІК необхідно мати наказ керівника підпр., а також комісію, яка скл. не менше 3х осіб з обов’язковим включенням до комісії бухгалтера підп.
