- •71. Адміністративно-господарські санкції. Види та порядок застосування.
- •72. Підстави звільнення від господарсько-правової відповідальності.
- •73. Види іноземних інвестицій та форми їх здійснення в Україні.
- •74. Господарсько-торговельна діяльність суб’єктів господарювання.
- •75. Договір управління майном.
- •76. Договір купівлі-продажу.
75. Договір управління майном.
Згідно з ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Відповідно договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя специфічного права довірчої власності на отримане в управління майно. Тому, власне, цей договір розглядається як різновид договорів про передачу майна у власність.
Характеристика договору управління майном
1. За договором управління майном, відповідно, передається в управління майно.
2. Сторонами договору управління є установник управління та управитель.
3. Майно передається в управління на відповідний строк.
4. Управитель здійснює управління майном за плату.
5. Управління здійснюється в інтересах установника управління або вказаної ним особи.
6. Істотними умовами договору управління майном є:
- перелік майна, що передається в управління;
- розмір і форма плати за управління майном.
7. Договір управління майном укладається в письмовій формі.
76. Договір купівлі-продажу.
До́гові́р купі́влі-про́дажу — договір, за яким продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Ознаки:
1. Є договір спрямований на передачу майна у власність;
2. даний договір є завжди оплатним договором — при набутті майна у власність покупець сплачує за нього продавцеві ціну обумовлену в договорі;
3. Є договором двостороннім — зумовлений взаємне виникнення у кожної із сторін П і О. З укладенням такого договору продавець приймає на себе О передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі;
4. реальний — коли передача товару продавцем є підставою для укладення договору купівлі— продажу;
5. консенсуальним — коли сторони досягли домовленості між собою стосовно істотних умов договору і продавець зобов'язується передати покупцеві товар. П і О у сторін виникають з моменту досягнення ними згоди щодо істотних умов договору;
6. сторонами договору є продавець і покупець;
7. мета договору — перенесення права власності на річ, яка є товаром, покупцеві;
8. належить до традиційних договорів у цивільному праві;
9. змістом якого є переміщення матеріальних благ у товарній формі;
10. поіменовані договори — можливість укладення яких прямо передбачена ЦКУ.
