3. Дослідження тварини

4.1. Попереднє знайомство з твариною, загальне дослыдження:

Дата дослідження – 15,04,2016

Вид - ВРХ

Стать - бичок

№4986

Масть – чорно-ряба

Вік – 6 місяців

Адреса власника – НМДЦ, Ставищанська, 126

Маса – 195кг

Експлуатація – вирощування на м’ясо

Загальний стан – задовільний

Конституція - щільна

Положення тіла в просторі – природне стояче

Вгодованість – середня

Видимі слизові оболонки – рожеві

Шерстний покрив - рівномірний, міцно тримається в шкірі

Шкіра – еластична, пружна, зволожена, без патологій

Лімфатичні вузли – під щелепові, перед лопаткові, колінної складки не збільшені, не болючі, симетричні, помірно рухливі, температура в нормі

Температура – 39,4 (норма 37,5-39,5)

Пульс – 75 (норма 50-80)

Дихання – 25 (норма 12-30)

4.2. Anamnesis vitae et anamnesis morbi.

Anamnesis Vitae

Умови утримання	Чотирьохрядний корівник, безпривязне утримання з автоматичними поїлками, видалення гною транспортне, освітленя змішане,вологість підвищена, вентиляція природна, підлога бетонна з гумовим покриттям, підстилка солома.
Годівля та експлуатація	Годують тричі на добу згідно раціону з вільним доступом до води .Тип годівлі,для мясної породи .Тварина не експлуатується.
Продуктивність	Тварина на відгодівлі,мясна продуктивність, з добовими приростами 350 г.
Походження	Вирощена в господарстві.
Епізоотичний стан	Благополучний.

Anamnesis morbi

При зборі анамнезу відхилень не виявлено,тварина поступила для профілактичного огляду,раніше не хворіла,лікарська допомога не надавалась ,стан тварини задовільний.

4.3. Дослідження органів і систем, які впливають на артеріальний кров’яний тиск даної тварини.

АТ - 120max 40min мм рт.ст. при нормі для ВРХ 100-140max 30-50min

4.4. Дослідження крові.

Кров для досліджень беруть з яремної вени. Досліджують або нативну (свіжу) кров, або стабілізовану.  Для підрахунку формених елементів використовують камерний метод або кондуктометричний, Гемоглобін визначають гематиновим методом. 

4.4.1. Гемоглобін.Hb

Принцип методу визначення кількості гемоглобіну в крові полягає в тому, ще гемоглобін під час взаємодії з калієм ферумосинеродистим окислюється у метгемоглобін, що утворює з ацетонціангідрином кольоровий геміглобінціанід, інтенсивність якого пропорційна концентрації гемоглобіну.

Реактиви: реагент 1 – 5% NaHCO3 100vk$

Реагент 2 - 1% розчин калію ферумсинеродистого, що містить 2,5% розчин ацетонгідрину -100мл

Стандартний розчин гемоглобіну

Приготування робочого розчину: до реагента1 додають реагент 2 і 48 об’ємів дистильованої води

Хід дослідження: до 5 мл робочого розчину у пробірку додають 0,02мл крові. Аналогічно готують стандартну пробу (розведення в 251раз). Через 10хв знімають показники на фотоелектроколориметрі за довжини хвилі 540нм (зелений світлофільтр).

Оптична щільність – 0,192

За калібрувальним графіком = 78,8 г/л

4.4.2. Еритроцити. Вимірюються в Т/л (Тера на літр)

Кількість еритроцитів підраховують за допомогою мікроскопа в лічильних камерах, серед яких найбільшого поширення набула камера з сіткою Горяєва, або в лабораторних кюветах, де сітка Горяєва нанесена на накривне скло. Кров попередньо розбавляють у меланжерах (кровозмішувачах) в 200 або 100 разів (кров набирають до мітки 0,5 або 1, а розбавлювач — до мітки 101) або в пробірках (метод П'ятницького). В останньому випадку в пробірку набирають 3,98мл рідини, а потім капіляром від гемометра вносять 0,02 мл крові (одержують розбавлення у 200 разів). Для розбавлення крові при підрахунку еритроцитів використовують 0,85%- або частіше 3%-ний розчин натрію хлориду. Підрахунок проводять у п'яти великих квадратах, кожний з яких розділений на 16 маленьких, розміщених по діагоналі сітки Горяєва. Клітини у великому квадраті починають рахувати з лівого верхнього маленького квадратика, а потім переходять на другий, третій, четвертий. Після верхнього ряду рахують еритроцити в нижче розміщеному ряду, починаючи з першого правого квадрата і т. д. Рахують еритроцити, що знаходяться всередині маленьких квадратів, а також на лівому і верхньому боках великого квадрата, а еритроцити на нижньому і правому боках не враховують.

Кількість еритроцитів (Е, в 1 мкл) крові визначають за формулою:

Х=

1. кількість підрахованих еритроцитів у 5 квадратах; c- розбавлення крові; n- кількість квадратів; S- площа великого квадрата; h- висота камери Горяєва;

4.4.3. Лейкоцити. Вимірюються в Г/л (Гіга на літр)

Існує кілька методів підрахунку кількості лейкоцитів: меланжерний, пробірковий та електронно-автоматичний. При першому кров у меланжер набирають до мітки 0,5 або 1,0, а 3%-ний розчин оцтової кислоти, забарвлений 1%-ним розчином генціанвіолету, до мітки 11 й одержуємо розбавлення відповідно у 20 або 10 разів. Підраховують лейкоцити при малому збільшенні мікроскопа* у 100 великих чистих квадратах сітки Горяєва. Кількість лейкоцитів в 1 мкл крові (х) визначають за формулою:

Х=

1. кількість підрахованих лейкоцитів; c- розбавлення крові; n- кількість квадратів; S- площа великого квадрата; h- висота камери Горяєва;

Отже, результати підрахунку наступні:

X= =12180=12,2 Г/л (норма лейкоцитів для ВРХ – 7,0-12,0 Г/л).

4.4.4. Індекс «червоної крові».

Колірний показник і середній вміст Hb в 1 еритроциті свідчить про насиченість еритроцитів (Ер2) гемоглобіном (Hb2) досліджуваної тварини в порівнянні з аналогічним середнім показником здорової (Ер1 і Hb1)

Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) визначають діленням вмісту гемоглобіну віл крові на кількість еритроцитів у тому ж об'ємі. ВГЕ виражають у пікограмах (пг; 1 г=10¹²пг). ВГЕ дорівнює (пг): у великоїрогатоїхудоби—15—20; овець—10—13; свиней—16—19; коней—17—20; собак — 19—23; кролів —21—23; курей —36—40.

КП = = = = =1,52

ВГЕ= = =11,11пг