С. Д-пеніциламін

Д. Тіосульфат натрію

Е.* Специфічного антидоту немає

Ваші дії у відношенні до прядильниці штучного волокна, яка перенесла гостру інтоксикацію сірковуглецем і виписана за стаціонару із значним покращенням?

1. Направлення на МСЕК

2. * Надання «профбюлетеня»

3. Виписати до роботи

Д. Продовжувати працювати на своєму місці під наглядом лікаря Е. Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань

Заняття 8. Тема 10 Професійні інтоксикації гематотропними отрутами

Для лікування хворих з гострою інтоксикацією аміно- та нітросполуками бензольного ряду протипоказано застосування (доц. Гулько С.М.):

1. Вікасолу

2. * Сульфаніламідних препаратів

3. Кортикостероїдів

Д. Вітамінів групи В і С Е. Гіпербаричної оксигенотерапії

До класифікації професійних захворювань з ураженням системи крові не відноситься захворювання, обумовлені (доц. Ткачишин B.C.):

1. Порушеннями синтезу гему

2. Токсичним ураженням кісткового мозку

3. Гемолітичною дією Д. Зміною пігменту крові

Е.* Відносяться всі перераховані

До класифікації професійних захворювань з ураженням системи крові не відноситься захворювання, обумовлені (доц. Ткачишин B.C.):

1. Токсичним ураженням кісткового мозку

2. * Гіперкоагуляторною дією

3. Зміною пігменту крові

Д. Порушеннями синтезу гему Е. Гемолітичною дією

Із гематотропних отрут канцерогенами можуть бути (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Аміно- та нітросполуки бензолу

2. Бензол

3. Сполуки миш’яку Д.* Всі перераховані

Е. Жодний з перерахованих

Отруєння якими речовинами може призвести до раку сечового міхура:

1. Бензолом

2. ТЕС

3. Марганцем

Д.* Аніліном і його сполуками Е. Свинцем

Із гематотропних отрут капіляротоксичний ефект мають (доц. Ткачишин B.C.)-.

1. Свинець і його неорганічні сполуки

2. Бензол

3. Чадний газ Д.* Арсин

Е. Аміно- та нітросполуки бензолу

При гострому отруєнні миш’яком розвивається анемія (доц. Ткачишин

2. C.):

А. Апластична В_г Залізодефіцитна

2. * Гемолітична

Д. Гіперсидеримічна Е. Сидеробластна

Вкажіть, при отруєнні якими речовинами в крові визначають непрямий білірубін:

1. Бензолом

2. Сірковуглецем

3. ТЕС

Д.* Арсином Е. Свинцем

Із гематотропних отрут не є канцерогенами (доц. Ткачишин B.C.):

1. Аміно- та нітросполуки бензолу

2. Бензол

3. Сполуки миш’яку

Д.* Свинець і його неорганічні сполуки Е. Всі є канцерогенами

Із гематотропних отрут є канцерогеном (викликає лейкоз) (доц. Ткачишин B.C.):

1. Свинець і його неорганічні сполуки

2. Чадний газ

3. * Бензол Д. Арсин

Е. Аміно- та нітросполуки бензолу

Вплив бензолу на організм людини призводить до розвитку (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. * Гострої та хронічної інтоксикації

2. Гострої та підгострої інтоксикації

3. Підгострої та хронічної інтоксикації

Д. Гострої, підгострої та хронічної інтоксикації Е. Хронічної інтоксикації

В основі патогенезу хронічної інтоксикації бензолом є (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Порушення синтезу порфирінів і гему

2. * Пригнічення гемопоезу

3. Гемоліз еритроцитів

Д. Утворення метгемоглобіну Е. Утворення карбоксигемоглобіну

Характерною дією для гострої інтоксикації бензолом є (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Алергічна

2. * Наркотична

3. Тератогенна

Д. Капіляротоксична Е. Атерогенна

Наркотичний ефект може спричинювати (доц. Ткачишин B.C.):

1. Марганець

2. Хлор

3. * Бензол Д. Миш’як

Е. Аміно- та нітросполуки бензолу

Виразково-некротичні та септичні процеси виникають при отруєнні (доц. Ткачишин B.C.):

1. Свинцем і його неорганічними сполуками

2. * Бензолом

3. Чадним газом Д. Арсином

Е. Аміно- та нітросполуками бензолу

При якій з наведених хронічних інтоксикацій спостерігається депресія ге­мопоезу (доц. Ткачишин B.C.):

1. Свинцем

2. * Бензолом

3. Аміно- та нітропохідними бензолу Д.СО

Е. Миш’яком

Профузні кровотечі (носові, шлунково-кишкові, маткові) ознака інтокси­кації (доц. Ткачишин В. С.):

1. Свинцем і його неорганічними сполуками

2. * Бензолом

3. Чадним газом Д. Арсином

Е. Аміно- та нітросполуками бензолу

При інтоксикації бензолом зміни тільки зі сторони центральної нервової системи виникають в результаті (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гострої та хронічної інтоксикації

2. Гострої та підгострої інтоксикації

3. Підгострої та хронічної інтоксикації Д.* Гострої інтоксикації

Е. Хронічної інтоксикації

Гостра інтоксикація бензолом характеризується ураженням (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Серцево-судинної системи

2. Дихальної системи

3. Сечовидільної системи Д. Системи крові

Е.* Центральної нервової системи

При інтоксикації бензолом зміні зі сторони системи крові і кровотворення виникають в результаті (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гострої та хронічної інтоксикації

2. Гострої та підгострої інтоксикації

3. Підгострої та хронічної інтоксикації Д. Гострої інтоксикації

Е.* Хронічної інтоксикації

Назвіть основний механізм ураження при хронічній інтоксикації бензо­лом

1. Інактивація сульфгідрильних груп ензимів

2. Розлад біосинтезу порфіринів та гему

3. * Пригнічення кістково-мозкового кровотворення Д. Пригнічення холінестерази

Е. Пригнічення МАО та церуроплазміну

Вкажіть, яка форма анемії спостерігається при хронічній інтоксикації бен­золом:

1. Залізодефіцитна

2. Гемолітична

3. * Апластична

Д. Гіперсидеримічна Е. Сидеробластна

Атиповою формою хронічної бензольної інтоксикації є (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Бензольний лейкоз

2. Ізольована гіпохромна анемія

3. Бензольний агранулоцитоз

Д. Ізольований геморагічний синдром Е.* Все перераховане

Хронічне отруєння бензолом в класичному вигляді приводить до розвитку поетапно (доц. Ткачишин B.C.):

1. Тромбоцитопенії, лейкопенії, анемії

2. * Лейкопенії, тромбоцтитопенії, анемії

3. Лейкопенії, анемії, тромбоцтитопенії Д. Анемії, лейкопенії, тромбоцтитопенії Е. Анемії, тромбоцитопенії, лейкопенії

Тромбоцитопенічний синдром з порушенням мегакаріоцитопоезу має міс­це при:

1. Сатурнізмі

2. Меркуріалізмі

3. * Хронічній інтоксикації бензолом

Д. Гострій інтоксикації оксидом вуглецю Е. Гострій інтоксикації бензолом

Периферична кров при хронічній інтоксикації бензолом характеризуєть­ся:

1. * Цитопеніями різного ступеню

2. Збільшенням кількості еритроцитів

3. Наявністю еритроцитів з базофільною зернистістю Д. Наявністю еритроцитів з тільцями Гейнца

Е. Підвищення кількості еозинофілів

Діагноз хронічної інтоксикації бензолом можна підтвердити на основі:

1. Аналізу крові на цукор

2. Аналізу сечі по Нечипоренко

3. Концентрації білірубіну, прямого, непрямого, загального Д. Концентрації електролітів у плазмі та у еритроцитах

Е.* Дослідження стернального кістково-мозкового пунктату

При хронічній інтоксикації бензолом сеча набуває (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Забарвлення сечі не змінюється

2. Кольору „м’ясних помиїв”

3. Молочного кольору Д. Червоного кольору

Е. Насиченого темно-жовтого кольору

Бензол виділяється в незміненому стані:

1. Із сечею

2. З потом

С. 3 калом.

Д. З жіночим молоком Е.* Через легені

Бензол виділяється у вигляді фенолу, діоксибензолу, пірокатехіну:

1. * 3 сечею

2. 3 потом

3. 3 калом

Д. З жіночим молоком Е. Через легені

Для лікування хворих з хронічною інтоксикацією бензолом протипока­зані:

1. Вітаміни групи В

2. Вітаміни С і Р

3. Вікасол

Д.* Сульфаніламіди Е. Кортикостероїди

Антидотом при отруєнні бензолом є (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Специфічного антидоту немає

2. Комплексони

3. Кисень

Д. Метиленовий синій Е. Унітіол

Вплив сполук миш’яку на організм людини призводить до розвитку (доц. Ткачишин B.C.):

А* Гострої та хронічної інтоксикації

2. Гострої та підгострої інтоксикації

3. Підгострої та хронічної інтоксикації

Д. Гострої, підгострої та хронічної інтоксикації Е. Хронічної інтоксикації

В основі патогенезу гострої інтоксикації сполуками миш’яку лежить (доц. Ткачишин B.C.):

1. Порушення синтезу порфирінів і гему

2. Пригнічення гемопоезу

3. * Гемоліз еритроцитів

Д. Утворення метгемоглобіну Е. Утворення карбоксигемоглобіну

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку уражується (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Нервова система

2. Серцево-судинна система

3. Гепатобіліарна система

Д. Система крові Е.* Всі перераховані

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку уражується (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Опорно-руховий апарат

2. Сечостатева система

3. Система дихання Д.* Система крові Е. Всі перераховані

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку пріоритетне значення має ураження (доц. Ткачишин B.C.):

1. Нервової системи

2. Серцево-судинної системи

3. Гепатобіліарної системи Д.* Системи крові

Е. Опорно-рухового апарату

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку виникає (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Гіпопластична анемія

2. * Гемолітична анемія

3. Апластична анемія

Д. Залізодефіцитна анемія Е. Гіперхромна анемія

Гостра ниркова недостатність спостерігається при (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гострій інтоксикації бензолом

2. Хронічній інтоксикації бензолом

3. Хронічній інтоксикації свинцем

Д.* Гострій інтоксикації сполуками миш’яку

U І '• ^т,гг’ЛТГЛТТТ^лгті V ттп тгтттпд т⁴о rvЯ я

Jl>. jl Ovlpin ішОКС/шаїДіх чадпгіш іазим

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку сеча набуває (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Забарвлення сечі не змінюється

2. * Кольору „м’ясних помиїв”

3. Молочного кольору Д. Червоного кольору

Е. Насиченого темно-жовтого кольору

При гострій інтоксикації сполуками миш’яку колір шкіри набуває (доц. Ткачишин B.C.):

1. Яскравого рожевого забарвлення

2. Синюшного відтінку

3. Блідого характеру

Д. Землисто-сірого кольору

Е.* Жовтяниця з бронзовим відтінком

Спільний антидот для лікування отруєнь ртуттю і миш’яком (доц. Ткачи­шин B.C.)?

1. Пентацин

2. * Унітіол

3. Метиленовий синій Д. Д-пеніциламін

Е. Тетацин-кальцію

При отруєнні якою речовиною спостерігається гіперсидеремічна анемія (доц. Ткачишин B.C.):

1. Марганцем

2. Миш’яком

3. Бензолом Д* Свинцем Е. СО

Анемія при хронічній інтоксикації свинцем є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гіпохромною

2. Сидероахрестичною

3. Сидеробластною Д. Гіперсидеремічною

Е.* Включає все перераховане

Анемія при хронічній інтоксикації свинцем є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Залізодефіцитною

2. * Сідероахрестичною

3. Апластичною Д. Гемолітичною Е. Мегалобластною

Які гематологічні ознаки не характерні для хронічної свинцевої інтокси­кації?

1. Збільшення кількості ретикулоцитів

2. Збільшення кількості еритроцитів з базофільною зернистістю

3. Зменшення кількості еритроцитів в периферичній крові Д. Зменшення кількості гемоглобіну

Е.* Зменшення кількості лейкоцитів

При хронічній інтоксикації свинцем колір шкіри набуває (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Яскравого рожевого забарвлення

2. Синюшного відтінку

3. * Землисто-сірого кольору Д. Блідого характеру

Е. Жовтяниця

Що особливо характерно при дослідженні сечі хворого на сатурнізм:

1. Глюкозурія

2. Протеінурія

3. * Виражена порфіринурія Д. Еритроцитурія

Е. Циліндрурія

Який з ферментів порфіринового обміну найбільш чутливий до дії свин- цю:

1. Синтетаза амінолевулонової кислоти

2. * Дегідратаза амінолевулонової кислоти

3. Декарбоксилаза уропорфіриновой кислоти Д. Декарбоксилаза копропорфірину

Е. Холінестераза

Назвіть не характерний синдром хронічної свинцевої інтоксикації Ц стадії:

1. * Галюцинаторний

2. Токсична поліневропатія

3. Астеновегетативний Д. Серцево-судинний Е. Астеноорганічний

У пацієнта в сечі виявлено свинець. Це свідчить про (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Контакт пацієнта із свинцем

2. Хронічну інтоксикацію свинцем

3. Гостру інтоксикацію ТЕС Д. Хронічну інтоксикацію ТЕС Е.* Любе з перерахованих

При хронічній інтоксикації свинцем в крові виявляються (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Токсична зернистість нейтрофілів

2. Тільця Гейнця-Ерліха

3. * Еритроцити з базофільною зернистістю Д. Метгемоглобінемія

Е. Мегакаріоцити

У пацієнта в сечі виявлено свинець на фоні коліки та анемії. Це свідчить про (доц. Ткачишин B.C.):

1. Контакт пацієнта із свинцем

2. * Хронічну інтоксикацію свинцем

3. Гостру інтоксикацію ТЕС Д. Хронічну інтоксикацію ТЕС Е. Любе з перерахованих

При хронічній інтоксикації свинцем сеча набуває (доц. Ткачишин B.C.):

1. Забарвлення сечі не змінюється

2. Кольору „м’ясних помиїв”

3. Молочного кольору Д.* Червоного кольору

Е. Насиченого темно-жовтого кольору

У пацієнта в сечі виявлено підвищений вміст амінолевуленової кислоти і копропорфірину. Це свідчить про (доц. Ткачишин B.C.):

1. Контакт пацієнта із свинцем

2. Гостру інтоксикацію ТЕС

3. * Хронічну інтоксикацію свинцем Д. Хронічну інтоксикацію ТЕС

Е. Любе з перерахованих

Вкажіть шляхи виділення свинцю із організму:

1. З калом

2. З сечею

3. З потом

Д.* Все вказане вірно Е. З грудним молоком

При хронічному отруєнні якою речовиною збільшується виділення з сечею копропорфірінів і дельта-амінолевуленової кислоти (доц. Ткачишин B.C.):

1. Миш’яком

2. Аміно- та нітросполуками бензолу

3. * Свинцем Д. Бензолом Е. СО

Антидотом при хронічній інтоксикації свинцем є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Унітіол

2. Метиленовий синій

3. Кисень

Д.* Комплексони Е. Специфічного антидоту немає

Вкажіть специфічний антидот для лікування отруєння свинцем:

1. Унітіол

2. Метиленовий синій

3. * Пентацин Д. Діпіроксім Е. Хромосмон

В клініці професійних захворювань у радіомонтажниці вперше встановле­на початкова стадія свинцевої інтоксикації, які потрібні рекомендації?

А. Повернутися до роботи під наглядом лікаря

2. * Надання «профбюлетеня»

3. Направлення на санаторне лікування Д. Направлення на МСЕК

Е. Все вказане вірно

При інтоксикації аміно- та нітропохідннми бензолу відбувається (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Відновлення заліза гемоглобіну

2. * Перехід двохвалентного заліза гемоглобіну у трьохвалентне

3. Утворення карбогемоглобіну Д. Утворення нітрогемоглобіну

Е. Утворення карбоксигемоглобіну

В основі патогенезу інтоксикації аміно- та нітропохідними бензолу лежить (доц. Ткачишин B.C.):

1. Порушення синтезу порфирінів і гему

2. Пригнічення гемопоезу

3. Гемоліз еритроцитів

Д.* Утворення метгемоглобіну Е. Утворення карбоксигемоглобіну

Токсична дія аміно- і нітросполук бензольного ряду обумовлена головним чином:

1. Зниженням активності дегідратази амінолевуленової кислоти

2. Зниженням активності холінестерази

3. Пригніченням гемопоезу

Д.* Порушенням пігментоутворення та появою в крові метгемоглобіну Е. Зниження активності МАО

Рак сечового міхура при хронічному ураженні викликають (доц. Ткачишин

2. C.):

А. Свинець і його неорганічні сполуки

О. DCriouji

2. СО

Д. Миш’як

Е.* Аміно- та нітросполуки бензолу

Катаракта розвивається при хронічному отруєнні (доц. Ткачишин B.C.)¹?

1. СО

2. Миш’яком

3. Бензолом Д. Свинцем

Е.* Тринітротолуолом

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу в крові визначається (доц. Ткачишин B.C.):

А. Метгемоглобін

2. Сульфгемоглобін

3. Тільця Гейнца-Ерліха Д.* Всі перераховані зміни Е. Жодне з перерахованих

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу в крові визначається (доц. Ткачишин В. С.):

1. Карбоксигемоглобін

2. * Сульфгемоглобін

3. Карбогемоглобін

Д. Всі перераховані зміни Е. Жодне з перерахованих

Який тип анемії розвивається при гострому отруєнні аміносполуками бен­золу?

1. Гіпопластична

2. * Гемолітична

3. Сидероахрестична Д. Залізодефіцитна Е. Постгеморагічна

Вкажіть, який з перерахованих процесів є необоротним (доц. Ткачишин

B.C.):

А* Утворення сульфгемоглобіну

2. Утворення карбоксигемоглобіну

3. Утворення метгемоглобіну Д. Утворення карбогемоглобіну Е. Утворення оксигемоглобіну

Типовим метгемоглобіноутворювачем вважається:

1. СО

2. Ртуть

3. * Аміно- і нітросполуки бензолу Д. Бензол

Е. Свинець

Утворення в крові патологічного пігменту метгемоглобіну спостерігається при:

1. Гострій інтоксикації марганцем

2. Гострій інтоксикації бензолом

3. Хронічних інтоксикаціях бензолом

Д.* Гострих отруєннях аміно та нітросполуками бензолу Е. Гострі інтоксикації оксидом вуглецю

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу в крові визначається (доц. Ткачишин B.C.):

А. Сидероахрестична анемія

2. Еритроцити з базофільною зернистістю

3. * Метгемоглобін

Д. Всі перераховані зміни Е. Жодне з перерахованих

Утворення сульфгемоглобіну спостерігається при гострій інтоксикації (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Амін о- і нітросполуками бензолу

2. Бензолом

3. Свинцем Д. Миш’яком Е. СО

При інтоксикації аміно- та нітропохідними бензолу колір крові (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Не змінюється

2. Змінюється, але візуально ці зміни ідентифікувати важко

3. Набуває темного, практично чорного забарвлення Д. Набуває яскравого червоного забарвлення

Е.* Набуває темно-коричневого забарвлення

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу найбільш виражені зміни визначаються в (доц. Ткачишин B.C.):

1. Нейтрофілах

2. Лейкоцитах

3. * Еритроцитах Д. Лімфоцитах

Е, У всіх формених елементах крові

При отруєнні аміно- та нітросполуками бензолу в еритроцитах утворю­ються (доц. Ткачишин B.C.):

1. Тільця Гейнца-Ерліха

2. Білкові гранули у вигляді зерен овальної форми

3. Продукти денатурації глобіну

Д. Еозинофільні або темно-фіолетові включення Е.* Всі перераховані

Тільця Гейнця-Ерліха в еритроцитах виявляють при отруєнні (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Бензолом

2. СО

3. Сірковуглецем Д. ТЕС

Е.* Аміно- та нітросполуками бензолу

Яке дослідження не має діагностичного значення при гострих інтоксика- ціях аміно- і нітросполуками бензолу?

1. Визначення метгемоглобіну

2. * Визначення карбоксигемоглобіну

3. Визначення сульфгемоглобіну Д. Визначення оксигемоглобіну

Б. Визначення тілець Гейнца в еритроцитах

Гемолітична нирка може спостерігатися при отруєнні:

1. * Нітробензолом

2. СО

3. Ртуттю Д. Свинцем Е. Марганцем

Антидотом при отруєнні аміно- та нітропохідними бензолу є (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Унітіол

2. Комплексони

3. * Метиленовий синій Д. Кисень

Е. Специфічного антидоту немає

Метиленовий синій (1% розчин) є антидотом при гострому отруєнні (доц. Ткачишин B.C.):

1. Свинцем

2. Миш’яком

3. Бензолом

Д.* Аміно- та нітросполуками бензолу Е. СО

Наявність в крові підвищеного вмісту метгемоглобіну свідчить про от­руєння

1. Свинцем В Ртуттю

С. Марганцем

д. со

Е.* Аніліном

В основі патогенезу інтоксикації чадним газом лежить (доц. Ткачишин

2. C.):

1. Порушення синтезу порфирінів і гему

2. Пригнічення гемопоезу

3. Гемоліз еритроцитів

Д. Утворення метгемоглобіну Е.* Утворення карбоксигемоглобіну

Наявність у крові карбоксигемоглобіну свідчить про вплив:

А. Свинцю

2. Бензолу

3. Ртуті

Д. Марганцю Е.* СО

При інтоксикації СО відбувається (доц. Ткачишин B.C.):

А* Утворення карбоксигемоглобіну

2. Окислення заліза гемоглобіну

3. Утворення карбогемоглобіну Д. Утворення метгемоглобіну

Е. Перехід двохвалентного заліза гемоглобіну у трьохвалентне

У якої із Сполук найбільша спорідненість до гемоглобіну (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Кисень

2. Вуглекислий газ

3. * СО

Д. Аміно- та нітросполуки бензолу Е. Оксиди азоту

Карбоксигемоглобін утворюється при отруєнні:

1. Свинцем

2. Ртуттю

3. Аміно- та нітросполуками бензолу Д ТЕС

Е.*СО

СО викликає (доц. Ткачишин B.C.):

А* Гострі та хронічні інтоксикації

2. Гострі та підгострі інтоксикації

3. Підгострі та хронічні інтоксикації Д. Гострої інтоксикації

Е. Хронічної інтоксикації

Клінічна картина гострого ураження СО характеризується ураженням (доц. Ткачишин B.C.):

1. Центральної нервової системи

2. Системи крові і кровотворення

3. Серцево-судинної системи

Д. Периферичної нервової системи Е.* Всіх перерахованих

Набряк легенів може виникнути при гострій інтоксикації (доц. Ткачишин

B.C.):

1. * СО

2. Свинцем

3. Бензолом

Д. Аміно- та нітросполуками бензолу Е. Миш’яком

Сіро-синій колір шкірних покривів спостерігається при гострому отруєнні (доц. Ткачишин B.C.):

1. СО

2. Свинцем

3. Бензолом

Д.* Аміно- та нітросполуками бензолу Е. Миш’яком

Малиново-червоний відтінок шкірного покриву спостерігається при:

1. Хронічній інтоксикації бензолом

2. * Гострій інтоксикації СО

3. Г о стрій інтоксикації ароматичними зміно- і нітросполуками бензолу Д. Гострій інтоксикації бензолом

Е. Гострій інтоксикації сірковуглецем

Клінічна картина гострого ураження СО приорітетно обумовлена уражен­ням (доц. Ткачишин B.C.):

1. Центральної нервової системи

2. * Системи крові і кровотворення

3. Серцево-судинної системи

Д. Периферичної нервової системи Е. Ураженням зорового аналізатора

Який з нижче наведених синдромів не є типовим для ранньої стадії хроніч­ної дії СО:

1. Вегето-судинна дистонія

2. Ангіо-дистонічний синдром

3. * Полінейропатія

Д. Астенічний синдром Е. Артеріальна гіпертензія

При тяжких формах гострої інтоксикації СО до основних проявів приєд­нується ураження (доц. Ткачишин B.C.):

1. Центральної нервової системи

2. Системи крові і кровотворення

3. Серцево-судинної системи

Д. Периферичної нервової системи Е.* Зорового аналізатора

При тяжких формах гострого ураження СО до основних проявів приєд­нується ураженням (доц. Ткачишин B.C.):

1. Центральної нервової системи

2. Периферичної нервової системи

3. Серцево-судинної системи

Д.* Шкіри

Е. Системи крові і кровотворення

Яка з нижче наведених ознак не є типового для гострої інтоксикації СО:

1. Головний біль

2. Втрата свідомості

3. Судоми

Д.* Біль в суглобах верхніх кінцівок Е. Малиново-червоний відтінок слизових оболонок

При гострому отруєнні СО колір шкіри набуває (доц. Ткачишин B.C.):

А* Яскравого рожевого забарвлення

2. Синюшного відтінку

3. Блідого характеру

Д. Ціанотичного характеру із сіруватим відтінком Е. Жовтяниця

При гострій інтоксикації СО сеча набуває (доц. Ткачишин B.C.):

А * Забарвлення сечі не змінюється

2. Кольору „м’ясних помиїв”

3. Молочного кольору Д. Червоного кольору

Е. Насиченого темно-жовтого кольору

Важкі залишкові явища ураження центральної нервової системи — харак­терна особливість отруєння (доц. Ткачишин B.C.):

1. Аміно- та нітросполуками бензолу

2. Бензолом

3. Сполуками миш’яку

Д. Свинцем і його неорганічними сполуками Е.* СО

Д иТУТТАТЛ»* ТТТЧТХ Л'ТТЛ'ІfOITTIt Г*Л О Тгллшиіміч Р \-

Гіїд іііДЧу jl vivi ііри uij/jcnm V/Ч/ С \ iststf. і і\.14'%ілі441ІП

А* Специфічногоантидотунемає

2. Комплексони

3. Кисень

Д. Метиленовий синій Е. Унітіол

Гіпербарична оксигенація особливо показана при гострому отруєнні:

1. Ртупо

2. Бензолом С* СО

Д. ТЕС Е. Свинцем

В якому випадку слід видати листок професійної непрацездатності?

1. Професійна БА у фазі ремісії

2. Вібраційна хвороба 3 ступеня

3. Професійна катаракта

Д.* Легка форма професійного отруєння СО Е. Силікоз І стадії

Що слід вирішити у відношенні шофера з явищами вираженої токсичної енцефалопатії після перенесеної гострої інтоксикації СО?

1. Надання «профбюлетеня»

2. * Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань

3. Направлення на МСЕК

Д. Дозволити працювати на своєму місці Е. Лікувати амбулаторно

При хронічному ураженні тринітротолуолом специфічним є виникнення (доц. Ткачишин B.C.):

1. Метгемоглобіну

2. * Катаракти

3. Геморагічного цистіту Д. Пухлини сечового міхура Е. Анемії

У підривника виявлена двобічна тринітротолуолова катаракта. Як оцінити втрату його працездатності?

1. Тимчасова часткова

2. Тимчасова повна

3. * Стійка часткова Д. Стійка повна

Е. Довготривала

Галогенпохідні (хлоровані) бензолу відрізняються від бензолу тим, що викликають (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ураження кісткового мозку

2. Подразнення слизової оболонки травного тракту

3. Гіпо- та апластичну анемію

Д. Подразнення слизової оболонки сечового міхура

Е.* Подразнення слизових оболонок ока і дихальних шляхів

У монтажниці радіозаводу діагностовано початкову форму хронічної ін­токсикації свинцем. Який препарат необхідно використати для лікування? (доц. Гулько С.М.)

1. Унітіол

2. Діпіроксім

3. * Тетацин кальцію Д. Хромосмон

Е. Етанол

Який основний патогенетичний механізм має значення в розвитку отруєнь ціанідами {доц. Ткачишин B.C.):

1. Блокада холінестерази

2. Утворення метгемоглобіну

3. * Блокада цитохромоксидази тканин

Д. Порушення зв’язку заліза з гемоглобіном Е. Утворення карбоксігемоглобіну

Які клінічні ознаки не характерні для гострої інтоксикації ціанідами:

1. * Ціаноз шкіри

2. Часте дихання

3. Дихання поверхневе, різке Д. Широкі зіниці

Е. Рожеве забарвлення шкіри

Антидотом для лікування гострих отруєнь ціанідами є (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Тетацин кальцію

2. Купреніл

3. * Метиленовий синій Д. Ізонітразін

Е. Сукцимер

Антидотом при отруєннях ціанідами є:

1. Д-пеніциламін

2. Дефероксамін

3. Дипіроксим Д. Унітіол

Е.* Амілнітрит

Вкажіть, при хронічному отруєнні якою речовиною у хворого з’являються на нігтях смуги Меєса (доц. Ткачишин B.C.):

1. Бензолом

2. * Миш’яком

3. СО

Д. Свинцем Е. Ціанідами

Вплив свинцю на організм людини у виробничих умовах призводить до розвитку (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гострої та хронічної інтоксикації

2. Гострої інтоксикації

3. * Хронічної інтоксикації

Д. Гострої та підгострої інтоксикації Е. Підгострої та хронічної інтоксикації

В основі патогенезу хронічної інтоксикації свинцем є (доц. Ткачишин

B.C.):

1. * Порушення синтезу порфирінів і гему

2. Пригнічення гемопоезу

3. Гемоліз еритроцитів

Д. Утворення метгемоглобіну Е. Утворення карбоксигемоглобіну

Що є головним в патогенезі хронічної свинцевої інтоксикації:

1. * Порушення біосинтезу порфіринів і гему

2. Порушення в білковому обміні

G. Порушення електролітного обміну Д. Пригнічення детоксикаційної системи печінки Е. Вплив на обмін катехоламінів

Назвіть основний шлях проникнення свинцю в організм в умовах вироб­ництва:

1. Шкіряні покриви

2. Слизова оболонка порожнини рота

3. Слизова оболонка шлунку

Д. Слизова оболонка кишечнику

Е.* Інгаляційний шлях та слизова оболонка порожнини рота

Які патологічні стани органів шлунково-кишкового тракту найбільш ха­рактерні для свинцевої інтоксикації:

1. Гастродуоденіт

2. Гострий гепатит

3. * Кишкова коліка Д. Холецистит

Е. Панкреатит

Вкажіть, що є найбільшим депо свинцю в організмі (доц. Ткачишин B.C.):

1. Печінка

2. Нирки

3. * Кістки Д. Шкіра

Е. Органи кровотворення

Темно-сіра або лілувата облямівка на яснах характерна особливість хроніч­ного отруєння (доц. Ткачишин B.C.):

А* Свинцем

2. Бензолом

3. Аміно- та нітросполуками бензолу Д. Сполуками миш’яку

Е. СО

Вкажіть, при отруєнні якими речовинами в крові появляються сидероцити:

А. Бензолом

2. Сірковуглецем

3. * Свинцем Д. ТЕС

Е. Марганцем

Якими ознаками характеризується свинцева коліка:

1. Різкий переймоподібний болем в животі

2. Закрепами

3. Гіпертензією Д. Порфіринурією

Е.* Усіма перерахованими

Специфічне ураження м’язів розгиначів кисті та і пальців верхніх кінцівок по типу „висячої кисті” розвивається при хронічному отруєнні (доц. Тка­чишин B.C.):

1. Аміно- та нітросполуками бензолу

2. Бензолом

3. * Свинцем

Д. Сполуками миш’яку Е. СО

Специфічна коліка розвивається при хронічному отруєнні [Зоц. Ткачишин B.C.):

1. * Свинцем

2. Бензолом

3. Аміно- та нітросполуками бензолу Д. Сполуками миш’яку

Е. СО

При хронічній інтоксикації свинцем уражується (доц. Ткачишин B.C.):

1. Нервова система

Р Л'.'ТОІ’ГГ'І

ІЗ. \^СрЦоі50-СуДИііпа С-ИС-АСМа

С. Система травлення Д. Система крові Е.* Всі перераховані

При хронічній інтоксикації свинцем основним є ураження (доц. Ткачишин

2. C.):

А* Системи крові

2. Серцево-судинної системи

3. Системи травлення Д. Нервової системи

Е. Опорно-рухового апарату

При хронічній інтоксикації свинцем уражується (доц. Ткачишин B.C.):

1. Опорно-руховий апарат

2. Сечостатева система

3. Система дихання Д.* Система крові Е. Всі перераховані

Заняття 9. Тема 11 Професійні отруєння пестицидами

Вкажіть антидот при гострому отруєнні РОС (доц. Ткачишин B.C.):

1. Метиленовий синій

2. * Унітіол

3. Атропін

Д. Амілнітрит Е. Дипіроксим

Розташуйте у правильній послідовності важкість клінічних проявів при от­руєнні пестицидами (від меншого до більшого) (доц. Ткачишин B.C.):

А* Піретроїди, карбамати, ФОС

2. Карбамати, піретроїди, ФОС

3. ФОС, піретроїди, карбамати Д. ФОС, карбамати, піретроїди Е. Карбамати, ФОС, піретроїди

Розташуйте ^v правильній послі ловності важкість кттінічних ггпоят^r ппи от- руєнні пестицидами (від більшого до меншого) (доц. Ткачишин B.C.):

1. Піретроїди, карбамати, ФОС

2. Карбамати, піретроїди, ФОС

3. ФОС, піретроїди, карбамати Д.* ФОС, карбамати, піретроїди Е. Карбамати, ФОС, піретроїди

Які з приведених груп пестицидів найменш токсичні для людини?

1. ФОС

2. РОС

3. ХОС

Д.* Синтетичні перетроїди Е. Похідні карбамінових кислот

Визначення активності холінестерази важливе при отруєнні (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. ФОС

2. Піретроїдами

3. Карбаматами

Д.* Всіма перерахованими Е. Жодним з перерахованих

Визначення активності холінестерази важливе при отруєнні (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. РОС

2. ХОС

3. Нітро- та хлорпохідними фенолу Д. Миш’якмісткими пестицидами Е.* Жодним з перерахованих

Активність холінестерази крові відновлюється швидше у такому порядку (доц. Ткачишин B.C.):

1. ФОС, карбамати, піретроїди

2. Карбамати, піретроїди, ФОС

3. ФОС, піретроїди, карбамати Д.* Піретроїди, карбамати, ФОС Е. Карбамати, ФОС, піретроїди

Який антидот не застосовується при отруєннях пестицидами (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Унітіол

2. Атропіну сульфат

3. Ізонітрозин Д. Пентацин

Е.* Застосовуються всі перераховані

Який антидот не застосовується при отруєннях пестицидами (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Дипіроксим

2. Атропіну сульфат

3. Метиленовий синій Д. Тетацин-кальцій

Е.* Застосовуються всі перераховані

Які з наведених препаратів відносять до групи реактиваторів ацетилхолі- нестерази:

1. Атропін

2. Платифілін

3. * Дипіроксин Д. Дібазол

Е. Хлористий кальцій

Вкажіть, які аналоги з перерахованих груп пестицидів застосовуються в медицині в якості лікарських засобів (доц. Ткачишин B.C.):

1. * ФОС

2. хос

3. Піретроїди Д. РОС

Е. Миш’якмісткі сполуки

Основний патогенетичний механізм дії ФОС (доц. Ткачишин B.C.):

1. Руйнування холінестерази

2. Активація холінестерази

3. * Пригнічення холінестерази

Д. Збільшення синтезу холінестерази Б. Зменшення синтезу холінестерази

Отруєння якими пестицидами може бути, якщо активність холінестерази складає 30% (доц. Ткачишин B.C.):

А* ФОС

2. ХОС

3. Нітро- та хлорпохідними фенолу Д. РОС

Е.ММП

Подразнення Н-холінорецепторів обумовлює ефект дії ФОС (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Мускариноподібний

2. * Нікотиноподібний

3. Центральний Д. Холінолітичний Б. Адренергічний

ФОС з фармакологічної точки зору мають (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ангіопаралітичний ефект

2. * Центральний ефект

3. Знеболюючий ефект Д. Гіпертонічний ефект Б. Паралітичний ефект

ФОС з фармакологічної точки зору мають (доц. Ткачишин B.C.):

1. Периферичний ефект

2. Нейропаралітичний ефект

3. * Нікотиноподібний ефект Д. Гангліоблокуючий ефект Б. Спазмолітичний ефект

ФОС з фармакологічної точки зору мають (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ангіоспастичний ефект

2. * Мускариноподібний ефект

3. Симпатоадреналовий ефект Д. Парасимпатичний ефект

Б. Гіпотонічний ефект

Подразнення М-холінорецепторів обумовлює ефект дії ФОС (доц. Ткачи­шин B.C.):

А.* Мускариноподібний

2. Нікотиноподібний

3. Периферичний Д. Холінолітичний Е. Адренергічний

Який симптом не є наслідком периферичної М-холіноміметичної дії ФОС:

1. Міоз

2. Гіперсаліація

3. Бронхорея Д.* Тахікардія Е. Гіпергідроз

Назвіть характерну ознаку мускариноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:

1. Мідріаз

2. * Міоз

3. Гіпертензія Д. Тахікардія Е. Судоми

ІірИ ОШуиіш ЧЛ-Л-' Не ізіДМІЧаЬіЬС-Я \иОЦ. І КиЧииШН

1. Легка форма гострого отруєння

2. Середньої важкості форма гострого отруєння

3. Тяжка форма гострого отруєння Д.* Підгостре отруєння

Е. Хронічне отруєння

Яка дія не характерна для отруєння ФОС:

1. * Алергічна

2. Подразнююча

3. Гепатотропна Д. Нейротоксична Е. Ембріотоксична

Який симптомокомплекс не властивий для інтоксикації ФОС:

1. Енцефалопатія

2. Астено-вегетативний

3. Полінейропатія Д. Міофібриляції Е.* Менінгіт

Які клінічні ознаки характерні для дії ФОС:

1. Мідріаз

2. * Міоз

С. Лихоманка Д. Тахікардія Е. Гіпосалівація

Міоз - характерна особливість отруєння {доц. Ткачишин B.C.):

А* ФОС

в.хос

С. Нітро- та хлорпохідними фенолу Д. РОС Б. ММП

Гіперсалівація, гіпергідроз, бронхорея — характерні для отруєння (доц. Ткачишин В. С.):

1. ХОС

2. * ФОС

3. Нітро- та хлорпохідними фенолу Д. РОС

Б ММП

Визначте правильний порядок поетапного розвитку симптоматики при от­руєнні ФОС по ефектам (доц. Ткачишин B.C.):

А* Мускариноподібний, нікотиноподібний, центральний

2. Мускариноподібний, центральний, нікотиноподібний

3. Центральний, мускариноподібний, нікотиноподібний Д. Центральний, нікотиноподібний, мускариноподібний Е. Нікотиноподібний, мускариноподібний, центральний

Мускариноподібний ефект дії ФОС не проявляється (доц. Ткачишин B.C.):

1. Відчуттям стиснення у грудях

2. Посиленням бронхіальної секреції та гіперсалівацією

3. Проносом

Д. Болем у шлунку Б.* Ністагмом

Назвіть характерну ознаку мускариноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:

1. Тахікардія

2. Гіпертензія

3. Судоми

Д. Сухість слизових оболонок Е.* Бронхорея

Мускариноподібний ефект дії ФОС не проявляється (доц. Ткачишин B.C.):

1. Блідістю шкіри

2. Бронхоспазмом

С.* Посмикуванням м’язів обличчя та шиї Д. Звуженням зіниць Е. Брадикардією

Назвіть характерну ознаку мускариноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:

1. Мідріаз

2. Гіпертензія

3. Судоми Д. Тахікардія Е.* Бронхоспазм

Яка клінічна ознака не характерна для мускаринового ефекту дії ФОС:

1. * Ністагм

2. Міоз

3. Бронхорея Д. Бронхоспазм Е. Брадикардія

Мускариноподібний ефект отруєння ФОС найкраще знімається {доц. Тка­чишин B.C.):

А* Холінолітиками

2. Реактиваторами холінестерази

3. Гангліоблокаторами Д. Адреноміметиками Е. Адреноблокаторами

Центральний ефект дії ФОС не проявляється {доц. Ткачишин B.C.):

1. Головним болем

2. Порушення сну та психіки

3. * Посиленням бронхіальної секреції та гіперсалівацією

ТГ Нрттпіггчс-и,'

Е. Судомами

Нікотиноподібний ефект дії ФОС не проявляється (доц. Ткачишин B.C.):

1. Посмикуванням м’язів повік

2. Підвищення артеріального тиску

3. Посмикуванням м’язів обличчя та шиї Д.* Звуженням зіниць

Е. Ністагмом

Назвіть характерну ознаку нікотиноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:

1. * Ністагм

2. Міоз

С. Бронхорея Д. Брадикардія Б. Бронхоспазм

Назвіть характерну ознаку нікотиноподібної дії при гострому отруєнні ФОС:

1. Бронхоспазм

2. Гіпотонія

3. Брадікардія

Д.* Фібриляція м’язів Б. Гіперсалівація

Нікотиноподібний ефект отруєння ФОС найкраще знімається (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Холінолітиками

2. Реактиваторами холінестерази

3. * Гангліоблокаторами Д. Адреноміметиками Б. Адреноблокаторами

Які препарати необхідно вводити при підвищенні артеріального тиску і брадикардії, які розвиваються внаслідок отруєння ФОС:

1. * Холінолітики

2. Серцеві глікозиди

3. Антагоністи кальцію Д. Гангліоблокатори

Б. Діуретики

Що не входить до патогенезу токсичного набряку легенів при гострому отруєнні ФОС:

1. * Гостра лівошлуночкова недостатність

2. Бронхорея

3. Бронхоспазм

Д. Підвищення тиску в системі легеневої артерії Б. Порушення функції дихальних м’язів

Для отруєння якими пестицидами характерною ознакою є звуження зіниць:

А.ХОС В * ФОС

С. РОС

Д. Нітро- і хлорпохідними фенолу Б. Сполуками які містять арсен

Який препарат відносяться до групи реактиваторів холінестерази:

1. * Діліроксім

2. Сукцімер

3. Атропін Д. Унітіол

Е. Бензогексоній

Антидотом при отруєнні ФОС є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Кисень

2. Пентацин

3. Унітіол

Д.* Реактиватори холінестерази

Е. Специфічний антидот відсутній, симптоматичне лікування

Антидотом при отруєнні ФОС є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Тетацин кальцію

2. * Атропіну сульфат

3. Тіосульфат натрію Д. Унітіол

Е. Хромосмон

Антидотами при отруєннях ФОС є:

1. Бемегрид, атропін, унітіол

2. Метиленова синька, тетацин, хромосмон

3. * Діпіроксім, атропін, ізонітразін Д. Унітіол, сукцімер, тетацин

Е. Атропін, хромосмон, пірідоксим

Антидотом при отруєнні ФОС є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Комплексони

2. * Холінолітики

3. Тіосульфат натрію Д. Гангліоблокатори Е. Унітіол

Основний патогенетичний механізм дії ХОС (доц. Ткачишин B.C.):

1. Блокують сульфгідрильні групи ферментів і білків

2. Гемолітичний ефект

3. Пригнічення холінестерази

Д. Посилення процесів окислення з одночасним гальмуванням утворення АТФ і пригніченням фосфорилювання Е.* Багатогранний, до кінця не з’ясований

Вкажіть на основний патогенетичний механізм при отруєннях ХОС:

1. Блокада холінестерази

2. Утворення метгемоглобіну

3. * Блокада ферментів тканинного дихання Д. Порушення порфіринового обміну

Е. Внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів

При отруєнні ХОС виникає (доц. Ткачишин B.C.):

1. БА

2. Кропив’янка, дерматит, екзема

3. Алергійний риніт

Д.* Може виникати любе захворювання з перерахованих вище Е. Такі прояви при отруєнні ХОС не виникають

Який синдром не властивий для клінічної картини хронічної інтоксикації ХОС:

1. * Токсичної коми Б. Поліневритичний

С. Хронічної ниркової недостатності

Д. Астено-вегетативний

Е. Синдром токсикоалергічного гепатиту

Характерних клініко-об’єктивних проявів не має отруєння (доц. Ткачишин

2. C.):

1. ФОС

2. * ХОС

3. Похідними карбамінових кислот (карбаматами)

Д. РОС

Е. ММП

Антидотом при отруєнні ХОС є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Кисень

2. Пентацин

3. Унітіол

Д. Реактиватори холінестерази

Е.* Специфічний антидот відсутній, симптоматичне лікування

Доцільні заходи при гострому отруєнні ХОС, що потрапили до травного каналу:

1. Введення амілнітриту

2. * Промивання шлунку із застосуванням блювотних засобів, сорбентів

3. Введення атропіну

Д. Введення серцевих глікозидів Е. Застосування транквілізаторів

Назвіть непоказаний захід при гострому отруєнні ХОС:

1. Форсований діурез

2. Дезінтоксикаційні процедури (плазмофорез)

3. Введення гепато- та кардіопротекторів

Д. Призначення цитохрому С та антиоксидантів Е.* Застосовуються всі перераховані

Назвіть раціональний захід профілактики отруєння ХОС:

А. Попередні та періодичні медичні огляди

2. Ретельний санітарний нагляд за зберіганням і застосуванням пести­цидів

3. Обмеження часу контакту з пестицидами Д. Дотримання правил особистої гігієни Е.* Усе назване вірно.

Основний патогенетичний механізм при отруєннях ММП (доц. Ткачишин

B.C.).

1. Блокада холінестерази

2. Утворення метгемоглобіну

3. Блокада ферментів тканинного дихання Д. Блокада сульфгідрильних груп

Е.* Внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів

Вкажіть клінічну форму гострого отруєння ММП (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гіпертензивна

2. Судомна С* Паралітична Д. Сопорозна

Е. Клонічна

Вкажіть клінічну форму гострого отруєння ММП (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Шлунково-кишкова

2. Церебральна

3. Аритмічна

Д. Ортостатична Е. Арефлекторна

Вкажіть клінічну форму гострого отруєння ММП (доц. Ткачишин B.C.):

1. Апоплексична

2. Гемолітична

3. * Дихальна Д. Гіпотонічна

F Ррппрпл-р.у ІТИЩІЯ

Клінічна картина холери виникає при отруєнні (доц. Ткачишин B.C.)?

1. ФОС

2. ХОС

3. Нітро- та хлорпохідними фенолу Д. РОС

Е * ММП

Схильність до кровотеч виникає при отруєнні (доц. Ткачишин B.C.):

1. ФОС

2. ХОС

3. Карбаматами Д * ММП

Е. Нітро- та хлорпохідними фенолу

Який вид анемії розвивається при інтоксикації ММП?

1. Апластична

2. Залізодефіцитна

3. * Гемолітична

Д. Гіперсидеремічна Е. Мегалобластична

Гемолітичний ефект мають (доц: Ткачишин B.C.):

1. РОС

2. хос

3. Нітро- та хлорпохідні фенолу Д. Піретроїди

Е.* ММП

При гострих інтоксикаціях ММП, що потрапили через дихальні шляхи не характерно:

1. Ураження слизових оболонок дихальних шляхів

2. Металевий присмак у роті

3. Ураження слизових оболонок очей Д.* Закреп

Е. Профузний кривавий пронос

Меланодермія — характерна пігментація шкіри для отруєння (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. ФОС

2. ХОС

3. * ММП Д. РОС

Е. Нітро- та хлорпохідними фенолу

Канцерогенами є (доц. Ткачишин B.C.):

А* ММП

2. ХОС

3. Нітро- та хлорпохідні фенолу Д. Піретроїди

Е. РОС

Рак шкіри може розвиватися при отруєнні (доц. Ткачишин B.C.):

1. ФОС

2. ХОС

с.*ммп

Д. РОС

Е. Нітро- та хлорпохідними фенолу

Яка дія на організм властива тільки ММП:

1. Токсикоалергічне ураження нирок

2. Токсичне ураження печінки

3. * Гемоліз еритроцитів

Д. Загальнотоксична дія Е. Блокування ацехилхолінестерази

Біло-сірі смуги Mecca на нігтях характерні для отруєння (доц. Ткачишин

B.C.):

1. ФОС

2. * ММП

3. Нітро- та хлорпохідними фенолу Д. РОС

Е. ХОС

Антидотом при отруєннях мшп’якмісткими пестицидами є (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Атропіна сульфат

2. Ізонітразін

3. * Унітіол Д. Діпіроксим Е. Пентацин

Антидотом при отруєннях ММП є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ізонітрозин

2. Метиленовий синій

3. Діпіроксім

Д.* Тіосульфат натрію Е. Атропіна сульфат

Основний патогенетичний механізм дії нітро- та хлорпохідних фенолу (доц. Ткачишин B.C.):

1. Блокують сульфгідрильні групи ферментів і білків

2. Гемолітичний ефект

3. * Посилення процесів окислення і пригнічення фосфорилювання Д. Пригнічення холінестерази

Е. Багатогранний, до кінця не з’ясований

Метгемоглобіноутворювачами є (доц. Ткачишин B.C.):

1. ММП

2. ХОС

3. РОС

Д.* Нітро- та хлорпохідні фенолу Е. Всі перераховані

Метгемоглобіноутворювачами є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Піретроїди

2. ХОС

3. РОС Д. ММП

Е.* Жоден з перерахованих

Клініка по типу „теплового удару” характерна для отруєння (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. * Нітро- та хлорпохідними фенолу

2. ХОС

3. Карбаматами Д. ММП

Б. ФОС

Який антидот використовують при гострому отруєнні нітрофенольними сполуками (доц. Ткачишин B.C.)?

А Десферал

2. * Метиленовий синій

3. Натрію тіосульфат Д. Сукцимер

Б. Пентацин

Антидотом при отруєннях нітрофенольними пестицидами є:

1. Атропін

2. * Метиленова синька

3. Діпіроксім Д. Унітіол

Б. Д-пеніциламін

За своїм патогенетичним механізмом дії карбамати подібні до (доц. Тка­чишин B.C.):

1. РОС

2. ХОС

3. Нітро- та хлорпохідних фенолу Д.* Піретроїдів

Б. ММП

За своїм патогенетичним механізмом дії карбамати подібні до (доц. Тка­чишин B.C.):

1. * ФОС

2. ХОС

3. Нітро- та хлорпохідних фенолу Д. РОС

Б. ММП

Вкажіть основний патогенетичний механізм при отруєннях карбаматами: А* Блокада холінестерази

2. Утворення метгемоглобіну

3. Блокада ферментів тканинного дихання Д. Блокада сульфгідрильних груп ферментів Б. Внутрішньосудинний гемоліз еритроцитів

Отруєння якими пестицидами може бути, якщо активність холінестерази складає 75% (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Карбаматами

2. хос

3. Нітро- та хлорпохідними фенолу Д. РОС

Е.ММП

Канцерогенами є {доц. Ткачишин B.C.):

1. РОС

2. ХОС

3. Нітро- та хлорпохідні фенолу Д. Піретроїди

Е.* Карбамати

При отруєнні карбаматами спостерігається (доц. Ткачишин B.C.):

1. Дерматоз

2. Кропив’янка

3. Кон’юнктивіт

Д.* Все перераховане Е. Жодне з перерахованих

Для отруєння якими пестицидами характерною ознакою є міоз:

1. ХОС

2. РОС

3. Ціаніди Д.* Карбамати

Е. Сполуки миш’яку

Що відрізняє отруєння карбаматами від отруєння ФОС (доц. Ткачишин B.C.):

1. Звуження зіниць

2. * Алергічні висипання на шкірі

3. Посмикування м’язів обличчя та шиї Д. Бронхоспазм

Е. Брадикардія

Основний патогенетичний механізм дії РОС (доц. Ткачишин В. С.):

1. * Блокують сульфгідрильні групи ферментів і білків

2. Блокада церулоплазміну

3. Пригнічення холінестерази

Д. Посилення процесів окислення і пригніченням фосфорилювання Е. Блокада ферментів тканинного дихання

Найбільш характерне ураження яких органів властиве при отруєнні РОС:

1. Опорно-руховий апарат

2. Кістковий мозок С* Нервова система Д. Кришталик

Е. Кишечник

Гінгівіт — характерна особливість отруєння (доц. Ткачишин B.C.):

1. ФОС

2. ХОС

3. Карбаматами Д.* РОС Е.ММП

Найбільший капіляротоксичний ефект виникає при отруєнні (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. ФОС

2. ХОС

3. * РОС

Д. Карбаматами Е. Піретроїдами

Еретизм — характерна особливість отруєння (доц. Ткачишин B.C.):

1. ФОС

2. * РОС

3. Карбаматами Д. ХОС Е.ММП

Схильність до кровотеч виникає при отруєнні (доц. Ткачишин B.C.):

1. ФОС

2. ХОС

3. Карбаматами Д.* РОС

Е. Піретроїдами

Лабораторний метод діагностики хронічної інтоксикації РОС (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Загальний аналіз крові

2. * Виявлення ртуті в біосередовищах з організму людини

3. Біохімічний аналіз крові

Д. Виділення ртуті з повітрям, що видихається Е. Імунологічне дослідження крові

Препарати етіопатогенетичної терапії при інтоксикації РОС:

1. Антиоксиданти

2. Холінолітики

3. Серцеві глікозиди Д.* Тіолові сполуки

Е. Бета-адреноблокатори

Антидотом при отруєнні РОС є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Діпіроксім

2. Атропін