Д. Ураження серцево-судинної системи Е. Ураження системи крові і кровотворення

Рекомендують наступні способи та методи захисту від впливу енергії елек­тромагнітного випромінювання:

1. Організаційні

2. Технологічні

3. Санітарно-технічні Д. Індивідуальні

Е.* Всі перераховані вище

У разі впливу лазерного випромінювання насамперед вражаються:

1. * Очі, шкіра

2. Серце

3. Нирки

Д. Шлунково-кишковий тракт Е. Щитоподібна залоза

Гострий вплив лазерного випромінювання на організм людини приводить до максимального ураження (доц. Ткачишин B.C.):

1. Системи крові і кровотворення

2. Серцево-судинної системи

3. Нервової системи Д.* Органу зору

Е. Ендокринної системи

Гострий вплив лазерного випромінювання на організм людини приводить до максимального ураження {доц. Ткачишин B.C.):

1. Сечовидільної системи

2. * Шкіри

3. Нервової системи Д. Системи травлення Е. Ендокринної системи

Хронічний вплив лазерного випромінювання на організм людини не при­водить до розвитку змін у (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Сечовидільній системі

2. Серцево-судинній системі

3. Нервовій системі

Д. Системі крові і кровотворення Е. Зоровому аналізаторі

Заняття 2. Тема з Професійні захворювання, викликані дією виробничої вібрації і шуму

Орган слуху людини сприймає частоти (доц. Ткачишин B.C.):

А. Любу частоту

В. До 20 Гц С * Від 20 до 20000 Гц Д. Від 20000 до 40000 Гц Е. Від 40000 до 60000 Гц

Вкажіть найбільш небезпечні параметри виробничого шуму (проф. Пар­палей І. О.):

1. Стабільний, тональний, низькочастотний

2. Стабільний, широкосмуговий, середньо частотний

3. * Нестабільний, високочастотний, імпульсний Д. Широкосмуговий інфразвук

Е. Нестабільний тональний середньо частотний

Вкажіть, що найбільше уражується при впливі шуму на організм у вироб­ничих умовах (дог;. Ткачишин В. С.)?

1. * Кортієв орган

2. Барабанна перетинка

3. Слухові кісточки Д. Слуховий нерв

Е. Центри сприйняття звуку кори головного мозку

Нейросенсорна приглухуватість характеризується {доц. Ткачишин В. С.):

1. Одностороннім ураженням

2. Травматичним ураженням слухового аналізатора у виробничих умовах С* Ураженням звукоспримаючого апарату

Д. Ураженням звукопровідного апарату Е. Ураженням коркового аналізатора слуху

Нейросенсорна приглухуватість характеризується (доц. Ткачишин B.C.):

1. Двостороннім ураженням

2. * Ураженням спірального (кортієвого) органу

3. Підвищеною чутливістю до шуму

Д. Ураженням коркового аналізатора слуху Е. Ураженням звукопровідного апарату

Нейросенсорна приглухуватість — це патологічний процес, що характе­ризується в першу чергу зниженням сприймання частот (доц. Ткачишин

B.C.):

1. 1000 Гц

2. 2000 Гц

3. 3000 Гц Д* 4000 Гц

Е. Немає характерної частотної ознаки

Нейросенсорна іфиглухуватість характеризується (доц. Ткачишин B.C.):

1. Об’єктивними змінами при отоскопії

2. * Характерною кривою при аудіометрії

С. Тільки суб’єктивними проявами ураження органу слуху Д. Суб’єктивними проявами і об’єктивними змінами при отоскопі!

Е. Суб’єктивними проявами і характерною кривою при аудіометрії

Нейросенсорна приглухуватість — це патологічний процес, що характери­зується, крім ураження органу слуху (доц. Ткачишин B.C.):

1. Інші органи і системи не страждають

2. Порушеннями функціонування органів травлення

3. Порушеннями діяльності ендокринних органів Д. Розладами діяльності статевих органів

Е.* Порушеннями функціонального стану серцево-судинної системи

Нейросенсорна приглухуватість - це патологічний процес, що характери­зується, крім ураження органу слуху (доц. Ткачишин B.C.):

1. Інші органи і системи не страждають

2. * Порушеннями функціонального стану нервової системи

3. Порушеннями діяльності опорно-рухового апарату Д. Розладами діяльності статевих органів

Е. Порушеннями функціонування інших органів відчуття

Найбільш вірогідною точкою зору патогенезу нейросенсорної приглухува­тості є (проф. Парпалей І.О.):

1. Порушення еластичності і чутливості до шуму барабанної перетинки

2. * Виснаження волоскових клітин равлика на фоні порушення їх мета­болізму та внаслідок порушення кровопостачання і, в т.ч. ЦНС

3. Порушення функціонування кісточок внутрішнього вуха

Д. Метаболічні порушення слухового нерву із гальмуванням проведення нервового імпульсу

Е. Вегетативно-дистонічні порушення ЦНС з порушенням слуху

Шум може бути фактором ризику прогресування (доц. Ткачишин B.C.):

1. Дисциркуляторної енцефалопатії

2. * Гіпертонічної хвороби

3. Хронічного гастриту

Д. Виразкової хвороби шлунка Е. Полінейропатії

При нейросенсорній приглуховатості страждає (виберіть правильний по­рядок від першого до останнього) (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Сприймання звуку високих частот, на інших тонах, шепітної мови, розмовної мови

2. Сприймання шепітної мови, розмовної мови, звуку високих частот, на інших тонах

3. Сприймання розмовної мови, шепітної мови, звуку високих частот, на інших тонах

Д. Сприймання шепітної мови, розмовної мови, звуку низьких частот, ви­соких частот

Е. Сприймання шепітної мови, розмовної мови, звуку високих частот, низьких частот

При нейросенсорній приглуховатості в першу чергу знижується сприй­мання (доц. Ткачишин B.C.):

1. Інфразвукових частот

2. Низьких частот звукового діапазону

3. Середніх частот звукового діапазону Д.* Високих частот звукового діапазону Е. Ультразвукових частот

В розвитку нейросенсорної приглуховатості виділяють наступну кількість ступенів зниження слуху (доц. Ткачишин B.C.):

1. І ступінь

2. II ступеня

3. III ступеня Д.* IV ступеня Е. V ступенів

Вкажіть регламентовану класифікація професійної глухоти (проф. Парпа- лей 1.0):

1. * I, II, III, IV ступені професійної глухоти

2. Компенсована, субкомпенсована і некомпенсована глухота

3. Гостра і хронічна

Д. Початкова, помірно важка і важка форми зниження слуху Е. Первинна і вторинна

Вкажіть, якому із ступенів нейросенсорної приглухуватості відповідає втрати слуху на Частоті 4000 Гц з межами можливого коливання 20 ± 20 дБ (доц. Ткачишин B.C.):

1. І ступінь зниження слуху

2. II ступінь зниження слуху

3. III ступінь зниження слуху Д. IV ступінь зниження слуху Е.* Норма

Вкажіть, якому із ступенів нейросенсорної приглуховатості відповідає втрати слуху на частоті 4000 Гц з межами можливого коливання 50 ± 20 дБ (доц. Ткачишин B.C.):

1. * І ступінь зниження слуху

2. II ступінь зниження слуху

3. III ступінь зниження слуху Д. IV ступінь зниження слуху Е. Норма

Вкажіть, якому із ступенів нейросенсорної приглуховатості відповідає втрати слуху на частоті 4000 Гц з межами можливого коливання 60 ± 20 дБ (доц. Ткачишин B.C.):

А. І ступінь зниження слуху

19

Необов’язковий метод діагностики нейросенсорної приглухуватості (проф. Парпалей І.О.):

1. Отоскопія

2. Камертонна проба

3. Аудіометрія тональна

Д. Доплерографія судин голови Е.* Палестезіометрія

Несуттєвими критеріями для визначення ступеню важкості нейросенсор­ної приглухуватості є (проф. Парпалей 1.0.)'.

1. Шепітна мова

2. Аудіометрія на частотах 500-1000 Гц

3. Визначення розбірливості розмовного діапазону Д. Аудіометрія на частотах 4000-6000 Гц

Е.* Отоскопія

Встановити ступінь втрати слуху при нейросенсорній приглуховатості дозволяє (дог;. Ткачишин B.C.)'.

1. Анамнез захворювання та життя

2. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці

3. * Відстань, з якої сприймається шепітна мова Д. Отоскопія

Е. Скарги пацієнта

Для установки ступеня важкості нейросенсорної приглухуватості викорис­товують критерії (проф. Парпалей І. О.)::

1. Шепітну мову

2. Частоту 4000 Гц при аудіометрії

3. Розмовний діапазон аудіометрії Д. Розбірливість розмовної мови Е.* Усі названі вище

Яка втрата слуху в дБ на звукових частотах 500, 1000 і 2000 Гц не входить в оцінку ступеня зниження слуху при нейросенсорній приглуховатості (доц. Ткачишин B.C.):

1. До 10 дБ

2. 11-20 дБ

3. 21-30 дБ Д. 31-45 дБ Е.* 46-50 дБ

В критерії оцінки ступеня зниження слуху при нейросенсорній приглухо­ватості не входить (доц. Ткачишин B.C.):

1. Тональна порогова аудіометрія на частотах 500 і 1000 Гц

2. Тональна порогова аудіометрія на частотах 1000 і 2000 Гц

3. Тональна порогова аудіометрія на частотах 4000 Гц

Д.* Тональна порогова аудіометрія на частотах 7000 і 9000 Гц

Е. Відстань, з якої сприймається шепітна мова

Яка відстань сприймання шепітної мови не входить в оцінку ступеня зни­ження слуху при нейросенсорній приглухуватості (доц. Ткачишин В. С.): А* 6,0± 1,0м

2. 5,0 ± 1,0 м

3. 4,0 ± 1,0 м Д. 2,0 ± 1,0 м Е. 1,0 ± 0,5 м

Для лікування нейросенсорної приглухуватості на другому етапі викорис­товують всі зазначені трупи препаратів, крім (проф. Парпалей І. О.):

1. Антихолінестеразні

2. Метаболічні

3. Ноотроині

Д.* Гангліоблокатори Е. Вазодилятатори

Назвіть групу медичних препаратів, що не використовуються для лікуван­ня нейросенсорної приглухуватості (проф. Парпалей І.О.)'.

1. Психовегеторегулятори

2. Селективні антагоністи кальцію

3. Метаболічні

Д. Антихолінестеразні

Е.* Неспецифічні протизапальні

До медичних заходів профілактики нейросенсорної приглухуватості нале­жать всі, крім (проф. Парпалей І.О.)'.

1. Професійний відбір у шумонебезпечні професії

2. Періодичні медичні огляди з використанням інструментальної діагнос­тики

3. Обов’язковий прийом регламентованих профілактичних процедур Д.* Спелеотерапія

Е. Профілактичні курси в денних стаціонарах та санаторіях профілак­торіях

Робота в умовах впливу шуму протипоказана працівникам, коли є (доц. Ткачишин B.C.):

1. Відсутні зміни зі сторони органу слуху при медичному огляді

2. І ступінь зниження слуху

3. II ступінь зниження слуху

Д. III ступінь, кваліфіковані працівники із значним стажем роботи Е.* III ступінь, молоді працівники із незначним стажем роботи

Параметром, що характеризують вібрацію як фізичне явище є (проф. Пар­палей І. О.):

А. Частота коливань

2. Віброшвидкість

3. Віброприскорення Д. Амплітуда коливань Е.* Все зазначене вище

Вкажіть найбільш небезпечну частоту виробничої вібрації (проф. Парпа­лей І. О.):

1. * 16-250 Гц

2. 16-100 Гц

3. 8-25 Гц

Д. 100-1000 Гц Е. 200-2000 Гц

Класифікація форм вібраційної хвороби включає (проф. Парпалей І. О.):

1. Гостра, хронічна

2. * Локальна, загальна, комбінована

3. Легка, середня, важка Д. Підгостра, рецидивуюча Е. Всі відповіді вірні

До основних форм вібраційної хвороби відносять (проф. Парпалей І.О.)'.

1. Блискавична

2. Гостра, хронічна

3. Затяжна, рецидивуюча

Д.* Загальна, локальна, комбінована Е. Інтермитуюча, повільнопрогресуюча

Вібраційна хвороба має наступну форму (доц. Ткачишин B.C.):

1. Хронічну

2. Компенсовану

3. Больову Д. Органічну Е.* Загальну

Вібраційна хвороба має наступну форму (доц. Ткачишин B.C.):

1. Підгостру

2. Функціональну

3. Прогресуючу Д. Невралгічну Е.* Комбіновану

Вібраційна хвороба має наступну форму (доц. Ткачишин B.C.):

1. Гостру

2. * Локальну

3. Декомпенсовану Д. Ангіоспастичну Е. Регресуючу

Вкажіть неіснуючу форму вібраційної хвороби (проф. Парпалей І.О.):

А* Вибіркову

2. Локальну

3. Комбіновану Д. Загальну

Е. Існують усі перераховані

Вкажіть неіснуючу форму вібраційної хвороби (проф. Парпалей 1.0.)'.

1. * Усі названі вірно

2. Локальну

3. Комбіновану Д. Загальну

Е. Усі Названі невірно

Для вібраційної хвороби є характерним (доц. Ткачишин B.C.):

А* Ангіоспазм

2. Ангіопарез

3. Ангіосклероз

Д. Капіляротоксикоз

Е. Ні один із перерахованих

Для вібраційної хвороби є характерним (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ангіопатія

2. Ангіодистрофія

3. Капіляротоксикоз Д. Ангіосклероз Е.* Ангіодистонія

Вібраційна хвороба розцінюється як (доц. Ткачишин B.C.):

1. Артеріїт

2. Ангіопарез

3. * Ангіотрофоневроз Д. Ангіоатрофія

Е. Ангіоневрит

В клінічній картині вібраційної хвороби провідне значення мають прояви (доц. Ткачишин B.C.):

А* Нейросу динних порушень

2. Уражень опорно-рухового апарату

3. Вестибулярні розлади

Д. Порушення обміну речовин Е. Ураження вісцеральних органів

Вкажіть нехарактерні синдроми локальної форми вібраційної хвороби (проф. Парпалей І.О.):

1. * Вегето-вестибулярний

2. Периферичний ангіодистонічний

С. Вегето-сенсорна полінейропатія Д. Вегето-моторна полінейропатія Е. Генералізований ангіодистонічний

Вкажіть синдром, що не зустрічається при локальній формі вібраційної хвороби І ступеня важкості (доц. Ткачишин B.C.):

1. Периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок

2. Периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок, у тому чис­лі з рідкими ангіоспазмами пальців

3. Синдром сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок

Д.* Периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок з частими ангіоспазмами пальців

Е. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії верхніх кін­цівок

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при локальній формі вібраційної хвороби II ступеня важкості (доц. Ткачишин

B.C.):

А* Синдром сенсомоторної поліневропатії верхніх кінцівок

2. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок зі стій­кими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях

3. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з дист­рофічними порушеннями опорно-рухового апарату верхніх кінцівок

Д. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з час­тими ангіоспазмами пальців

Е. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з ший­но-плечовою плексопатією

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при локальній формі вібраційної хвороби II ступеня важкості (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Периферичний ангіодистонічний синдром верхніх кінцівок з частими ангіоспазмами пальців

2. * Гіпоталамічний синдром

3. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з дист­рофічними порушеннями опорно-рухового апарату верхніх кінцівок

Д. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з це­ребральним ангіодистонічним синдромом

Е. Синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з ший­но-плечовою плексопатією

Для другої стадії локальної форми вібраційної хвороби характерна наяв­ність всіх наведених синдромів, крім (проф. Парпалей І.О.):

1. Периферичний ангіодистонічний синдром з частими нападами ангіос­пазмів на руках

2. Вегетативно-сенсорна поліневропатія рук з стійкими вегетативно-тро- фічними порушеннями

С. Вегетативно-сенсорна поліневропатія рук з дистрофічними ураженнями;

Д. Церебральний ангіодистонічний синдром Е.* Синдром сенсо-моторної поліневропатії

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при локальній формі вібраційної хвороби III ступеня важкості (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Синдром сенсомоторної поліневропатії верхніх кінцівок

2. Синдром енцефалополіневропатїї

3. Синдром поліневропатії з генералізованими акроангіоспазмами Д.* Неврастенічний синдром

Е. Входять всі перераховані

Вкажіть нехарактерні синдроми загальної форми вібраційної хвороби (проф. Парпалей І.О.):

1. Церебральний ангіодистонічний

2. Вегето-вестибулярний

3. * Шлунково-кишкової дискінезії Д. Сенсорної полінейропатії

Е. Сенсорно-моторної полінейропатії

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при загальній формі вібраційної хвороби І ступеня важкості (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Ангіодистонічний синдром церебральний

2. Вегетативно-вестибулярний синдром

3. Ангіодистонічний синдром периферичний

Д. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії нижніх кін­цівок

Е.* Синдром енцефалопатії

Вкажіть синдром, що не входить до переліку тих, що зустрічаються при загальній формі вібраційної хвороби II ступеня важкості (доц. Ткачишин

B.C.):

1. * Астено-вегетативний синдром

2. Церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром

3. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії в поєднанні з полірадикулярними порушеннями (синдром полірадикулоневропатії

Д. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії в поєднанні з вторинним попереково-крижовим корінцевим синдромом Е. Синдром сенсорної (вегетативно-сенсорної) поліневропатії в поєднанні з функціональними порушеннями нервової системи (синдром неврастенії)

Для другої стадії загальної форми вібраційної хвороби не характерний синдром (проф. Парпалей І. О.):

А. Церебрально периферичний ангіодистонічний синдром;

2. Вегетативно-сенсорна поліневропатія з полірадикулярнми порушеннями;

3. * Дисцируляторна енцефалопатія в поєднанні з поліневропатією;

Д. Вегетативно-сенсорна поліневропатія з вторинним полірадикулітом;

Е. Синдром неврастенії

Вкажіть синдром, що входить до переліку тих, що зустрічаються при за­гальній формі вібраційної хвороби III ступеня важкості (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Астенічний синдром

2. Синдром нейро-циркуляторної дистонії

3. * Синдром сенсомоторної поліневропатії Д. Діенцефальний синдром

Е. Синдром енцефаліту

Вкажіть синдром, що входить до переліку тих, що зустрічаються при за­гальній формі вібраційної хвороби III ступеня важкості (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Астено-вегетативний синдром

2. Синдром НЦД

3. Синдром сенсоневральної приглухуватості Д. Діенцефальний синдром

Е.* Синдром енцефалополіневропатії

Зміни чутливості при вібраційній хворобі розвиваються (від першого до останнього) (доц. Ткачишин B.C.):

1. Вібраційна, температурна, тактильна, больова

2. Больова, вібраційна, температурна, тактильна

3. Вібраційна, температурна, больова, тактильна Д. Тактильна, вібраційна, больова, температурна Е.* Вібраційна, больова, температурна, тактильна

Виберіть найбільш інформативний метод діагностики вібраційної хвороби (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Пал естезіометрі»

2. Анамнестичні дані

3. Рентгенографія кінцівок Д. Дистанційна термометрія Е. Ультразвукове обстеження

Виберіть найбільш інформативний метод діагностики вібраційної хвороби (доц. Ткачишин B.C.):

1. Ультразвукове обстеження

2. Електрокардіографія

3. * Капіляроскопія

Д. Рентгенографія хребта

Е. Оцінка температури на різних ділянках тіла

Виберіть найбільш інформативний метод діагностики вібраційної хвороби (доц. Ткачишин B.C.):

1. Оцінка тактильної чутливості

2. Оцінка больової чутливості

3. Оцінка температурної чутливості Д.* Оцінка вібраційної чутливості Е. Всі перераховані в однаковій мірі

Для діагностики вібраційної хвороби локальної форми не обов’язковими є методи діагностики (проф. Парпалей 1.0.):

1. Палестезіометрія

2. * Аудіометрія

3. Термометрія з холодовою пробою Д. Капіляроскопія

Е. Динамометрія

Вкажіть обов’язкові методи клініко-інструментальної діагностики вібра­ційної хвороби локальної форми (проф. Парпалей І. О.):

1. Аналізи крові та сечі (загальні), РЕГ, алгезіметрія, ЕКГ

2. * Палестезіометрія, алгезіметрія, капіляроскопія, рентгенографія кистей, термометрія з холодовою пробою, динамометрія

3. КТ голови, ЕКГ, алгезіметрія, камертонні проби, загальні аналізи крові та сечі

Д. Термоестезіометрія, ЕКГ, біомікроскопія конюктиви ока,аудіометрія Е. Віброметрія, динамометрія, ЕКГ, загальні аналізи крові та сечі, алгезі­метрія

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чер­гу з (доц. Ткачишин B.C.):

1. НЦД

2. Гіпертонічною хворобою

3. Впливом ультразвуку на організм

і,- ЛиО(ліОиш Гсини

Е. Капіляротоксикозом

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чер­гу з (доц. Ткачишин B.C.):

1. * Міальгією

2. Гіпертонічною хворобою

3. Ангіоспастичним синдромом Д. Остеохондрозом хребта

Е. Попереково-крижовим радикулітом

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чер­гу з (доц. Ткачишин B.C.):

1. Попереково-крижовим радикулітом

2. Гіпертонічною хворобою

С.* Сирінгомієлією Д. Синдромом Рейно Е. Серцево-судинною недостатністю

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чер­гу з (доц. Ткачишин B.C.):

1. Попереково-крижовим радикулітом

2. Гіпертонічною хворобою

3. Ангіоспастичним синдромом Д. Ангіодистонічним синдромом Е* Вегетативний поліневрит

Диференціальну діагностику вібраційної хвороби проводять в першу чер­гу з (доц. Ткачишин В. С.):

1. Гіпертонічною хворобою

2. * Міозитом

3. Ангіоспастичним синдромом Д. Остеохондрозом хребта

Е. НЦЦ

При хворобі Рейно на відміну від вібраційної хвороби нехарактерні (проф. Парпалей 1.0.)'.

1. Наявність периферичного ангіодистонічного синдрому

2. Наявність приступів побіління пальців

3. Зниження шкірної температури Д. Больовий синдром в руках

Е.* Зниження больової чутливості на руках

Етіологічний принцип лікування хворих на вібраційну хворобу полягає в (доц. Ткачишин B.C.):

1. Засоби покращення мікроциркуляції та периферичного кровообігу

2. Засоби, направлені на усунення трофічних розладів

3. Засоби, направлені на усунення нейродинамічних порушень д.* Усунення впливу на організм фактору вібрації

Е. Стимуляція функцій сенсомоторної системи

Етіологічний принцип лікування хворих на вібраційну хворобу полягає в (доц. Ткачишин B.C.):

1. Засоби покращення мікроциркуляції та периферичного кровообігу

2. Стимуляція функцій сенсомоторної системи

3. Засоби, направлені на усунення нейродинамічних порушень Д. Засоби, направлені на усунення трофічних розладів

Е.* Серед перерахованих етіологічний принцип не зазначено

Патогенетичний принцип лікування хворих на вібраційну хворобу полягає в (доц. Ткачишин B.C.):

А. Засоби покращення мікроциркуляції та периферичного кровообігу

2. Стимуляція функцій сенсомоторної системи

3. Засоби, направлені на усунення нейродинамічних порушень Д. Засоби, направлені на усунення трофічних розладів

Е.* Можливий любий з перерахованих варіантів

У лікуванні вібраційної хвороби не застосовують (доц. Ткачишин B.C.)'.

1. Гангліоблокатори

2. Холінолітики

3. * Адреноміметики

Д. Судиннорозширювальні засоби Е. Антагоністи кальцію

У лікуванні вібраційної хвороби не застосовують (доц. Ткачишин B.C.):

1. Природні лікувальні засоби впливу в санаторно-курортних умовах

2. * Міорелаксанти

3. Фізіотерапевтичні методи лікування

Д. Медикаментозні засоби, направлені на покращення кровообігу Е. Спінальні блокади

Пацієнту з вібраційною хворобою І ступеня показана (доц. Ткачишин

B.C.):

1. Перекваліфікація з раціональним працевлаштуванням

2. Лікування в стаціонарних умовах з наступним працевлаштуванням

3. Третя група інвалідності і постійне працевлаштування

Д. Продовження роботи на попередньому місці та амбулаторне лікування Е.* Переведення на іншу роботу до 2-х місяців з видачею профбюлетеня і проведенням амбулаторного лікування

Пацієнту з вібраційною хворобою II ступеня (позитивний ефект лікування) показана (доц. Ткачишин B.C.):

1. Друга група інвалідності

2. Визначення відсотка втрати працездатності і раціональне працевлашту­вання

3. * Лікування в стаціонарі, надалі профблюлетень до 2-х місяців, повер­нення до роботи при нормалізації показників

Д. Видача профбюлетеня на 2 місяці з наступним поверненням на роботу Е. Перекваліфікація і раціональне працевлаштування

Пацієнту з вібраційною хворобою II ступеня (лікування без ефекту) пока­зана (доц. Ткачишин B.C.):

1. Перша група інвалідності

2. * Лікування в стаціонарі і наступне переведення на іншу роботу до 2-х місяців з видачею профбюлетеня, направлення на МСЕК при стійких змі­нах показників

3. Визначення відсотка втрати працездатності і раціональне працевлашту­вання

Д. Видача профбюлетеня на 2 місяці з наступним поверненням на іншу роботу

Е. Перекваліфікація і раціональне працевлаштування

Формувальник, у якого встановлена вібраційна хвороба II ст., виписаний із стаціонару з покращенням. Що йому слід рекомендувати? (проф. Пар­палей І.О.):

1. * Надання «профбюлетеня»

2. Направлення на МСЕК

3. Продовження лікування амбулаторно без відриву від роботи Д. Повернутись на своє робоче місце

Е. Направлення на санаторне лікування

При якому з приведених професійних захворювань слід видавати профбю- летень (проф. Парпалей 1.0.):

1. БА у фазі ремісії

2. * Вібраційна хвороба 2 ступеню

3. Отруєння марганцем середньої важкості Д. Силікоз І стадії

Е. Хронічна кесонна хвороба важкого ступеню

До заходів профілактики вібраційної хвороби не відноситься (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Зменшення вібрації у джерелі її утворення

2. Застосування амортизаційних засобів

3. Створення нормальних мікрокліматичних умов у приміщеннях Д.* Виконання робіт у стані статичного напруження

Е. Правильна організація режиму праці

До заходів профілактики вібраційної хвороби не відноситься (доц. Ткачи­шин B.C.):

1. Зниження рівня вібрації на робочому місці

2. Зменшення часу контакту з вібруючими пристроями

С * Підтримання нормального парціального тиску кисню на робочому міс­ці

Д. Проведення гідропроцедур Е. Масаж, гімнастика

В обрубника металічного литва під час періодичного медичного огляду виникла підозра на початок профзахворювання; ваші дії:

1. Обстеження в умовах медично-санітарної частини

2. Направлення на лікування в стаціонар

3. * Направлення на обстеження у клініку професійних захворювань з ви­дачею професійної довідки

Д. Залишити працювати на своєму місці Е. Направлення на МСЕК

В обрубника металевого литва встановлена вібраційна хвороба II ст. Три­вале лікування ефекту не дало. Визначте вид втрати працездатності: