- •1. Аудіо-лінгвальний метод та
- •Аудіо-візуальний метод
- •Проблема навичок та вмінь мовлення у навчанні іноземних мов
- •Система вправ для формування навичок та вмінь мовлення
- •6. Методика як наука про навчання іноземних мов
- •8. Позакласна робота
- •10. Основна і старша школа Середній ступінь
- •Старший ступінь
- •11. Початкова школа
- •Початкова школа
- •13. Перекладні і прямі методи
- •Прямі методи
- •"Мовчазний" метод
- •Груповий метод
- •Метод повної фізичної реакції
- •Граматико-педагогічний метод
- •17. Типи і стуктура уроків
- •На початку конспекту вказується
- •Типи і структура уроків іноземної мови
- •18. Урок
- •19. Система освіти в Ураїні
- •20. Форми організації навчально-виховного процесу з англійської
- •Саме у внутрішньому мовленні
- •Етапи навчання писемного мовлення
- •Письмо як засіб навчання та контролю
- •22. Граматична компетенція Активний і пасивний граматичні мінімуми
- •Характеристика граматичних навичок мовлення
- •Поняття "граматична структура" і "зразок мовлення"
- •23. Аудіювання
- •24. Говоріння
- •25. Діалогічне мовлення
- •1. Еліптичність.
- •Наявність стягнених форм.
- •26. Монологічне мовлення
- •27. Читання
- •Навчання техніки читання
- •Труднощі навчання читання іноземною мовою
- •Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності
- •Для виконання цих завдань виконуються вправи вищого рівня складності з практики в читанні і застосовуються різні стратегії/види роботи з текстом.
- •28. Лексична компетенція
- •29. Фонетична компетенція
- •Історія англійської мови:
- •Фонетика
- •Граматика
- •Стилістика
- •Германістика
- •12. Антична література: хронологія, періодизація, естетична неповторність - в тетраде
- •12. Філософсько-психологічна трагедія Еврипіда
- •13. Комедії Аристофана: тематика, структура, засоби комічного
- •14. Есхіл як «батько трагедії»: естетичні особливості драми
- •15. Синтез міфу та історії в поемі Вергілія «Енеїда»
- •16) Екзистенціальні категорії відчаю, страху, вибору у літературі екзистенціалізму
- •17) Жанрова своєрідність повісті казки маленький принц
- •18) Концептуальна метафора нудоти як характеристика екзистенціальної ситуації
- •19) Своєрідність антивоєнної сатири у романі я. Гашека «Походенькі бравого вояка Швейка».
- •20) Тема і Світової війни в творчості письменників і пол. Хх ст.
- •21) Роль звуку, кольору, національного колориту в поезії та драматургії ф. Гарсіа Лорки
- •22) Основні положення естетики епічного театру брехта
- •25) Жанр інтелектуального роману у літературі I пол. Хх ст.
- •26) Міфологізм як одна з провідних ознак модернізму.
- •27) Дегероїзація війни у романі р. Олдінгтона „Смерть героя” (англ.), а.Барбюса „Вогонь” (ром.)
- •28) Враження як критерій істини в епопеї м.Пруста "в пошуках втраченого часу". Особливості імпресіоністичної поетики у романі „у напрямку до Свану”.
- •29) Екзистенціалістська категорія відповідальності у творчості брехта
- •30) Поетика заголовку і жанрова своєрідність роману гессе степовий вовк
- •6. Специфіка драматургії г. Ібсена.
- •7. Імпресіонізм як напрям у мистецтві.
- •8. Риси символізму, естетизмі та неоромантизму у романі о. Уайльда «Портрет Доріана Грея».
- •9. Основні течії реалізму на межі XIX – XX ст. (соціально-психологічна, соціально-філософська, сатирична та гумористична, героїчна).
- •11. Естетизм та неоромантизм у літературі межі століть.
- •13. Символічний театр м. Метерлінка.
- •14. Поезія в.Б. Єйтса.
- •18. Драматургія г. Ібсена та б. Шоу (порівняльна характеристика).
- •22. Конфлікт Краси, Мистецтва і Власності у романі Дж. Голсуорсі «Власник».
- •24. Поєднання рис реалізму та неоромантизму у творчості Дж. Лондона. 7. Трагедія обдарованної особистисті у романі д.Лондона «Мартін Іден».
- •26. Гумор та сатира в романах Марка Твена про дітей.
- •27. Т. Драйзер – яскравий представник американської літератури межі століть.
- •29. Художня своєрідність творчого спадку р. Кіплінга.
- •30. Жанрова своєрідність «Саги про Форсайтів» Дж. Голсуорсі.
- •31. Основні художні засоби створення характерів персонажів у романі Дж. Голсуорсі «Власник».
- •33. «Будденброки» т. Манна: чотири покоління Будденброків, тема бюргерства, поєднання рис реалізму та модернізму.
- •36. Трагедія обдарованої особистості у романі «Мартін Іден».
- •39. Неоромантизм в англійській літературі.
- •47. «Жіноче питання» у творчості г. Ібсена.
- •48. Теорія натуралізму у літературі межі століть (передмова до роману «Жерміні Ласерте» е. Та ж. Гонкурів, праці е. Золя).
- •24. «Потерянное поколение»
1. Аудіо-лінгвальний метод та
Історія методики навчання іноземних мов завжди була орієнтована на пошуки найбільш раціонального методу навчання. Кожен метод має властиві йому позитивні та негативні сторони і за певних умов має свою об'єктивну цінність. Проте у всі часи методи, що використовувались в різних навчальних закладах, перебували в найбезпосереднішій залежності від соціального замовлення суспільства, яке впливало на мету і зміст навчання іноземних мов і навіть на вибір тієї чи іншої мови. Аудіо-лінгвальний метод, створений Чарльзом Фрізом є своєрідним розвитком ідей Гарольда Пальмера. Трактуючи мову з позицій дескриптивної лінгвістики, представленої у працях американського лінгвіста Леонарда Блумфільда, Фріз розглядає її як систему знаків, що використовуються у процесі усного спілкування, вважаючи письмо штучним і не дуже точним способом фіксації звукової мови. Незалежно від кінцевої мети початковий ступінь навчання повинен бути присвячений розвитку усного мовлення. Основний зміст початкового ступеня складає граматика, яка подається у вигляді структур (моделей). Лексика в цей період відіграє допоміжну роль, її призначення – ілюструвати звуки та структури, що вивчаються. Матеріал відбирається на основі зіставлення мови, що вивчається, та рідної мови і встановлення типології труднощів, однак у процесі навчання зіставлення не проводиться. Розрізняють рецептивні та продуктивні види мовлення і відповідно до цього проводиться науково обґрунтований відбір матеріалу. Для рецептивного засвоєння структури відбираються за принципом частотності, для продуктивного – на основі вживаності, типовості та виключення синонімів. У першу чергу засвоюються стройові слова, що складають каркас структури, а потім повнозначні. Кількість слів, які повинні бути засвоєні протягом курсу навчання, складають: для мовлення – 1000 одиниць, для розуміння на слух і письма – 3-4 тис., для читання – близько 7 тис. Більша частина часу (80-85%) відводиться для практики, і лише 15-20% займають коментарі та пояснення [2, с. 62]. Одним із головних завдань у процесі засвоєння іноземної мови є подолання негативного впливу рідної мови. Цим зумовлена важливість дотримання поступового наростання труднощів, виявлених в результаті порівняння рідної та іноземної мов. Ця вимога порівнювати мовні системи відрізняє аудіо-лінгвальний метод від усіх інших прямих та непрямих методів. Найбільше вона реалізується стосовно граматичного матеріалу і найменше - в області фонетики. Вважаючи письмо лише неточним відображенням звукової мови (оскільки воно не передає наголосу, інтонації, пауз та ін.), Фріз рішуче виступає проти навчання читання (за винятком техніки читання) на початковому ступені. На його думку, вчитися розмовляти і розуміти усне мовлення саме й означає оволодівати мовою. Суть запропонованого Фрізом методу полягає в роботі зі структурами, оскільки, на його думку, знати мову – це уміти користуватися структурами, наповнюючи їх відповідним мовним матеріалом та вимовляючи їх у нормальному темпі спілкування. Розроблена ним методика роботи зі структурами справила значний вплив на сучасну методику. У процесі оволодіння структурами мають місце такі послідовні етапи: заучування моделей шляхом імітації, свідомий вибір нової моделі у її протиставленні вже відомим, інтенсивне тренування з моделями і вільне вживання моделі. Для другого та третього етапів створені підручники. Цикл занять за аудіо-лінгвальним методом розпочинається роботою з коротким (4-6 реплік) діалогом, який містить необхідні для засвоєння граматичні структури. Заключним етапом є вивчення діалогу напам'ять. Усі вправи виконуються усно без будь-якої опори на друкований текст. Темп виконання вправ дуже високий – 20-25 речень за хвилину, а протягом заняття – 1000-1500 речень [2, с. 66]. В аудіо-лінгвальному методі основна увага зосереджується на структурах, а лексиці не надається особливого значення, що й відрізняє його від прямого методу, де лексичний аспект речення часто є визначальним. Орієнтація на імітацію, складання речень за аналогією та багаторазове повторення вивченого дає підставу розглядати аудіо-лінгвальний метод як подальший розвиток прямих методів і віднести його до так званих непрямих методів.
________________________________________________________
