Методика читання будівельних креслень
Під контролем і консультативною допомогою викладача студенти самостійно працюють з учбовим альбомом, який включає підбір основних графічних матеріалів (ситуаційний, генеральний плани, фасади, розрізи, плани приміщень, пояснення до них, експлікації). З цією метою може бути використаний і реальний типовий або індивідуальний проект (або частина такого проекту) лікарні, поліклініки, стоматологічної поліклініки, школи та ін.
Користуючись ситуаційним планом, студенти повинні розглянути і схематично накреслити його у зошиті та оцінити:
Координати та висоту над рівнем моря ділянки проектованого об’єкта та оточуючих населених пунктів, екологічно цікавих об’єктів.
Рельєф місцевості, напрям і крутизна схилів в районі проектованої забудови, вірогідність повені чи зсувів. Наявність лісів.
Напрям панівних вітрів (роза вітрів) та відстань ділянки забудови до існуючих об’єктів, вірогідність взаємного забруднення повітря, ґрунту, відкритих водойм.
На генеральному плані (його також потрібно накреслити у зошиті протоколів) розглянути і оцінити:
1. Конфігурацію і розміри ділянки забудови (довжину, ширину, площу).
2. Перелік і взаєморозташування будівель та інших об’єктів на території (озеленення, проїздів), функціональне зонування території.
3. Відсоток забудови, озеленення території та їх відповідність гігієнічним нормативам.
4. Відстань (розриви) між будівлями, можливість і терміни затінення північніших будівель південнішими (або визначення терміну їх інсоляції за допомогою контрольно-інсоляційної лінійки, додаток 4).
5. Відстань будівель від проїздної частини вулиці (захист від шуму, загазованості повітря).
Далі студенти вивчають і оцінюють фасади, розрізи, поповерхові плани одного з проектованих приміщень (наприклад, головного корпусу лікарні, поліклініки). При цьому на кресленнях потрібно розпізнати умовні позначення стін, вікон, дверей, ліфтів, сходів, вентиляційних каналів, елементів санітарно-технічного обладнання (раковини, унітази, ванни, душові кабіни), накреслити їх у протокольному зошиті. Зразки умовних позначень приведені на мал. 13.3, 13.4.
Користуючись масштабом, виносними лініями з відміткою розмірів, цифрами в центрі приміщення, студенти визначають і оцінюють за гігієнічними нормативами розміри приміщень та їх елементів: - ширину, довжину, площу, ширину вікон, дверей (на плані), висоту приміщень, вікон, дверей (на розрізі); - розраховують кубатуру приміщень, показники природного освітлення (світловий коефіцієнт, кут падіння, коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт природного освітлення (КПО) за методом Данилюка (див. додаток 5); - оцінюють інтер’єр (розміщення меблів, наприклад, ліжок, тумбочок, столів, іншого обладнання в палатній секції лікарні, парт у класі школи, меблів у житловій квартирі), елементи санітарно-технічного обладнання.
На підставі вивчення матеріалів проекту та порівняння їх з гігієнічними нормативами формується експертне заключення:
проект відповідає гігієнічним вимогам і може бути затвердженим.
проект не відповідає цим нормативам (за такими-то показниками) і повертається розробникам для виправлення і повторної експертизи.
При проведенні санітарної експертизи проектів лікарні санітарні лікарі (а також студенти на занятті) користуються законодавчими та нормативними документами, чи відповідними витягами з них.
Витяги з цих нормативних документів для заняття готуються кафедрою.
