Основи будівельних і технічних креслень

Позитивні якості будівельних і технічних креслень – їх наглядність, моментальність сприйняття, детальність зображення окремих елементів, міжнародний характер, тобто – незалежність від мови. Лише експлікація (пояснення до креслень) та пояснювальна записка не несуть міжнародного характеру, а потребують відповідного перекладу, якщо написані іншою мовою.

В будівельних кресленнях використовують три види проекцій:

1) Центральна– дає звичне, зорове зображення предмета: для його відтворення лінії, що зображують цей предмет, будівлю, в глибину звужуються.

2) Аксонометрична–паралельна косокутна проекція(технічний рисунок) – зображуючі об’єкт лінії паралельні, в глибину не звужуються.

3) Ортогональна–паралельна прямокутна проекція– використовується для зображення окремих деталей проекту – фасадів, планів, розрізів. Їх суміщення вісьовими лініями має назвуЕПЮР.

В будівельних кресленнях використовують єдину модульну систему (ЄМС) – розбивку окремих елементів споруд на номери за їх розмірами, з урахуванням відповідного масштабу.

Види будівельних і технічних креслень.

1. Топографічні –ситуаційні плани– копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектуємого об’єкта та оточуючу територію з зображенням існуючих об’єктів та елементів ландшафту (лісів, чагарників, водойм, висот, боліт тощо). Крутизна схилів зображується горизонталями – лініями, що з’єднують точки однієї висоти над рівнем моря. Вершини висот визначаються цифрами в метрах. Напрям схилу визначаєтьсябергштрихами.

2. Інженерно-будівельні креслення– зображення наземних споруд (мостів, гребель, виїмок, зрізів, естакад, доріг) та заглиблених в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо) –на ситуаційнихтагенеральних планах.

3. Архітектурно-будівельні креслення – зображення будівель різного призначення – житлових, навчальних, громадських, промислових.

4. Виробничі креслення– зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, станків.

5. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем та інші.

Додаток 2.

Основи запобіжного санітарного нагляду

Мета запобіжного санітарного нагляду в будівництві – контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва.

На першому етапі проектування – при розгляді проектного завдання та техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) будівництва завданням медичної служби є оцінка екологічної та санітарно-гігієнічної доцільності планування задуму того чи іншого будівництва, з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та об^’єктів що проектуються (їх взаємний негативний чи позитивний вплив один на одного).

Другий етап:

• санітарна експертиза проектних матеріалів: ескізного проекту (зображення ділянки та будівель в аксонометричній, косокутовій проекції, тобто їх загальний вигляд);

• експертиза генерального плану, тобто плану території забудови;

• експертиза архітектурно – будівельного проекту (креслення фасадів, розрізів, поповерхових планів будівель з експлікаціями та пояснювальною запискою, тобто текстовою частиною проекту, креслень елементів санітарного благоустрою –вентиляції, холодного і гарячого водопостачання, каналізації, електро-, газопостачання, низькострумних комунікацій);

• техніко – будівельних робочих креслень, по яких безпосередньо ведеться будівництво.

Третій етап – прив’язка індивідуального чи типового проекту до земельної ділянки: участь у роботі комісії по відведенню і оцінці цієї ділянки, експертиза ситуаційного плану – збільшеної у масштабі копії топографічної карти з зображенням ділянки забудови та оточуючих існуючих об’єктів.

Четвертий етап – санітарний нагляд за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту. При необхідності яких-небудь змін у проекті (із-за економічних, технічних чи інших причин) ці зміни повинні бути узгодженні з санітарною службою.

П’ятий етап – участь у роботі комісії по прийманню побудованого об’єкта в експлуатацію, оформлення технічного, санітарного паспортів.

До цього комісія перевіряє повноту закінчення будівництва, визначає необхідні доробки чи виправлення дефектів, а потім, після усунення встановлених недоліків, державна комісія приймає об’єкт в експлуатацію . При цьому оформляється акт прийомки об’єкта в експлуатацію з підписами усіх членів комісії, у тому числі санітарного лікаря.

Додаток 3.