Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Тесты на экзамен для 5 курса по хирургии

.doc
Скачиваний:
1293
Добавлен:
09.09.2014
Размер:
2.07 Mб
Скачать

-Ультразвукове дослідження органів середостіння

?

Хворий Н.,27 років, поступив до тора кального відділення зі скаргами на підвищення температурі тіла до 40оС, біль при ковтанні, тахікардію, задуху в спокої, осиплість голосу. Напередодні проводилась езофагоскопія; об'єктивно: стан тяжкий, Ps110/хв., АТ 100/60 мм.рт.ст.., ЧДР 27/хв., емфізема шиї. При рентгеноконтрастному досліджені визначається розширення тіні межестіння, наявність, затьоків контрасту із стравоходу на шиї. Був встановлений діагноз: гострий гнійний медіастиніт. Яку тактику повинен вибрати хірург?

+Негайна операція після проведення підготовки на протязі 2-2,5 год.

-Динамічне спостереження в стаціонарі

-Консервативне лікування

-Планова операція

-Накладання гастростоми та антибактеріальна терапія

?

Хвора, 48 років страждає на протязі 14 років хронічною пневмонією. На протязі доби відмічається значне виділення гнійного мокротиння. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітини встановлений діагноз деформуючого трахеобронхиту, а також запідозрена бронхоектатична хвороба. Який вид дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?

+Рентген-контрастне дослідження бронхів

-Рентгенографія органів грудної клітини з томографією

-Рентгенкомпьютерна томографія

-Фібробронхоскопія

-Спірографія

?

У хворого 60 років на оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини справа паратрахеально виявлено однорідне утворення розмірами до 7 см в діаметрі. Контури з боку правої легені зливаються з тінню середостіння. Скарги на покашлювання вранці. Аналіз крові та сечі в нормі. Яке обстеження потрібно зробити для встановлення остаточного діагнозу?

+Трансбронхеальна пункція утворення

-УЗД

-КТ

-МРТ

-Бронхографія

?

У хворої В. 54 років на оглядовій рентгенограмі органів грудної порожнини зліва паратрахеально виявлені множинні утворення розмірами від 2 до 4 см в діаметрі. Скарги на покашлювання та відчуття задухи при незначних фізичних навантаженнях. В анамнезі рак молочної залози після радикальної терапії 5 років назад. Діагноз: пролонгація хвороби, метастатичне ураження легень. Яку тактику для терапії Ви оберете?

+Паліативну хіміо- та променеву терапію

-Операційне втручання

-Радикальну хіміотерапію

-Протизапальну антибактеріальну терапію

-Радикальну променеву терапію

?

У новорожденного с рождения отмечен общий цианоз, одышка, приступы асфиксии. Аускультативно слева резкое ослабление дыхания. При рентгенографии слева выявлено резкое повышение прозрачности легочного поля, треугольная тень в нижнемедиальном сегменте, смещение средостения вправо. Какой диагноз можно поставить данному ребенку?

+Врожденная долевая (лобарная) эмфизема

-Напряженный пневмоторакс

-Ателектаз легкого

-Диафрагмальная грыжа

-Напряженная киста легкого

?

У пациента находящегося на лечении по поводу левосторонней деструктивной пневмонии резко ухудшилось общее состояние, наросла одышка, цианоз. Левая половина не участвует в акте дыхания, при аускультации дыхание не выслушивается. Ретгенологически – затемнение до уровня 5 ребра с горизонтальным уровнем, над ним просветление, средостение смещено вправо. Ваша лечебная тактика?

+Дренирование плевральной полости

-Открытая торакотомия

-Интубация трахеи

-Инфузионная и антибактериальная терапия

-Экстренная бронхоскопия

?

Ребенок 2-х лет заболел остро, выраженные явления интоксикации, гектическая лихорадка, дыхательная недостаточность. На обзорной рентгенограмме легких на фоне умеренной инфильтрации отмечаются разнокалиберные ячеистые просветления. Наиболее вероятный диагноз?

+Мелкоочаговая множественная стафилококковая деструкция легких

-Внутрилегочная деструкция

-Буллезная форма стафилококковой деструкции легких

-Абсцесс легких

-Двусторонний плеврит

?

Ребенок А., 4 лет, подавился грецким орехом несколько дней назад. В настоящее время беспокоит кашель, повышение температуры до 37,50С. При аускультации – множественные сухие и влажные хрипы над правым легким. Каков ваш предварительный диагноз?

+Инородное тело правого бронха.

-Инородное тело левого бронха

-Инородное тело гортани

-Инородное тело трахеи

-Инородное тело глотки

?

Ребенок 4 лет час назад подавился металлическим шариком. Доставлен в санпропускник областной больницы. Объективно: цианоз кожных покровов, одышка, частота дыхательных движений 30 в минуту, над правым легким резкое ослабление дыхания, сухие хрипы. На рентгенограмме грудной клетки – тень инородного тела в правом главном бронхе. Какова тактика врача в данном случае?

+Трахеобронхоскопія с удалением инородного тела.

-Консервативное лечение – бронхолитики, отхаркивающие, антибактериальная терапия.

-Торакотомия с удалением инородного тела.

-Трахеотомия.

-Интубация, искусственная венталяция легких.

?

Мужчина 57 лет, жалуется на умеренный кашель, дважды отмечал прожилки крови в мокроте. На рентгенограммах легких в верхней доле слева округлое образование диаметром до 4,0 см. неправильной формы с полостью в центре. В надключичной области справа плотный лимфоузел диаметром до 8 мм. Какие диагностические мероприятия необходимы в данном случае?

+Биопсия надключичного лимфоузла и цитологическое исследование мокроты;

-Повторные исследования мокроты на БК;

-Наблюдение в течение 2-х недель с последующим рентгенконтролем;

-Проба Манту и исследование мокроты на БК;

-Компьютерная томография органов грудной клетки

?

Хворий К., 27 р., скаржиться на гострий біль у грудній клітці зліва, який посилюється при кашлю і глибокому диханні, сухий надсадний кашель, гарячку до 37,50С. При огляді виявлено відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання. При перкусії над легенями ясний легеневий звук. При аускультації зліва чути шум тертя плеври, що не змінюється після кашлю. На Ro-грамі – зменшення рухливості лівого купола діафрагми. Який попередній діагноз?

+Лівобічний сухий плеврит

-Лівобічна міжреберна невралгія

-Стенокардія

-Сухий перикардит

-Ексудативний плеврит

?

Хворий скаржиться на біль у правій половині грудної клітки, задуху, кашель з виділенням значної кількості гнійної мокроти. Об-но: ціаноз шкіри, ЧСС 116 за 1 хв., t тіла – 39,8°С, права половина грудної клітки відстає в акті дихання, притуплення перкуторного звуку та ослаблення дихання справа. Рентгенологічно – гомогенне затемнення правого гемітораксу. Ваш діагноз?

+Емпієма плеври

-Абсцес правої легені

-Правобічний пневмоторакс

-Бронхоектатична хвороба

-Правобічний ексудативний плеврит

?

Хворий, доставлений після ДТП, скаржиться на біль у грудній клітці зліва, кашель, кровохаркання, задуху. Об-но: підшкірна емфізема, ціаноз шкіри, ЧСС 98 за 1 хв., аускультативно дихання ослаблене зліва, пошкодження реберного каркасу не виявлено, рентгенологічно спостерігається смужка повітря вздовж трахеї, лівобічний пневмоторакс. Ваш діагноз?

+Розрив лівого головного бронха

-Розрив стравоходу

-Абсцес легені з перфорацією

-Розрив лівого купола діафрагми

-Піопневмоторакс

?

Після перенесеної ГРВІ у хворої посилився біль у грудній клітці зліва, з’явився кашель з виділенням великої кількості гнійної мокроти Об-но: дихання в нижніх відділах грудної клітки зліва ослаблене, притуплення перкуторного звуку, ЧСС 106 за 1 хв., t тіла – 38°С, рентгенологічно визначається гомогенне затемнення нижньої долі лівої легені. Ваш діагноз?

+Абсцес лівої легені

-Емпієма плеври

-Лівобічний пневмоторакс

-Бронхоектатична хвороба

-Лівобічний ексудативний плеврит

?

У хворого 40 років раптово з’явився біль у лівій половині груді, задуха. Об-но: стан середнього ступеня тяжкості, пульс - 110 уд. за 1 хв, АТ 90/60 мм рт. ст., дихання зліва не вислуховується. При рентгенографії грудної клітини - колапс лівої легені до 1/2. Яке лікування потрібно призначити хворому?

+Пасивне дренування плевральної порожнини.

-Покій, розсмоктуюча терапія

-Плевральні пункції

-Оперативне лікування

-Активне дренування плевральної порожнини.

?

Хворий 32 років поступив у хірургічне відділення через 6 годин з моменту захворювання з діагнозом: спонтанний пневмоторакс. Лікування за допомогою пасивного дренування плевральної порожнини впродовж 3 діб ефекту не дало. Яке дослідження найбільш достовірно дозволить виявити причину відсутності ефекту від лікування?

+Торакоскопія

-Бронхографія

-Оглядова рентгенографія грудної клітини

-Бронхоскопія

-УЗД

?

Хворий В., 40 років, скаржиться на біль у правій половині грудної клітки, задуху, кашель, головокружіння. Годину тому упав з мотоцикла та ударився правою частиною грудної клітки. Об-но: шкіра та видимі слизові бліді, АТ-90/60 мм рт. ст., Ps 100 за 1 хв., у грудній клітці справа дихання ослаблене, перкуторно – тупість в нижніх відділах. Ваш попередній діагноз?

+Правобічний гемоторакс

-Правобічний закритий пневмоторакс

-Перелом ребер справа

-Правобічний напружений пневмоторакс

-Правобічний піопневмоторакс

?

Хворий А. 40 років, доставлений в приймальне відділення зі скаргами на різкий біль за грудиною, одноразову блювоту. Відомо, що за 2 години перед поступленням з метою самогубства випив 200 мл. Кислоти. Через 2 доби стан хворого погіршився температура 39,00C посилився біль за грудиною. Аналіз крові: Л - 10*109 /л, зсув лейкоцитарної формули вліво. Rtg контур середостіння не чіткий. Яке ускладнення виникло у хворого?

+Медіастиніт

-Інфаркт міокарда

-Перикардит

-Абсцес легені

-Аневризма аорти

?

Пацієнт К., 38 років, звернувся зі скаргами на біль за грудиною, підвищення температури тіла до 38,70С, утруднення ковтання. Скарги з’явилисяч приблизно 48 годин тому, на тлі щойно перенесеної ангіни. При перкусії грудної клітки та рентгенологічному дослідженні органів грудної порожнини відзначається розширення границь середостіння. Який діагноз у хворого?

+Медіастиніт.

-Двостороння прикоренева пневмонія.

-Гострий трахеїт.

-Дивертикул грудного відділу стравоходу.

-Перикардит.

?

Хворий П., 62 р. поступив у клініку із скаргами на кашель, кровохаркання, задуху, болі в правій половині грудної клітки. Рентгенологічно на прямій рентгенограмі справа у верхній долі - затемнення 3х3 см з розпадом. Який додатковий метод обстеження слід призначити хворому для підтвердження діагнозу?

+Комп’ютерна томографія

-Бронхоскопія

-Цитологічне дослідження харкотиння

-Діагностична торакотомія

-Спірографія

?

Потерпілий 25 р. у автопригоді. Турбує біль в грудній клітці, задишка. Об-но: стан тяжкий, Ps 120 за хв., АТ 90/70 мм рт.ст. Патологічна рухомість уламків ІІІ-V ребер справа. Перкуторно над легенею справа – коробочний звук, дихання справа не вислуховується. Яке обстеження в першу чергу Ви призначите?

+Рентгенографію органів грудної клітки.

-Бронхоскопію.

-Пункцію плевральної порожнини.

-УЗД органів грудної клітки.

-Торакоскопію.

?

Хворий А., 62 років, скарги на різку біль справа в грудній клітці, кашель та задуху. Об’єктивно: свідомість сплутана, АТ 80/50 мм.рт.ст. Тахікардія, тони серця приглушені. Дихання часте, в правій легені перкуторно тимпанічний звук, шуми не вислуховуються. При кашлі виділяється мокрота із домішками крові, цитологічно-клітини карциноми. Імовірний діагноз?

+Спонтанний пневмоторакс при раку легень

-Гострий інфаркт міокарда

-Тромбемболія легеневої артерії

-Профузна легенева кровотеча при раку легень

-Гострий ателектаз легені

?

Хворій 47 років. Чотири місяці назад з’явилось пухлиноподібне утворення на шиї в ділянці правої долі щитовидної залози розмірами з вишню щільної консистенції з гладкою поверхнею, неболюче. Вузол поступово збільшився до розмірів курячого яйця. Охриплості, утрудненого ковтання та дихання не відмічає. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Хвора звернулась в обласний ендокрінологічний диспансер, де була обстежена: термографія, УЗД, сканування, пункція вузла з цитологічним дослідженням (фолікулярний рак), після чого була направлена в ВООД. Клінічний діагноз: рак правої долі щитовидної залози III стадії Т3Т0М0 II клінічної групи. Визначте найбільш ефективний метод лікування.

+Тиреоїдектомія з подальшою гормонотерапією.

-Гемітиреоїдектомія з резекцією перешийка залози.

-Субтотальна резекція щитовидної залози.

-Поліхіміотерапія та субтотальна резекція щитовидної залози.

-Поліхіміо-телегаматерапіята субтотальна резекція щит. зал.

?

Хворому М., 26 років, виставлено діагноз дифузний токсичний зоб ІІІ ступеня, тиротоксикоз середньої важкості. Хворому запропоновано оперативне лiкування, на яке вiн погодився. Якi заходи пiд час передоперацiйної підготовки треба застосувати для профілактики тиротоксичного кризу у післяопераційному перiодi?

+Застосування антитироїдних препаратiв

-Малотравматична хiрургiчна технiка

-Постільний режим

-Детоксикаційна терапія

-Застосування кортикостероїдiв

?

Хвора М., 16 років, оперована 12 років тому з приводу дифузного токсичного зобу III-IV ступеня. На цей час у хворої виник рецидив тиротоксикозу. Хворій запропоновано оперативне втручання, але перед цим треба з`ясувати де знаходиться функціонуюча тканина залози. Який саме метод дослідження потрібно виконати?

+Сканування залози

-Ультразвукове дослідження

-Пункційну аспіраційну біопсію

-Рентгенологічне дослідження шиї

-Рентгенологічне дослідження стравоходу

?

Хвора К., 29 років, 3 роки тому булор виставлено діагноз дифузний токсичний зоб III ст. Отримувала консервативне лікування. Останнім часом у правій долі залози з`явився вузол, щільний при пальпації, швидко збільшується у розмірі. Яке дослідження треба виконати, щоб вірогідно виключити рак щитовидної залози.

+Тонголкову пункційну аспіраційну біопсію

-Ультразвукове дослідження щитовидної залози

-Інтраопераційну біопсію вузла

-Сканування щитовидної залози

-Рентгенографію шиї

?

У хворої М., 26 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу ІІІ ступеня, тиротоксикоза середньої важкості на 2 добу після операції з`явилися судоми кістей, стоп та лиця. Симптоми Хвостека, Трусо позитивні. Хвора скаржиться на болі в області серця. На ЕКГ - подовження інтервала Q-T. Яке ускладнення виникло у хворої ?

+Гіпопаратироз

-Гіперпаратироз

-Тиротоксичний криз

-Парез гортанних нервів

-Тиротоксична міокардіодистрофія

?

Хвора С., 35 років, на 2 добу після операції з приводу змішаного токсичного зобу IV ступеня скаржиться на болі в області серця. На ЕКГ - подовження інтервала Q-T. Симптоми Хвостека, Трусо чітко не визначені. Виставлено попередній діагноз прихованої тетанії. Яке дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

+Визначити вміст кальцію і фосфору у крові

-Визначити вміст тиротропного гормону

-Визначити вміст калію

-Визначити вміст натрію

-Визначити вміст тироїдних гормонів у крові

?

У хворої М., 40 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу IV ст. після операції встановлено ураження гортанних нервів з порушенням фонації та ковтання. Які саме заходи мають вирішальне значення у профілактиці цього ускладнення?

+Субфасціальне видалення залози та малотравматична анатомічна хiрургiчна технiка

-Використання місцевого знеболення

-Передопераційна підготовка

-Використання загальної анестезії

-Малотравматична анатомічна хiрургiчна технiка

?

Хвора А., 44 років, оперована з приводу змішаного токсичного зобу IV ст. Через 10 годин після операції стурбована, скаржиться на задишку, лице синюшне, голова нахилена уперед. На передній поверхні шиї визначається щільно-еластичне утворення, що постійно збільшується у розмірах. Яке ускладнення виникло у хворої?

+Післяопераційна кровотеча

-Парез гортанних нервів

-Абсцес післяопераційної рани

-Підшкіряна емфізема

-Гіпопаратироз

?

Хвора А., 44 років, оперована з приводу дифузно-вузлового токсичного зобу IV ст. Через 10 годин після операції стурбована, скаржиться на задишку, тиск в області шиї, лице синюшне, голова нахилена уперед. На передній поверхні шиї визначається щільно-еластичне утворення, що постійно збільшується у розмірах. Вирішено, що у хворої виникла післяопераційна кровотеча. Яка подальша тактика?

+Видалити гематому, перев`язати кровотечливу судину

-Призначити гемостатики

-Холод на область рани

-Призначити антибактеріальні препарати

-Компрес на область шиї

?

У хворої М., 26 років, виявлено вузол у правій долі щитовидної залози. Вузол з`явився протягом останніх 3 місяців, появу його хвора пов`язує зі стресом. Збільшення вузла та болю хвора не відмічає. Під час УЗД виявлено вузол 2х2,5 см у нижній частині правої долі щитовидної залози. Яке лікування треба призначити?

+Хірургічне лікування

-Консервативну терапію

-Динамічний нагляд

-Не потребує лікування

-Визначити після біопсії вузла

?

У хворої після субтотальної резекції щитовидної залози з приводу токсичного зоба ІІІ ст., тиротоксикоза середньої важкості різке погіршення стану, підвищення температури тіла до 390 С, хвора збудженна, є галюцінації, АТ 120/40 мм рт. ст., ЧСС 180 за хвилину, ЧД 32 за хв, тони серця аритмічні. Яке ускладненя виникло у хворої?

+Тиротоксичний криз

-Гіпотироз

-Злоякісна гіпертермія

-Кровотеча

-Повітряна емболія

?

Хвора 40 років спостерігається в ендокринолога з приводу гиперплазії щитовидної залози І ступеня. Відомо, що вона прибула з ендемічного району. Які рекомендації по профілактиці розвитку зоба в даної хворої?

+ Йодтерапія в мікродозах (1-2 мкг)

-Споживання їжи, багатої тирозином

-Відмова від паління

-Уникати переохолодження

-Регулярні огляди лікаря

?

У хворої 30 років після перенесеного грипу стала наростати слабість, дратівливість, пітливість. Хвора схуднула, з'явилася дрож у руках, серцебиття, витрішкуватість. При огляді: шкіра лиця гіперемійована, волога, экзофтальм, позитивний симптом Марі, пульс - 120 уд. у 1 хв., щитовидна залоза збільшена, м'яка, безболісна. ТТГ крові - 0,2 мМЕ/л (N- 0, 4 - 4 мМЕ/л). Ваш діагноз?

+ Дифузний токсичний зоб. Тиреотоксикоз середньої ваги.

-Дифузний токсичений зоб. Легкий тиреотоксикоз.

-Аутоімунний тиреоїдит. Гіпотиреоз.

-Ендемічний зоб

-Рак щитовидної залози

?

Хвора 30 років рік тому оперована з приводу багатовузлового зоба. Зараз скаржиться на слабкість, сонливість, набряки біля очей. При клінічній підозрі на гіпотиреоз тестом першого рівня є?

+ Рівень ТТГ крові

-Рівень Т3

-Рівень Т4

-Рівень антитиреоїдних антитіл

-Рівень поглинання радіоактивного йоду

?

Хвора 28 років звернулася до ендокринолога з приводу збільшення щитовидної залози. При ультразвуковому дослідженні виявлений гіпоехогенний вузол у правій долі. Який метод дослідження в подальшому дозволить обрати правильну лікувальну тактику у хворої?

+ Біопсія утворення з морфологічним дослідженням

-Індикаційний метод

-Сцинтіграфія з туморотропним радіофармпрепаратом

-Електронно-емісійна томографія

-Термографія щитовидної залози

?

Хворий 49 років оперується з приводу раку щитовидної залози. При ревізії пухлини і проведенні експрес-діагностики встановлено: ступінь поширення процесу – T3NаM0, морфологія - папілярна форма карциноми. Яким повинен бути обсяг радикального оперативного втручання?

+ Тіреоідектомія

-Субтотальна резекція залози

-Резекція ураженої долі

-Енуклеація пухлини

-Резекція ураженої долі з перешийком

?

Хвора жінка 35 через місяць після перенесеного грипу стала жалітися на схуднення, серцебиття, пітливість, нервозність, тремор рук, відчуття жару в тілі, появу розлитої безболісної припухлісті в нижньому відділі шиї. Температура у хворої нормальна, апетит добрий, шкіра волога, тепла. Хвора підвищено збудлива, як емоційно, так і рухливо. Хворіє 4 місяці. Про яке захворювання у пацієнтки може йти мова ?

+ Дифузний токсичний зоб

-Дифузний нетоксичний зоб

-Хронічний аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хасімото)

-Рак щитовидної залози

-Гострий тиреоїдит

?

Хвора жінка 60 років, яка на протязі кількох десятиріч проживала в Прикарпатті, скаржиться на наявність на протязі біля 20 років “пухлини” на шиї, яка видніється при огляді та зміщується при ковтанні. Ніяких неприємних відчуттів та порушень органів шиї “пухлина” не викликає. При дослідженні хворої, в тому числі і пункційної біопсії, у неї виявлений змішаний (дифузно-вузловий) двохсторонній зоб 3 ступеня (по прийнятій в колишньому СРСР і нинішньому СНГ класифікації збільшення щитовидної залози) з явищами субклінічного гіпотиреозу. Якого лікування хворий потребує ?

+Консервативного тиреоїдними гормонами

-Операції видалення зоба (резекції залози)

-Радіойодної терапії

-Рентгенотерапії

-Багатої на йод дієти

?

Хвора 40 років, скаржиться на наявність випинання по передній поверхні шиї протягом 5 років. Об-но: Ps 72 уд. за хв., АТ -110/70мм рт. ст., в правій долі щитовидної залози пальпується малорухомий вузол 4x2 см, ліва доля не пальпується, основний обмін +6\%. Найбільш імовірний діагноз:

+Вузловий еутиреоїдний зоб

-Вузловий гіпертиреоїдний зоб

-Тиреоідит Ріделя

-Змішаний еутиреоїдний зоб

-Серединна киста шиї

?

Хвора 30 років, впродовж 4 тижнів відзначає збільшення та ущільнення тканин шиї, швидку втомлюваність. Об-но: Ps 62 уд. в хв., ритмічний, АТ-120/80мм рт. ст. Щитовидна залоза рівномірно збільшена, з чіткими контурами, щільна, мілко бугриста, рухома, з навколишніми тканинами не зв’язана. Температура тіла 37,2 ?С. Найбільш імовірний діагноз:

+Аутоімунний тиреоідит

-Вузловий гіпертиреоїдний зоб

-Тиреоідит Ріделя

-Вузловий еутиреоїдний зоб

-Серединна кіста шиї

?

Хвора 28 років скаржиться на втрату ваги, втомлюваність, дратівливість, частий стілець. Об-но: вологість шкірних покривів, тремор, пульс 108 в 1 хв, на верхівці серця систолічний шум. Щитоподібна залоза збільшена, зміщується при ковтанні, при пальпації обидві долі та перешийок збільшені, безболючі, м'які. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

+Тиреотоксикоз

-Синдром Золлінгера - Елісона

-Панкреатогенна діарея

-Целіакія

-Ентерит

?

Хвора 45 років скаржиться на втомлюваність пітливість, дратівливість. Об-но: неспокійна. Пульс 108 у 1 хв, тремор рук. Щитовидна залоза збільшена (II ст), безболюча, м’яка. Вкажіть найбільш інформативне дослідження, яке необхідно виконати для підтвердження діагнозу тиреотоксикозу.

+Визначення тироксину Т 4

-Біопсія щитовидної залози

-Визначення рівня ТТГ

-Сцинтіграфія.

-Ларингоскопія

?

У хворої 64 років, яка дванадцять років тому перенесла субтотальну резекцію щитовидної залози, після переохолодження виникли наростаюча слабкість, запаморочення, брадіпное. Пульс 52 в 1 хв., АТ- 80/30 мм.рт.ст, температура тіла – 34,50. Яке ускладнення виникло у хворої?

+Гіпотіреоїдна кома

-Гостра судинна недостатність

-Тіреотоксична криза

-Гостра слабкість синусового вузла

-Септичний шок

?

Хвора 56 років, яка дванадцять років тому перенесла субтотальну резекцію щитовидної залози, скаржиться на зниження фізичної працездатності, швидку втомлюємість, слабкість, запори, сонливість. Температура тіла – 360 . На рентгенограмі грудної клітини всі розміри серця значно збільшені. Яке захворювання виникло у хворої?

+Первинний гіпотіреоз

-Хронічний перикардит

-Тіреотоксикоз

-Ділятаційна кардіоміопатія

-Синдром Марфана

?

Хвора Ф., 38 років яка мешає в Харківскій області, звернулась до хірурга поліклініки із скаргами на дратливість, загальну слабкість, плаксивість, безсонню, втрату ваги тіла, аменорею. При огляді встановлено – позитивні симптоми “телеграфного стовпа” та “простирадла”, миготлива аритмія,

тахікардія, екзофтальм, відчуття наявності “піску в очах”, позитивні симптоми Грефе, Штельвага, кахектична, щитовидна залоза збільшена в розмірах, помірно щільна. Який найбільш ймовірний попередній діагноз?