МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

СУМСЬКИЙ КОЛЕДЖ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗВІТ

про проходження практики з придбання робочої професії

. 1

Термохімічні газоаналізатори 38

УКТ38 51

Керівники практики:

від технікуму___________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

від підприємства

_______________________________

.

ВСТУП.

1.Загальне знайомство з підприємством. Інструктаж з техніки безпеки

ПАТ «Укрхімпроект» є одним з провідних проектних інститутів України, географія реалізованих проектів якого виходить далеко за межі нашої країни. На сьогоднішній день інститут виконує комплексне проектування об'єктів хімічної промисловості, нафтогазового та нафтохімічного комплексів, а також цивільного і промислового будівництва.

Основні напрямки діяльності:

• Комплексне проектування об'єктів нового будівництва

• Розробка проектної документації для реконструкції, розширення і технічного переоснащення підприємств і окремих виробництв

• Проектування нестандартизованного обладнання

• Авторський нагляд на об'єктах будівництва

• Інженерні обстеження будівель, споруд, будівельних конструкцій та розробка проектів по їх відновленню, капітальному ремонту або реконструкції

• Паспортизація будівель і споруд

Історія розвитку ПАТ «Укрхімпроект» бере свій початок в 1956 р., коли Державний союзний інститут по проектуванню підприємств основної хімічної промисловості «Гіпрохім» м. Москва организовак комплексний проектний відділ №1 (КПО-1) при будівництві Сумського суперфосфатного заводу м. Суми.

1991 р. – Проектний інститут «Укргіпрохім».

На жаль, загальний економічний спад і криза, що виникла в результаті розвалу СРСР не обійшов інститут стороною. Але, не дивлячись на непросту економічну ситуацію, інститут продовжує свою діяльність, і, адаптуючись до умов ринкової економіки, освоює нові напрямки діяльності.

1994 р. – Відкрите акціонерне товариство «Укрхімпроект»

Фінансові труднощі, які продовжує відчувати «Укрхімпроект», стають стимулом для чергового розширення сфери діяльності (з 2000 року освоєно проектування багатоповерхових житлових будинків), а також залучення нових замовників і партнерів. Починаючи з 2001 року встановлюються надійні партнерські відносини з ПАТ «Сумське НВО» (в той час ВАТ «СМНВО ім. М. В. Фрунзе»). В результаті утворюється потужний тандем розташованих в одному місті підприємств, який здатний забезпечити комплексне виконання проектних та конструкторських робіт, виготовлення обладнання, а також проведення монтажно-будівельних робіт.

2007 р. – Інтеграція до групи компаній «Енергетичний стандарт»

Розпочате на початку 2000-х років відродження інституту в новій якості, триває інтеграцією «Укрхімпроекта» до групи компаній «Енергетичний стандарт». Новий корпоративний підхід в роботі з одного боку, розширює горизонти для діяльності інституту, а з іншого дозволяє стабілізувати фінансове становище. Завдяки придбання нової комп'ютерної техніки і об'єднання її в єдину локальну інформаційну мережу вдається комп'ютеризувати процес проектування. Це позитивно позначається на скороченні термінів проектування, а також на підвищення якості проектних робіт.

2011 р. – Публічне акціонерне товариство «Укрхімпроект»

З моменту народження інституту і до цього часу головним пріоритетом «Укрхімпроекта» є використання передових технологічних рішень при проектуванні об'єктів нового будівництва, так і при реконструкції і технічному переоснащенні діючих виробництв.

На сьогоднішній день у ПАТ "Укрхімпроект" працює понад 250 висококваліфікованих фахівців. Інститут має в своєму розпорядженні необхідною технічною базою, програмним, нормативним та інформаційним забезпеченням, що створює всі передумови для того, щоб розробка проектно-кошторисної документації здійснювалася на високому технічному рівні з дотриманням договірних зобов'язань.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Положення про службу охорони праці на ПАТ “Укрхімпроект" засновується на Типовому положенні про службу охорони праці затвердженому Накозом Держкомпраці України № 25 від 15.11.2004 року.

Згідно ст..23 Закону України “Про охорону праці” служба охорони праці створюється на ПАТ “Укрхімпроект” для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієничних, соціально-економічних і лікувально-профилактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

Відповідно до цілей, зазначених у п. 1.1. цього положення служба охорони праці вирішує завдання:

• забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель та споруд;

• забезпечення працюючих засобами ідивідуального та колективного захисту;

• професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

• вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

• професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

Служба охорони праці у складі інженера охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю особа повинна відповідати кваліфікаційним вимогам, мати вищу, або як виняток середньо спеціальну освіту.

2.ПЕРЕДМАНТАЖНА ПЕРЕВІРКА, РЕМОНТ, МОНТАЖ І НАЛАГОДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТА ВУЗЛІВ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

Передмонтажна перевірка приладів і засобів автоматизації передбачає проведення зовнішнього огляду, підготовчих робіт і перевірку основних характеристик апаратури.

1) Зовнішній огляд включає в себе:

• перевірка комплектності за супровідними документами;

• перевірка відповідності приладів (тип, виконання і т. п.) вимогам проекту;

• перевірка наявності клейм і пломб заводу виробника;

• перевірка зовнішніх пошкоджень.

2) Підготовчі роботи:

• видалення або ослаблення елементів кріплення застосованих на час транспортування;

• перевірка стану електроконтактних поверхонь;

• установка перевіряється приладу в робоче положення;

• підбір апаратури для перевірки характеристик приладу;

• збірка перевірочної схеми;

• підготовка до роботи різних механізмів і приладів;

• забезпечення нормальних умов у місці проведення робіт;

• перевірка опору ізоляції герметичності і т. д.

3) Перевірка основних характеристик апаратури, наприклад: для вимірювального перетворювача – установка початкового значення вихідного сигналу, перевірка основної похибки вихідного сигналу; для регулюючого приладу – лабораторна перевірка технічного стану та вимірювання параметрів, статична і динамічна настройка і т.д.

Перевірці не підлягають основні характеристики термоелектричних термометрів, термометрів опору, пірометрів, ротаметрів, індукційних перетворювачів витрати, датчиків складу і властивостей середовища, пускорегулювальної апаратури.

Для перевірки характеристик приладів і засобів автоматизації необхідно мати, наприклад: джерело живлення, зразкову вимірювальну апаратуру, імітатор значень вимірюваного параметра, пристрій для перевірки додаткових пристроїв приладів (позиційно -регулюючих сигналізують тощо), оснастку для установки кріплення приладів. Зразкова вимірювальна апаратура повинна задовольняти вимоги:

• Граничний допуск абсолютної похибки зразкового приладу при максимальних знаннях вхідного сигналу;

• Діапазон вимірювання вхідного сигналу (нормирующее значення);

• Граничний допуск абсолютної похибки вивіреного приладу;

• Постійна величина.

Основну похибку приладу визначають за найбільшою абсолютної похибки вимірюваної в шести точках, відповідних 0, 20, 40, 60, 80, 100% діапазону вимірювання, одночасно визначають варіацію. До початку робіт з перевірки має бути закінчено обладнання виробничої бази, забезпечена доставка підлягаючої перевірці засобів автоматизації відповідно до затверджених графіків.

На період перевірки замовник передає в розпорядження налагоджувальної організації паспорта та монтажно-експлуатаційні інструкції на апаратуру, спеціальний інструмент, пристосування, запасні частини і матеріали, що надходять комплектно з обладнанням.

ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ

Існують два основних способи для вимірювання температур - контактні і безконтактні. Контактні способи засновані на безпосередньому контакті вимірювального перетворювача температури з досліджуваним об'єктом, в результаті чого домагаються стану теплового рівноваги перетворювача і об'єкта. Цьому способу притаманні свої недоліки. Температурне поле об'єкта спотворюється при введенні в нього термопріемніка. Температура перетворювача завжди відрізняється від істинної температури об'єкта. Верхня межа вимірювання температури обмежений властивостями матеріалів, з яких виготовлені температурні датчики. Крім того, ряд завдань вимірювання температури в недоступних обертаються з великою швидкістю об'єктах не може бути вирішене контактним способом.

Безконтактний спосіб заснований на сприйнятті теплової енергії, переданої через радіаційний і сприймають на деякій відстані від досліджуваного об'єму. Цей спосіб менш чутливий, ніж контактний. Вимірювання температури у великій мірі залежать від відтворення умов градуювання при експлуатації, а в іншому випадку з'являються значні похибки. Пристрій, що служить для вимірювання температури шляхом перетворення її значень в сигнал чи показання, називається термометром (ДСТУ 13417-76).

За принципом дії всі термометри поділяються на такі групи, які використовуються для різних інтервалів температур:

1. Термометри розширення від - 260 до +700 ° С, засновані на зміні обсягів рідин або твердих тіл при зміні температури.

2. манометричні термометри від - 200 до +600 ° С, що вимірюють температуру по залежності тиску рідини, пари або газу в замкнутому об'ємі від зміни температури.

3. Термометри електричного опору стандартні від - 270 до +750 ° С, що перетворюють зміну температури в зміну електричного опору провідників або напівпровідників.

4. Термоелектричні термометри (або пірометри), стандартні від - 50 до +1800 ° С, в основі перетворення яких лежить залежність значення електрорушійної сили від температури спаю різнорідних провідників.

5. Пірометри випромінювання від 500 до 100 000 ° С, засновані на вимірюванні температури за значенням інтенсивності променистої енергії, що випускається нагрітим тілом,

6. біметалеві – призначені для вимірювання температури рідких, сипучих та газоподібних середовищ в діапазоні від – 35 до 600.

Монтаж приладів для вимірювання температури, виконують по типовим кресленнями. Типові креслення в залежності від призначення і способу монтажу приладів для вимірювання температури згруповані за трьома технологічним признаками:

• На технологічному обладнанні та трубопроводах в основному встановлюють прилади погружного типу, мають, як правило, штуцерне кріплення.

• На стіні встановлюють прилади камерного типу та деякі первинні перетворювачі. Установку таких приладів зазвичай виконують на типовому кронштейні.

• На щитах і пультах встановлюють вторинні прилади.

При монтажі приладів для вимірювання температури крім вимог, викладених в типових монтажних кресленнях, повинні дотримуватись вимоги інструкції з експлуатації заводів – виробників цих приладів, а також такі загальні технічні вимоги:

1. Прилади не допускається встановлювати в приміщеннях з незакінченими будівельними і оздоблювальними роботами, а також по закінчення робіт монтажу технологічного обладнання і трубопроводів;

2. Прилади не повинні встановлюватися в місцях з підвищеною вологістю, схильних до вібрації і ударних навантажень, а також впливу агресивних середовищ і сильних магнітних полів. Ця вимога не поширюється на прилади, якщо їх установка в умовах перелічених вище передбачена технічними умовами заводом виготовлювача;

3. Прилади, що надходять в монтаж, повинні проходити зовнішній огляд і передмонтажну перевірку, яка визначає їх придатність для монтажу;

4. Глибина занурення термометрів розширення, термобалонів манометричних термометрів, термоперетворювачів і т. д.

5. На прилади не повинні надавати вплив сторонні джерела тепла в результаті радіації і випромінювання;

6. При монтажі приладів для вимірювання температури потоків запилених середовищ для запобігання швидкого механічного зносу приладів в місцях їх установки повинні передбачатися спеціальні відбійні козирки.

3.МОНТАЖ, РЕМОНТ ТА НАЛАГОДЖЕННЯ ТЕРМОМЕТРІВ ОПОРУ, ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ ТЕМПЕРАТУРИ, БІМЕТАЛЕВИХ, ДИЛАТОМЕТРИЧНИХ ТА МАНОМЕТРИЧНИХ ТЕРМОМЕТРІВ

Термоелектричні перетворювачі

Термопари широко застосовують для вимірювання температури різних об'єктів, а також в автоматизованих системах управління і контролю. Вимірювання температур за допомогою термопар набуло широкого поширення через надійної конструкції датчика, можливості працювати в широкому діапазоні температур і дешевизни. Широкому застосуванню термопари зобов'язані в першу чергу своїй простоті, зручності монтажу, можливості вимірювання локальної температури. Вони набагато більш лінійні, ніж багато інших датчики, а їх нелінійність на сьогоднішній день добре вивчена і описана в спеціальній літературі. До достоїнств термопар відносяться також мала інерційність, можливість вимірювання малих різниць температур. Термопари незамінні при вимірюванні високих температур (аж до 2200 ° С) в агресивних середовищах. Термопари можуть забезпечувати високу точність вимірювання температури на рівні ± 0,01 ^° С. Вони виробляють на виході термоЕРС в діапазоні від мікровольт до мілівольт, однак вимагають стабільного підсилення для подальшої обробки.

Термопари відносяться до класу термоелектричних перетворювачів, принцип дії яких заснований на явищі Зеєбека: якщо спаї двох різнорідних металів, що утворюють замкнену електричний ланцюг, мають неоднакову температуру, то в ланцюзі протікає електричний струм. Зміна знаку у різниці температур спаїв супроводжується зміною напрямку струму.

На практиці при вимірюванні температур широко використовується техніка «компенсації холодного спаю»: температура холодного спаю вимірюється іншим датчиком температури, а потім величина термоЕРС холодного спаю програмно або апаратно віднімається з сигналу термопари. Місця підключення термопари до вимірювальній системі повинні мати однакову температуру, тобто перебувати в ізотермальной зоні. Крім того, у схемі з компенсацією холодного спаю в цій же зоні повинен знаходитись і датчик температури холодного спаю.

Манометричні термометри

Газові манометричні термометри використовуються для вимірювання температур від -200 °C до 600 °C. Як робоче тіло застосовується азот.

Рідинні манометричні термометри призначені для вимірювання температур від -150 °C до 300 °C. Як робоче тіло, що заповнює термосистему, застосовують ртуть, пропіловий спирт, метаксилол. Рідинні манометричні термометри так само як і газові мають лінійну шкалу.

Конденсаційні манометричні термометри призначені для вимірювання температур від -50 °C до 300 °C . Термобалон термометра приблизно на ¾ заповнений низько-киплячою рідиною (наприклад, фреон, пропілен, ацетон), а решта частини заповнена насиченою парою цієї рідини. Кількість рідини в термобалоні повинна бути такою, щоб при максимальній температурі не вся рідина переходила в пару. Тиск у термосистемі конденсаційного термометра буде дорівнювати тиску насиченої пари робочої рідини, який залежить від температури, при якій знаходиться робоча рідина, тобто температури вимірюваного середовища. Ця залежність тиску насиченої пари від температури має нелінійний характер.

При вимірюванні температури манометричним термометром термометричний балон вводять в випробувану середу, прилад або апарат. Якщо манометричний термометр не споряджений діограмною стрічкою або диском. Якщо він вказує, його свідчення відраховують на шкалі по положенню стрілки.

Не можна нагрівати манометричний термометр-вище граничної температури, до якої він розрахований.

всіх типів практично однакові і складаються з наступних основних деталей:, термометричного балона капілярної трубки і манометра.

Термометричний балон / у приладів першої групи повністю заповнений відповідним робочим речовиною, а у приладів другої групи - на 2 / з рідиною, пари якої заповнюють.

Рисунок 5- будова манометричного термометра

1 - термометричний балон; 2 - капілярна трубка; 3 - порожниста манометрична пружина; 4 - тяга; 5 - зубчастий сектор; 6 стрілка; 7-шкала.

Термометри опору

Для вимірювання температури широке застосування отримали термометри опору, дія яких заснована на зміні електричного опору металевих провідників залежно від температури. Метали, як відомо, збільшують при нагріванні свій опір. Отже, знаючи залежність опору провідника від температури і визначаючи цей опір за допомогою електровимірювального приладу, можна судити про температуру провідника.

Застосовуються технічні (промислові), зразкові і еталонні платинові термометри опору.

Термометр опору, чутливий елемент якого складається з тонкого спірального дроту (обмотки), ізольованого і поміщеного в металевий захисний чохол з головкою для підключення сполучних проводів, є первинним вимірювальним перетворювачем, які живляться від стороннього джерела струму.

Як вторинні прилади, що працюють із термометрами опору, застосовуються врівноважені і неврівноважені вимірювальні мости і магнітоелектричні логометри.

Кінцева межа вимірів дротових термометрів опору, обумовлена стійкістю їх при нагріванні, дорівнює 650°С.

Достоїнствами термометрів опори є: висока точність вимірювання, можливість одержання приладів з безнульовою шкалою на вузький діапазон температур, легкість здійснення автоматичного запису і дистанційної передачі показань і можливість приєднання до одного вторинного приладу за допомогою перемикача декількох однотипних термометрів. До недоліків цих приладів ставиться потреба в стороннім джерелі струму.

Повірка термометрів опору

Повірка темометрів опору зводиться до визначення опору при t=00 С і t100=1000С з метою виявлення відповідності цих значень, з приведеними в градуювальній таблиці. Повірку проводять занурюючи термометр в термостат який заповнений таючим льодом(00 С), потім в масляний термостат або водний кип'ятильник з температурою100°С. Температуру танучого льоду і води що кипить вимірюють взірцевими термометрами. Практично всі термометри володіють тепловою. інерцією. Показником теплової інерціїє є час, необхідний для того, щоб при внесенні термометра в середовище з постійною температурою різниця температури середовища і любої точки термометра не перевищувала значення 37%. Зазвичай для цього потрібно 10-15 хвилин. Тому перед кожним вимірюванням необхідно витримати деякий час, щоб температура термометра зрівноважилася з температурою середовища, в яку він занурений.

Монтаж термометру опору

Первинні перетворювачі для вимірювання температури приймають в монтаж після стендової перевірки, в процесі якої визначають їх придатність до монтажу.

Безпосередньо перед установкою перетворювачі піддають зовнішньому огляду, перевіряють, чи немає бачимих пошкоджень; наявність технічної документації (заводського паспорта і протоколу стендової перевірки).

Термовідтворювачі опору. Перед монтажем перевіряють цілісність чутливого елемента і опір ізоляції по відношенню до захисної арматури. Останнє повинне бути не менше 20 МОм. Варіанти установки термовідтворювачів опору на трубопроводах показані на Рис . Термовідтворювачі опору, призначені для вимірювання температури в технологічних апаратах і трубопроводах, встановлюють в бобишках, внутрішнє різьблення яких повинне бути рівний зовнішньому різьбленню приєднувального штуцера термовідтворювача. Штуцер може бути рухомим або нерухомим. Довжина монтажної частини термовідтворювача опору визначається вимогами замовника і може досягати 3200 мм.

Рисунок. . Установка термовідтворювачів опору на трубопроводах:

а, б — на горизонтальній і вертикальній ділянках, в — на коліні, г — за допомогою розширювача

Чутливий елемент знаходиться в кінці захисного чохла. Довжина чутливого елемента платинового 120 мм, мідного — 60 мм. Встановлюють їх так, щоб середина чутливого елемента знаходилася якомога ближче до точки вимірювання, а щоб вимірювана їм температура не залежала від температури, що знаходяться поблизу поверхонь. Кінець занурюваної частини платинових термовідтворювачів опору повинен бути на 50—70 мм нижче за вісь потоку, що виміряється, а мідних — на 25—30 мм. При установці на коліні трубопроводу чутливий елемент повинен бути направлений назустріч потоку і розташований в центрі потоку середовища, що виміряється. Щоб уникнути засмоктування зовнішнього повітря в місці відбору імпульсу ретельно вставляють бобишку і ущільнюють в ній штуцер термовідтворювача.

При установці термовідтворювача в горизонтальному або похилому положенні штуцер для введення дротів в головку термовідтворювач направляють вниз, щоб на сполучні затиски не потрапляла волога. Дроти до термовідтворювача підводять, як правило, в гнучких металорукавах довжиною не менше 500 мм. Для зручності експлуатації перед термовідтворювачем залишають невеликий запас дроту.

Біметалеві термометри

Термометри біметалеві — призначені для вимірювання температури рідких, сипучих та газоподібних середовищ в діапазоні від — 35 до 600 °C(термометри моделі ТБ), і температури поверхні труб в діапазоні від 0 до 120 °C.

Біметалевий термометр складається з двошарової металевої стрічки 1, утвореної з металів, які мають різний коефіцієнт лінійного розширення. Один кінець стрічки закріплюється нерухомо, а вільний з'єднується з відтіковим пристроєм 2.

Біметалеві термометри надійні дешеві, дають великі перестановні зусилля та працездатні в діапазоні температур 0...500°С. Недоліки приладів - низька точність (похибка ±5%) та велика інерційність. Найбільш широко застосовуються біметалеві термометри для оціночного контролю температури (побутові термометри) та як температурні перемикачі і вимикачі. Найбільш розповсюджений матеріал для виготовлення біметалевих термометрів - біметалеві стрічки з сплавів латуні та інвару.

Застосовуються для використання в системах контролю та регулювання температури в різних галузях промисловості при температурі навколишнього середовища від мінус 50 до 50 °C і відносній вологості до 95 % (при температурі 35 °C).

Дилатометричні термометри розділяються на суто дилатометричні та біметалеві.

Принцип дії ґрунтується на зміні лінійних розмірів твердих тіл під впливом температури.

Дилатометричний термометр являє собою закриту з одного кінця мета­леву трубку (датчик) 1, виготов­лену із металу з високим коефіцієнтом лінійного розширення, в середині якої закріплюється стер­жень 2 з малим коефіцієнтом лінійного роз­ширення. Один кінець трубки закріплюєть­ся на об'єкті вимірювань, а сама трубка занурюється у вимірюване середовище. З підвищенням температури довжина трубки збільшується, а стержні залишається практично незмінним, і вільний кінець трубки переміщується разом із стержнем 2, важелем 3, рухомим контактом сигналізуючого чи регулювального пристрою 6 і вимірювальною стрілкою 4. Пружина 5 забезпечує надійний контакт.

За допомогою дилатометричних термометрів можна передавати інформацію про значення температури на відстань. Для цього утворюються комплекти з системами диференційно-трасформаторної (ДТП) передачі або пневматичної, які використовуються як вимірювальні прилади в системах сигналізації та автоматичного регулювання.

Рисунок 1. Дилатометричний термометр

Рисунок 2. Схеми з'єднання ділатометричного

термометр термометра з перетворювачами: а- диференційно-трансформаторним; б — пневматичним

3.ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ ТИСКУ

Прилади, що вимірюють тиск і розрідження, поділяються на такі основні групи:

1. Манометри вимірюють хаотичний тиск (газу, пари, рідини) більш атмосферного;

2. Вакуумметри вимірюють тиск менше атмосферного; мановакуум-метри, що вимірюють тиск менш атмосферного и надлишкове;

3. Тягоміри, напороміри і тягонапороміри вимірюють невеликі розрідження і тиску;

4. Диференціальні манометри вимірюють перепад або різницю тисків.

За призначенням прилади виміру тиску і розрідження поділяються на робочі, контрольні та зразкові нижче розглядаються робочі прилади, що вимагають монтаж, крім диференціальних манометрів які частіше використовуються для вимірювання витрати.

По виду чутливого елемента розглядаючі в цьому розділі прилади вимірювання тиску і розрідження розділяють на:

• Рідкісні, в яких вимірюється мій тиск або розрідження врівноважуеться висотою стовпа рідини; мембранні, в яких вимірюється тиск або розрідження врівноважується силою пружної деформації мембрани;

• Пружинні і сильфонні, в яких вимірюється тиск або розрідження врівноважується пружною деформацією пружини або сильфона;

• Тензоперетворюючі, в яких вимірюваний параметр деформує пластину монокристалічного сапфіра з кремнієвими тензерозисторами, що в свою чергу змінює електричний опір останніх.

Сигналізуючі прилади, до складу котрих входять реле, прийнято називати датчиком тиску (напору, тяги). Прилади, що перетворюють тиск (розрідження) в вихідний сигнал, називають перетворювачами вимірювальними або просто перетворювачами тиску.