Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді 2, 16.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
72.6 Кб
Скачать

Акт сприйняття як завершальний момент в процесі створення і функціонування екранного твору

Рівень сприйняття чи несприйняття телевізійного контенту безпосередньо залежить на самперед від якості телевізійного продукту. Водночас якість його — річ не самодостатня, бо її визначає глядач головним чином відповідно до свого рівня освіти, життєвого досвіду, уподобань. Також одним із визначальних чинників сприйняття телевізійних програм є психологічний — темперамент людини. Характеристика індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності, темпу, ритму, інтенсивності окремих психічних станів і процесів. Особливо це стосується ведучого, психологічні особливості вдачі якого складають істотну частку контенту.

У сприйнятті аудиторії можуть виникати перешкоди для адекватного осягнення журналістських творів. Цим перешкодою здатні стати як сама особистість з властивим їй смаком і здатністю самостійно виносити судження, так і групові чинники (людина співвідносить себе з іншими, обмінюється думками і коригує свої судження щодо побаченого по телебаченню, почутого по радіо чи прочитаного в журналі або газеті). Для ефективного спілкування в умовах масової комунікації, крім інших умов, необхідно однакове розуміння символів (об'єктивують душевний стан) тими, хто їх сприймає.

Розглядаючи телепередачу як комунікативне повідомлення, що є центральним в акті телевізійної комунікації, необхідно пам’ятати, що імідж телепродукту є психологічним фактором впливу на ефективність телекомунікації та психологію телеглядача. Але про ефективність процесу телекомунікації можна говорити лише в тому разі, якщо телеповідомлення було сприй няте телеглядачем.

Глядач вступає в телекомунікаційний акт шляхом декодування, тобто сприйняття авторського образу, що закладений у комунікативному сигналі. Він формує ставлення до людини на екрані і виходячи з цього встановлює особистісні смисли, ціннісні орієнтири. Глядач будує свою власну оцінку телевізійної програми. Але ця оцінка побудована на суб’єктивному підсвідомому порівнюванні телепродукту з особистим образом, бо він є учасником телевізійного акту.

Професор університету штату Канзас (США) Ричард Харріс вважає, що ЗМІ активно впливають на нашу свідомість, а емоції, що їх воно викликає, — це внутрішній стан, висновок про який солід робити на основі поведінки. Ми бачимо, як хтось плаче перед екраном, і робимо висновок, що людиною опанували гіркі почуття, коли насправді глядач може плакати від радощів. Отож, емоції є невідємною частиною сприйняття ЗМІ, насамперед телебачення.

Телевізійний контент у вигляді телесеріалів може непомітно створити певний життєвий контекст, суржик життя, що набагато легший від власне життя. Тобто, телебачення пропонує глядачеві уже готову мрію, а людина сама повинна створювати і реалізовувати її.

Специфіка сприйняття екрану різним групами населення

Один з найважливіших аспектів соціальної діяльності ЗМІ, зокрема й телебачення, полягає в тому, що вони підтримують нормальне функціонування суспільства, поширюючи на нього свій вплив. Уже той факт, що певна кількість людей свідомо дивиться ту чи іншу програму, зумовлює формування певної спільності людей, що утворюють аудиторію телевізійного ЗМІ. Завдання телебачення — розвити це відчуття співпричетності кожного до певної групи людей, суспільства в цілому, міжнародної спільноти. Поширення та посилення загальних для аудиторії ціннісних (групових, загальнонаціональних, загальнолюдських) настанов, як і протидія деструктивним стосовно загальнолюдських норм моралі тенденціям, повинні бути домінантою телебачення, як і будь-якого іншого ЗМІ. Інтегративний напрям соціальної діяльності телебачення значно ускладнюється там, де поліфонічним є склад глядацької аудиторії, особливо в етнонаціональному та конфесійному аспектах . У контексті інтегративної функції важливим є також урахування інтересів різних соціальних та демографічних груп. При цьому тележурналістика не повинна передусім висвітлювати проблеми, що роз’єднують людей, а, навпаки, має зосереджувати основну увагу на тих речах, які їх об’єднують. У новоутворених державах, однією з яких є Україна, місія тележурналістики полягає в сприянні процесу формування політичних націй, мета якого — інтеграція всіх громадян країни, незалежно від їх етнічного походження, релігії, навіть і расових особливостей, у єдину соціально-політичну спільноту.