МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОДЕСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ КОЛЕДЖ
Циклова комісія
машинобудування
РОБОЧИЙ ЗОШИТ
ДО ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ
З дисципліни:____________________________________
Студент___________________
Група_____________________
Одеса 201___
Відповіді на тестові запитання
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Домашне завдання.
Дати відповіді на запитання.
Дайте визначення «стандартизація» , «стандарт».
Що являється об’єктом стандартизації?
Назвіть цілі стандартизації.
Що називають областю стандартизації?
Що таке нормативний документ?
Які поняття охоплює «нормативний документ»?
За якими категоріями розподіляють нормативні документи?
Державні стандарти України розробляються …?
Дайте характеристику галузевих стандартів?
Які є види стандартів ?
Коли була заснована Організація ISO?
Назвіть Завдання IСО
Які існують методи стандартизації?
Дайте визначення поняття «симпліфікація», «типізація» та «уніфікація».
Дайте характеристику кожному поняттю.
Що таке параметричний ряд?
Який порядок проведення контролю якості продукції
Сформулюйте основні поняття: якість продукції, кваліметрія та її задачі.
Сформулюйте основні поняття: сертифікація, атестація, система сертифікації і т.д.
Сформулюйте основні поняття: «акредитація», «випробування продукції»
Тематичний контроль №1
Тема: Вивчення комплексу стандартів ЄСКД. Вимоги до текстових документів.
Мета: Вивчити вимоги до текстових документів згідно ГОСТ 2.105–95.
Вимоги до побудови документа:
шрифт Times New Roman
розмір шрифта 14
міжрядковий інтервал 1.5
вирівнювання по ширині
параметри сторінки (верхние и нижние поле по2см ліве 2.5см праве 1.5см)
Текст з потреби розділяють на розділи. Листи документа нумерують в пределах кожної частини, кожну частину починають на аркушах з основним написом по форме ГОСТ 2.104 і форме3 ГОСТ Р 21.101. 4.1.2 Розділи повинні мати порядкові номери в межах всього документа (частина, книги), позначені арабськими цифрами без крапки і записані з абзацевого відступу. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу точки не ставиться. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів. 4.1.3 Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів в ньому повинна бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинен складатися з номерів розділу і пункту, розділених крапкою. Наприкінці номера пункту крапка не ставиться, наприклад:
1 Типи і основні розміри
2 Технічні вимоги Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути в межах підрозділу і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад: 3 Методи випробувань 3.1 Апарати, матеріали і реактіви 3.2 Підготовка до випробування 4.1.4 Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується. 4.1.5 Якщо текст документа підрозділяється тільки на пункти, вони нумеруються порядковими номерами в межах документа. 4.1.6 Пункти, за необхідності, можуть бути розбиті на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1, 4.2.1.2, 4.2.1.3 і т.д. 4.1.7 Всередині пунктів або підпунктів можуть бути наведені перерахування. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або при необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, малу літеру російської або латинського алфавітів, після якої ставиться дужка. Для подальшої, деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких, ставиться дужка, а запис здійснюється з абзацного відступу, як показано в прикладі. (Змінена редакція. Змін. № 1) Приклад а) ____________________ б) ____________________ 1) ________________ 2) ________________ в) ____________________ 4.1.8 Кожен пункт, підпункт і перерахування записують з абзацного відступу. 4.1.9 Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко і коротко відображати зміст розділів, підрозділів. Заголовки слід друкувати з великої літери без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом при виконанні документа машинописним способом має дорівнювати 3, 4інтервалам, при виконанні рукописним способом - 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу - 2 інтервали, при виконанні рукописним способом-8 мм. При виконанні текстових документів автоматизованим способом допускається застосовувати відстані, близькі до вказаних інтервалах 4.1.10 Кожен розділ текстового документа рекомендується починати з нового аркуша (сторінки). 4.1.11 У документі (частини, книги) великого обсягу на першому (заголовному) аркуші і, при необхідності, на наступних аркушах розміщують зміст, що включає номери і найменування розділів і підрозділів із зазначенням номерів аркушів (сторінок). Якщо документ розбитий на частини (книги), то в кінці змісту першої частини (книги) перераховують позначення і найменування (за наявності) інших частин (книг). Зміст включають в загальну кількість аркушів даного документа (частини, книги). Слово «Зміст» записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) з великої літери. Найменування, включені в зміст, записують малими літерами, починаючи з великої літери. 4.1.12 В кінці текстового документа перед листом реєстрації змін допускається наводити список літератури, яка була використана при його складанні. Виконання списку і посилання на нього в тексті - по ГОСТ7.32. Список літератури включають у зміст документа. 4.1.13 Нумерація сторінок документа і додатків, що входять до складу цього документа, повинна бути наскрізна. Допускається замість наскрізної нумерації сторінок застосовувати нумерацію сторінок в межах кожного розділу документа.
Виклад тексту
У тексті документ не допускається:
застосовувати розмовні мовні звороти, техницизми, профессіоналізми;
застосовувати для одного і того ж поняття різні науково–технічні терміни, близькі по сенсу (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в російській мові;
застосовувати довільні словотворення;
застосовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами російської ( української)орфографії, відповідними державними стандартами;
скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в голівках і боковиках таблиць і в расшифровках буквених позначень, що входять у формули і рисунки;
застосовувати без числових значень математичні знаки («–», «+», «<», «=», «>» «?», «?», «?»), а також знаки № і %, слід писати мінус, плюс і т. д.;
застосовувати індекси стандартів, технічних умов і ін. документів без реєстраційного номера.
У формулах як символи слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, мають бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з рядка в тій послідовності, в якій символи приведені у формулі, перший рядок повинен починатися з слова «де» без двокрапки після нього. Приклад: Щільність кожного зразка , кг/м3, обчислюють по формулі (4.1).
(4.1)
де m – маса зразка, кг; V – об'єм зразка, м3.
Формули, наступні одна за одною і неподілені текстом, розділяють коми.
Формули, за винятком формул, що містяться в додатку, повинні нумеруватися крізною нумерацією арабскими цифрами, які записуються на рівні формули справа в круглих дужках
Оформлення ілюстрацій і додатків.
Ілюстрації можуть бути розташовані в тексті документу або в додатку.
Кожне застосування слід починати з нової сторінки із слова «Додатка» і його позначення, а під ним в дужках для обов'язкового пишуть слово «обов'язкове», а для інформаційного – що «рекомендується» або «довідкове». Додатки позначають заголовними буквами російського алфавіту, після слова «Додатка» слідує буква, починаючи з А, за виключенням букв Е, З, Й, О. Ч, Ь, Ы, Ъ.
Побудова таблиць.
Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назва таблиці при його наявності повинна відображати її вміст, бути точним і коротким, розміщуватися над таблицею. Нумерація таблиць крізна по всьому документу. Якщо в кінці сторінки таблиця перериваєся і її продовження буде на іншій сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію не проводять, а на іншій сторінці повторюють голівку таблиці відповідно до рис. 4.1.
|
Найменування таблиці Таблиця 6
|
|||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 6. |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
Рисунок 4.1 – Оформлення таблиці
Таблиці з невеликою кількістю граф допускається ділити на дві частини і розташовувати одну частину поряд з іншою на одній сторінці і розділяти частини таблиці подвійною лінією або лінією потовще.
Діаметр стрижня крепежної деталі, мм
|
Маса 1000 шт. сталевих шайб, кг
|
Діаметр стрижня крепежної деталі, мм |
Маса 1000 шт. сталевих шайб, кг |
1,1 1,2 1,4 |
0,045 0,043 ,111 |
2,0 2,5 3,0 |
0,192 0,350 0,533 |
Текст розбитий на графи, при необхідності, розділяють на розділи і підрозділи, які не нумерують.
Вимоги до оформлення титульного аркуша. Титульний аркуш є першим аркушем документа, оформляється на листах формату А4 по ГОСТ 2.301 формою:
поле 1 – найменування відомства, в систему якого входить організація, що розробила даний документ (заповнення поля обов'язково);
поле 2 – в лівій частині (для технічних умов, експлуатаційних і ремонтних документів) – код по класифікатору продукції, в правій частині – спеціальні відмітки (заповнюється лише для титульного аркуша);
поле 3 – в лівій частині – гриф узгодження, в правій частині – гриф твердження, що виконуються по ГОСТ 6.38 (при необхідності);
поле 4 – найменування виробу (заголовними буквами) і документа, на який складається титульний аркуш;
поле 5 – слова «Аркуш затвердження» (заповнюється лише для аркуша твердження);
поле 6 – для титульного аркуша – позначення документа (заголовними буквами), для альбому документів – позначення опису цього альбому, для аркуша твердження – позначення аркуша твердження;
поле 7 – кількість листів аркуша твердження (не заповнюється якщо аркуш твердження виконаний на одному аркуші);
поле 8 – для титульного аркуша – підписи розробників документа, що виконуються згідно ГОСТ 6.38. Якщо документ підлягає узгодженню з декількома посадовими особи–мі, то окрім підписів вказаних в полі 3, останні підписи розташовуються в лівій частині поля 8;
поле 9 – графи 19–23 по ГОСТ 2.104, розміщувані на полі для підшивання (допускається розташовувати поле 9 на полі 10 по ГОСТ 2.004);
поле 10 – графи 14–18 по ГОСТ 2.104 (допускається раз–заходи встановлювати довільно; лінії розділяючі графи і рядки, не наносять; найменування граф не вказують). Поле заповнюють рядками від низу до верху, поле заповнюється лише для аркуша твердження.
Вимоги до ілюстрацій що міститься в тексті документа. Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту, що викладається, і розташовуються по тексту після згадки про них. Якщо після першої згадки неможливо привести ілюстрацію, то її поміщають на наступному аркуші.
Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами крізною нумерацією (допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу, в цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділеною крапкою. Наприклад – Рисунок 1.2)
Ілюстрації при необхідності можуть мати найменування і дані пояснень (підрисуночний текст).
Матеріали, доповнюючі текст документа (графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, описи апаратури і приладів, опис алгоритмів і програм завдань вирішуваних на ЕОМ і т. д.) допускається поміщати в додатках.
Діаграми, що змальовують функціональну залежність два або більш змінних величин в системі координат, встановлені в рекомендаціях ПР–50–77–88 «ЄСКД. Правила виконання діаграм».
Осі координат, осі шкал, що обмежують поле діаграми, слід виконувати суцільними обмежуючими лініями (товщина 0,6 –1,5 мм).
При зображенні на одній діаграмі декілька залежностей допускається їх змальовувати лініями різних типів (суцільною, штриховою, штрих пунктирною і т. д.).
Точки діаграми позначають графічно кружком, хрестиком і т. д., роз'яснюють в частині пояснення діаграми, розміщуваної після найменування діаграми або на вільному полі діаграми.
Одиниці виміру фізичних величин проставляються одним з наступних образів:
в кінці шкали;
разом з найменуванням змінної величини після коми;
в кінці шкали разом з позначенням змінної величини у вигляді дробу, в чисельнику наноситься найменування, в знаменнику – одиниця виміру.