Максимов удп Буш
.docxДалі йде текст звернення президента Буша до нації 11 вересня 2006 року, в п'яту річницю терактів 11 вересня, як зафіксував The New York Times:
Доброго вечора. П'ять років тому ця дата - 11 вересня – залишила незабутній слід у пам’яті Америки. 19 людей влаштували теракт з нечуваною жорстокістю, якої ще ніколи не траплялося в нашій історії. Вони вбивали людей всіх кольорів шкіри, віросповідань і національностей – і оголосили війну всьому світу. З того дня Америка і її союзники розпочали війну, чого не робила раніше. Тепер нам безпечніше жити , та ми ще не в повній безпеці. У цю ніч пам'яті, я прошу трохи вашого часу аби обговорити природу загрози яка все ще стоїть перед нами , що ми робимо аби захистити нашу націю, і про побудову більш обнадійливогг становища на Близькому Сході, що забезпечить мир в Америці та всьому світі.
11 вересня наша країна побачила обличчя зла. Проте в цей жахливий день ми також стали свідками чогось дійсно американського: звичайні громадяни, мобілізували сили і проявили надзвичайний героїзм. Ми побачили неймовірну відвагу офісних працівників, які потрапили в пастку на верхніх поверхах палаючих хмарочосів і телефонували додому щоб сказати останні слова втіхи і любові своїм рідним. Ми побачили мужність пасажирів на борту Flight 93, які співали 23-й псалом Біблії , а потім кабіна пілота була захоплена. І також ми побачили відвагу працівників Пентагону, які вибралися з полум'я і диму , і знов кинулись назад на допомогу . У цей день ми згадаємо невинних , які втратили життя , і вшануємо тих, хто віддав своє життя, для того аби інші могли жити.
Для багатьох наших громадян рани трагедії того ранку ще свіжі. Я зустрічався з пожежниками і поліцейськими, які з болем у серці згадували загиблих товаришів. Я стояв разом з родинами, які зібралися на трав'янистому полі Пенсильванії які пишалися одночасно з відчуттям жалю і гордості тими , хто відмовлявся визнавати себе жертвами і здобули для Америки першу перемогу у війні проти терору. Я сидів поруч з молодими матерями та дітьми яким зараз сповнилось 5 років і все ще чекають на татусів, які вже ніколи не заколисають їх на своїх руках. Через ці страждання ми вшануємо кожного втраченого чоловіка та жінку. І ми пронесемо згадку про них в більш безпечне і обнадійливе сьогодення.
Через трагедію 11 вересня ми багато дізналися про ворога. Ми зрозуміли, що вони бездушні і вбивають не знаючи пощади - але не без мети. Ми дізналися, що вони утворюють всесвітню мережу екстремістів, які керуються спотвореним розумінням ісламу - тоталітарною ідеологією, що проти свободи, толерантності і тих, хто не згоден у поглядах. Ми дізналися, що їхня ціль - побудувати Радикальну Ісламську Імперію, де жінки ув'язнені у власних домівках, чоловіків карають за ухилення від релігійних зібрань, а терористи мають надійний притулок для планування і нападу на Америку та інші цивілізовані нації. Війна проти цього ворога - це більше, ніж військовий конфлікт. Це рішуча ідеологічна боротьба 21-го століття і призначення нашого покоління.
Нашу країну випробовують так, як не робили цього з початку "холодної війни". Ми побачили, що жменька наших ворогів може зробити з канцелярськими ножами та квитками. Ми чуємо їхні погрози про влаштування ще більш масштабніших нападів на наш народ. І ми знаємо, що якщо вони зможуть отримати зброю масового знищення, вони використають її проти нас. Ми зіткнулись з ворогом який має принести смерть і страждання у наші будинки. Америка не жадала цієї війни, і кожен американець бажає, щоб вона скінчилася. І я теж. Але війна не скінчилася - і вона не закінчиться, доти ми або екстремісти не вийдуть переможцями. Якщо ми зараз не переможемо цих ворогів, то залишемо наших дітей на поталу(истребление) Близькому Сходу, керованому терористами і радикальними диктаторами, озброєними ядерною зброєю. Ми знаходимося на порозі кардинальних змін, що приносить ця війна, війна, що вирішить долю мільйонів у всьому світі.
Для Америки 11 вересня стало більше, ніж просто трагедію цей день докорінно змінив наш світогляд. 11 вересня ми вирішили, що підемо в наступ проти ворога і не будемо розрізняти терористів та тих, хто підтримує і надає їм прихисток. Таким чином ми відсунули Талібан від влади в Афганістані. Ми змусили Аль-каїду тікати і вбили або затримали більшість тих, хто влаштував атаки 11 вересня, у тому числі людину яку вважали наставником - Халіда Шейха Мохаммеда. Він та інші підозрювані терористи були допитані Центральним Розвідувальним Управлінням і вони надали цінну інформацію, що допомогла зупинити напади в Америці та в усьому світі. Зараз ці люди були переведені у в'язниці в затоці Гуантанамо, щоб притягти їх до відповідальності. Осама бен Ладен та інші терористи все ще перераховуються. Наше послання чітке: незалежно від того скільки пройде часу Америка знайде вас і віддасть правосуддю.
11 вересня ми зрозуміли, що Америка повинна протистояти загрозам, перш ніж вони досягнуть наших берегів, незалежно від того чи походять ці загрози від терористичних угруповань чи держав. Мене часто запитують, чому ми в Іраку, коли Хусейм не причетний до подій 11 вересня. Відповідь полягає в тому, що режим Саддама Хусейна становив загрозу. Моя адміністрація, конгрес і ООН побачили загрозу і після 11 вересня режиму Саддама створив режим який світ не може дозволити собі прийняти. Світ став безпечнішим, бо Садам Хусейн більше немає влади. і зараз завдання полягає в тому щоб допомогти іракському народові побудувати демократію що виконує мрії майже 12 мільйонів іракців, які вийшли голосувати у вільних виборах у грудні минулого року. !!!!!!!!
Аль-каїда та інші екстремісти з усього світу приїхали до Іраку, щоб спинити розвиток вільного суспільства в самому серці Близького Сходу. Вони об'єднали залишки режиму Садаму та інші збройні формування щоб розпалити насильство на грунті релігійного фанатизму та витіснити нас. Наші вороги в Іраку жорстокі фанатики і віддані своїй справі але такі і є іранці та коаліційні сили. Ми робимо все можливе щоб залишатися попереду ворога і маємо чіткий план щоб забезпечити успіх демократичному Іраку.
Ми готуємо іракські війська щоб вони могли захищати свою націю. Ми допомагаємо урядові Іраку укріпити свої позиції і служити його людям. Ми не зупинимося доки цей план не буде виконаним. Які б помилки не були зроблені в Іраку найгіршою помилкою буде думати що якщо ми відступимо то терористи лишають нас у спокої. Вони не полишать нас. Вони будуть переслідувати. Безпека Америки залежить від результатів протистоянь на вулицях Багдаду. osama Bin laden називає цю боротьбу зі світовою війною і каже що перемога терористів в Іраку означатиме поразку і ганьбу Америки назавжди. Якщо ми віддамо Ірак під владу таких людей як Бен Ладен наші вороги укріплять свої позиції, вони отримають новий безпечний притулок і будуть використовувати ресурси Іраку для підживлення їх екстремістичного руху. Ми не дозволимо щоб це відбулося. Америка буде боротись. Ірак буде вільною націю із сильним союзником у війні з терором.
ми можемо бути впевнені що наша коаліція буде успішною оскільки іракський народ стійкий перед лицем небаченого насильства. Ми можемо бути впевненими в перемозі через майстерність і рішучість Збройних сил Америки. Кожен в нашому війську є добровольцем і після 11 вересня більше 1.6 млн американців одягнули національну форму. В Іраку Афганістані та інших фронтах у війні з тероризмом наші військові ціною великих жертв зберігають для нас спокій. Деякі з них зазнали тяжких травм і майже 3000 віддали своє життя. Америка дорожить пам'яттю про них. Ми молимося за їхні сім'ї. І ми ніколи не полишимо те, що вони почали.
Ми також шануємо тих, хто працює день і ніч аби зберегти нашу Батьківщину в безпеці, і ми надаємо їм все необхідне для захисту нашого народу. Ми створили Міністерство внутрішньої безпеки; ми зруйнували стіну, яка не давала змоги правоохоронним органам та розвідці обмінюватися інформацією; ми посилили безпеку в наших аеропортах, морських портах та на кордонах; і ми створили нові програми для слідкування за банківськими операціями та телефонними дзвінками ворога. Завдяки наполегливій роботі наших працівників правоохоронних та розвідувальних служб, ми зруйнували терористичні угруповання в нашій країні і врятували американське суспільство.
Впродовж наступних п'яти років після 11 вересня нашим ворогам не вдалося здійснити ще один напад на нашу землю. Але вони не гаяли час. "Аль-Каїда" та люди з навіяною ідеологією ненависті, здійснили теракти на понад два десятки країн. Минулого місяця було зірвано змову підірвати пасажирські літаки, що прямували до Сполучених Штатів. Вони рішучі у бажанні напасти на Америку і знищувати наших громадян. І ми маємо намір їх зупинити. Ми продовжуватимемо надавати чоловікам і жінкам, які захищають нас, усі необхідні ресурси та юридичні повноваження для виконання своєї роботи.
У перші дні після терактів 11 вересня я пообіцяв використовувати національну міць для боротьби з терористами, де б вони не знаходилися. Одним з найсильніших озброєнь нашого арсеналу є сила свободи. Терористи бояться свободи так само, як і наші військові сили. Їх обурює чоловік, який голосує на виборах, дівчата, які ходять до школи, або сім'ї, які мають свою релігію. Вони знають, що маючи вибір, люди оберуть свободу, а не екстремістську ідеологію. Тому вони яро заперечують вибір людей проти сил свободи та поміркованості. Ця боротьба це зіткнення цивілізацій. Насправді, це боротьба за цивілізацію. Ми боремося за спосіб життя, який мають вільні нації. І ми боремось за те, щоб на Близькому Сході гідні люди могли створити суспільства, на засадах свободи, толерантності та особистій гідності.
Зараз ми на початку цієї боротьби між тира'нією і свободою. Деякі задаються питанням, чи бажають люди Близького Сходу своєї свободи та чи можуть переважати сили стримування. Протягом 60 років ці сумніви визначали нашу політику на Близькому Сході. І тоді, у світлий вересневий ранок, стало зрозуміло, що спокій, який ми бачили на Близькому Сході, - лише міраж. Роки прагнення стабільності та миру не минулися даром. Тож ми змінили свою політику і прагненемо свободи та демократії як альтернативу репресіям та радикалізму.
З нашою допомогою люди Близького Сходу прогресують вперед і затребують права на свободу. Від Кабула до Багдаду і Бейрута є сміливі чоловіки та жінки, які щодня ризикують своїм життям за свободу, яка в нас є. Вони мають питання: чи будемо ми продовжувати на Близькому Сході роботу, яку виконували наші батьки та дідусі в Європі та Азії? Ми пропонуємо відійти від радикалізму разом з демократичними лідерами та реформаторами, ми маємо надію на гідних чоловіків і жінок. Ми залучаємо на свій бік найдієвішу силу заради миру на Близькому Сході: бажання мільйонів бути вільними.
На всьому Близькому Сходу екстремісти борються проти такого майбутнього. Америка протистоїть злу, і ми перемагаємо його - іноді ціною життя тисяч людей. Коли Франклін Рузвельт пообіцяв перемогти двох ворогів у двох океанах, він не міг передбачити хід бойових дій на Іодзіма - але він не був здивований результатом. (Ворога на Іодзіма і він не був здивований результатом) Коли Гаррі Трумен пообіцяв підтримку Америки народам, які чинили опір радянській агресії, він не міг передбачити зведення Берлінського муру - але він би не здивувався, побачивши його зруйнованими. Протягом усієї нашої історії Америка сприймала свободу як виклик. І кожного разу ми бачили жертовність, рішучість і тріумф свободи.
З початку нового століття Америка очікує той день, коли люди Близького Сходу залишать пустелю деспотизму заради родючих садів свободи та займуть своє гідне місце у світі миру та процвітання. Ми чекаємо на той день, коли країни цього регіону визнають, що їх найбільшим ресурсом є не нафта в землі, а талант і творчість їхнього народу. Ми чекаємо на той день, коли на Близькому Сході батьки побачать надію та можливості в майбутньому для своїх дітей. І коли настане той щасливий день, хмари війни розсіються, настане кінець радикалізму, і ми залишимо своїх дітей у кращому і безпечнішому світі. У цю урочисту річницю ми присвячуємо себе цій справі. Наша нація витримала випробування, і перед нами стоїть нелегке завдання. Перемога в цій війні вимагає рішучих зусиль і об'єднання країни. І ми повинні відмовитися від розбіжностей у думках і разом працювати над тим, щоб зустріти випробування, яке підготувала нам історія. Ми переможемо наших ворогів, будемо захищати свій народ, і вступимо у 21 століття як сяючу епоху свободи людини.
На початку цього року я поїхав до Військового училища сухопутних військ США Вест Поінт . Я прибув туди, щоб звернутися до рядових першого класу з напутнім словом після атак 11 вересня. Того дня я зустрів одну з матерів на ім’я Роуз Элен Дауделл. Вона була там, і бачила, як її сину Патріку присвоюється офіцерське звання найкращою армією світу. Кілька тижнів тому Роузллен була на присвоєнні офіцерського звання її іншим сином Джеймсом, випускником Пожежної академії в Нью-Йорку. У ці дні її думки були звернені до її чоловіка Кевіна Дауделла, який не був присутній там. Кевін був одним із 343 пожежників, які 11 вересня кинулися до палаючих хмарочосів Всесвітнього торгівельного центру і не повернулися додому. В той день сини втратили батька, але не жагу до військової служби, яку він прищепив їм. Ось що сказала RoseEllen про своїх хлопців: "Я, як мати, весь час молюся за їхню безпеку. Я хвилююся, і пишаюся. І я знаю, що їхній батько також би".
Наша нація благословлена мати таких молодих американців. Вони потрібні нам. Вороги бажають знищити наш спосіб життя. Вони не вперше намагаються, і їхня доля буде такою ж, як і тих, хто робив це раніше. 11 вересня показало нам чому. Напади поставили нас на коліна. Але не так, як задумали терористи. Американці, об’єднавшись у молитві, прийшли на допомогу ближнім, які страждають і вирішили, що наші вороги не матимуть вирішального слова. Дух нашого народу є джерелом сили Америки. І ми йдемо вперед із вірою в цей дух, впевненості у своє призначення та вірою у люблячого Бога, який зробив нас вільними.
Дякую, і Нехай благословить Вас Господь!