52. Стимулятори росту.

Перш ніж говорити про стимулятори росту та розвитку рослин,треба з’ясувати значення понять «ріст» і «розвиток». Хоча ці два процеси нерозривно пов’язані між собою, однак вони не тотожні. Ріст – це процес збільшення розмірів органів рослини, що відбувається за рахунок поділу клітин. Отже, стимулятори росту – це речовини, що прискорюють поділ клітин, збільшують розміри органів рослин (наростання біомаси). Відповідно, інгібіторами росту називають речовини, що заторможують ці процеси. Загальна назва тіх та іншіх – регулятори росту.

Розвиток – це процес утворення нових органів рослини, послідовних перетворень, які проходить рослина протягом свого життя (проростання насіння, утворення листків, бутонів, цвітіння, зав’язування плодів тощо). І тому стимулятори розвитку – це речовини, які здатні порушити природний хід цих процесів, надавши їм потрібного нам напрямку (наприклад, примусово викликати зав’язування плодів, коли рослина з якихось причин не може зробити це самостійно).

Стимулятори росту (гормони росту) часто називають ауксинами. Коротко нагадаємо основні з регуляторів росту та розвитку рослин. Гетероауксин (бета-індолілоцтова кислота) – речовина, що активізує процес поділу клітин, широко використовується як стимулятор для коренеутворення при укоріненні черешків, для обробки кореневої системи розсади та саджанців, бульб і кореневищ багаторічних рослин.

Гідразид малеїнової кислоти (добре відомий виробникам цибулі як фазор) – інгібітор росту, пригнічує передчасне проростання цибулин і вічок картоплі, подовжує період спокою.

Хлорхолінхлорид (ТУР) або Хлормекватхлорид (Атлет)– пригнічує інтеракалярний ріст, вкорочує міжвузля у злаків, широко застосовується для боротьби з виляганням хлібів, а також при вирощуванні овочевих культур для запобігання витягуванню розсади.

Гіберелін вперше виділений з паразитичного гриба Gibberella, а сьогодні його отримують промисловим способом з грибів роду Fusarium. Обробка гібереліном викликає активний ріст клітин плодів (у тому числі зав’язування плодів без запилення – партенокарпію), прискорений вихід насіння і бульб зі стану спокою. Його широко застосовують на винограді в період цвітіння для запобігання здрібнінню ягід, для обробки посівного і садивного матеріалу.

Етефон, гідрел, 2-ХЕФК – речовини, що прискорюють дозрівання плодів. Широко застосовуються, наприклад, при вирощуванні томатів. Тепличники використовують ці препарати для прискореного дозрівання ранніх сортів, у відкритому ґрунті їх застосовують для досягнення одночасного дозрівання плантації для комбайнового збирання. 

Найширше застосовують 2,4 Д як стимулятор виробники тепличних томатів. Натрієву сіль трихлорфеноксиоцтової кислоти застосовує майже кожен тепличник для примусового зав’язування плодів. І називають цей препарат у народі «ТУ»; з’явився навіть спеціальний термін – «тукати» – вмочувати суцвіття в розчин цього препарату.

Із усього викладеного стає зрозумілою головна характеристика справжніх стимуляторів росту: всі вони є біологічно активними речовинами, що зміщують (фактично – порушують) природний хід розвитку органів рослин в необхідний для агронома бік. Жоден зі стимуляторів не має «загальнозміцнювальної», «профілактичної» дії: все це сильнодійні речовини, передозування яких або невчасне застосування без урахування ситуації може погубити рослини.

Саме завдяки цій особливості їх можна відрізнити від псевдопрепаратів, що масово з’являються в останні роки на ринку і гордо називаються стимуляторами, модуляторами, регуляторами росту, але при цьому рекомендовані для застосування на всіх культурах, на всіх стадіях розвитку і в будь-яких дозах, які тільки «потягне» ваша кишеня.  Про це варто поговорити докладніше. Агровиробництво в нашій країні стійко розвивається, незважаючи на кризи. Удосконалюються технології, підвищується рівень кваліфікації агрономів, ростуть врожайність культур і доходи аграріїв. Все це привертає увагу любителів легких заробітків.  І тому на ринку щороку з’являються десятки нових «препаратів», творці яких не завжди можуть пояснити механізм їх дії, але наввипередки обіцяють «підвищення врожайності на 40–70%», «прискорення дозрівання», «підвищення стійкості до шкідників, хвороб, знижених температур, скорочення потреби в мінеральних добривах». Багато з них посилаються на липові «дослідження» за підписами професорів і докторів наук, наголошують на тому, що їх препарат масово купують відомі великі господарства.  Але варто почати розпитувати продавця диво-препарату з пристрастю, де та як проводилися експерименти, попросити показати звіт про експеримент (не рекламну презентацію, а науковий звіт, із системно наведеними даними, статистично опрацьованими результатами тощо), як в кращому разі він тихо зникає разом зі своїм товаром.