Визначте місце дитячої природознавчої літератури у процесі ознайомлення дітей з природою. Висвітліть вимоги до відбору та застосування у різних вікових групах.

Твори дитячої природознавчої літератури сприяють розширенню кола знань дітей про природу, знайомлять з тими явищами, які діти інколи не можуть безпосередньо спостерігати. Через твори дитячої художньої літератури дошкільники не тільки ознайомлюються з фактами з життя природи, але й із зв'язками, залежностями природі.

Читання дітям художніх творів, вивчення віршів сприяють збагаченню мови дітей формуванню уміння образно висловлювати своєї думки.

Надзвичайно велика виховна роль дитячих книг про природу. Це зумовлено впливом творів художньої літератури на емоційну сферу дітей. Сприймаючи художні твори, вразливі дошкільники проймаються ставленням письменників і поетів до природа навчаються бачити в ній незвичайне, цінити красиве, глибше відчувають настрій природі. Через художню літературу природознавчого змісту формується ставлення дітей до природи, що надзвичайно важливо у наш час, позначений увагою до екологічного виховання. Дослідження показують, що дитяча природознавча книжка займає одне чільних місць в екологічному вихованні дошкільників у сім'ї.

Письменники знайомлять дітей з природою, використовуючи жанри пізнавальне казки і реалістичного оповідання. Під час добору художніх творів про природу для читання їх дітям слід враховувати такі вимоги:

Відомості, які подаються у художньому творі, мають бути правильний реалістичними. Це стосується і пізнавальних казок, і реалістичних оповідань.

Зв'язки і залежності повинні розкриватися у доступній дітям формі.

Художні твори для дітей мають бути цікавими, привабливими.

Мова художніх творів повинна бути виразною, поетичною.

У художніх творах, що використовуються для ознайомлення дітей з природою має проводитися ідея розумного, дбайливого ставлення до природи.

З письменників-класиків широко використовуються в роботі по ознайомленню природою твори К. Д. Ушинського «Чотири бажання», «Білка», «Васька», «Діти гаю», «Історія однієї яблуньки», «Як сорочка у полі виросла» та ін. Дітей знайомлять і творами сучасних письменників. Серед українських письменників заслуговують н увагу цікаві твори Є. Шморгуна, В. Чухліба.

Висвітліть тематику та структуру екскурсій при ознайомленні дітей з природою.

За тематикою екскурсії поділяють на:

1. Екскурсії в природу – в ліс, на луки, до водойми, тобто в природні і штучні рослинні угруповання – парк, сквер, ботанічний сад.

2. Екскурсії на сільськогосподарські об'єкти – в поле, на птахо-, молочну ферму, в плодовий сад, на город, в оранжерею, шкільну теплицю, на тік з метою ознайомлення з працею дорослих, рослинами, тваринами, що вирощуються для задоволення потреб лю­дини.

Структура цих екскурсій дещо відмінна. Структура екскурсій у природу містить:

1. Встановлення зв'язку з попереднім досвідом дітей. Це зумовлено потребою викликати інтерес, пов'язати нові знання з набутими раніше, нагадати про правила поведінки при переході вулиці тощо.

2. Повідомлення мети екскурси. Цей структурний елемент потрібний для надання спрямованості основній частині екскурсії – колективному спостереженню.

3. Колективне спостереження – головна, обов'язкова частина кожної екскурсії, мета якої – нагромадження чуттєвих вражень, виділення зв'язків і залежностей у природі.

4. Збирання природного матеріалу – важливий структурний елемент екскурсії, що створює інтерес до неї, забезпечує більш близький контакт дітей з природою, формує навички поведінки в природі. Проте на деяких екскурсіях його не слід вводити (напри­клад, на літній екскурсії у парк, сквер).

5. Дидактичну гру – спрямовується на закріплення в ігровій формі одержаних на екскурсії знань.

6. Підведення підсумків.

Структура екскурсій на сільськогосподарські об'єкта містить:

1. Встановлення зв'язку з попереднім досвідом дітей.

2. Повідомлення мети екскурсії.

3. Колективне спостереження.

4. Розповідь дорослого про об'єкт.

5. Підведення підсумків.