- •Доведіть значення цільових прогулянок при ознайомленні дітей з природою. Поясніть особливості їх проведення.
- •Розкрийте навчально-виховні завдання, які вирішуються на заняттях по ознайомленню дітей з природою. Проаналізуйте підготовку вихователя до заняття.
- •Здійснити порівняльну характеристику методів спостереження та досліду в природі.
- •Розкрийте особливості планування ділянки дитячого садка та висвітліть вимоги до її озеленення.
- •Розкрийте навчально-виховне значення дослідів при ознайомленні дітей з природою, визначте їх структуру та вимоги до проведення.
- •Висвітліть роль гри при ознайомленні дітей з природою, охарактеризуйте види ігор.
- •Доведіть доцільність використання засобів фіксації знань дітей про природу, дайте характеристику їх видам.
- •Визначте місце ілюстративного матеріалу при ознайомленні дітей природою, охарактеризуйте його види та вимога до відбору і застосування.
- •Обґрунтуйте доцільність використання технічних засобів навчання при ознайомленні дітей з природою.
- •Обґрунтуйте вимоги та розкрийте особливості застосування розповіді вихователя про природу. Дайте характеристику різним видам розповіді.
- •Доведіть навчально-виховне значення бесіди га охарактеризуйте види т вимоги до неї.
- •Визначте місце дитячої природознавчої літератури у процесі ознайомлення дітей з природою. Висвітліть вимоги до відбору та застосування у різних вікових групах.
- •Висвітліть тематику та структуру екскурсій при ознайомленні дітей з природою.
- •Визначте місце повсякденних прогулянок в системі робота з дітьми при ознайомленні їх з природою. Розкрийте особливості їх проведення.
- •Дайте характеристику заняттю як основній формі організації роботи дітьми.
- •Доведіть навчально-виховне значення куточка живої природи.
- •Доведіть навчально-виховне значення ділянки дитячого садка.
- •Доведіть значення дидактичних ігор при ознайомленні дошкільників з природою. Проаналізуйте методику проведення дидактичних ігор.
- •Охарактеризуйте основні форми організації праці дітей дошкільного віку.
- •Проаналізуйте методику та підготовку вихователя до проведення екскурсій.
- •Обґрунтуйте вимоги до відбору та розміщення об’єктів у куточку природи
Обґрунтуйте вимоги та розкрийте особливості застосування розповіді вихователя про природу. Дайте характеристику різним видам розповіді.
Чим же цінна розповідь як метод ознайомлення з природою?
По-перше, оперативністю. Володіючи знаннями про різні явища, об'єкти природи, вихователь може негайно задовольнити дитячу допитливість, сформувати ставлення до об'єктів природи.
По-друге, цінність розповіді полягає у тому, що вихователь може використовувати її у найбільш оптимальних педагогічних ситуаціях, коли у самих дітей виникає інтерес до будь-якого об'єкта природи. А це надзвичайно важливо з точки зору гуманізації процесу навчання.
По-третє, позитивною стороною розповіді є те, що потреба у її використанні виникає найчастіше при наочному сприйманні об'єктів природи або його зображенні на картинці, що забезпечує тісний взаємозв'язок між наочністю і словом.
По-четверте, вихователь завжди може побудувати розповідь з урахуванням віку дітей і їх підготовленості до сприймання тих чи інших явищ у природі. Розповідь вихователя, який є авторитетом для дітей, глибоко западає у пам'ять і є також важливим позитивним моментом для широкого застосування її в роботі з дошкільниками.
Розрізняють сюжетні і описові розповіді. В основі сюжетної розповіді завжди якась подія, випадок. До сюжетних розповідей належать і словесні логічні завдання – різновид розповіді, в якій перед дітьми ставиться проблемне питання, яке їм пропонується вирішити.
Значно частіше у повсякденному житті і на заняттях використовуються описові розповіді, мета яких – подання інформації про ті чи інші об'єкти природи. Слід відразу відзначити, що описові розповіді сприймаються дошкільниками не з меншим інтересом, якщо вони подаються з урахуванням нижче зазначених вимог. Важливе значення має те, що найчастіше вони поєднуються із сприйманням реального об'єкта природи чи з картинкою, розкривають взаємозв'язки – «таємниці», і це зумовлює зацікавленість дітей.
Доведіть навчально-виховне значення бесіди га охарактеризуйте види т вимоги до неї.
У педагогічній літературі бесіда визначається як цілеспрямована, організована розмова з дітьми. Значення бесіди полягає в тому, що вона активізує розумову діяльність дітей, оскільки в процесі бесіди створюються можливості для використання раніше набутих знань. В ході бесіди ці знання закріплюються, збагачуються і уточнюються. У процесі бесіди діти підводяться до встановлення причинних зв'язків і залежностей природі, розвивається зв'язна мова дітей, формуються розумові операції. Під час бесід виховується ставлення дітей до природних об'єктів.
У процесі ознайомлення дошкільників з природою використовуються вступи супровідні і заключні бесіди.
Вступна бесіда ставить за мету пов'язати попередні знання дітей з вивчення; нових, викликати інтерес до них, з'ясувати, що діти недостатньо засвоїли і на що треб звернути увагу. Найчастіше такі бесіди проводяться перед спостереженнями, екскурсіями. Наприклад, перед екскурсію на річку вихователь запитує: «Чи були ви, діти, н річці? Як називається наша річка? Що цікавого бачили ви на річці?»
Досить часто використовується супровідна бесіда у поєднанні із спостереженням! розгляданням ілюстрацій, під час дослідів тощо. Питання, які ставить вихователі повинні активізувати думку дітей, вести їх від виділення зовнішніх ознак до порівняю встановлення зв'язків і залежностей. Наприклад, під час спостережень за погодою з'ясовують, яка сьогодні погода. Чи такою ж вона була вчора? Чому сьогодні етап прохолодніше? (Хмари закрили сонце, дме холодний вітер тощо).
Заключна бесіда спрямована на систематизацію і узагальнення одержаних фактів їх конкретизацію, закріплення, уточнення. Ці бесіди за змістом можуть бути різного рівня: одні проводяться після спостереження за вузьким колом об'єктів, наприклад, щ бачили діти на водоймі, на луці, у лісі. Можуть проводитися бесіди за більш широки; колом явищ (бесіди про осінь, зиму, весну, літо, про неживу природу, свійських і дики тварин тощо). Під час цих бесід узагальнюються знання дітей, набуті за тривалий час.
З усіх видів бесід проведення заключної бесіди вимагає найбільш ретельне підготовки дітей і вихователя. Успіх узагальнюючої бесіди залежить від: чуттєвого досвіду дітей; плану бесіди, в якому слід передбачити, які питання треба уточнити, до яких узагальнень і висновків потрібно підвести дітей; правильного добору ілюстративного матеріалу.
