Доведіть доцільність використання засобів фіксації знань дітей про природу, дайте характеристику їх видам.

Потреба фіксації знань дітей про природу викликається своєрідністю дитячої психіки: дошкільники досить швидко запам'ятовують, але без повторення так само швидко і забувають. У зв'язку з цим слід організовувати діяльність дітей, що дає змогу повертатися до матеріалу, засвоєного ними під час занять, спостережень, праці, ігор тощо. У ДНЗ використовується кілька способів фіксації знань:

ВЕДЕННЯ КАЛЕНДАРІВ ПРИРОДИ І ПОГОДИ. Потреба ведення календар природи і погоди зумовлюється своєрідністю пізнання закономірностей сезонних змін дошкільниками. Пора року – досить значний проміжок часу. Відсутність різкої межі між порами року створює у дітей неправильні уявлення про деяку постійність навколишнього середовища. Ведення календаря природи розвиває спостережливість привчає уважно приглядатися до навколишньої природи, встановлювати взаємозв'язки послідовність явищ, їх причини.

СКЛАДАННЯ ГЕРБАРІЇВ, КОЛЕКЦІЙ, БУКЕТІВ. Під час використання цих засобів фіксації слід додержувати таких вимог: складання гербаріїв, колекцій, букет повинно бути підпорядковане виконанню педагогічних завдань: розширенню закріпленню знань, розвитку художнього смаку тощо. Складання гербаріїв і колекцій не повинно завдавати шкоди природі. Не слід збирати гербарії дикорослих рослин, тим більше – рідкісних, не можна збирати колекції комах. Збирання колекцій карток, марок не повинно вимагати матеріальних затрат.

ПОВСЯКДЕННІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ПРАЦЯ І ПОШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКІВ У КУТКУ ПРИРОДИ. Діти щоденно спілкуються з різноманітними об'єктами кутка природи в процесі виконання доручень, чергувань, самостійні спостережень, а також колективних спостережень, які організуються вихователем у зв'язку з появою нових об'єктів. Завдання вихователя – через підтримання у дітей інтересу до об'єктів кутка природи закріплювати знання, навички догляду за його мешканцями. Важливу роль у підтриманні інтересу дітей відіграє введення нових об'єктів і організація пошукової діяльності з ними.

СВЯТА ТА РОЗВАГИ ПРИРОДНИЧОГО ЗМІСТУ. Основним концептуальним положенням під час розробки сценаріїв свят повинно бути використання знань, набутих дітьми під керівництвом вихователя в процесі ознайомлення їх з природою відповідно до програми. Поетичний матеріал, який буде використано на святі, вихователь кожного разу включає у спостереження для емоційного насичення. Під час побудови сценарію свята важливо обрати головний персонаж, які відіграватиме роль об'єднуючого ланцюжка, що дає змогу невимушено без зайвих репетицій або з їх мінімальною кількістю провести свято.

Охарактеризуйте принципи відбору змісту знань дітей дошкільного віку про природу.

Зміст ознайомлення дошкільників з природою визначається програмою дитячого садка, яка є державним документом і обов'язкова для виконання. Під час визначення змісту ознайомлення з природою керуються рядом принципів.

1. Принцип виховуючого і розвиваючого характеру знань, відповідно до якого в програму включаються знання, які виконують три функції у формуванні особистості: інформативну, орієнтовну і оціночну. Інформативна функція є основою для формування у дошкільників уявлень про навколишню природу, зв'язки між при­родними об'єктами, ставлення людей до них. Орієнтовна функція забезпечує дошкільникам вибір напрямку діяльності відповідно до знань. Наприклад, є їстівні і отруйні рослини. Останні не можна їсти, брати у руки. Оціночна функція полягає в тому, що знання є базою формування ставлення до природи. Без знань про об'єкти природи не може бути і ставлення до них. Отже, навчальні і виховні зав­дання в процесі ознайомлення з природою вирішуються комплекс­но, а оволодіння обсягом знань, умінь, навичок, визначених про­грамою, повинно забезпечити виконання завдань ознайомлення дошкільників з природою.

2. Важлива роль принципу доступності. Особливості пізнавальної діяльності дошкільників вимагають урахування вікових особливостей.

3. З принципом доступності тісно пов'язаний принцип науковості у відборі знань. Інформація, яку отримують дошкільники має відповідати науково підтвердженим фактам.

4. Специфічним принципом відбору знань про природу для дитячого садка є принцип енциклопедичності. Сьогодні у програму дитячого садка включається досить широке коло знань про природні матеріали, метеорологічні явища, сезонні зміни в природі (елементи фенології), різноманітність рослин, їхню будову (елементи ботанічних знань), різноманітність тварин (елементи зоологічних знань) тощо.

5. Краєзнавчий принцип виявляється у підборі такого природного матеріалу, який найбільш поширений у даній місцевості.

Охарактеризуйте методи ознайомлення дітей з природою.

Метод – це спосіб взаємозв'язаної діяльності вихователя і дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань, набуття певних умінь і, навичок, розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостей дітей.

В ознайомленні дошкільників з природою використовуються різні методи спостереження, демонстрування картин, кінофільмів, діафільмів, використання моделей, нескладні досліди, праця в природі, ігри, розповідь вихователя, читання художньої літератури, бесіди.

Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує різні прийоми, я спрямовують дітей на виконання певного дидактичного завдання: показ, запитання пояснення тощо. Отже, прийом є складовою частиною методу. Використання прийомів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності дітей і в результаті цього більш глибоке засвоєння навчального матеріалу.

У педагогіці існує кілька систем класифікації методів. Найбільш широко застосовується класифікація методів навчання за джерелом знань (словесні, наочні, практичні).

У методиці ознайомлення дошкільників з природою всі методи класифікують на дві групи залежно від того, чи ознайомлюються діти з природою через безпосередній контакт з нею, тобто через спілкування з реальними об'єктами природи, чи через ознайомлення опосередкованим шляхом – через ілюстрацію, діапозитив тощо. До методів, що забезпечують безпосередній контакт з природою, належать спостереження, нескладні досліди, праця в природі, ігри з природними матеріалам До методів опосередкованого ознайомлення з природою відносять демонстрування ілюстративного наочного матеріалу, кінофільмів, діафільмів, діапозитивів, моделей, розповіді вихователя, читання дитячої природознавчої книги, бесіди.

Розкрийте навчально-виховне значення різних видів спостереження.

У педагогічній літературі спостереження розглядається як: важливий психічний процес; вид пізнавальної навчальної діяльності метод навчання.

Ця різноманітність підходів свідчить про єдність розуміння спостереження як активної форми пізнання навколишнього світу, що має на меті нагромадження фактів, початкових уявлень про об'єкти і явища, внаслідок чого воно може розглядатися як психічний процес, як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

У результаті розвитку спостережень формується спостережливість – сукупність особистих якостей і здібностей людини, яка передбачає вміння підмічати суттєве в навколишньому світі, правильно розпізнавати типові риси в тих чи інших явищах, швидко орієнтуватися в різних ситуаціях.

Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з реальними об'єктами природи, в результаті чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об'єкти природи та зв'язки між ними. Участь мислення у сприйманні стимулює пізнавальний пошук дітей, сприяє зв'язку набутих чуттєвих образів з тими, що у дітей вже є, і допомагає виникненню власних суджень.

Не можна переоцінити роль спостережень у формуванні любові, до рідного краю, як однієї з основ національного дитячого садка, в естетичному вихованні, оскільки саме спостереження закладають його основу – формують естетичні враження. Корисні спостереження і для фізичного розвитку дітей, бо найчастіше вони відбуваються на природі.

Види спостережень.

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від: а)тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об'єктів); б)дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порівняльні; в)способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові).

Епізодичні, або короткочасні, спостереження – це, як правило, спостереження за тими об'єктами, явищами природи, які тривають недовго (веселка, злива тощо), або ж ті, до яких діти не можуть повертатися часто, (розглядання їжачка, черепахи, яких на короткий час приносять у дитячий садок). Частіше в дитячому садку мають місце тривалі спостереження, в яких простежуються, наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утворення пуп'янків, їх розкриття, утворення плодів тощо.

Первинні спостереження мають на меті створити перше уявлення про найбільш характерні властивості об'єкта, дати дітям цілісне враження, яке повинно доповнюватися, закріплюватися, уточнюватися. Наприклад, після першого спостереження за рослиною мати-й-мачухи, яке проводиться у сонячну погоду, коли її квітки відкриті, слід провести повторне спостереження у похмуру погоду, коли квітки закриті, пониклі, наче сумують за сонцем, пояснити дітям, що ця рослина – живий барометр, по ній можна визначати погоду. Після відцвітання варто показати дітям насіння мати-й-мачухи, порівняти його з насінням кульбаби, відмітити подібність у розповсюдженні, треба привернути увагу до листків, яких не було під час цвітіння рослини, дати змогу доторкнутися до верхньої і нижньої сторони листка, пригадати, чим корисна рослина, як до неї треба ставитися. Отже, повторні спостереження зв'язані з одержанням нової інформації про якості, зміни в об'єктах, які з'являються в процесі їх розвитку, з закріпленням раніше здобутих знань.

Заключні спостереження мають на меті дати повне уявлення про зміни, які відбулися у природі за відповідний проміжок часу (пори року). Такі спостереження найчастіше проводяться під час екскурсій. На них констатуються зміни, що вже настали і характерні для певної пори року. Наприклад восени – похолодання, різний колір листя, зменшення кількості комах, птахів. Отже, мета заключних спостережень – дати відносно завершені знання про явища, які відбуваються в природі за певний період.

У порівняльних спостереженнях прийом порівняння провідний і допомагає активізувати розумову діяльність дітей, спрямувати її на виділення суттєвих ознак, підведення до узагальнень, класифікації об'єктів природи. Такі спостереження найчастіше проводяться із старшими дошкільниками.

Спостереження можуть бути колективними (об'єднувати всю групу, проводитися підгрупами) та індивідуальними. Останні важливі не лише з точки зору вирівнювання знань дітей, які відстають у засвоєнні програми через різні причини, але й для задово­лення зростаючих потреб у оволодінні новими знаннями інтелекту­ально обдарованих дітей. Ці діти, за спостереженнями автора, впли­вають на інших дітей своїм зацікавленим ставленням до явищ природи, поясненнями цих явищ під час самостійних спостережень.

Спостереження можуть бути плановими і за ініціативою дітей, тобто позапланові. Найчастіше вони характерні для тих дитячих колективів, де систематично і ґрунтовно проводяться планові спостереження і у дітей сформований високий рівень пізнавальних інтересів. Часом позапланові спостереження зумовлюються природними об'єктами та явищами, наприклад метеорологічними явищами, які не можна передбачити заздалегідь.