Розкрийте навчально-виховне значення дослідів при ознайомленні дітей з природою, визначте їх структуру та вимоги до проведення.

Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об'єкт метою вивчення цього об'єкта, пізнання його властивостей. Отже, де спостереження у спеціально створених умов. Досліди – це важливий шлях пізнання. Цінність їх полягає в тому, що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога. Досліджуючи те чи інше явище, дитина отримує знання у певній логічній послідовності. Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючу силу, знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей, словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальні активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників.

Структура дослідів має багато спільного із спостереженнями:

Перший етап – підготовка до проведення досліду в природі. Освітньо‑виховна робота на цьому етапі спрямована на те, щоб організувати дітей, встановити зв'язок з попередньо отриманими знаннями, виявити їх досвід, поставити перед ними мету майбутнього спостереження, створити емоційний настрій, викликати зацікавленість. Цьому сприятимуть вдало підібрані запитання, цікава розповідь дорослого. Так, наприклад, під час прогулянки вихователь може запитати: «Як ви думаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?».

Другий етап – початок досліду. Він розпочинається із обговорення умов та висування гіпотези. Наприклад, вихователь може запропонувати: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві склянки: в одній буде просто вода, а в другій – з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?».

Третій етап – хід досліду. Головною і обов'язковою його частиною є колективне спостереження, під час якого відбувається нагромадження чуттєвих вражень, виділення зв'язків і залежностей у природі. Саме в процесі нього вирішуються основні програмні завдання. Дошкільники спостерігають за ходом досліду, обмінюються думками.

В наведеному вище прикладі – діти з вихователем ставлять склянки на мороз і через певний час помічають, що вода у склянці, де не було цукру замерзла швидше, ніж та в якій його насипали.

Четвертий етап – заключний. Під час нього поглиблюються, систематизуються й узагальнюються знання, отримані дітьми під час спостереження на об'єктами досліду, відбувається обговорення результатів досліду і робляться висновки, зміцнюється й подальший розвиток їх інтересів, формування творчих здібностей у процесі засвоєння й осмислення вражень, отриманих від спілкування з рідною природою.

Не можна проводити з дітьми досліди, у результаті яких живі істоти гинуть. Досліди не повинні шкодити здоров’ю дітей. Зміст досліду має бути доступним дітям певної вікової групи.

Висвітліть роль гри при ознайомленні дітей з природою, охарактеризуйте види ігор.

Гра – основний вид діяльності дитини дошкільного віку, в якій вона найбільше задовольняє свої потреби. Ігри викликають, у дітей задоволення, підвищують емоційний тонус, сприяють формуванню у них уявлень про об'єкти природи, їх якості, виховують позитивне ставлення до природи.

Надзвичайно важлива роль ігор (особливо дидактичних) у закріпленні, систематизації і узагальненні знань про природу. Доведено, що використання дидактичних ігор природничого змісту за умови відповідної підготовки дітей і в певній системі дає змогу формувати у дітей міцні знання, систематизувати їх, підводити до узагальнень, розвивати мислення, мову. Отже, ігри сприяють піднесенню ефективності на­вчання дітей у дитячому садку, кращій підготовці до навчання в школі.

Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з природою виконують 3 функції: закріплення знань про природу; діагностика наявних у дітей знань про природу; формування знань про природу. Слід відразу ж відзначити, що кількість ігор, за допомогою яких можна формувати знання про природу, дуже обмежена. Специфіка дидактичних ігор природничого змісту полягає в тому, що вони можуть проводитися лише годі, коли у дітей вже є знання. В іграх ці знання стають дійовими, вони застосовуються дітьми, а отже, закріплюються, набувають міцності.

Багато дидактичних ігор спрямовані на узагальнення знань, їх систематизацію. Такі ігри дуже зручно використовувати для діагностики засвоєння дітьми знань про природу.

Будівельно-конструктивні ігри з природними матеріалами (піском, водою, глиною, снігом; льодом, листям, плодами тощо) – одні з найулюбленіших дітьми ігор у всіх вікових групах. Як правило, вони мають сезонний характер. Цінність їх у тому, що в процесі ігор діти знайомляться з властивостями природних матеріалів (способами конструктивного вирішення під час використання цих матеріалів). У дітей розвивається уява вміння зосереджуватися, доводити до кінця почату справу, співвідносити свої дії з діями інших, домагатися узгодження. Знайомство з архітектурними формами і відображення їх у будівлях сприяють формуванню естетичних почуттів. Оскільки ці ігри проводяться на повітрі і пов'язані, з руховою активністю, вони мають важливе оздоровче значення.

Творчі рольові ігри під час ознайомлення дошкільників з природою використовуються як засіб закріплення знань дітей про природу. Для їх успішного проведення слід збагачувати дітей враженнями, подавати допомогу у розгортанні сюжету.