Здійснити порівняльну характеристику методів спостереження та досліду в природі.

Спостереження це активна форма пізнання навколишнього світу, що має на меті нагромадження фактів, початкових уявлень про об'­єкти і явища, внаслідок чого воно може розглядатися як психіч­ний процес, як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні діть­ми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, за­безпечує живий контакт дітей з реальними об'єктами природи, в результаті чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об'­єкти природи та зв'язки між ними. Участь мислення у сприйманні стимулює пізнавальний пошук дітей, сприяє зв'язку набутих чут­тєвих образів з тими, що у дітей вже є, і допомагає виникненню власних суджень. У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх, засвоюються сенсорні еталони. Нові знання, що їх набувають діти, дають поштовх для розвит­ку пізнавальних інтересів. Спілкування дітей з живою природою дає змогу успішно вирі­шувати завдання екологічного виховання через засвоєння дітьми доступних їх розумінню залежності у природі, формування цінніс­них орієнтацій, ознайомлення з правилами природокористування. Спостереження формує любов до рідного краю, як однієї з основ національного дитячого садка, здійснює естетичне виховання, оскільки саме спостереження закладають його основу – формують естетичні враження. Корисні спостере­ження і для фізичного розвитку дітей, бо найчастіше вони відбу­ваються на природі.

Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об'єкт з метою його вивчення, пізнання власти­востей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов.

Основним обов'язковим компонентом дослідницької діяльності є так звана гіпотеза, певне припущення, суть якого зводиться (так чи інакше) до наукового факту, а довести його можна лише внаслідок взаємодії з об'єктом. Оскільки правил виведення закономірностей з окремих фактів, доступних для розуміння у дошкільному віці, є три – часові, послідовні та причинно-наслідкові, то вихователь може висловити одне або декілька припущень спільно з дітьми. Тому з допомогою гіпотези здійснюється перевірка знань дітей, можливості їх поглиблення й узагальнення. Адже певні теоретичні припущення діти формулюють емпіричною мовою.

Розкрийте особливості планування ділянки дитячого садка та висвітліть вимоги до її озеленення.

Ділянка дитячого садка є тим середовищем, яке за умови його правильної організації, має великий вплив на всебічний розвиток особистості дитини, оскільки на ділянці організується різноманітна діяльність дошкільників – пізнавальна, ігрова, трудова.

Ділянка дитячого садка повинна давати багатий матеріал для формування у дітей образів рідної природи. Саме тут дитина повинна дізнатися про різноманітні дерева, кущі, плодові, городні, декоративні рослини, особливості їхнього життя, зміни в різні пори року, їхнє значення для людини. На ділянці діти знайомляться із світом тварин – різноманітними комахами, птахами, деякими свійськими тваринами. У процесі пізнання цих об'єктів дітей знайомлять з залежністю життя рослин, тварин від зміни умов. На ділянці дитячого садка виділяються такі структурні компоненти:

1.Групові майданчики з газонами. Майданчики повинні мати садове покриття (відсів щебеню), асфальтоване покриття на дитячих ділянках не допускається. Середина майданчика має бути вільною від обладнання, оскільки на майданчику проводяться рухливі ігри, розваги. По краях майданчика слід розташовувати тіньовий навіс, пісочники, обладнання для ігор з водою тощо.

2.Фізкультурний майданчик. Половина майданчика повинна мати садове покриття, а половина засіватися сумішшю газонних трав. Фізкультурне обладнання розташовується по краях майданчика.

3.Майданчик для утримання дрібних свійських тварин. Розташовують його переважно біля господарського подвір'я. Він обладнується клітками і вольєрами для утримання дрібних свійських тварин.

4.Квітники – спільні для дитячого садка, і квітники на групових ділянках.

5. Дитячий город. Він планується з розрахунку 0,5 м² на одну дитину.

6.Сад і ягідник, його площа залежить від загальної площі дитячого закладу, але важливо, щоб там були посаджені основні плодові дерева і кущі.

7.Майданчик для вивчення правил вуличного руху.

8.Кільцева дорога для їзди на дитячих велосипедах. Вона не повинна перетинати групові ділянки.

9.Господарське подвір'я площею, де розташовуються сарай, овочесховище і під'їзні шляхи для вантажних машин.

10. Плескальний басейн.

ВИМОГИ ДО ОЗЕЛЕНЕННЯ ДІЛЯНКИ

1. Рослини мають бути безпечними для життя дітей.

2. Представники рослинного світу мають відповідати програмовим вимогам.

3. Озеленення не повинно перешкоджати потраплянню в приміщення ДНЗ сонячного світла.

4. Озеленення не повинно заважати провітрюванню ділянки ДНЗ.

5. На групових майданчиках має затіняти половину території.

Визначте своєрідність та значення праці дітей при ознайомленні їх з природою.

Цінність праці в природі полягає в тому, що дитина в процесі трудової діяльності взаємодіє з реальними об'єктами природи, а це створює найкращі можливості для формування реалістичних уявлень про об'єкти природи, зв'язки між ними. В процесі праці найбільш переконливо, наочно діти впевнюються у зв'язку між умовами для рослин, тварин і їх ростом, розвитком.

Під час праці мова дітей збагачується новими для них словами (живець, борозенка, добрива тощо), враження від діяльності спонукають до активного обміну думками, сприяють формуванню суджень на основі аналізу, порівнянь.

У процесі праці створюються сприятливі умови для сенсорного розвитку дітей. Діти оволодівають новими прийомами обстеження: навчаються відрізняти суху землю від вологої, пухку від твердої, культурні рослини від бур'янів.

Організація праці дітей у природі вимагає дотримання таких педагогічних вимог:

Виконання будь-якого виду праці має бути спрямоване на ви рішення завдань всебічного розвитку дітей: формування знань, розвитку допитливості, ставлення до природних об'єктів тощо.

• Праця дітей має бути мотивованою.

• Праця в природі має бути посильною для дітей різних вікових груп.

• Праця в природі має бути не випадковою, а систематичною, повинна проводитися як на заняттях, так і в повсякденному житті.

• Праця в природі має бути добре організованою.

Гігієнічні вимоги до організації праці дітей у природі такі.

• Працю в природі слід організовувати у нежаркі години (вранці або ввечері).

• Інвентар повинен відповідати зростові дітей.

• Діти повинні працювати у спеціальному одязі.

• Слід змінювати види праці, стежити за позою дітей.

• Після закінчення роботи слід добре вимити руки.