- •Доведіть значення цільових прогулянок при ознайомленні дітей з природою. Поясніть особливості їх проведення.
- •Розкрийте навчально-виховні завдання, які вирішуються на заняттях по ознайомленню дітей з природою. Проаналізуйте підготовку вихователя до заняття.
- •Здійснити порівняльну характеристику методів спостереження та досліду в природі.
- •Розкрийте особливості планування ділянки дитячого садка та висвітліть вимоги до її озеленення.
- •Розкрийте навчально-виховне значення дослідів при ознайомленні дітей з природою, визначте їх структуру та вимоги до проведення.
- •Висвітліть роль гри при ознайомленні дітей з природою, охарактеризуйте види ігор.
- •Доведіть доцільність використання засобів фіксації знань дітей про природу, дайте характеристику їх видам.
- •Визначте місце ілюстративного матеріалу при ознайомленні дітей природою, охарактеризуйте його види та вимога до відбору і застосування.
- •Обґрунтуйте доцільність використання технічних засобів навчання при ознайомленні дітей з природою.
- •Обґрунтуйте вимоги та розкрийте особливості застосування розповіді вихователя про природу. Дайте характеристику різним видам розповіді.
- •Доведіть навчально-виховне значення бесіди га охарактеризуйте види т вимоги до неї.
- •Визначте місце дитячої природознавчої літератури у процесі ознайомлення дітей з природою. Висвітліть вимоги до відбору та застосування у різних вікових групах.
- •Висвітліть тематику та структуру екскурсій при ознайомленні дітей з природою.
- •Визначте місце повсякденних прогулянок в системі робота з дітьми при ознайомленні їх з природою. Розкрийте особливості їх проведення.
- •Дайте характеристику заняттю як основній формі організації роботи дітьми.
- •Доведіть навчально-виховне значення куточка живої природи.
- •Доведіть навчально-виховне значення ділянки дитячого садка.
- •Доведіть значення дидактичних ігор при ознайомленні дошкільників з природою. Проаналізуйте методику проведення дидактичних ігор.
- •Охарактеризуйте основні форми організації праці дітей дошкільного віку.
- •Проаналізуйте методику та підготовку вихователя до проведення екскурсій.
- •Обґрунтуйте вимоги до відбору та розміщення об’єктів у куточку природи
Доведіть значення цільових прогулянок при ознайомленні дітей з природою. Поясніть особливості їх проведення.
У зв'язку з обмеженою кількістю занять по ознайомленню з природою і потребою найкраще дізнатися про найближче природне оточення села, міста, закарбувати у пам'яті дітей яскраві картини чудової української природи проводяться цільові прогулянки в природу. Вони інтегруються з пішохідними переходами і можуть проводитися не тільки з пізнавальною, але й з пізнавально-практичною метою (збирання грибів, ягід, насіння дикорослих трав для підгодовування пташок тощо). Відмінність цільових прогулянок від повсякденних полягає у тому, що проводяться вони за межі дитячого садка.
Цільові прогулянки вносять різноманітність у життя дітей, збагачують їх уявленнями, дозволяють краще пізнати природне середовище місцевості, де вони живуть: річку, ставок, поле тощо, сформувати правильне ставлення до них.
Прогулянки організуються щодня вранці, вдень і ввечері, відповідно до режиму дня. Основними структурними частинами прогулянки є: 1)спостереження; 2)творчі ігри; 3)рухливі ігри і фізкультурні комплекси; 4)праця. Ці елементи не мають суворо зафіксованої послідовності. Так, після малорухливого заняття прогулянка повинна початися з рухливої гри. І навпаки, після занять із значною руховою активністю прогулянку можна почати із спостереження.
До періодичних елементів прогулянки відноситься праця, яка проводиться за потребою.
Спостереження на прогулянках мають колективний та індивідуальний характер. Методика організації колективних спостережень на прогулянках не відрізняється від проведення спостережень на заняттях. На прогулянках широко заохочуються індивідуальні спостереження дітей, їх можна вважати показником розвитку у дітей інтересу до природи. Вихователь повинен зацікавлено ставитися до спроб дітей пояснити те чи інше явище, підвести їх запитаннями до самостійного висновку.
Враження, які отримують дошкільники під час спостережень, праці, ігор (будівельно-конструктивних і творчих) на прогулянках, закріплюються і систематизуються на заняттях. Одночасно знання, навички, одержані на заняттях, закріплюються, набувають міцності під час відповідних видів діяльності на прогулянці.
Розкрийте навчально-виховні завдання, які вирішуються на заняттях по ознайомленню дітей з природою. Проаналізуйте підготовку вихователя до заняття.
Заняття розглядаються як важлива форма робота по ознайомленню дошкільників з природою. Це зумовлене тим, що заняття дають змогу формувати знання у всіх дітей одночасно, у певній послідовності з урахуванням можливостей дітей і природного оточення. Під керівництвом вихователя відповідно до програми у дітей формуються системні знання, розвиваються пізнавальні процеси, здібності, формується правильне ставлення до природи.
Заняття має раціональну структуру, на ньому вирішуються завдання розвитку, виховання та навчання. Застосовуються різноманітні форми проведення занять. Здійснюється диференціація та індивідуалізація навчання. Забезпечуються міжпредметні зв'язки.
Ефективність занять залежить від їх підготовки і проведення. Намітивши тему заняття, вихователь повинен розробити програмні завдання. Вони включають освітні, виховні завдання та завдання на розвиток особистості
Важливий етап підготовки до заняття – вибір методу. Він залежить від дидактичної мети, змісту пізнавального матеріалу, особливостей природного оточення, вікових можливостей дітей. Обраний метод або їх сукупність повинні забезпечити повноту виконання програмних завдань і активну розумову діяльність дітей. В ознайомленні дітей з природою необхідно забезпечити пріоритет методам, що забезпечують безпосередній контакт з природою.
Важливе значення в проведенні занять має розміщення дітей. Для розглядання тварин, кімнатних рослин, картин доцільніше дітей садити півколом.
Готуючись до занять, вихователь повинен підібрати наочні посібники: картини, малюнки, гербарії тощо. Під час розглядання тварин – відповідні корми, предмети догляду. Після цього вихователь продумує хід заняття: послідовність роботи, систему прийомів, що активізують розумову діяльність дітей (пошукові запитання, порівняння, ігрові прийоми тощо).
У ході заняття важливо залучати до виконання завдань усіх дітей.
Наприкінці заняття вихователь, як правило, користується педагогічною оцінкою навичок і умінь, ставлення дітей до заняття, їхньою пізнавальною активністю. Диференціація оцінки залежить від віку дітей.