- •2. Функції фінансів
- •3. Поняття та особливості фінансової діяльності держави.
- •4. Фінансова система України і її структура
- •5. Фінансова діяльність держави
- •6. Принципи фінансової діяльності держави.
- •3. Методи використання грошових ресурсів пов'язані з витрачанням грошових фондів і підрозділяються:
- •8. Форми фінансової діяльності держави.
- •1) За юридичною природою:
- •9. Поняття централізованих і децентралізованих фондів коштів.
- •10. Поняття фінансового права, його предмет та метод.
- •11. Система фінансового права.
- •12. Місце фінансове право в системі права України.
- •13. Наука фінансового права.
- •14. Джерела фінансового права. Фінансове законодавство.
- •15. Поняття фінансово-правових норм, їх зміст, особливості та види.
- •16. Поняття фінансових правовідносин, їх зміст, особливості їх види.
- •17. Структура фінансових правовідносин
- •18. Суб'єкти фінансового права та суб'єкти фінансових правовідносин.
- •19. Верховна рада України та Президент України як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •24. Міністерство фінансів як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •25. Рахункова палата України як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •26. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •3. За формами проведення — на ініціативний та обов'язковий.
- •4. За суб'єктами контролю— на державний, внутрішньогосподарський, відомчий, аудиторський та контроль фінансово-кредитних установ.
- •33. Міністерство фінансів як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •34. Державна казначейська служба як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •1) Здійснює державний фінансовий контроль за:
- •39. Рахункова палата України як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •41. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності.
- •42. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
- •43. Відповідальність за порушення податкового законодавства
- •45. Значення Державного бюджету України для фінансової системи.
- •46. Бюджетне право, його предмет.
- •48. Бюджетна система України
- •53. Дефіцит і профіцит бюджету.
- •46. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •54. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •55. Бюджетний процес і принципи його здійснення.
- •57. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження.
- •58. Складання проектів бюджетів.
- •60. Виконання Державного бюджету.
- •62. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття по ньому рішення.
- •63. Податкове право як фінансово-правовий інститут.
- •66. Податковий контроль.
- •67. Система оподаткування в Україні та її структура.
- •68. Класифікація податків і зборів (обов’язкових платежів).
- •69. Податок на прибуток підприємств.
- •70. Податок на доходи фізичних осіб.
- •71. Податок на додану вартість.
- •72. Акцизний податок.
- •73. Екологічний податок.
- •74. Рентна плата.
- •75. Мито.
- •76. Місцеві податки та збори.
- •77. Співвідношення податку, збору й мита.
- •79. Бюджетне фінансування: поняття, зміст і принципи.
- •84. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •85. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •86. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
- •87. Банківська система України.
- •88. Банківське регулювання і банківський нагляд.
- •89. Поняття й особливості державного кредиту.
- •90. Державний борг: поняття та види.
- •91. Форми державного боргу.
- •93. Правове регулювання грошового обігу, поняття грошей і грошової системи.
- •94. Організація та правове регулювання готівкових розрахунків.
- •95. Поняття та правові форми безготівкових розрахунків.
- •96. Контроль за дотриманням порядку ведення безготівкових розрахунків.
- •98. Валютне регулювання і валютний контроль.
- •99. Органи, що здійснюють валютне регулювання і валютний контроль.
4. Фінансова система України і її структура
Фінанси, становлять цілісну однорідну систему, проте можлива їх певна внутрішньовидова диференціація. Вона зумовлена більш детальним, спеціальним аналізом внутрішніх складових частин фінансів, що різняться своїми особливостями й режимами. За цих умов однорідні, єдині за формами і методами фінансові відносини визначаються як фінансовий інститут. Наявність єдиних за природою і змістом, але різних за формою фінансових інститутів зумовлена різноманіттям сфер застосування фінансів, напрямами їх реалізації.
Сукупність взаємозалежних, взаємодіючих фінансових інститутів становить фінансову систему держави, яку можна характеризувати у двох аспектах2:
1) як сукупність фінансових інститутів, що опосередковують формування і використання грошових фондів;
2) як сукупність державних органів і установ, що здійснюють фінансову діяльність.
Ланками фінансової системи є такі:
1. Бюджетна система.
2. Кредитна система.
3. Обов’язкове державне страхування.
4. Фінанси підприємств.
Кожну ланку фінансової системи докладно проаналізуємо в наступних темах, а тут лише окреслимо основні положення, що їх характеризують. Цілісність ланки фінансової системи передбачає її складну підпорядкованість, структуру, специфічні зв’язки, проте зупинімося на них як на певній цілісності.
Бюджетна система України складається з Державного бюджету і місцевих бюджетів. Зміст, структура бюджетів, їх співвідношення визначаються адміністративно-територіальним устроєм держави. Бюджети акумулюють переважно всі грошові фонди публічного характеру. З прийняттям у 2001 р. Бюджетного кодексу України закріплена заборона на формування поза б юджетних фондів. Бюджетна централізація ресурсів набула нового змісту
Кредитна система охоплює як державне, так і банківське кредитування. Однак, якщо державний кредит є безумовною сферою публічного регулювання, в якому держава виступає позичальником коштів на визначені цілі й у специфічній формі, то банківське кредитування досить специфічно входить у фінансову систему. Його фінансово-правовий аспект стосується тільки тих відносин, що охоплюють і регулюють рух державних коштів, за винятком диспозитивних, цивільно-правових аспектів банківського кредитування.
Обов’язкове державне страхування пов’язане з розподілом і перерозподілом частини сукупного суспільного продукту, спрямуванням коштів на виплату пенсій і т. ін. Державне страхування виступає формою утворення і використання цільових грошових фондів, призначених на соціальні, запобіжні та інші цілі.
Фінанси підприємств як відособлені грошові фонди пов’язані з формуванням, розподілом і використанням коштів підприємств. Вони є основою децентралізованих фінансів. Характеризуючи їх як ланку фінансової системи, слід враховувати таке. Фінанси державних підприємств безумовно є складовою фінансової системи, характеризуються публічним змістом і регулюванням, а недержавних підприємств належать до фінансової системи лише тією мірою, якою пов’язані з реалізацією імперативних обов’язків з формування державних грошових фондів (наприклад, кошти підприємств, за рахунок яких сплачуються податки).
Централізовані фінанси:
а) Державний бюджет України (ДБУ);
б) місцеві бюджети (МБ);
в) Пенсійний фонд України, фонди загальнообов'язкового соціального страхування (ПФУ);
г) Національний банк України (НБУ).
Між ДБУ й МБ, ДБУ й ПФУ, ДБУ й НБУ – бюджетний метод (метод фінансування, у тому числі міжбюджетних трансфертів – переважно з ДБУ до МБ).
Децентралізовані фінанси (між ними й централізованими – фіскальний (податковий) метод; від них до ПФУ – страховий метод, іноді відбувається навпаки – повернення в разі настання страхового випадку):
а) домашнє господарство (приватна власність фізичних і юридичних осіб) (ДГ);
б) комерційні (госпрозрахункові) організації (юридичні особи, що самостійно себе забезпечують) (КО);
в) бюджетні організації (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші, що фінансуються за рахунок бюджетів відповідного рівня) (БО);
г) фінансові посередники (комерційні банки (КБ), страхові компанії, професійні учасники ринку цінних паперів) (ФП).
Від МБ до БО – бюджетний метод кредитування; від НБУ до КБ – кредитування; між ДГ і КО – інвестиційний метод; від золотовалютного резерву (сукупність активів, виражених у резервних валютах, цінних паперах, облікових одиницях МВФ) до КБ – кредитування.