- •2. Функції фінансів
- •3. Поняття та особливості фінансової діяльності держави.
- •4. Фінансова система України і її структура
- •5. Фінансова діяльність держави
- •6. Принципи фінансової діяльності держави.
- •3. Методи використання грошових ресурсів пов'язані з витрачанням грошових фондів і підрозділяються:
- •8. Форми фінансової діяльності держави.
- •1) За юридичною природою:
- •9. Поняття централізованих і децентралізованих фондів коштів.
- •10. Поняття фінансового права, його предмет та метод.
- •11. Система фінансового права.
- •12. Місце фінансове право в системі права України.
- •13. Наука фінансового права.
- •14. Джерела фінансового права. Фінансове законодавство.
- •15. Поняття фінансово-правових норм, їх зміст, особливості та види.
- •16. Поняття фінансових правовідносин, їх зміст, особливості їх види.
- •17. Структура фінансових правовідносин
- •18. Суб'єкти фінансового права та суб'єкти фінансових правовідносин.
- •19. Верховна рада України та Президент України як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •24. Міністерство фінансів як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •25. Рахункова палата України як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •26. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •3. За формами проведення — на ініціативний та обов'язковий.
- •4. За суб'єктами контролю— на державний, внутрішньогосподарський, відомчий, аудиторський та контроль фінансово-кредитних установ.
- •33. Міністерство фінансів як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •34. Державна казначейська служба як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •1) Здійснює державний фінансовий контроль за:
- •39. Рахункова палата України як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •41. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності.
- •42. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
- •43. Відповідальність за порушення податкового законодавства
- •45. Значення Державного бюджету України для фінансової системи.
- •46. Бюджетне право, його предмет.
- •48. Бюджетна система України
- •53. Дефіцит і профіцит бюджету.
- •46. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •54. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •55. Бюджетний процес і принципи його здійснення.
- •57. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження.
- •58. Складання проектів бюджетів.
- •60. Виконання Державного бюджету.
- •62. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття по ньому рішення.
- •63. Податкове право як фінансово-правовий інститут.
- •66. Податковий контроль.
- •67. Система оподаткування в Україні та її структура.
- •68. Класифікація податків і зборів (обов’язкових платежів).
- •69. Податок на прибуток підприємств.
- •70. Податок на доходи фізичних осіб.
- •71. Податок на додану вартість.
- •72. Акцизний податок.
- •73. Екологічний податок.
- •74. Рентна плата.
- •75. Мито.
- •76. Місцеві податки та збори.
- •77. Співвідношення податку, збору й мита.
- •79. Бюджетне фінансування: поняття, зміст і принципи.
- •84. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •85. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •86. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
- •87. Банківська система України.
- •88. Банківське регулювання і банківський нагляд.
- •89. Поняття й особливості державного кредиту.
- •90. Державний борг: поняття та види.
- •91. Форми державного боргу.
- •93. Правове регулювання грошового обігу, поняття грошей і грошової системи.
- •94. Організація та правове регулювання готівкових розрахунків.
- •95. Поняття та правові форми безготівкових розрахунків.
- •96. Контроль за дотриманням порядку ведення безготівкових розрахунків.
- •98. Валютне регулювання і валютний контроль.
- •99. Органи, що здійснюють валютне регулювання і валютний контроль.
42. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
Підставою відповідальності за порушення бюджетного законодавства є бюджетне правопорушення, поняття якого сформульовано у ст. 116 Бюджетного кодексу України: бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.
Суб’єктом бюджетного правопорушення може виступати лише учасник бюджетного процесу. Відповідно до ст. 20 Бюджетного кодексу, учасниками бюджетного процесу є наділені бюджетними повноваженнями органи та посадові особи. Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин. Згідно з цією статтею, суб’єктом бюджетного правопорушення може бути учасник бюджетного правовідношення, який не є органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або бюджетною установою. В окремих випадках, і це прямо передбачено ч. 2 ст. 21 Бюджетного кодексу, учасниками бюджетних правовідносин є фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів). Отже, одержувачів бюджетних коштів також слід вважати потенційними учасниками бюджетного процесу і відповідно суб’єктами бюджетних правопорушень. Такий висновок відповідає ст. 118 Бюджетного кодексу, в якій перелічуються заходи, яких вживають щодо розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення:
1) застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;
2) зупинення операцій з бюджетними коштами.
Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає в зупиненні будь-яких операцій щодо здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.
Бюджетний кодекс (ч. 1 ст. 121) передбачає, що особи, винні в порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення його керівника чи інших відповідальних посадових осіб до відповідальності згідно із законом, залежно від характеру вчинених ними діянь.
Одним із головних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів, який передбачає використання бюджетних коштів лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Наслідком порушення цього принципу є зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення певних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності в порядку, визначеному законами України.
Адміністративна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів передбачена ст. 164і2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а кримінальна - ст. 210 Кримінального кодексу України. При цьому предметом цього злочину мають бути бюджетні кошти у великих розмірах (сума в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) або в особливо великих розмірах (сума в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).