26. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт фінансових правовідносин.

Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад:

• затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

• затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього;

• затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

• встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх

ставок у межах, визначених законом;

• утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних)

коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів;

• прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

• прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих

бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

• прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного

законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

• встановлення для підприємств, установ та організацій, що

належать до комунальної власності відповідних територіальних

громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до

місцевого бюджету;

• затвердження відповідно до закону ставок земельного

податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад (ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні”);

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських

рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) складання проекту місцевого бюджету, подання його на

затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету;

щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати

виконання бюджету;

2) підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;

3) встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

4) здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету;

5) залучення на договірних засадах коштів підприємств,

установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих

на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних

коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових

засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на

заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

6) об'єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання

спільних проектів або для спільного фінансування комунальних

підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що

стосуються спільних інтересів територіальних громад;

б) делеговані повноваження:

1) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням

зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

2) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;

3) сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території (ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні”).

27. Поняття та сутність фінансового контролю.

Об'єктом застосування фінансового контролю є грошові відносини, які виникають при формуванні і використанні фінансових ресурсів в усіх ланках фінансової системи; фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансово-кредитних інститутів, які здійснюють фінансову діяльність.

Предметом фінансового контролю є фінансові операції, пов'язані із створення та використання фондів коштів.

Завдання фінансового контролю:

— дотримання чинного законодавства і нормативних актів у фінансовій діяльності;

— сприяння збалансованості між потребою в фінансових ресурсах і величиною грошових доходів державного бюджету;

— забезпечення своєчасності і повноти виконання фінансових зобов'язань перед державою всіма суб'єктами фінансових правовідносин;

— сприяння раціональному витрачанню товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах і в організаціях;

— попередження і усунення порушень фінансової дисципліни.

Фінансовий контроль забезпечує інтереси держави і сприяє охороні прав громадян, підприємств і організацій.

Отже, фінансовий контроль — цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, спрямована на додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у забезпеченні реалізації фінансової діяльності держави, тобто мобілізації, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави та ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів фінансових відносин.

Є такі основоположні принципи здійснення фінансового контролю, використання яких дає змогу органам фінансового контролю у повному обсязі забезпечувати виконання своїх повноважень:

1) законності, об'єктивності, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів;

2) розподілу контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання фінансового контролю між суб'єктами;

3) повноти охоплення об'єктів контролем, який досягається внаслідок суцільного відстежування або вибіркової перевірки певних сегментів підконтрольних об'єктів;

4) достовірності фактичної інформації, додержання якого забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, що відображає ця інформація;

5) збалансованості контрольних дій, який передбачає узгодженість їх внутрішньої та зовнішньої спрямованості та забезпечує рівновагу фінансового контролю;

6) превентивності контрольних дій, завдяки яким досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню істотних відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від установлених норм;

7) самодостатності системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування та розвитку;

8) ефективності, що передбачає, пристосованість системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:

а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно й систематично;

б) бути своєчасним за строком здійснення, якісним і повним щодо охоплення об'єктів контролю;

в) бути оперативним, дієвим, гласним і різнобічним;

9) відповідальності, який передбачає відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та суб'єктів господарювання за наслідки контрольних дій.

28. Види фінансового контролю.

Види фінансового контролю поділяються:

1. За характером взаємовідносин із суб'єктом — на внутрішній (за якого суб'єкт і об'єкт належать до однієї системи) і зовнішній (суб'єктом контролю є орган, що належить до іншої системи, ніж об'єкт).

Внутрішній фінансовий контроль здійснюють, підприємства, установи. Він є складовою управління організацією і тому провадиться на її розсуд на основі рішень цієї організації. (внутрішній аудит)

Зовнішній контроль здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення компетентних дій у сфері перевірки стану додержання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових відносин

2. За часом проведення — на попередній, поточний та наступний. Критерій розмежування цих форм полягає у часі здійснення контрольних дій із процесами формування й використання фондів фінансових ресурсів.

В умовах ринкових відносин найважливішу роль відіграє попередній (превентивний) контроль, який діє на етапі розгляду, розробки і прийняття рішень, законів із фінансових питань у сфері фінансової діяльності насамперед бюджетів на поточні роки. сприяє забезпеченню об'єктивності оцінки доцільності прийняття або неприйняття певних рішень у сфері фінансової діяльності, додержання фінансової дисципліни тощо. (парламентські слухання)

Поточний фінансовий здійснюється під час фінансово-господарських операцій і тому охоплює короткі проміжки часу. Спираючись на дані первинних документів оперативного і бухгалтерського обліку та інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фінансові ситуації, що швидко змінюються, запобігати збиткам і втратам.

Наступний фінансовий контроль характеризується поглибленим вивченням фінансової діяльності за попередній період, дає змогу виявити вади попереднього та поточного контролю. Цей вид фінансового контролю дає змогу маштабно оцінити позитивні та негативні сторони фінансової діяльності підприємств, установ, певних галузей та економіки у цілому, а також усебічно проаналізувати нагромаджений досвід, об'єктивно відобразити причини порушень і недоліків, розробити заходи щодо їх усунення.