12. Розвиток експериментальної психології в Росії та на Україні.

Експеримент вимагав організації спеціальних лабораторій. психолог Н. Н. Ланге організував лабораторію в Новоросійському університеті (Одеса). У Московському університеті лабораторну роботу вів А. А. Токарський, В Юр'єва (нині Тарту) В. В. Чиж, в Харкові - Л. І. Ковалевський, у Казані - В. М. Бехтерєв (При психіатричній клініці).

У 1893 році Бехтерєв переїхав до Петербурга, зайнявши кафедру нервових і душевних хвороб у Військово-медичній академії. Його улюбленим дітищем став організований ним в Петербурзі в 1907 році Психоневрологічний інститут. Тут лабораторією психології відав А. Ф. Лазурський (1874-1917), лікар за освітою. Останній розробляв характерологію як вчення про індивідуальні розходження. Пояснюючи їх, він виділив (спільно з С. Л. Франком) дві сфери: ендопсіхіка як природжену основу особистості і екзосферу, Що розуміється як система відносин особистості з навколишнім світом.

Значний внесок у подальший розвиток експериментально - генетичного методу в психології пов'язують з ім'ям провідного українського психолога Г. Костюка, який очолив у ті роки створений в Україні Інститут психології, який носить нині його ім'я [39, с. 10].

13. Метод спостереження: сфера використання, типи, технологія проведення.

Наблюдение – метод научного исследования, предполагающий целенаправленное, фиксированное восприятие изучаемых объектов.

Вместе с интроспекцией наблюдение считается старейшим психологическим методом. Научное наблюдение стало широко применяться, начиная с конца XIX века, в областях, где особенное значение имеет фиксация особенностей поведения человека в различных условиях, - в клинической, социальной, педагогической психологии, психологии развития, а с начала XX века - в психологии труда. Наблюдение применяется тогда, когда либо невозможно, либо непозволительно вмешиваться в естественное течение процесса.

Предмет:

-моторные элементы;

- дистанция;

- совместные действия;

-содержание;

-мимика\пантомимика;

-позы;

-некоторые физиологические реакции.

Типы:

-единичное

-переодические/временные

-лонгитюдные

Виды:

(от позиции наблюдателя)

-включенное

-невключенное

(от места проведения)

-лабораторные

-полевые

(от наблюдаемого)

-классический

-интроспекция

14. Інтерпретація поведінкових реакцій людини.

Поведенческий анализ — это наука на базе принципов бихевиоризма. Специалисты поясняют, что сам процесс анализа происходит тремя различными способами.

Во-первых, посредством экспериментального исследования поведения.

Во-вторых, через прикладной анализ поведения. Этот процесс включает в себя изучение известных аспектов поведения в социальном и культурном контексте.

И, наконец, через концептуальный анализ поведения. Так, специалисты рассматривают поведение сквозь призму философских, исторических, теоретических и методологических вопросов.

Выделяют две основные области анализа поведения: экспериментальную и прикладную. Экспериментальный анализ поведения подразумевает проведение фундаментального исследования, подкрепляющего или опровергающего знание о поведении. Прикладной анализ поведения, напротив, ориентирован на применение выведенных моделей поведения в реальных ситуациях. Те, кто работает в области прикладного анализа поведения, интересуются соотношением поведения с окружающей средой.

Профессионалы в сфере прикладного анализа поведения находят принципам научения как специфическое, так и комплексное применение — в том числе и в оперантном научении, — с тем чтобы работать с поведенческими потребностями широкого круга людей в различных условиях.