- •1. Наукове пізнання та його особливості.
- •2. Поняття про наукову методологію.
- •3. Основні методологічні напрямки в психології.
- •4. Система методів психологічної науки.
- •5. Особливості та типи наукових психологічних досліджень.
- •6. Експериментальна психологія, її місце у структурі психологічної науки.
- •7. Передумови виникнення експериментальної психології.
- •8. В.Вундт та німецька експериментальна психологічна школа.(1879)
- •9. Англійська експериментальна психологічна школа.
- •10. Французька експериментальна психологічна школа.
- •11. Американська експериментальна психологічна школа.
- •12. Розвиток експериментальної психології в Росії та на Україні.
- •13. Метод спостереження: сфера використання, типи, технологія проведення.
- •14. Інтерпретація поведінкових реакцій людини.
- •15. Загальна характеристика опитувальних методів.
- •16. Метод інтерв’ю: сфера використання, технологія проведення.
- •17. Метод анкетування: сфера використання, типи, технологія проведення.
- •18. Метод рейтингу: сфера використання, технологія проведення.
- •19. Метод шкалювання: сфера використання, типи шкал, технологія проведення.
- •20. Методи соціометрії.
- •21. Метод аутосоціометрії.
- •22. Метод референтометрії.
- •23. Метод аналізу документів: сфера використання, типи, технологія проведення.
- •24. Експеримент та квазіексперимент: сутність методу.
- •25. Основні типи психологічних експериментів.
- •26. Незалежна та залежна змінні у психологічному експерименті.
- •27. Валідність експериментального дослідження та її типи.
- •28. Різновиди експериментальних та квазіекспериментальних досліджень в психології.
- •29. Ефекти викривлення та артефакти.
- •30. Вплив особистості експериментатора на процес та результати експерименту.
- •31. Особистість піддослідного в процесі експерименту.
- •32. Методи контролю ефектів викривлень.
- •33. Етапи підготовки та проведення експериментального дослідження.
- •34. Етичні аспекти діяльності психолога-дослідника.
- •35. Правила оформлення результатів наукового психологічного дослідження.
1. Наукове пізнання та його особливості.
2. Поняття про наукову методологію.
3. Основні методологічні напрямки в психології.
4. Система методів психологічної науки.
5. Особливості та типи наукових психологічних досліджень.
6. Експериментальна психологія, її місце у структурі психологічної науки.
7. Передумови виникнення експериментальної психології.
8. В.Вундт та німецька експериментальна психологічна школа.
9. Англійська експериментальна психологічна школа.
10. Французька експериментальна психологічна школа.
11. Американська експериментальна психологічна школа.
12. Розвиток експериментальної психології в Росії та на Україні.
13. Метод спостереження: сфера використання, типи, технологія проведення.
14. Інтерпретація поведінкових реакцій людини.
15. Загальна характеристика опитувальних методів.
16. Метод інтерв’ю: сфера використання, технологія проведення.
17. Метод анкетування: сфера використання, типи, технологія проведення.
18. Метод рейтингу: сфера використання, технологія проведення.
19. Метод шкалювання: сфера використання, типи шкал, технологія проведення.
20. Методи соціометрії.
21. Метод аутосоціометрії.
22. Метод референтометрії.
23. Метод аналізу документів: сфера використання, типи, технологія проведення.
24. Експеримент та квазіексперимент: сутність методу.
25. Основні типи психологічних експериментів.
26. Незалежна та залежна змінні у психологічному експерименті.
27. Валідність експериментального дослідження та її типи.
28. Різновиди експериментальних та квазіекспериментальних досліджень в психології.
29. Ефекти викривлення та артефакти.
30. Вплив особистості експериментатора на процес та результати експерименту.
31. Особистість піддослідного в процесі експерименту.
32. Методи контролю ефектів викривлень.
33. Етапи підготовки та проведення експериментального дослідження.
34. Етичні аспекти діяльності психолога-дослідника.
35. Правила оформлення результатів наукового психологічного дослідження.
1. Наукове пізнання та його особливості.
Наука – система объективных знаний о природе или обществе; форма общественного сознания.
Функции науки:
+познавательная
+практическая
+культурно-воспитательная
Виды наук:
-по объекту:
+гуманитарная
+естественная.
-по направлению на практику:
+ фундаментальная
+прикладная.
Научное познание:
осуществляется подготовленными группами лиц;
изучает предметы, данные для восприятия и скрытые от него;
специальные методы познания для объекта
терминологический аппарат
на основе знаний фундаментальных наук – законы, прикладных – рекомендации.
Знание должно быть передано обществу
2. Поняття про наукову методологію.
Научная методология – учение о методах и принципах научного познания.
Общая (философская) – общий мировозренческий подход, на котором базируются исследования.
Дозагальнонаукових принципів дослідження,що випливають з філософських засад методології та логіки науки, слід віднести:
♦ системність(розкриття цілісності об´єкта як системи та створення єдиної цілісної картини);
♦ єдність теорії та практики (пояснювальний принцип наукового пізнання та завдання науки на службі практиці);
♦ детермінізм(визнання об´єктивності закономірного взаємозв´язку та взаємообумовленості явищ);
♦ єдність теоретичного та емпіричного(цілісність структури дослідження, практична перевірка пізнавальних проблем).
Частная (специальная) – совокупность мировозренческих приемов, которые использ. только в одном направлении
3. Основні методологічні напрямки в психології.
-бихевиоризм(Уотсон, Толмен) Дж. Б. Уотсон (1878 - 1958) выступил против понимания психологии как науки о непосредственных субъективных явлениях. Вместо этого он предложил считать предметом психологии поведение. Понятия образы, мышление, чувства и т.д. Дж. Уотсон заменил понятиями о мышечные и секреторные реакции.
Уотсон предложил схему "стимул - реакция" (S - R), которая означает, что каждой ситуации стимула S соответствует определенное поведение или реакция R. Он считал, что с помощью этой схемы можно объяснить любую деятельность человека. Стимулом является каждый физический, химический или механический агент, способен раздражать рецепторы кожи, глаза, уха, носа или языка. Однако такие взгляды оказались ограниченными, и на смену бихевиоризму пришел необихевиоризм.
-необихевиоризм (Халл, Скиннер, Бандура) Однако представители необихевиоризма ввели в общей схеме "промежуточную переменную" - связующее звено между "стимулом" и "реакцией" (S - О - R), они считают, что понятие "промежуточная переменная" (О) определяет познавательные и мотивационные компоненты поведения.
-психоанализв анатомии личности Фрейд выделял три взаимодействующие компоненты: "Оно", "Я", "Над-Я", бессознательное "Оно", по 3. Фрейду, унаследовано человеческой организацией, глубинным слоем, "кипящим котлом инстинктов", неугомонных рвений человека. Сознательное "Я" является посредником между "Оно" и внешним миром. "Я" выполняет функцию воздействия этого мира на несознательное "Оно". "Над-Я" - это интернализированная версия общественных норм и стандартов поведения.
-когнитивизмИсследования представителей когнитивной психологии связанные с анализом различных аспектов мыслительной деятельности индивида. К принципу когнитивной психологии принадлежит трактовка человека как деятельной, активно воспринимающей информацию личности, которая руководствуется определенными планами, правилами стратегиями.
-гештальт психология( М. Вертгеймер, В. Келер) Они исходили из преимущества целого над частями, формы над материалом. Начальным и основным элементом психики гештальтисты считают не ощущения, а целостные образы - гештальт. Эти образы возникают вследствие стремления психического поля сознания индивида образовывать простые, уравновешенные, симметричные и замкнутые фигуры, которым свойственны константность и стойкость.
-деятельностный подход (Леонтьев, Рубинштейн) Эта школа строилась на принципах развития, предметности и историзма. Представители этой школы творчески обрабатывали идеи иностранных ученых, в частности швейцарского психолога, философа и логика Ж. Пиаже (1896-1980) о операционной концепции интеллекта. Немало разработок этой школы имеют определенную научную ценность.
-системный подход Типы системного подхода:
1. Комплесный (изучается только состав системы, нет отношений между элементами, элементами и целым);
2. Структурный (состав, отношения между элементами, нет отношения элементов и целого);
3. Целостный (рассматриваются все отношения).
Системный подход - применение системных методов для решения задач систематики, планирования и организации комплексного и систематического эксперимента.