Нематеріальні ресурси та активи підприємства

1. Сутність нематеріальних ресурсів підприємства.

2. Зміст та основи бухгалтерського обліку нематеріальних активів підприємства.

3. Особливості оцінки нематеріальних активів підприємства.

1. Сутність нематеріальних ресурсів підприємства

Нематеріальні ресурси – це складова частина потенціалу підприємства, яка здатна приносити економічну користь підприємству протягом тривалого часу та не має матеріальної основи.

Їх характерними ознаками є, по-перше, наявність нематеріальної основи, а по-друге – невизначеність розмірів майбутнього прибутку від використання цих ресурсів підприємства.

Термін «нематеріальні ресурси» використовується для характеристи­ки об'єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність – це юридична категорія для визначення і закріп­лення результатів творчої праці людини, яка застосовується для:

• визначення таких результатів творчої праці людини як твори науки, техніки, мистецтва та інших видів діяльності;

• позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб'єктам творчої діяльності;

• закріплення за відповідними суб'єктами творчої діяльності особистих немайнових і майнових прав, пов'язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів.

До об’єктів, які придатні для практичного використання на підприємстві можна віднести:

Обєкти промислової власності	Обєкти авторського права та суміжних прав	Інші обєкти
винаходи корисні моделі промислові зразки товарні знаки позначення походження товару фірмове найменування способи захисту від недобросовісної конкуренції	твори в галузі науки, літератури та мистецтва комп’ютерні програми бази даних топології інтегральних мікросхем права виконавців виробників фонограм та організацій мовлення	раціоналізаторські пропозиції ноу-хау комерційна таємниця

Винахід – це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі техно­логії. Об'єктами винаходу можуть бути продукти і способи. До основних продуктів належать:

• пристрій – це машина, механізм, прилад тощо, які характеризуються наявн­істю конструктивних елементів та зв'язків між ними, їхнім взаємним розта­шуванням, формою виконання, параметрами елементів і матеріалів, з кот­рих їх виготовлено;

• речовина – це індивідуальні хімічні сполуки, композиції, продукти ядерного перетворення, які характеризуються якісними й кількісними ознаками;

• штами мікроорганізмів, культура клітин рослин і тварин.

• спосіб, як об'єктів винаходу, належать процеси виконання дій над матері­альними об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів.

Корисна модель – це нова за виглядом, формою, просторовим розміщенням еле­ментів, конструкція виробу, яка є результатом творчої діяльності людини. Корисна модель є тільки конструктивним вирішенням пристрою.

• Секретний винахід (секретна корисна модель) – винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;

• Службовий винахід (корисна модель) – винахід (корисна модель), створений працівником:

• у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

• з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

Патент – охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель);

Патент на винахід – різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід;

Деклараційний патент на винахід – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід;

Деклараційний патент на корисну модель – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель;

Ліцензія – дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної моделі) на певних умовах;

Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі.

1. винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислове придатним.

2. корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислове придатною.

3. винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

4. рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

5. рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна)

Промисловим зразком є результат творчої діяльності людини в галузі художнь­ого конструювання, об'єктом котрої може бути форма, малюнок, кольори або їх по­єднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і слугують для задо­волення естетичних потреб.

Товарний знак – це оригінальні позначення, з допомогою яких товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Головна ознака товарного знака полягає в ідентифікації товару та його виробника на ринку завдяки одночасному рекламуванню та гарантуванні якості цього товару. Використання то­варних знаків потрібно споживачам для швидкого ідентифікування потрібного їм то­вару або послуг. Власник товарного знаку несе юридичну відповідальність за якість своїх виробів у процесі реалізації та споживання товару. Елементами товарного зна­ку є: слова, слогани, зображення, об'ємні композиції або інші комбінації.

Використанням знака визнається:

• нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

• застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

• застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Правова охорона товарних знаків здійснюється на підставі їхньої державної реє­страції. На зареєстрований знак для товарів і послуг видається свідоцтво установле­ного зразка. Таке свідоцтво забезпечує його власнику виключне право користування та розпорядження знаком на свій розсуд або право дати будь-якій особі дозвіл на ви­користання знака на підставі ліцензійного договору, тобто видати ліцензію.

Реалізація права власності на всі нематеріальні ресурси можлива самим підприєм­ством або наданням права іншій заінтересованій стороні у формі ліцензійної угоди.

Ліцензія — це дозвіл на використання нематеріального ресурсу або технічного досягнення протягом певного строку за винагороду, існує кілька видів ліцензій.

Ліцензійна угода — це договір власника нематеріального активу передачі іншій заінтересованій стороні (ліцензіату) ліцензії на використання цього активу в певни­ми обмеженнями.

За комерційне використання об'єкта ліцензійної угоди ліцензіат сплачує ліцензіару певну винагороду. Найбільш поширеними на практиці є періодичні відрахуван­ня протягом дії ліцензійної угоди, або одноразові виплати, краще наперед на весь строк дії ліцензії.

Пашуальною виплатою називається одноразова виплата за право користуван­ня об'єктом ліцензійної угоди, яка по суті є ціною ліцензії.

Раціоналізаторські пропозиції, «ноу-хау» і гудвіл не мають спеціального захисту від держави, тому порядок їхнього захисту встановлюється самим підприємством зав­дяки положенню про комерційну таємницю.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

Просте зазначення походження товару – це словесне чи зображувальне по­значення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження то­вару.

Фірмове найменування – це стале позначення підприємства або окремої осо­би, від імені якої здійснюється виробнича або інша діяльність.

Порівняльна характеристика товарного знака і промислового зразка

Критерій	Товарний знак, що засвідчується свідоцтвом	Промисловий зразок, що засвідчується патентом
Новизна або оригінальність	Цей образ може вже існувати, головне щоб він не охоронявся в даний час іншим свідоцтвом, патентом, міжнародним договором	Досить високі вимоги
Реєстрація	За один раз можна подати на реєстрацію лише один знак	За один раз можна подати заяву на реєстрацію промислового зразка в багатьох варіантах, охоплених єдністю, що зручно для серії товарів (послуг)
Коло замовників	Не обмежено	Одержати патент можуть лише автор, його роботодавець-замовник або їх правонаступник
Охорона права володаря	Свідоцтво на знак можна продовжувати кожні десять років. Права володаря на користування товарним знаком стають недоторканними з моменту подання заявки	Охорона патенту починається з дня публікації про його видачу і триває десять років з дати представлення заявки, та додатково 5 років за додатковим піклуванням
Сплата зборів	Коли необхідно продовжувати термін свідоцтва на товарний знак	Сплачується річний збір, який зменшується в 2 рази, якщо надати бажаючим можливість використовувати зразок
Дострокове припинення	У зв'язку з недостатнім використанням без поважних причин	У судовому порядку володар продає зацікавленій особі дозвіл на використання промислового зразка

Об'єктами, що охороняються авторським правом є оприлюднені і неоприлюд­нені твори в галузі науки, літератури і мистецтва незалежно від їхнього призначен­ня, жанру, достоїнства, обсягу, мети.

Комп'ютерна програма – це об'єктивна форма подання сукупних даних та ко­манд, призначених для забезпечення функціонування електронних обчислювальних машин. Зазначимо, що правовій охороні не підлягають ідеї, принципи, організація інтерфейсу, алгоритми, умови програмування, на яких побудовано комп'ютерні про­грами.

База даних – це сукупність даних, матеріалів або творів, систематизованих у формі, яку може розпізнати (читати) ПК.

Технологія інтегральної мікросхеми – це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхе­ми та зв'язків між ними.

Суміжні права – це права, які є похідними від авторського права.

Раціоналізаторська пропозиція – це технічне вирішення у формі пропозиції, яке є новим і корисним для підприємства. З економічної точки зору раціоналізаторська пропозиція підвищує техніко-технологічний рівень виробництва на підприємстві че­рез модернізацію діючого устаткування та вдосконалення технологічних процесів.

«Ноу-хау» – це не захищені охоронними документами та неоприлюднені знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого професійного характеру, що можуть бути практично використані, а також забезпечувати певні переваги їхньому власникові.

Комерційна таємниця – це відомості, що безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, які не є державними таємницями і розголошення яких завдає шкоди (збитків) інтересам підприємства.