Екзаменаційний білет №15

1. Операції на органах черевної порожнини. Особливості передопераційної підготовки при планових та ургентних операціях.

Екстрені операції виконуються при невідкладних станах, а часом і за життєвими показаннями (тобто коли зволікання з операцією може привести до значного погіршення стану хворого, а то й до його загибелі). Їх проводять одразу, або через декілька годин після надходження до стаціонару. Тому підготовка до операції в цих випадках зводиться до визначення функціонального стану основних органів і систем (дихальної, серцево-судинної, видільної) та їх корекції при необхідності і гігієнічної обробки. При компенсованому стані основних органів і систем проводять санітарну обробку шкіри, голять волосся на місці операційного поля, пропонують хворому спорожнити сечовий міхур, або випускають сечу катетером, дренують шлунок, а при необхідності промивають його і транспортують хворого для проведення необхідного оперативного втручання в операційну. При декомпенсації органів проводять короткочасну (до 2 годин) підготовку, наприклад, підвищують рівень артеріального тиску, відновлюють кислотно-лужну рівновагу, знижують рівень глікемії, а потім виконують операцію.

При виконанні планових операцій (операції, що можуть бути відстрочені на певний час без шкоди для хворого) проводять повноцінне обстеження всіх органів та систем і поступово проводять загальну та спеціальну підготовку хворих до оперативного втручання. Передопераційний період в таких випадках продовжується в середньому 7 – 10 діб, починаючи з встановлення показань до оперативного втручання.

До загальної підготовки хворих входить психологічна підготовка та загальна соматична.

Психологічна підготовка має за мету впевнити хворого про необхідність оперативного втручання, заспокоїти його перед операцією, створити атмосферу повної довіри і впевненості в позитивний результат лікування.

Завданням загальної соматичної підготовки є досягання компенсації порушених функцій органів та систем, які були виявлені в процесі обстеження і створити резерв для їх функціонування. Наприклад, при обстеженні хворого перед операцією була виявлена гіпертонічна хвороба з високими цифрами артеріального тиску. Перед операцією необхідно провести корекцію підвищеного артеріального тиску і лише потім провести оперативне втручання.

Спеціальна підготовка проводиться також при виконанні певних операцій. Наприклад, при звуженні стравоходу над місцем звуження накопичуються залишки їжі, створюються сприятливі умови для розвитку інфекції. Тому перед операцією виконується санація стравоходу – за 5-6 днів до втручань промивається стравохід 0,1 % теплим розчином перманганату калію або розчином фурациліну. Сануються каріозні зуби. Рекомендують споживання подрібненої висококалорійної їжі, а іноді накладають штучне зовнішнє з'єднання з шлунком (гастростому) і згодом виконують основний етап операції.

Інший приклад – при стенозі вихідного відділу шлунка у хворих виникає блювота. З блювотними масами втрачаються білки, електроліти, наступає зневоднення організму. Перед операцією проводиться корекція виявлених змін, щоденно (на протязі 6-8 днів) промивають шлунок на ніч за допомогою зонду для скорочення його стінок, зменшення запальних змін, що має певне значення для відновлення моторної функції шлунку в наступному після операції періоді.

Спеціальна підготовка хворих з захворюваннями товстої кишки полягає в механічному очищенні кишки та боротьбі з вірулентною флорою. Для очищення кишки призначають вазелінову олію по 20 мл 3 рази на добу, 10% розчин сульфату магнію по 5-6 ложок на добу. За 2 дні до операції вечорами ставлять очисні клізми, останню клізму ставлять за 2 –3 год до операції. З метою профілактики вірулентної інфекції за 2 дні до операції призначають метронідазол по 0,5 г тричі на день, або безпосередньо перед операцією вводять внутрішньовенно 100 мл метронідазолу та антибіотик, чутливий до кишкової мікрофлори.

У хворих з жовчнокам´яною хворобою і механічною жовтяницею проводять інфузійну, дезінтоксикаційну терапію, іноді проводять попереднє оперативне втручання – ендоскопічну папіллосфінктеротомію. Після зниження жовтяниці поводять основний етап операції. Необхідно пам´ятати, що хворих, в яких немає ефекту від проведення консервативного лікування, необхідно оперувати якомога раніше.

Пацієнтів з великими післяопераційними грижами перед операцією вчать правильно (через ніс) дихати, тренують м´язи передньої черевної стінки, примушують носити бандажі. Між бандажем і черевною стінкою поступово роздувають спеціальні гумові вироби для адаптації органів до підвищеного тиску в животі, що, як правило, констатують після операції.

Одним із важливих завдань передопераційної підготовки у хворих з захворюваннями легень є навчання пацієнтів періодичному глибокому диханню, особливо повному видиху, вмінню відкашляти мокроту. Для цього призначається курс лікувальної фізкультури. Проводять також санацію трахеобронхіального дерева шляхом призначення антибіотиків, їх ендобронхіальну інстиляцію, надають тулубу постуральне (таке положення тіла, при якому найкраще виділяється мокрота) положення.

Безпосередня підготовка хворих до всіх операцій включає наступне:

1) попередня підготовка операційного поля;

2) спорожнення шлунку;

3) спорожнення кишечнику;

4) спорожнення сечового міхура;

5) виконання премедикації.

Попередня підготовка операційного поля при планових втручаннях передбачає гігієнічну ванну напередодні, зміну натільної та постільної білизни, сухе гоління операційного поля за 1-2 години до операції, а при екстрених оперативних втручаннях гігієнічна обробка та гоління проводяться під час госпіталізації в приймальному відділенні.

Порожній шлунок – напередодні операції пацієнт приймає легку вечерю о 17-18 годині, після 19 години прийом їжі заборонений, можна лише пити воду. В день операції забороняється прийом їжі і рідини. В екстрених випадках проводиться промивання шлунку.

Порожній кишечник – напередодні ввечері хворому ставлять очисну клізму і другу клізму ставлять наступним ранком. Або, замість очисних клізм, напередодні, приблизно о 15 годині, рекомендують фортранс – 1 пакет розчиняють в 1,0 літрі води і випивають її по склянці через кожних 10 хвилин. До вечора наступає очищення тонкої і товстої кишки. Цей метод не рекомендують хворим з проявами часткової кишкової непрохідності. В екстрених випадках примусове випорожнення кишечнику не використовується.

Порожній сечовий міхур – кожному хворому перед операцією пропонують спорожнити сечовий міхур. При тривалих операціях, або операціях на органах малого тазу та інших ситуаціях, за показаннями, проводять катетеризацію сечового міхура

Премедикація – передбачає введення медичних препаратів безпосередньо перед операцією з метою профілактики психологічного навантаження і ускладнень, що пов´язані з дією наркозних препаратів.

Виконання очисної клізми – найважливіша процедура в переліку засобів догляду за хірургічним хворим і являє собою не тільки елемент підготовки хворого до операції, але є елементом лікування при певних невідкладних станах (гостра кишкова непрохідність). Очисна клізма виконується для очищення нижніх відділів товстої кишки від калових мас у хворих, що готуються, в першу чергу, до планових оперативних втручань. Механізм дії очисної клізми базується на механічному подразненні стінки прямої кишки та розрідженні калових мас водою, що приводить до стимуляції дефекації та спорожнення кишечника.

Відносними протипоказаннями для виконання очисної клізми являються:

• пухлини прямої кишки;

• кишкові кровотечі;

• загострення геморою;

• гострі запальні хвороби товстої кишки;

• випадіння прямої кишки;

• гострі болі в животі невстановленого ґенезу.