Ср №3. Покриття промислових будівель. Види покриттів і вимоги до них. Сталевий профільований настил. Плити покриття

Покриття промислової будівлі визначає довговічність, характер внутрішнього простору і зовнішній вигляд будівлі. На нього припадає від 20 до 50% від загальної вартості одноповерхової будівлі.

За теплотехнічними якостями покриття поділяють на утеплені і неутеплені (холодні). Їх обирають з урахуванням вимог умов мікроклімату приміщень, кліматичних особливостей району будівництва та способу видалення снігу з покрівлі будівлі.

Утеплені покриття влаштовують над опалювальними приміщеннями. Товщину утеплювача призначають з розрахунком, щоб виключити утворення конденсату на внутрішній поверхні покриття. Розжолобки часто роблять менш утепленими, ніж основне покриття, що сприяє їх більшому прогріванню та виключає скупчення снігу і утворення наледенінь.

Неутеплені покриття влаштовують в неопалюваних будинках і з надлишковими виділеннями тепла.

За конструктивними схемами покриття класифікують на площинні і просторові. У перших несучі й огороджувальні конструкції працюють в основному незалежно один від одного. У других – функції несучих і огороджувальних конструкцій поєднуються. Просторові покриття, маючи криволінійні поверхні раціональної геометричної форми, мають високу жорсткість, дозволяють знизити витрату матеріалу і доцільні в будівлях з прольотами, що перевищують 30 м.

Покриття повинні мати добру гідроізоляцію, теплозахист, повинні бути міцними, довговічними та надійними в експлуатації, володіти необхідними вогнестійкістю та пожежною безпекою, бути індустріальними, мати прості та надійні вузлові сполучення конструктивних елементів.

Сталевий профільований настил

а)	б)

Рис. 7. Покриття зі сталевим штампованим настилом:

а – типи настилів;

б – варіанти кріплення настилів

Досить ефективні в промисловому будівництві покриття з несучими сталевими настилами (ребристими та хвилястими). Ребристі профільовані настили формують з оцинкованої сталі товщиною 0,8-1,5 мм; ширина настилів 600- 800 мм, висота ребер 40-80 мм та довжина 6-12 м (рис. 7, а). Сталеві настили хвилястого профілю мають ширину 710-1000, довжину 1420-2000 та товщину 1-1,75 мм.

Сталеві настили укладають по прогонах або прямо по несучих конструкціях покриття. У другому випадку можливий крок ферм 4 м. Для влаштування прогонних покриттів в тому випадку, коли настили працюють за багатопрогонною схемою, сталі витрачається менше; тому їх застосовують частіше. Крок прогонів 1,5-3,0 м.

До прогонів настили кріплять електрозаклепками або самонарізними гвинтами, які ставлять по кінцях в кожній западині (рис. 7, б), а на проміжних прогонах – не менше ніж в трьох місцях по ширині.

Плити покриття

Рис. 6. Основні типи покриттів із залізобетонними плитами

та рулонними покрівлями:

а–в – невентильовані;

г, д – частково вентильовані;

е–з – вентильовані;

1 – захисний шар;

2 – водоізоляціонкий килим;

3 – стяжка;

4 – несуча плита;

5 – утеплювач;

6 – пароізоляція;

7 – комплексна плита;

8 – канали та борозни;

9 – перфорований руберойд із гравієм;

10 – повітряний прошарок

Залежно від експлуатаційного режиму захисна частина покриттів може бути вентильованою, частково вентильованою та невентильованою. Огородження останнього типу проектують над приміщеннями з сухим та нормальним вологісним режимом (φ ≤ 60%) за умови застосування в покритті повітряно-сухих матеріалів, що не зволожуються в процесі будівництва, та при наявності в покритті надійної пароізоляції (рис. 6, а–в) .

Вентильовані та частково вентильовані огорожі (рис. 6, г–з) влаштовують над опалювальними приміщеннями з вологим та мокрим режимом (φ > 60%), коли неприпустима конденсація вологи на внутрішній поверхні огородження та якщо конструктивні заходи не забезпечують нормального вологісного стану конструкцій.