Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Кафедра промислового, цивільного та міського будівництва
Самостійні роботи
з дисципліни:
«Архітектура будівель і споруд
(промислові будівлі і споруди)»
3 Курс, 2 семестр
Підготувала
студентка групи
МБГ-14
Супрун
Ольга Анатоліївна
Викладач:
Крішко
Дмитро Анатолійович
Кривий Ріг
2017
Ср №1. Підіймально-транспортне обладнання промислових споруд
Технологічний процес вимагає переміщення всередині будівлі сировини, напівфабрикатів, готової продукції і т.п. Застосоване при цьому підйомно-транспортне обладнання необхідно не тільки з точки зору технології виробництва, але і для полегшення праці, а також для монтажу і демонтажу технологічних агрегатів.
Підіймально-транспортне обладнання промислових споруд поділяють на 2 групи:
періодичної дії;
безперервної дії.
До першої групи відносять мостові крани, підвісний і транспорт, розміщуваний на підлозі. Друга група включає: конвеєри (стрічкові, пластинчасті, скребкові, ковшові, підвісні ланцюгові), норії, рольганги і шнеки.
В основному в промислових будівлях застосовують мостові і підвісні крани. Вони обслуговують достатньо велику площу цеху і переміщуються в трьох напрямках.
Підвісні крани мають вантажопідйомність від 2,5 до 50 кН, рідко до 200 кН і складаються з легкого мосту або несучої балки, дво- або чотирикаткових механізмів пересування по підвісних шляхах і електроталі, яка переміщується по нижній полиці мостової балки (рис.1).
Рис. 1. Основні параметри підвісних однобалкових кранів
По ширині прольоту встановлюють один або кілька кранів залежно від ширини прольоту, кроку несучих конструкцій покриття, вантажопідйомності. За кількістю шляхів підвісні крани можуть бути одно-, дво- і багатопрольотні. Управління кранами здійснюють з підлоги цеху (ручні) або з кабіни, підвішеної до мосту.
Мостові крани мають вантажопідйомність від 30 до 5000 кН. У промислових будівлях в основному застосовуються крани вантажопідйомністю від 59 до 300 кН.
Мостовий кран складається з несучого моста, що перекриває робочий проліт приміщення, механізмів пересування уздовж підкранових шляхів та візка з механізмом підйому, який пересувається уздовж моста.
Несучий міст виконують у вигляді просторових чотириплощинних коробчатих балкових або фермових конструкцій. Крани переміщуються по рейках, укладених по підкранових балках, що спираються на консолі колон. Керують мостовими кранами з підвішеної до мосту кабіни або з підлоги цеху (ручні крани).
Вантажопідйомність, габарити і основні параметри мостових кранів, так само як і підвісних, визначені державними стандартами (рис.2).
Рис. 2. Основні параметри прольотів з мостовим кранами
Залежно від тривалості роботи в одиницю часу експлуатації цеху, мостові крани поділяють на: крани важкого режиму роботи (Кекспл. ≥ 0,4), середнього режиму (Кекспл. = 0,25 ... 0,4) і легкого режиму (Кекспл. = 0, 15 ... 0,25).
В одному прольоті можна встановлювати два або кілька кранів, розташованих як в одному, так і на двох рівнях цеху.
Дуже часто об'ємно-планувальне і конструктивне рішення промислових будівель визначаються наявністю і характеристиками кранового обладнання. Проектувальники прагнуть зменшити вантажопідйомність кранів або взагалі звільнити каркас будівлі від кранових навантажень, тому що це дозволяє зменшити перетину колон і розміри фундаментів, позбутися від пристрою підкранових колій та отримати можливість застосування укрупненої сітки колон.
Технологічні процеси в будівлях без кранів обслуговують підлоговим транспортом. До них відносять вагонетки, рольганги, автомобільні крани та навантажувачі.
У великопрольотних будівлях для переміщення громіздких і важких вантажів доцільно застосовувати козлові і напівкозлові крани, що пересуваються по укладених в рівні підлоги цеху рейках. Однією опорою напівкозлового крану є підкранових шлях. При заміні мостових кранів козловими необхідне збільшення прольоту і висоти будівлі. Так, для прольотів 12 і 15 м такі збільшення прольоту і висоти повинні складати, відповідно, 3 м і 1,6 м, а для прольоту 18 м – відповідно 6 і 3 м. Однак, відмова від мостових кранів в одноповерхових будівлях призводить до значного економічного ефекту, тому що зняття кранових навантажень з каркасу, крім економії матеріалів, відкриває можливості створення легких великопрольотних будівель з просторовими системами покриттів.