- •Передмова
- •Частина 1. Теоретичні основи економетрії тема 1.1. Математичне моделювання
- •1.1.1. Поняття про економічну систему, модель, математичне моделювання і управління системою
- •1.1.2.Етапи історичного розвитку економіко-математичного моделювання
- •Тема 1.2. Елементарні перетворення лінійних моделей
- •Тема 1.3. Аналіз лінійних економіко-математичних моделей
- •Тема 1.4. Оптимізація за багатьма функціями мети
- •1.4.1. Знаходження компромісного розв’язку
- •1.4.2. Зведення задачі дробово-лінійного програмування до лінійного виду
- •Тема 1.5. Нелінійні статичні моделі
- •1.5.1. Загальні поняття про нелінійну модель
- •1.5.2. Метод множників Лагранжа
- •1.5.3. Множники Лагранжа і двоїсті оцінки задачі лінійного програмування
- •2.1.1. Обмеження на виробничу потужність (вп)
- •2.1.2. Обмеження на ресурсне забезпечення
- •2.1.3. Обмеження на виробництво продукції
- •2.1.4. Обмеження на структуру асортименту продукції
- •2.1.5. Обмеження на основні економічні показники
- •2.1.6.Обгрунтування вибору функції мети
- •2.1.7. Формальна економіко-математична модель задачі оптимального планування виробництва продукції
- •Тема 2.2. Моделювання задач розподілу виробничої програми (плану виробництва продукції) на календарні проміжки часу
- •2.2.1. Емм задачі розподілу річної виробничої програми на календарні проміжки часу (квартали)
- •2.2.2. Емм формування річної виробничої програми з розподілом на квартали
- •2.2.3. Емм задачі розподілу квартальної виробничої програми на місяці
- •2.2.4.Емм формування місячного план-графіка виробництва продукції
- •Тема 2.3. Моделювання задач оптимального використання матеріальних ресурсів
- •2.3.1. Моделювання задачі на розкрій однорідного матеріалу
- •2.3.2. Моделювання задачі на розкрій декількох видів матеріалу в умовах ресурсної обмеженості
- •Тема 2.4. Оптимізація перевезення матеріалів і готової продукції
- •2.4.1.Оптимізація перевезення матеріальних ресурсів
- •2.4.2.Оптимізація поставки готової продукції замовникам
- •Тема 2.5. Моделювання параметрів системи управління запасами
- •2.5.1.Задачі і види систем управління запасами
- •2.5.2.Типи систем управління запасами без дефіциту
- •2.5.3.Розрахунок параметрів системи управління запасами
- •2.5.4.Моделювання параметрів системи керування запасами з урахуванням скидки на ціну
- •2.5.5.Розрахунок оптимального розміру замовлення з урахуванням можливості дефіциту ресурсу
- •2.5.6. Моделювання виробництва продукції та використання запасу
- •Тема 2.6. Методичні аспекти моделювання процесу прийняття рішень в управлінні підприємством
- •Частина 3. Моделювання економіки на мікро- і макрорівнях тема 3.1. Поняття про абстрактну технологію і виробничу функцію
- •Тема 3.2. Аналіз неокласичної виробничої функції типу кобба-дугласа (кд)
- •Тема 3.3. Графічний аналіз виробничої функції
- •Тема 3.4. Моделювання виробництва
- •Тема 3.5. Моделювання споживання
- •Тема 3.6. Моделювання виробництва як ефективної комбінації технологічних способів
- •Тема 3.7. Основні положення ринкової економіки
- •Тема 3.8. Модель загальної рівноваги л.Вальраса
- •Тема 3.9. Двохсекторна модель загальної рівноваги л.Вальраса
- •Тема 3.10. Неокласична модель (макроекономічний аналіз) дж.Кейнса
- •Список рекомендованої літератури
2.4.2.Оптимізація поставки готової продукції замовникам
Для підприємств з масовим і серійним характером виробництва продукції важливу роль відіграє задача поставки готової продукції споживачам (замовникам).
Відвантаження (поставка)готової продукції належить до однієї із складних і багатоваріантних задач оптимального планування, що зумовлюється як різноманітністю асортименту продукції, значною кількістю і широкою географією розміщення споживачів, так і необхідністю врахування ряду внутрішніх (умови виробництва продукції) і зовнішніх (умови поставки продукції) чинників.
В основі традиційних алгоритмів планування поставки готової продукції лежать такі підходи:
орієнтація на рівномірне надходження коштів від реалізації продукції - готова продукція послідовно з початку планового періоду відвантажується найбільш віддаленим споживачам, потім - найближчим, в кінці періоду - віддаленим. При цьому розмір витрат на транспортування продукції вважається другорядним чинником;
орієнтація на споживача - готова продукція відвантажується рівномірно з урахуванням проценту виконання плану поставки. Наприкінці періоду продукція відвантажується найбільш віддаленим споживачам;
орієнтація на максимальне надходження коштів на початку планового періоду - готова продукція першочергово відвантажується найближчим споживачам, потім - із врахуванням пріоритетності споживачів.
Традиційні алгоритми можна використовувати для підприємств з незначним асортиментом продукції та при обмеженому числі споживачів.
Оптимізаційні процедури базуються на використанні математичних методів і моделей. Розглянемо одну із можливих оптимізаційних моделей , в якій враховуються як внутрішні, так і зовнішні чинники.
Планування поставки готової продукції починається з перетворення сукупності угод на поставку
в інформаційний масив виробництва (поставки) продукції
,
де
- ціна продукції j-го
виду на момент укладення угоди;
обсяг
замовлення продукції;
Sj - умови поставки продукції;
- ціна продукції на момент
планування її виробництва;
- обсяг замовлення продукції
на момент планування її виробництва;
- коефіцієнт пропорційності
поставки продукції по календарних
проміжках часу t;
d - індекс договору.
Зведення угод на поставку продукції в масив виробництва (поставки) продукції дає змогу оцінити "заповненість портфеля замовлень", тим самим оцінити очікуваний рівень використання виробничої потужності підприємства, а також рівномірність її використання в часі
Відвантаження продукції є логічним продовженням задачі формування місячного план - графіка випуску продукції.
Графік відвантаження готової продукції конкретизує місячний план поставки на менші проміжки часу (декади) тобто встановлює кому, скільки, якої продукції та в який проміжок часу слід відвантажувати.
При формуванні графіка відвантаження готової продукції враховуються такі вимоги:
відвантажена продукція повинна відповідати угоді на поставку продукції щодо обсягів, асортименту і термінів поставки;
відвантаження продукції повинно відбуватися з урахуванням плану виробництва продукції безперервно або дискретно в залежності від розміру замовлення;
відвантаження продукції має виконуватися з урахуванням пріоритетності замовників та можливості поставки продукції з певним випередженням в часі.
Перевезення продукції до замовників в основному здійснюється залізницею, як найдешевшим видом транспорту. При цьому враховуються особливості перевезення вантажу залізницею:
відправлення вантажу має відбуватися з урахуванням графіка руху залізничного транспорту в певних напрямках;
заповненість транспортної тари (вагони, контейнери) повинна відповідати нормам завантаження.
В якості мінімального проміжку планування слід взяти декаду, оскільки в її межах продукцію можна відвантажувати у всіх напрямках руху залізниці.
Економіко-математична модель задачі набере такого вигляду:
, (94)
, (95)
, (96)
, (97)
, (98)
, (99)
, (100)
, (101)
де сlk- витрати на перевезення одиниці транспортної тари l-го виду к-му вантажоотримувачу (замовнику);
-
шукана кількість l-го
виду, що направляється к-му
вантажоотримувачу в декаді
;
сj - ціна продукції j-го виду;
- шукана кількість поставки
продукції j-го
виду к-му
замовнику в тарі l-го
виду на декаду
;
- нижня, верхня межі поставки
продукції j-го
виду к-му
замовнику на місяць;
- план виробництва продукції
на декаду
;
- нижня межа обсягу поставки
продукції к-му
замовнику на декаду
;
- допоміжна змінна, за допомогою
якої описується умова одноразової
(дискретної) поставки продукції;
- обсяг поставки продукції
к-му
замовнику;
- нижня, верхня межі завантаження
тари l-го
виду;
- коефіцієнт перевезення
продукції j-го
виду в умовні одиниці.
Функція мети (94) відображає вимогу щодо мінімізації витрат на перевезення вантажу.
Умова (95) описує обмеження на поставку продукції к-му замовнику, (96) - вимогу відповідності між планами поставки і виробництва продукції.
Безперерервність поставки продукції (крупних партій) в декадах описується умовою (98). Зауважимо, що змінна величини може набувати лише два значення 0 або 1. Умова (99) забезпечує одноразовість виконання (поставки) дрібного замовлення.
Обмеження (100) описує умову нормативного завантаження продукції в тару l-го виду. За допомогою перевідних коефіцієнтів забезпечується перехід до умовних одиниць виміру продукції (стандартна упаковка).Відзначимо, що змінна величина за своїм змістом може приймати лише цілі значення.
