- •Аптечна технологія екстемпоральних лікарських та косметичних засобів як дисципліна, її завдання та напрямки розвитку. Основні поняття та терміни.
- •Тверді лікарські та косметичні засоби (порошки, присипки, пудри, маски). Визначення. Характеристика. Класифікація. Технологічні стадії приготування.
- •3. Приготування твердих лікарських та косметичних засобів, до складу яких входять речовини, що відрізняються об'ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •4. Особливості технології твердих лікарських та косметичних засобів з барвними та пахучими речовинами.
- •6.Збори. Характеристика. Особливості технології.
- •7. Характеристика рідких лікарських та косметичних засобів, їх класифікація. Способи прописування та позначення концентрації розчинів.
- •9. Концентровані розчини. Характеристика. Технологія. Постадійний контроль якості.
- •10. Особливі випадки приготування водних розчинів.
- •11. Ароматні води. Характеристика. Технологія. Використання в косметології.
- •12. Краплі. Характеристика. Класифікація. Особливості технології.
- •13. Номенклатура стандартних фармакопейних рідин, способи прописування їх в рецептах. Особливості розведення. Умови зберігання.
- •14. Неводні розчини. Особливості технології неводних розчинів на летких та нелетких розчинниках.
- •15. Характеристика та класифікація високомолекулярних сполук (вмс). Особливості технології розчинів обмежено набухаючих вмс (желатину, крохмалю).
- •16. Використання високомолекулярних сполук (вмс) в фармації та косметології. Особливості технології розчинів необмежено набухаючих вмс (пепсину, трипсину)
- •17. Лікарські та косметичні суспензії. Випадки утворення суспензій. Чинники, що впливають на стійкість суспензій.
- •18. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільними речовинами. Використання правила б.В.Дерягіна та ефекту п.А.Ребіндера в технології суспензій.
- •19. Приготування суспензій речовин з різко та нерізко виявленими гідрофобними властивостями. Стабілізатори. Технологія суспензій сірки.
- •20. Лікарські та косметичні емульсії. Характеристика та класифікація емульсій. Емульгатори, їх характеристика та механізм дії.
- •21. Типи олійних емульсій. Стадії технології емульсій. Розрахунки олії, емульгатора, води. Визначення готовності первинної емульсії.
- •22. Введення речовин з різними фізико-хімічними властивостями в емульсії.
- •23. Характеристика водних витягів з рослинної сировини. Вимоги, що висуваються до них. Особливості технології настоїв та відварів із сировини, що містить ефірні олії та дубильні речовини.
- •24. Чинники, що впливають на якість водних витягів з рослинної сировини. Особливості технології настоїв та відварів із сировини, що містить алкалоїди та сапоніни.
- •25. Характеристика лініментів. Класифікація. Технологія гомогенних та суспензійних лініментів.
- •26. Приготування емульсійних та комбінованих лініментів.
- •27. Мазі. Характеристика. Класифікація. Характеристика мазевих основ.
- •Гомогенні мазі та їх характеристика. Технологія.
- •29.Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія в залежності від процентного вмісту лікарських речовин.
- •30.Пасти. Характеристика. Особливості технології.
- •31.Емульсійні мазі. Характеристика та технологія.
- •32.Мазі комбіновані. Характеристика. Особливості технології.
- •33. Мазі з речовинами рослинного походження. Особливості введення екстрактів, соків, водних витягів.
- •34. Креми медичні та косметичні. Характеристика. Класифікація. Особливості рецептури та технології.
- •35. Супозиторії. Характеристика. Стадії технологічного процесу приготування супозиторіїв методом викачування.
- •36. Супозиторії, помади, косметичні олівці. Характеристика. Стадії технологічного процесу приготування методом виливання.
- •37. Асептика. Створення асептичних умов у аптеці.
- •38. Розчини для ін’єкцій. Характеристика. Вимоги. Технологічні стадії приготування. Постадійний контроль якості.
- •39. Стабілізація розчинів для ін’єкцій. Стабілізатори та принципи їх підбору.
- •40. Ізотонічні розчини. Характеристика. Способи розрахунку ізотонічних концентрацій.
- •41. Інфузійні розчини. Характеристика. Класифікація. Вимоги.
- •42. Очні лікарські форми. Характеристика. Вимоги та особливості технології очних крапель.
- •43. Очні мазі. Характеристика. Вимоги. Мазеві основи. Особливості приготування очних мазей.
- •44. Лікарські та косметичні форми для дітей. Характеристика. Особливості технології.
- •45. Лікарські та косметичні форми з антибіотиками. Характеристика. Особливості технології в залежності від форми випуску.
- •46. Утруднені прописи; їх класифікація та способи подолання.
- •47. Фізичні (фізико-хімічні), хімічні, фармакологічні несумісності.
- •48. Нормативна документація, необхідна для розробки, виробництва, парфумерно-косметичних засобів. Характеристика основних категорій нтд. Визначення. Обов’язкові вимоги.
- •51. Технологічний та технічний регламенти. Технологічні інструкції. Визначення. Зміст. Характеристика основних складових.
- •52. Технологічний та технічний регламенти. Технологічні інструкції. Визначення. Зміст. Характеристика основних складових.
- •53. Сертифікація. Поняття. Особливості щодо парфумерно-косметичної продукції.
- •54. Особливості сертифікації та стандартизації парфумерно-косметичної продукції за кордоном.
- •55. Косметичні засоби. Класифікація. Представники за класами.
- •56. Біологічно активні речовини. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •57.Діючі речовини. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •58. Допоміжні речовини в рецептурі парфумерно-косметичних засобів. Класифікація, номенклатура, призначення в складі кз.
- •59. Загальні принципи складання рецептур косметичних засобів залежно від призначення.
- •1. В залежності від типу шкіри:
- •2. За анатомічним призначенням:
- •4. За лікувальною дією і косметичним ефектом:
- •61. Ампульна косметика. Особливості складу та технології.
- •62. Косметичні засоби піномиючої дії. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами. Загальні вимоги до рецептури.
- •63. Шампуні різної форми випуску. Рецептура. Стадії технологічного процесу в залежності від форми випуску. Апаратурне оснащення. Контроль якості.
- •64. Мила туалетні на основі «натуральних» пар. Склад. Технологія. Контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •65. Мила туалетні на основі синтетичних пар різної форми випуску. Рецептура. Технологія. Апаратурне оснащення. Контроль якості.
- •66. Препарати для душу. Піни для ванн. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •69. Косметичні препарати гелеподібної форми випуску. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія. Контроль якості.
- •70. Косметичні креми. Косметичний ефект. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •71. Креми жирові. Рецептура. Технологія. Контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •72. Косметичні креми на основі емульсій. Косметичний ефект. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості. Апаратурне оснащення.
- •73. Косметичні препарати на основі суспензій. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами. Скраби.
- •74. Косметичні креми на основі суспензій. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •77. Чоловіча косметика. Особливості дії та складу.
- •78. Дитяча косметика. Особливості дії та складу.
- •79. Етнічна косметика. Особливості дії та складу.
- •80. Маски косметичні. Характеристика. Класифікація. Косметичний ефект. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •81. Зубні пасти. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Діючі, допоміжні і біологічно активні речовини, використовувані в складі зубних паст
- •Технологія зубних паст
- •Контроль якості зубних паст
- •82. Зубні еліксири. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Характеристика речовин, використовуваних у складі зубних еліксирів
- •83. Зубні порошки. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •Контроль якості зубних порошків
- •84. Косметичні засоби декоративного призначення. Класифікація. Представники за класами.
- •85. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за шкірою. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури.
- •86. Губні помади. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •87. Пудри. Тональні креми. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •88. Рум’яна. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •89, Тіні для повік. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •90.Туш для вій. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •91.Косметичні олівці. Характеристика. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •92.Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям. Косметичний ефект. Класифікація. Представники за класами.
- •94. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям – препарати для хімічної завивки волосся. Загальні вимоги до рецептури. Склад, технологія, контроль якості.
- •95. Косметичні засоби декоративного призначення з догляду за волоссям – засоби для зміни кольору волосся. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості.
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •97. Фарби для волосся. Рецептура, технологія, контроль якості.
- •Оцінка якості фарб для волосся
- •98. Косметичні засоби з догляду за нігтями гігієнічного та декоративного призначення. Характеристика. Загальні вимоги до рецептури. Склад, технологія, контроль якості.
- •99. Дезодоранти. Антиперспіранти. Загальна характеристика. Рецептура в залежності від механізму дії, форми випуску. Технологія. Контроль якості.
- •100. Професійна косметика. Особливості дії та складу.
- •101. Лікувальна косметика. Особливості дії та складу.
- •102. Косметичні та парфумерні препарати в аерозольній формі випуску.
- •103. Парфумерія. Парфумерні рідини. Класифікація. Загальні вимоги до рецептури. Технологія, контроль якості
- •104. Духи. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •105. Одеколони. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •106. Туалетні води. Рецептура. Технологія. Контроль якості.
- •107. Аромокосметичні засоби промислового виробництва. Технологія. Застосування.
- •108. Тара і пакувальний матеріал у виробництві парфумерно-косметичних препаратів. Вплив тари на якість та стабільність препаратів. Дизайн упаковки.
13. Номенклатура стандартних фармакопейних рідин, способи прописування їх в рецептах. Особливості розведення. Умови зберігання.
До стандартиних фармакопейних ріддин належит: перекис водню, кислоти, формалін, рідина Бурова, розчин аміаку й ін.
Стандартні фармакопейні рідини являють собою водні розчини лікарських речовин у строго визначених концентраціях, зазначених у відповідних статтях ДФ. Ці рідини готують на підприємствах ПО "Фармація" чи на заводах; аптеки одержують їх у готовому вигляді.
У рецептах стандартні рідини можуть прописуватися як у чистому вигляді, так і у вигляді розчинів інших концентрацій для внутрішнього чи зовнішнього застосування.
Технологія цих розчинів зводиться до відповідного розведення фармакопейних препаратів водою чи іншим зазначеним у рецепті розчинником. Розчини готують безпосередньо у флаконах для відпуску, відмірюючи спочатку воду, а потім фармакопейний препарат. У разі потреби ці розчини проціджують через вату. Вміст флакона перевіряють на чистоту і герметичність закупорки.
Але розрахунки по розведенню стандартних рідин мають свої особливості, тому необхідно керуватися вказівками, приведеними в приватних статтях ДФ і наказі МОЗ України №197 від 07.09.93р.
Для зручності всі стандартні рідини можна розділити на 3 групи:
1. До першої групи відносяться рідини, що можуть виписуватися в рецепті під двома назвами – умовними і хімічними; Рідина Бурова; Розчин алюмінію ацетату основний 7,6-9,2% (в середньому 8%); Рідина калію ацетату; Розчин калію ацетату 33-35% (в середньому 34%); Пергідроль; Розчин перекису водню концентрований 27,5-31% (в середньому 30%); Формалін; Розчин формальдегіду 36,5-37,5% (в середньому 37%).
2. В другу групу входять рідини, що виписуються тільки під хімічними назвами: розчин перекису водню розведений 2,7-3,3% (в середньому 3%), розчин аміаку 9,5-10,5% (в середньому 10%), кислота оцтова 3%, 29,5 -30,5% (в середньому 30%) і 98%.
3. До третьої групи відноситься тільки одна рідина –кислота хлористоводнева, на яку в ДФ Х видання є 2 статті: Кислота хлористоводнева 24,8-25,2% (в середньому 25%), Кислота хлористоводнева розведена 8,2-8,4% (в середньому 8,3%),
При розведенні стандартних рідин 1 групи звертають увагу на назву виписаного препарату:
- якщо зазначена хімічна назва, то при розрахунках виходять з фактичного вмісту речовин, приведеного у фармакопеї, і розрахунок ведуть по формулі розведення (чи по пропорції):
Х – кількість стандартної рідини по рецепті; а – необхідна концентрація розчину по рецепті;
b – кількість прописаного розчину; с – концентрація вихідної (стандартної) рідини.
- якщо в прописі зазначена умовна назва препарату, то при розрахунках концентрацію стандартної рідини приймають за 100% (чи за 1).
14. Неводні розчини. Особливості технології неводних розчинів на летких та нелетких розчинниках.
У медичній практиці широке застосування знаходять розчини на неводних розчинниках (неводні розчини) як примочки, полоскання, змащування, спринцювання, клізми, обмивання, інтраназальні краплі, інгаляції.
У залежності від властивостей розчинника розрізняють неводні розчини на летких, нелетких і комбінованих розчинниках.
До летких рідин, які застосовуються як розчинники, належать спирт етиловий, хлороформ (рідше ефір).
До нелетких – гліцерин, жирні олії (персикова, мигдалева, соняшникова), а також вазелінове масло та інші, характеристика яких надана вище.
Приготування розчинів на летких розчинниках. У даному випадку необхідно враховувати можливість значних втрат розчинника і відповідне збільшення концентрації розчину за рахунок випаровування в процесі приготування. Щоб уникнути цих втрат, небажані такі операції як нагрівання, фільтрування, або проціджування. Спиртові, ефірні та хлороформні розчини готують безпосередньо в відпускних флаконах.
При приготуванні спиртових розчинів у сухий флакон для відпуску поміщають спочатку розчинну лікарську речовину (якщо вона об’ємна і крихка, то використовують суху лійку), а потім розчинник. Проціджування цих розчинів виконують у випадку необхідності через маленьку грудочку сухої вати за допомогою лійки, прикритою склом. Проціджування ефірних розчинів дуже не бажане. Проціджений ефірний розчин необхідно зважити і втрату розчинника поповнити додаванням ефіру.
Готування розчинів на нелетких розчинниках. Розчини лікарських речовин на нелетких розчинниках виготовляють за масою. Маса таких розчинів складається із суми кількостей лікарських речовин і розчинника. З огляду на те, що розчинення у в'язких розчинниках протікає повільно, доцільно проводити його при нагріванні з урахуванням властивостей лікарських речовин. Розчини на в'язких розчинниках виготовляють безпосередньо у флаконах для відпуску, а проціджують лише в крайніх випадках і тільки крізь марлю.
Виготовлення гліцеринових розчинів може відбуватися при підігріванні і без підігрівання, що цілком залежить від термолабільності вхідних лікарських речовин. При підігріванні до 40-50 °С в'язкість гліцерину знижується і процес розчинення прискорюється. Натрію тетраборат і кислоту борну краще розчиняти в підігрітому гліцерині.
При виготовленні гліцеринових розчинів йоду підігрівання небажане. Якщо в рецепті не прописана вода, її необхідно взяти в мінімальній кількості (що дорівнює кількості калію йодиду).
З метою прискорення розчинення застосовують легке підігрівання. Якщо в олійному розчині прописана летка речовина, наприклад, ментол, камфора, то для попередження втрат розчинення проводять у попередньо підігрітій олії при температурі не вище 40 °С.
